Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.

На практиці нерідко виникає потреба вирішити експертним шляхом питання, які знаходяться на стику психології та іншої науки або практичної сфери. у подібних випадках призначається комплексна судова експертиза.

Для дослідження індивідуально-психологічних особливостей осіб, які перенесли або в яких очевидне психічне захворювання чи тимчасовий розлад психічної діяльності, або для яких характерна погранична нервово-психічна патологія (олігофренія, інфантилізм, психопатія, акцентуації характеру, суїцидальна поведінка) призначається психолого-психіатрична експертиза.

Для дослідження специфічних ознак протікання психічних процесів чи змін у психіці осіб, які хворіли або хворіють важким, хронічним чи невиліковним соматичним захворюванням (туберкульоз, онкологічні захворювання, дефекти кістково-м'язевого апарату і т. п.) призначається медико-психологічна експертиза.

Для встановлення характеру зображень, відеозаписів у справах про розповсюдження предметів, що пропагандують культ насильства, агресії або носять порнографічний характер, призначається психолого-мистецтвознавча експертиза.

Психолого-сексологічна експертиза проводиться з метою встановлення наявності або відсутності психологічних критеріїв безпорадного стану потерпілих у ситуаціях посягання на їх статеву недоторканність, а також, у ряді випадків, з метою з'ясування питання про наявність у них схильності до фантазування, підвищеної навіюваності.

У результаті швидкого розвитку техніки помітно підвищуються вимоги до суб'єктивних якостей людей, які керують сучасними технічними засобами. Стрімке зростання швидкостей в автомобільному, залізничному, авіаційному та інших видах транспорту, збільшення кількості інформації, яку необхідно обробити людині в умовах дефіциту часу, складність сучасної техніки, підвищують питому вагу індивідуально-психологічних особливостей та тимчасових психічних станів серед причин аварій, катастроф та подій. Усе це змушує говорити про реально існуючу при розслідуванні причин аварій потребу ретельно досліджувати психологічні механізми дій людей, які керують технікою, що у сучасних умовах навряд чи можливо без застосування спеціальних психологічних знань. Об'єктом дослідження психолого-технічної експертизи є особливості психіки людини при виконанні професійних обов'язків, пов'язаних з використанням та обслуговуванням складних машин та механізмів, або як ще іноді говорять, в системі «людина-машина». Така експертиза може призначатись і проводитись у справах про дорожньо-транспортні події, аварії та катастрофи на повітряному, залізничному, водному транспорті, диспетчерських та операторських пунктах і центрах.

Психолого-педагогічна експертиза досліджує формування психологічних особливостей людини в процесі виховання та навчання. При розслідуванні та розгляді кримінальних справ про злочини неповнолітніх або про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність необхідно з'ясувати особливості формування конкретної особи, специфіку виховного впливу на неї навчально-виховного закладу, найближчого оточення та ін.

Компетенція судово-психологічної експертизи.

Теоретично до компетенції судово-психологічної експертизи можуть бути віднесені будь-які питання психологічного змісту, що мають значення для доказування або мають кримінально-релевантне значення, якщо їх вирішення вимагає використання спеціальних професійних знань у галузі психології. При цьому слід мати на увазі, що дати вичерпний перелік питань, які можуть виникнути у зв'язку з розслідуванням чи розглядом конкретної справи, практично неможливо. Можна виділити лише основні напрями судово-психологічної експертизи.

До компетенції судово-психологічної експертизи належить широкий перелік питань, серед яких найчастіше зустрічаються наступні:

1) здатність свідків, потерпілих, обвинувачених, підсудних з урахуванням їх індивідуально-психологічних та вікових особливостей, стану розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення для справи і давати про них правильні показання;

2) здатність потерпілих від статевих злочинів правильно сприймати характер і значення дій, що з ними вчиняли, та чинити опір;

3) здатність неповнолітніх обвинувачених, підсудних, які страждають розумовою відсталістю, не пов'язаною з психічними захворюваннями, повністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними;

4) встановлення особливостей виховання, проживання неповнолітнього, а також психологічних компонентів обставин, що сприяють вчиненню злочину;

5) з'ясування наявності чи відсутності в суб'єкта в момент вчинення протиправних дій стану фізіологічного афекту або інших непатологічних емоційних станів (страху, депресії, стресу, фрустрації), здатних істотно впливати на його свідомість і діяльність;

6) можливість виникнення різних психічних явищ, що перешкоджають нормальному здійсненню професійних функцій;

7) з'ясування вчинення певного діяння в умовах необхідного ризику;

8) встановлення авторства письмового документу за психологічними особливостями особи;

З приводу останніх двох пунктів слід зазначити, що експерт-психолог встановлює не юридичні (для прикладу, хуліганські, корисливі) мотиви злочину, а психологічні мотиви конкретного вчинку, аналізує особливості мотиваційної сфери особи під експертного. Результатом психологічного дослідження, як слушно зауважує Н. М. Ахтирська, є встановлення мотиву-стимулу криміногенної поведінки особи, тобто процесів, які спонукали її до вчинення злочину.

