ТОП 10:

Утримання доріжок і майданчиків



В зимовий період доріжки і майданчики слід постійно прибирати від снігу та льоду. Завдяки таким заходам буде забезпечена безпека їх використання, а також збереження верхнього покриття. Рихлий сніг прибирають за допомогою спеціальних машин на широких алеях та майданчиках, і за допомогою щіток, які встановлюють на малогабаритні трактори, на доріжках шириною до 2,5-3,0 м.

Щоденно доріжки потрібно чистити від різного побутового сміття, який складається в сміттєві контейнери.

Весняні роботи. При сильному потеплінні та таненні снігу рух по доріжках і майданчиках з м'яким покриттям стає неможливим, так як він призводить до псування верхнього шару. Тому такі доріжки тимчасово закривають, при цьому встановлюють відповідні знаки та аншлаги. Після очистки від снігу та льоду, і просушування доріжки та майданчики відкривають для відвідувачів.

Для прискорення танення снігу його рихлять на узбіччях доріжок і майданчиків та розкладають на газоні. Від льоду звільняють кришки приймальників ливневої каналізації або дренажу і дають можливість вільного стоку талої води. У випадку відсутності каналізаційної або дренажної мережі на об'єкті стік води забезпечують по поверхневих схилах з влаштуванням канавок до найближчого міського ливневого колодязя або водоприймальника (ставок, озеро, річка) на садово-парковому об'єкті.

Літні роботи. Дорожно-стежкову мережу потрібно прибирати від побутового сміття, опалого листя, дрібного каміння 1-2 рази на день. Вздовж доріжок та майданчиків повинні бути розставлені ящики для сміття і контейнери, їх кількість залежить від інтенсивності відвідування садово-паркового об'єкту та середньої засміченості на 100 м2 його території. Дані показники враховуються при плануванні обсягів придбання обладнання та його розстановки. Прибирання широких алей, магістралей з твердим покриттям здійснюється спеціальними прибиральними машинами. Неширокі доріжки прибирають за допомогою щіток малогабаритних тракторів або вручну.

Протягом літнього періоду доріжки та майданчики поливають з метою створення комфортних умов для відпочиваючих та руху пішоходів. Дорожні покриття з м'яким верхнім шаром у спекотний період слід поливати помірно, щоб не розмити верхнього покриття, щоденно із розрахунку 3-5 л/м2, що дозволяє збити пил. Алеї і проїзди з твердим покриттям поливають 1-2 рази в день за допомогою поливальних машин. Дитячі та спортивні майданчики з м'яким покриттям поливають 2-3 рази на день за допомогою шлангів з розпилювачами із розрахунку 5-8 л/м2.

Боротьба з бур'янами на доріжках і майданчиках проводиться механічним або хімічним способами. При механічному способі проводиться прополка і підрізка трав, які швидко розмножуються. Ці роботи досить трудомісткі та малоефективні, крім цього, розрушується верхнє покриття. Більш ефективним вважається хімічний спосіб - внесення різних хімічних речовин шляхом посипання або поливу розчином на траву та бур'яни, які виросли на доріжках чи майданчиках. Для цього застосовують 1%-вий розчин бертолетової солі з розрахунку 20-30 г на 1 м2 площі. Ефективними є різні гербіциди, які повинні швидко розкладатися в рослинах і грунті та бути не токсичними для людини та тварин.

Поверхню доріжок потрібно обробляти в теплу безвітряну погоду при температурі повітря 18-24°С.

Зовнішній вигляд доріжок і майданчиків залежить від стану бордюрів та земляних брівок. Якщо бордюри похилились, то їх встановлюють врівень з лінією, а поламані - замінюють. Земляну брівку протягом сезону потрібно обрізувати 1-2 рази механічним способом (брівкообрізувальною машиною) або вручну (прямокутною гострою лопатою) під шнур. Зрізувати дернину брівки потрібно з невеликим ухилом до доріжки, при цьому слід зберігати її поперечний профіль. Деформовані брівки засівають після рихлення або дернують.

