Право на оскарження слідчим рішень, дій та бездіяльності прокурора як гарантія його самостійності

Кримінальний процесуальний кодекс однаково зобов’язує і слідчого, і прокуро-

ра під час кримінального провадження неухильно додержуватися вимог Конституції

України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана

ВРУ, вимог інших актів законодавства.

Слідчий і прокурор повинні всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини

кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що

виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують

чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити при-

йняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ст. 9 КПК).

На орган досудового розслідування покладається обов’язок застосовувати всі

передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування

(ст. 38 КПК).

Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досу-

дового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням,

уповноважений: доручати органу досудового розслідування проведення досудового

розслідування, доручати слідчому у встановлений ним строк проведення слідчих

(розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або

давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них; скасовувати незаконні та

необґрунтовані постанови слідчих; приймати процесуальні рішення, у тому числі

щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового роз-

слідування; затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, кло-

потань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру,

здійснювати інші повноваження, передбачені КПК(ст. 36).

У разі незгоди з рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, прийнятими або

вчиненими у досудовому провадженні, слідчий, який здійснює відповідне досудове

розслідування, вправі оскаржити їх до прокуратури вищого рівня, що є додатковими

гарантіями забезпечення процесуальної самостійності слідчого, законності та ефек-

тивності досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Оскарження допускається щодо будь-яких рішень, дій чи бездіяльності прокурора,

крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Які рішення не можуть бути оскаржені слідчим безпосередньо

Не підлягають оскарженню слідчим рішення прокурора про об’єднання чи виді-

лення матеріалів досудового розслідування (статті 217, 280, 469, 494, 510).

У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого

судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведен-

ня слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має

право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення

клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед про-

курором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або

відмовляє у його погодженні (ст. 40 КПК).

Суб’єкти розгляду скарги, строки розгляду та рішення за його результатами

Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, зобов'язана розглянути цю скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження і надіслати своє рішення слідчому та прокурору, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.

Наслідки скасування рішення або визнання незаконними вчинених прокурором дії чи бездіяльності

За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про:

1) залишення рішення чинним, визнання законними вчинених дії чи бездіяльності;

2) зміну рішення в частині;

3) скасування рішення і прийняття нового рішення, визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов'язання вчинити нову дію.

У разі скасування рішення або визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийняте або вчинене незаконне рішення, дія чи бездіяльність.

Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.

 

68. Загальні вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій.

Поняттям "слідча дія" та яке його співвідношення з поняттям "процесуальна дія"

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Процесуальні дії

Переважно не мають процесуальної регламентації

Забезпечують дотримання прав і законних інтересів учасників процесу

Проводять на всіх стадіях кримінального проце

Не містять процесуального примусу

Безпосередньо не спрямовані на забезпечення процесу доказування

Створюють необхідні умови для провадження основних слідчих дій, що пов’язані з отриманням доказової інформації

Здійснюють усі учасники процесу

Характеризуються опосередкованою діяльністю слідчого (виконати доручення)

Не передбачають застосування технічних засобів (результ фіксують у постанові, дорученні, клопотанні тощо)

Слідчі дії

Мають процесуальну регламентацію в законі

Обмежують права та законні інтереси учасників процесу (деякі дії вчиняють за згодою судді або санкцією прокурора)

Проводять після на стаії ДР

Здійснюють за допом проц примусу

Спрямовані на збирання, перевірку доказової інформації

Є основними способами реалізації завдань доказування

Здійснюють лише слідчий, прокурор та вповноважені держ орг й посад ос

Характеризуються безпосередньою активною та самостійною діяльністю слідчого

Обов’язкова фіксація у протоколі проведення слідчої дії або на технічних носія

Підстава для проведення слідчої дії

Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Хто вправі проводити слідчі (розшукові) дії

Слідчий, прокурор.

Учасники слідчих (розшукових) дій

Учасники: підозрюваний; законний представник підозрюваного; захисник; потерпілий, його представник; цивільного позивач; цивільного відповідач; представник цивільного позивача та цивільного відповідача; свідок; перекладач; експерт; спеціаліст; поняті.

У який період доби дозволяється проводити слідчі (розшукові) дії, винятки з правила

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Проведення слідчих дій у «невідкладних випадках»

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Проведення слідчих (розшукових) дій за клопотанням сторони захисту чи потерпілого

Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.