Технічна фіксація як гарантія гласності і відкритості провадження

в 5. Під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

 

18. Поняття і класифікація суб'єктів кримінального провадження.

Поняття суб'єктів провадження

ы Кримінальний процесуальний кодекс України, прийнятий 13 квітня 2012 року, чітко не визначає поняття і не подає класифікацію суб’єктів кримінального провадження, тому їх називають по-різному:

особи, які беруть участь у процесуальній дії – статті 104, 107 КПК;

учасники кримінального провадження – статті 27, 113, 237 КПК та ін.;

учасники судового провадження – статті 34, 107, 317, 347 КПК та ін.;

4)сторони кримінального провадження – статті 22, 26, 68, 69, 71 КПК та ін.;

фізичні особи 36, 39 КПК.

Суб’єкти кримінального процесу – це державні органи, посадові та приватні особи, які ведуть кримінальний процес, або залучаються до нього, вступають між собою у процесуальні правовідносини, набуваючи процесуальних прав і виконуючи процесуальні обов’язки.

Підстави набуття процесуального статусу особою у кримінальному провадженні

для визначення статусу особи у кримінальному процесі необхідна наявність двох підстав: фактичної та формальної. Фактичні підстави – це фактичні дані, які свідчать про певні обставини, що можуть стати вихідною посилкою до набуття особою статусу учасника кримінального судо­чинства, а формальні підстави – це дії або рішення органів розслідування, після яких особа набуває певне процесуальне становище.

Співвідношення понять «суб'єкт» і «учасник» провадження

Майже одне і те ж сааме, ну принаймні так виходить… просто в КПК нема окремого визначення субєктів, є тільки перелік учасників, а з того що найшов можу сказати що субєкти це трохи ширше поняття, до них ще як мінімум входять Представники громадських організацій і трудових колективів (див наступний підпункт)

Види суб'єктів провадження за їх функціональним призначенням

ф За характером виконуваних функцій, завдань і свого процесуального статусу вони поділялись на чотири групи.

Державні органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес і залучають до його сфери всіх інших суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності (суд, суддя, прокурор, слідчий, начальник слідчого відділу, орган дізнання, особа, яка провадить дізнання).

Особи, які захищають свої або представлені інтереси в кримінальному процесі. Вони можуть здійснювати функцію приватного обвинувачення або функцію захисту від підозри, обвинувачення і захисту інших законних інтересів:

Представники громадських організацій і трудових колективі:

Особи які відіграють допоміжну роль у кримінальному процесі: заявник про злочин; особа, яка дає пояснення органу дізнання, слідчому, прокурору, судді; свідок; експерт, керівник експертної установи; спеціаліст; перекладач і т д…

Законодавча класифікація суб'єктів провадження

ф На наш погляд, відповідно до глави 3 Кримінального процесуального кодексу, яка має назву «Суд, сторони та інші учасники кримінального провадження» найбільш доцільною є така класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності:

Суд.

Сторона обвинувачення: прокурор; органи досудового розслідування; керівник органу досудового розслідування; слідчий; оперативні підрозділи.

Сторона захисту: підозрюваний, обвинувачений та їх законні представники; виправданий; засуджений; захисник.

Потерпілий і його представник.

Інші учасники кримінального провадження (заявник; цивільний позивач і відповідач та їх представники; свідок; перекладач; експерт; спеціаліст; секретар судового засідання; судовий розпорядок.

 

19. Процесуальний статус суду у кримінальному провадженні.

Функціональне призначення суду у кримінальному провадженні

ф Функція правосуддя у кримінальному провадженні полягає у розгляді і вирішенні по суті правових конфліктів, що виникають у суспільному житті з приводу вчинення кримінальних правопорушень. її зміст становить розгляд у судових засіданнях кри­мінальних справ і застосування встановлених законом видів покарань щодо осіб, які винні у вчиненні кримінальних правопорушень, або у виправданні невинних.

Ознаки суду як суб'єкта провадження

ф Правосуддя як функція судової влади здійснюється незалежними та безсторонні­ми судами, утвореними згідно із законом. У кримінальному провадженні правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом випадках, присяжні в рамках відповідних судових процедур.

Склад суду та особливості його формування

ф Стаття 31. Склад суду

Кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється професійним суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дев’ятою цієї статті.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Кримінальне провадження в апеляційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів,

Кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів,

Кримінальне провадження у Верховному Суді України здійснюється колегіально судом у складі, передбаченому частинами першою та другою статті 453 цього Кодексу .(2 третіх кількості всіх суддів, або суддів палати у кримінальних справах, залежно від того яку справу розглядають)

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами здійснює суд у такому самому кількісному складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).

Кримінальне провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється:

в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, а у разі здійснення кримінального провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років, та трьох присяжних;

в апеляційному порядку - колегіально судом у складі п’яти професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

в касаційному порядку - колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років.

У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити склад суду, передбачений цією частиною, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду.