Аналіз складових рівняння (1.67)

Для найпростішого виробу (електролампочка) є постійною і, чим вона вища, тим більшим повинен бути оптимальний термін служби машин. Залежність питомих витрат від часу в цьому випадку буде зображуватися в вигляді рівносторонньої параболи (рис. 1.15).

Рис. 1.15. Залежність витрат від часу використання машин

 

Залежність витрат при використанні найпростіших виробів (електричні лампи тощо), коли складові частини відсутні.

Для складних виробів (машин) зростає, але не збільшується із часом (1.67) і за рахунок цього собівартість не збільшується.

Для машин, що не мають прогресуючих витрат, сумарні витрати виражаються прямою під кутом до осі абсцис (рис. 1.16). У цьому випадку оптимальний термін служби не може визначатися економічними показниками.

За наявності прогресуючих витрат підвищення терміну служби призводить до подорожчання утримання машини.

Рис. 1.16. – Характер змінення витрат при використанні машин

Оптимальний термін служби машини можна визначити як мінімум функції питомих витрат (1.15), тобто коли її похідна в часі буде дорівнювати нулю:

. (1.68)

Помноживши ліву та праву частини рівняння (1.68) на , отримаємо:

. (1.69)

Розв'яжемо рівняння відносно :

. (1.70)

 

Величина , знайдена за рівнянням (1.70), буде оптимальним терміном служби машини, оскільки до такого часу експлуатації споживач зазнає менших витрат щодо її експлуатації.

Рівняння (1.70) є теоретичним. Для його використання з практичною метою необхідно статистичний матеріал опрацювати таким чином, аби побудувати графік втрат , и . За графіком вибирають найбільш близьку теоретичну криву, для якої визначають коефіцієнти і . При відомій величині і коефіцієнті , згідно з рівнянням (1.70), визначають оптимальний термін служби .

 

 

Технічне обслуговування і ремонт машин

 

У процесі експлуатації машин внаслідок зношення деталей і виникнення супутніх явищ знижуються їх продуктивність та інші якісні характеристики.

Для того, аби використання машин було рентабельним, їм необхідно регулярно надавати визначений комплекс технічних дій.

Залежно від призначення та характеру робіт, ці дії можна розділити на дві групи:

а) дії, спрямовані на підтримання машин у технічно справному стані протягом якомога більшого терміну служби і підготовку їх до роботи;

б) дії, спрямовані на відновлення втраченої працездатності агрегатами, механізмами і деталями машин.

Комплекс профілактичних заходів першої групи складають систему технічного обслуговування, а другої групи – систему ремонту.

 

 

Загальні поняття, види, методи і показники

Технічного обслуговування і ремонту машин

Загальні поняття

Технічне обслуговування – комплекс операцій чи операції щодо підтримання працездатності чи справності виробу при використанні за призначенням, очікувані, зберіганні та транспортуванні.

Ремонт – комплекс операцій щодо відновлення справності чи працездатності виробів і відновленню ресурсів виробів чи їх складових частин.

Система технічного обслуговування та ремонту техніки – сукупність взаємопов’язаних засобів, документації технічного обслуговування та ремонту і виконавців, необхідних для підтримування та відновлення якості виробів, що входять до цієї системи.

Метод технічного обслуговування (ремонту) – сукупність технологічних і організаційних правил виконання операцій технічного обслуговування (ремонту).

Періодичність технічного обслуговування (ремонту) – інтервал часу чи напрацювання між даним видом технічного обслуговування (ремонту) і наступним таким самим видом чи іншим більш складним.

Цикл технічного обслуговування – найменший інтервал часу, що повторюється, чи напрацювання виробу, протягом яких виконуються у визначеній послідовності відповідно до вимог нормативно-технічної чи експлуатаційної документації всі встановлені види періодичного технічного обслуговування.

Ремонтний цикл – найменший інтервал часу, що повторюється чи напрацювання виробу, протягом яких виконуються у визначеній послідовності відповідно до нормативно-технічної чи експлуатаційної документації всі встановлені види ремонту.