Причини травматизму та їх профілактика під час занять з фізичного виховання у внз

До першої групи зовнішніх чинників належить:

- огріхи в організації (нераціонально складений розклад, багаточисельність груп, що займаються, перевантаження спортивних майданчиків, допуск до участі у спортивно-масових заходах студентів, які не мають відповідної підготовки і т. ін.) і методиці проведення занять (відсутність індивідульного підходу до студентів, недотримання правила поступовості підвищення навантаження, неповноцінна розминка або її відсутність);

- недоліки матеріально-технічного забезпечення занять, незадовільний стан місць занять, інвентаря, устаткування, одягу і взуття студентів);

- відхилення від гігієнічних норм (освітлення, вентиляція, температурний режим під час проведення занять у спортивному залі), несприятливі метеорологічні умови (висока або низька температура повітря, атмосферні опади і т. ін.) під час занять на відкритих майданчиках;

- недотримання вимог лікарського контролю (несвоєчасний розподіл студентів на медичні групи, допуск до занять без медичного огляду).

Для профілактики травм цієї групи причин необхідно:

- раціонально розміщувати академічні та позааудиторні форми занять фізичними вправами в тижневому циклі;

- огороджувати місця занять від сторонніх осіб, не допускати одночасного проведення занять на спільному майданчику несумісними видами спорту двома різними групами (наприклад, метання з легкої атлетики в одній групі і спортивні ігри в іншій);

- дотримуватись послідовності в заняттях, поступово збільшувати і ускладнювити фізичні навантаження, здійснювати індивідуальний і диференційований підхід у навчанні;

- проводити розминку, адекватну до завдань заняття, змагальних вправ;

- не допускати до заняття, тренувальних занять, змагань студентів у хворобливому стані, з неповним видужанням або у стані перевтоми;

- забезпечити відповідність спортивних споруд встановленим державним стандартам і суворо дотримуватись санітарно-гігієнічних норм і правил їх утримання;

- дбати про достатнє і правильне розміщення освітлювальних приладів у спортивному залі;

- систематично здійснювати контроль за справністю і якістю спортивного інвентаря та обладнання;

- перевірять правильність і надійність встановлених приладів;

- слідкувати і вимагати від студентів відповідності одягу і взуття особливостям змісту заняття, тренувальних занять, змагань тощо;

- здійснювати попередній лікарський огляд усіх студентів і систематичні спостереження за їх станом здоров'я в процесі проведення різноманітних форм занять фізичними вправами;

- навчити студентів виконувати правила особистої гігієни у руховому режимі дня.

У групу внутрішніх факторів травматизму входять:

- недостатня підготовленість до виконання заданих фізичних навантажень (наприклад, у зв'язку з тривалими перервами в заняттях або недавно перенесеним захворюванням, що призвели до зниження функціонального стану організму);

- стан втоми (і, як наслідок, розлад координації), погіршення захисних реакцій і зниження уваги, зміна збудливості та лабільності нервово-м'язового апарату (це веде до погіршенняя техніки виконання рухів, що у деяких випадках може призвести до травми) [2].

Таким чином, профілактика травм при заняттях фізичними вправами у ВНЗ і вдома - це, передусім, усунення причин, що обумовлюють травматизм. Починаючи заняття, наприклад, потрібно подбати про раціональну розминку, завдання якої - не лише розім'яти, розігріти м'язи, суглоби, зв'язки, але й підготувати весь організм до роботи з основних вправ заняття. Слід також пам'ятати, що ефект від розминки зберігається недовго, тому перехід до основного навантаження не варто затягувати.

З метою профілактики слід дотримуватись індивідуального підходу до учнів, санітарно-гігієнічних вимог, виключити перенавантаження і перенапруження.

 

 

Психолого-гігієнічні вимоги до розкладу уроків. загально відомо, що працездатність учнів у другій половині дня хоча й піддається коливанням, проте взагалі нижча, ніж у першій.

Тому адміністрація освітнього закладу повинна вжити всіх можливих заходів для раціонального розподілу класів за змінами з врахуванням вікових особливостей за умови навчання в першу зміну максимально можливої кількості учнів. В зв'язку з підвищеним завантаженням учні перших класів повинні навчатися тільки в першу зміну.
Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров'я та фізичної культури.

При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня.

Сучасними науковими дослідженнями встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10 до 12-ої години. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму.

Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2 - 3 уроках. Неоднакова розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня. А тому контрольні роботи у ці дні не проводяться. Не бажано подавати і новий матеріал.

І розподіл тижневого навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб.найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу, четвер. На ці дні в шкільний розклад необхідно вносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але у більшій кількості, ніж в інші дні тижня.

Серйозний вплив на рівень втомлюваності має чергування уроків різного змісту та різних типів. Оптимальним є чергування уроків гуманітарного й природничо-математичного циклу.

Не варто ставити після фізвиховання уроки, на яких доводиться систематично виконувати контрольні роботи, практичні. Ні в якому разі не можна впродовж одного дня нагромаджувати декілька предметів, які не потребують великого розумового навантаження. Їх слід розміщувати рівномірно, віддаючи перевагу початку й кінцю тижня. Якщо на вивчення предмета навчальними планами передбачено одну навчальну годину, його не варто ставити на початок чи кінець тижня, при двох тижневих годинах між ними повинна бути перерва не менше як два-три дні.

В розклад на понеділок раціонально включати такі предмети, які не вимагають домашньої підготовки (образотворче мистецтво, музика, фіз-ра, трудове навчання) і предмети, на вивчення яких відводиться > 2 годин на тиждень, щоб не поставити під загрозу засвоєння програмового матеріалу і не знизити якості знань учнів.

На ступінь втомлюваності учнів також впливають співвідношення між обсягом вивченого матеріалу на уроці та обсягом того, що задали додому, обсяг домашніх завдань з кожного навчального предмета та загальний обсяг заданого.
Науковими дослідженнями встановлено, що найбільш ефективна тривалість виконання домашніх завдань (загальний час підготовки домашніх завдань) для учнів різних паралелей складає:2 класи - 45 хвилин 3 класи - 1 год. 10 хв.4 класи - 1 год. 30 хв.

Також велике значення для зниження рівня втомлюваності учнів має раціонально організований режим навчального дня. Так, приміром, працездатність учнів на уроці, що проводиться після великої перерви, дещо зростає.

Варто зазначити, що тривалість перерви менше 10 хвилин не доцільна та не виправдовує себе. Учень не має змоги відпочити. Виправдовує себе практика використання великих перерв для активного відпочинку учнів (спортивні перерви, прогулянки, ігри на свіжому повітрі). Однією з основних вимог до розкладу - є його стабільність. Саме стабільність визначає чіткість ритму роботи школи, порядок.