Дослід 1. Окиснення спиртів хромовою сумішшю.

Виконання досліду. Змішати в пробірці 2 мл розчину діхромату калію, 1мл розчину сульфатної кислоти та 0,5 мл етилового спирту. Суміш обережно нагріти. Спостерігати зміну забарвлення на синьозелене. Утворення оцтового альдегіду виявляється за характерним запахом, який нагадує запах яблук.

Завдання: 1. Скласти рівняння реакції окиснення етанолу діхроматом калію в присутності сульфатної кислоти.

2. Зробити висновок про окиснення спиртів.

Рівняння реакції:________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спостереження:________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок:_______________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Дослід 2. Вивчення взаємодії багатоатомних спиртів з гідроксидом купруму (ІІ).

Виконання досліду. Приготувати в пробірці розчин гліцерину: до 1мл води додати 2-3 краплі гліцерину.

В окремій пробірці добути гідроксид купруму (ІІ), додавши до сульфату купруму (ІІ) надлишок розчину лугу. Злити надлишок рідини, змішати голубий осад гідроксиду з 2-3 мл води, струснути і додати добуту суспензію в пробірку з розчином гліцерину. Спостерігати розчинення осаду та забарвлення розчину в інтенсивний синій колір.

Завдання: 1. Скласти рівняння реакції взаємодії розчину лугу з розчином сульфату купрума (ІІ) та взаємодії гідроксиду міді з гліцерином.

2. Зробити висновок на основі проведених спостережень про властивості багатоатомних спиртів.

Рівняння реакції:________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спостереження:________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок:_______________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Дослід 3. Відновлення альдегідами сполук двохвалентної міді.

Виконання досліду. Помістити в пробірку декілька крапель розчину лугу і додати краплю розчину сульфату купруму (ІІ). До утвореного яскраво голубого осаду додати декілька крапель розчину альдегіду. Суміш струснути і нагріти до кипіння. Спостерігати виділення жовтого осаду гідроксиду купруму (І), який потім червоніє внаслідок перетворення його в оксид купруму (І).

Завдання: Скласти рівняння реакції взаємодії ацетальдегіду з гідроксидом міді (І). Зробити висновок про відновлювальні властивості альдегідів.

Рівняння реакції:________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спостереження:________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок:_______________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Контрольні запитання і завдання

1. В трьох пробірках знаходяться рідини: н-пропанол, 1-хлорбутан і гліцерин. За допомогою яких реакцій можна розрізнити ці речовини? Скласти рівняння цих реакцій.

2. При взаємодії бутанолу-1 з надлишком металічного натрію виділиться водень, що займає за нормальних умов об¢єм 2,8л. Знайдіть кількість речовини С₄Н₉ОН, які вступили в реакцію.

3. В чому подібність та відмінність спиртів та альдегідів?

4. Визначити масу срібла, яке можна добути, якщо до надлишку аміачного розчину оксиду срібла додати 50г 11,6%-ного водного розчину пропаноля.

Захист:__________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка за виконання: ______________________

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Тема: Добування і вивчення властивостей оцтової кислоти, добування складних ефірів.

Години

Мета: навчитися добувати оцтову кислоту лабораторним способом та вивчити її властивості, навчитися добувати складні ефіри в лабораторних умовах.

Техніка безпеки: виявляти обережність та уважність при роботі з кислотами та лугами.

Прилади і реактиви: розчини оцтової кислоти СН₃СООН, гідроксиду натрію NaОН, фенолфталеїн, добутий в попередньому досліді продукт нейтралізації оцтової кислоти, розчин хлориду феруму (ІІІ) FeCl₃, спиртівка, пробіркотримач, ацетат натрію кристалічний СН₃СООNa, етиловий спирт С₂Н₅ОН, концетрована сульфатна кислота Н₂SO₄.

ПЛАН

1.Взаємодія оцтової кислоти з основами.

2.Кольорова реакція на ацетат-іон.

3.Добування етилацетату.

Методичні вказівки

Карбоновими кислотами називають органічні сполуки, до складу яких

¤¤ О

входить карбоксильна група - С

ОН

В карбонових кислотах карбоксильна група може бути сполучена з різними вуглеводневими радикалами. В зв¢язку з цим виділяють насичені, ненасичені та ароматичні карбонові кислоти.

Особливості хімічних властивостей карбонових кислот зумовлені сильним взаємним впливом карбонільної С = О та гідроксильної групи - ОН.

В карбоксильній групі зв¢язок між карбоном та карбонільним оксигеном сильнополярний. Однак позитивний заряд на атомі карбону частково зменшується в результаті притягування електронів атомом оксигену гідроксильної групи. Тому в карбонових кислотах карбонільний карбон менш здатний до взаємодії з нуклеофільними частинками, порівняно з альдегідами та кетонами.

З другого боку, під впливом карбонільної групи посилюється полярність зв¢язку О - Н за рахунок зміщення електронної густини від оксигену до атому карбону.

_{d + d -}

- С = О

­

О Н

Розглянутий характер електронної будови карбоксильної групи зумовлює відносну легкість відриву гідрогену цієї групи. Тому у карбонових кислот добре виражені кислотні властивості. В безводному стані і особливо в водних розчинах карбонові кислоти дисоціюють на іони.

СН₃ - СН₂ - СООН ® СН₃ - СН₂ - СОО^- + Н⁺

Кислий характер розчинів карбонових кислот можна встановити за допомогою індикаторів. Карбонові кислоти являються слабкими електролітами, причому сила карбонових кислот зменшується при збільшенні молекулярної маси кислоти. Для насичених одноосновних кислот найбільш характерні реакції, зумовлені кислотними властивостями, а також реакції заміщення гідроксильної групи. Наприклад: взаємодія з металами, з основними оксидами, основами, спиртами, галогенами тощо.