Наведений перелік не охоплює всього кола питань, які можуть виникнути в процесі судочинства. Обставини, з'ясування яких може мати значення для розслідування і судового розгляду, досить різноманітні і нерідко диктуються конкретною ситуацією.

Поряд з цим, до компетенції судово-психологічної експертизи не входить оцінка юридичних ознак суб'єктивної сторони злочину, юридична кваліфікація, встановлення форми вини, мотиву та мети вчинення злочину, моральна оцінка особи та її поведінки, достовірність чи недостовірність показань допитаних, вирішення питання медичної діагностики.

Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.

Можна дати наступний перелік найпоширеніших питань, що виносяться на вирішення судово-психологічної експертизи, згрупувавши їх у три групи.

I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:

1) які індивідуально-психологічні особливості пізнавальної діяльності (сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, уваги) свідка (потерпілого)?

2) чи є у свідка які-небудь індивідуально-психологічні особливості, психічні недоліки перцептивної діяльності, що істотно знижують його здатність правильно сприймати події (предмети) і давати про них правильні показання?

3) чи міг свідок з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей, психічного стану в момент вчинення протиправних дій обвинуваченим (підсудним), а також умов, в яких відбувалась подія, правильно її сприймати?

4) чи міг свідок з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей, психічного стану в момент вчинення протиправних дій обвинуваченим (підсудним), а також умов, в яких відбувалась подія, правильно розуміти її зміст та характер?

5) чи є у потерпілого які-небудь індивідуально-психологічні особливості, які могли істотно перешкодити розуміння ним характеру та значення протиправних дій, що вчиняються з ним або чинити опір обвинуваченому (підсудному)?

6) чи відповідає вимогам професійної діяльності обвинуваченого (підсудного) ситуація, в якій він опинився, рівень розвитку його

II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:

1) чи знаходився обвинувачений (підсудний) у момент вчинення протиправних дій у стані фізіологічного афекту або в якому-небудь іншому емоційно напруженому стані?

2) який вплив міг мати такий стан на свідомість, поведінку обвинуваченого (підсудного), на здатність керувати своїми діями та контролювати їх?

3) що стало причиною виникнення в обвинуваченого (підсудного) фізіологічного афекту (іншого емоційного стану)?

4) чи існує причиновий зв'язок між психічним станом, в якому знаходився обвинувачений (підсудний) в період, що передував вчиненню протиправних дій, та його психічного стану в момент вчинення таких дій?

5) чи міг обвинувачений (підсудний) з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, точно співставити свої оборонні дії з екстремальними умовами ситуації, в якій він опинився?

6) чи знаходився потерпілий після зґвалтування в стані, що сприяє вчиненню самогубства?

7) якщо потерпілий знаходився в період, що передував смерті, в психічному стані, який сприяв вчиненню самогубства, то чим він міг бути викликаний?

III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:

1) які індивідуально-психологічні особливості притаманні особі свідка, потерпілого, обвинуваченого (підсудного)?

2) чи є в обвинуваченого (підсудного) індивідуально-психологічні особливості, які могли істотно вплинути на його поведінку в досліджуваній ситуації?

3) чи є у свідка, потерпілого психологічні особливості, що знижують його здатність правильно сприймати події або предмети та адекватно сприйнятому відтворювати побачене (почуте)?

4) який час рухової реакції обвинуваченого (підсудного) та чи відповідає вона вимогам, що ставляться до його професійної діяльності?

5) чи відповідають психофізичні якості обвинуваченого (підсудного), рівень сформованості у нього професійно-психологічних навиків вимогам екстремальних умов, в яких він опинився, характеру нервово-психічних перевантажень?

6) чи є у неповнолітнього обвинуваченого (підсудного) ознаки, не пов'язаного з психічним захворюванням, відставання в психічному розвитку або інші аномалії психічного розвитку непатологічного характеру; якщо є, то в чому вони виражаються та який вплив вони здійснили на його поведінку в досліджуваній ситуації?

7) які психологічні мотиви, що складають зміст мотиваційної сфери особи обвинуваченого (підсудного), спонукали його вчинити протиправні дії?