Повідомлення про нещасні випадки, їх розслідування та облік

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку, повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт (бригадира, майстра) чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів для подання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний:

- терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

- повідомити про те, що сталося роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний негайно

1. повідомити з використанням засобів зв’язку про нещасний випадок:

- робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства за встановленою Фондом формою;

- підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

- органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства – у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;

- установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2. утворити наказом комісію з розслідування нещасного випадку у складі не менш ніж три особи та організувати розслідування.

До складу комісії включаються:

Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства - (голова комісії)

Керівник структурного підрозділу

Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду (за згодою)

Представника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий

Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноважений трудового колективу з питань охорони праці.

У разі настання нещасного випадку з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, до складу комісії обов’язково включається представник робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства. До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.

У разі гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії включається також представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку, та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, розслідування організує робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцем настання нещасного випадку, для чого утворює наказом комісію у складі не менше ніж три особи.

Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб з моменту події:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати очевидців і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства з охорони праці;

- з’ясувати обставини і причини нещасного випадку;

- визначити чи пов’язаний цей випадок з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов’язано з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом, за формою НПВ, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом і передати їх на затвердження роботодавцю.

Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НПВ беруться на облік і реєструються у спеціальному журналі.

Затверджені акти надаються:

АКТ за формою Н-5 і акт за формою Н-1 (або НПВ):

1. Керівникові (спеціалісту) служби охорони праці

2. Потерпілому або особі, яка представляє його інтереси

3. Робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства

АКТ форми Н-1 (або форми НПВ) протягом 3-х діб надсилається:

1. Керівникові структурного підрозділу підприємства

2. Територіальному органу Держнаглядохоронпраці

3. Первинній організації профспілки

Матеріали розслідування підлягають зберіганню на підприємстві протягом 45 років.

За результатом розслідування визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі під час відряджень, а також ті, що сталися у період:

Ø перебування на робочому місці, на території підприємства або іншому місці, пов‘язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

Ø підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

Ø проїзду на роботу або з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

Ø використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

Ø під час аварій (пожеж тощо), а також під час їх ліквідації на виробничих об’єктах;

Ø під час надання підприємством шефської допомоги;

Ø перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

Ø прямування працівника до об’єкту (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;

Ø прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

- за місцем постійного проживання на території польових вахтових селищ;

- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);

- унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов’язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;

- у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання;

- під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду;

- у разі смерті або самогубства.