Після підсихання території садово-паркового об'єкту приступають до поточного ремонту доріжок та майданчиків. Його проводять в тому випадку, якщо в результаті інтенсивної експлуатації (проїздів автотранспорту або механізмів по вологому, навесні, або восени покриттю) дорожні покриття з м'яким верхнім шаром пошкоджені значними поглибленнями і ямами.

Для кращого збереження верхнього шару м'яких покрить потрібно щорічно добавляти 1-2 см відсіву щебеню і прокатати його катком 5-6 разів для ущільнення. Плиточні покриття ремонтують шляхом заміни окремих пошкоджених плиток. При цьому спершу вирівнюють та ущільнюють основу, а пізніше на бетонний розчин або пісок вкладають плитки.

Капітальний ремонт проводять залежно від строку давності і ступеня зношення дорожніх покрить, відсутності до 70% верхнього покриву та наявності численних ям з вибитими всіма шарами. Мінімальний строк експлуатації доріжок для призначення капітального ремонту - 10 років, а при особливих обставинах (прокладки інженерних мереж тощо) - не менше 5 років після капітального ремонту. Під час ремонту потрібно строго виконувати всі технологічні операції, дотримуючись заданих проектом поздовжніх і поперечних ухилів доріжок та майданчиків.

Капітальний ремонт садово-паркових доріг та майданчиків складається з наступних операцій:

1) зняття та вивезення верхнього забрудненого шару покриття;

2) зняття верхнього шару покриття та його складування поза межами
доріжки;

3) рихлення щебенистої основи на всю її глибину з застосуванням
необхідних механізмів;

4) вирівнювання піднятого на поверхню щебеню за допомогою
бульдозерів;

5) ремонт бордюрів та земляних бровок;

6) додавання нового щебеню в кількості більше 50% проектного
дорожнього покриття із ретельним профілюванням схилів та ущільнення за
допомогою катків;

7) вкладання наявної та завезеної суміші відсіву з дотриманням всіх технологічних операцій.

На кожну самостійну технологічну операцію складаються акти на приховані роботи, в яких необхідно особливо точно вказати ступінь зношення кожного конструктивного елементу (верхнього покриття, щебенистої основи, бордюру тощо), тому що від цього залежить кількість нових матеріалів, які потрібно додавати і кошторисна вартість капітального ремонту.

Перед ремонтом горизонтальних спортивних споруд ретельно обстежують і перевіряють дренажну систему для визначення необхідності її часткового покращення або повної заміни. Всі шари покриття майданчиків поступово знімають і вивозять на місця складування. Капітальний ремонт всієї конструкції спортивного майданчику проводять після 20-30 років її експлуатації.

З метою перевірки стійкості верхнього покриття майданчиків беруть не менше 10 проб покривної суміші в різних його місцях і проводять аналіз на гранулометричний склад. Особливу увагу приділяють частинам майданчиків, які найбільше експлуатуються і покрив яких потрібно визначити більш ретельно. Порівнюючи результати аналізів з гранулометричним складом оптимальної суміші, визначають фракції, які є в недостатку або в надлишку по групам матеріалів та підбирають суміш, яка при її додаванні в існуючий покрив відрегулює його і надасть оптимального складу. Верхній покрив необхідно при цьому ретельно профрезерувати, розрихлити крупні грудки та додати об'єм нової суміші. Після вкладання нової суміші потрібно її граблями добре перемішати, спланувати по відмітках схилів, полити та прикатати відповідно до технологічних операцій по влаштуванню верхнього покриву спортивних споруд.

Контрольні питання

1. Як класифікують садово-паркові доріжки та майданчики?

2. Які основні матеріали застосовують для дорожніх покрить?

3. Які особливості будівництва доріжок з м'яким покриттям?

4. У чому заключаються переваги застосування плиточних покрить
при садово-парковому будівництві?

5. Як класифікують горизонтальні спортивні споруди і особливості їх
будівництва?

6. Які покриття використовують для будівництва горизонтальних
спортивних споруд?

7. Які роботи проводять під час утримання доріжок та майданчиків?

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-01; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.85.115 (0.011 с.)