2СН₃СООН + Мg ® Мg(СН₃СОО)₂ + Н₂

С₂Н₅СООН + КОН ® С₂Н₅СООК + Н₂О

¤¤ О ¤¤ О

СН₃ - С + НО - С₂Н₅ ® СН₃ - С + Н₂О

ОН ОС₂Н₅

О

½½

Складні ефіри – це речовини, що мають загальну формулу R - С - ОR¹, де R і R¹ - вуглеводневі радикали.

Складні ефіри утворюються при взаємодії карбонових кислот з спиртами.

О О

½½ ½½

СН₃ - С - ОН + НО - С₂Н₅ Û СН₃ - С - ОС₂Н₅ + Н₂О

Реакція добування складного ефіру з кислоти та спирту називається етерифікацією.

Для добування складних ефірів крім реакцій етерифікації млжна використати реакції ангідрідів та хлорангідрідів з спиртами.

Мила - це солі, вищих карбонових кислот. Як солі сильних основ та слабких кислот, мила в водних розчинах підлягають гідролізу

С₁₇Н₃₅СООNa + Н₂О Û С₁₇Н₃₅СООН + NaОН

С₁₇Н₃₅СОО^- + Н₂О Û С₁₇Н₃₅СООН + ОН^-,

тому розчини мила мають лужну реакцію.

В кислому середовищі мила розкладаються з утворенням вищих карбонових кислот.

Хід роботи

Дослід 1. Взаємодія оцтової кислоти з основами.

Виконання досліду. В пробірку налити розчину гідроксиду натрію і додати декілька крапель фенолфталеїну до появи малинового забарвлення. Потім додати розчин оцтової кислоти до знебарвлення розчину фенолфталеїну.

Завдання: Скласти рівняння реакції взаємодії гідроксиду натрію з оцтовою кислотою в молекулярній та іонній формі. Зробити висновок про взаємодію оцтової кислоти з розчинами лугів.

Рівняння реакції:________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спостереження:________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок:_______________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Дослід 2. Кольорова реакція на ацетат-іон.

Виконання досліду. До добутого в попередньому досліді продукту нейтралізації додати кілька крапель розчину хлориду феруму (ІІІ). З¢являється характерне забарвлення внаслідок утворення ацетату феруму (ІІІ).

Завдання: Скласти рівняння реакції взаємодії оцтової кислоти з хлоридом феруму (ІІІ). Зробити висновок, про що свідчить поява забарвлення.

Рівняння реакції:________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спостереження:________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок:_______________________________________________________________

_________________________________________________________________________

Дослід 3. Добування етилацетату.

Виконання досліду. В суху пробірку помістити небагато (висота шару приблизно 2мм) порошка безводного ацетату натрія і прилити три краплі етанолу. Додати дві краплі концентрованої сульфатної кислоти і обережно (!) нагрівають. Через декілька секунд з¢являється характерний приємний освіжаючий запах оцтово-етилового ефіру.

Завдання: Скласти рівняння реакції взаємодії оцтового натрія з сульфатною кислотою та взаємодії оцтової кислоти з етанолом. Зробити висновок про добування складних ефірів в лабораторії.

Рівняння реакції:________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Спостереження:________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок:_______________________________________________________________

_________________________________________________________________________

 

Контрольні запитання і завдання

1.Як хімічним способом розрізнити мурашину і оцтову кислоту.

2.Напишіть структурні формули ізомерів одноосновних карбонових кислот складу С₆Н₁₂О₂?

3. Які речовини називаються складними ефірами?

4. Чим відрізняються за хімічним складом тверді жири від рідких?

5. Чому розчин мила після гідролізу в присутності фенолфталеїну забарвлюється в рожевий колір?

Захист:__________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка за виконання: ____________________

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

Тема: Білки, їх властивості. Якісні реакції на білки.

Години

Мета: Навчитися робити реакції, що характеризують хімічні властивості білків.

Техніка безпеки: Виявляти уважність та обережність при роботі з концентрованими кислотами. Концентрована азотна кислота - сильний окисник. Залишає на шкірі жовті плями та викликає опіки. У випадку попадання необхідно змити великим об¢ємом води та зробити примочку розчином гідрокарбонату натрія.

Прилади і реактиви: спиртівка, пробіркотримач, розчин білка, розчин сульфату амонія (NH₄)₂SO₄, розчин оцтової кислоти СН₃СООН, розчин лугу NaOH, нітратна кислота (концентрована), розчин лугу (концентрований) NaOH, розчин сульфату купруму (ІІ) CuSO₄.

ПЛАН

1. Згортування білків при нагріванні.

2. Кольорові реакції на білки.

Методичні вказівки

Білки – це природні полімери, які складаються із залишків амінокислот.

Для білків характерні реакції в результаті яких випадає осад. В деяких випадках добутий осад при надлишку води знов розчиняється, а в інших - проходе необоротне згортування білків, тобто денатурація в результаті чого їх молекули змінюються.

Важливою властивістю білків являється здатність їх до гідролізу під дією кислот та біологічно активних речовин - ферментів.

В результатах гідролізу руйнуються пептидні зв¢язки білків і утворюється суміш a- амінокислот.

О Н О Н О

½½ ½ ½½ ½ ½½ ¤¤ О ¤¤ О

NH₂ -СН -С -N -СН -С -N -СН -С -… + _nН₂О ® NH₂ -СН -С + NH₂ -СН -С +

½ ½ ½ ½ ОН ½ ОН

R ₁ R ₂ R₃ R₁ R₂

¤¤ О

+ NН₂ -СН -С

½ ОН

R₃

Для білків характерні кольорові реакції, при допомозі яких проводять якісний аналіз білків.

Хід роботи