Практичні підходи до методичних основ та проблем викладання філософських дисциплін.

1. Розробітьконспект:

- предметного уроку;

- комбінованого уроку;

- інтегрованого уроку;

- уроку з застосуванням інноваційних технологій;

- уроку-лекції з обраної філософської дисципліни.

2. Підготуйте методичне забезпечення лекції з історії філософії.

3. Розробіть план семінарського заняття, складіть список основної та додаткової літератури з обраної філософської дисципліни.

4. Складіть контрольні завдання для:

- тематичного оцінювання учнів;

- проміжного оцінюванняучнів;

- підсумкового оцінюванняучнів з обраної філософської дисципліни.

5.Складіть тестові завдання для:

- тематичного контролю студентів;

- проміжногоконтролю студентів;

- підсумкового контролю студентів з обраної філософської дисципліни.

6. Розробіть систему завдань для самостійної роботи студентів до однієї з обраних філософських дисциплін.

7. Підготуйте питання до заліку з курсу «Методика викладання філософських дисциплін».

8.Розробіть у відповідності з особистим вибором навчальної філософської дисципліни:

- евристичну бесіду;

- навчальний/творчий проект;

- заходи до тижня дисципліни;

- поетапні кроки «занурення в тему».

9. Підготуйте мультимедійні матеріали для забезпечення вступного заняття із основ Світових релігій в середній школі.

10. Підготуйте мультимедійні матеріали для забезпечення вступного занятті із навчальної дисципліни «Філософія» у 10-му класі середньої школи.

 

 

Таблиця 6.1

VІІ.КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Змістовий модуль та теми курсу	Академічний контроль	Бали
Змістовий модуль І. Теоретичні засади методичного поля викладання філософських дисциплін
Тема 1. Методика викладання філософських дисциплін як навчальна дисципліна. (4 год.)	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, модульний контроль
Тема 2. Феномен філософського знання. (4 год.)	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, модульний контроль
Тема 3. Основні методи викладання філософських дисциплін. (6 год.)	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, модульний контроль
Тема 4.Система методичного забезпечення навчального процесу. (6 год.)	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, модульний контроль
Змістовий модуль ІІ. Практичні підходи до методичних основ та проблем викладання філософських дисциплін
Тема 5. Урок як основна форма вивчення філософських дисциплін у загальноосвітньому навчальному закладі. (6 год.)	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, модульний контроль
Тема 6. Методика підготовки та проведення лекцій і семінарських занять. (4 год.)	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, модульний контроль
Тема 7. Основні способи та прийоми організації самостійної роботи у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах. (6 год.)	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, модульний контроль
Тема 8. Контроль, оцінювання та аналіз знань з філософських дисциплін: методологічний аспект.(4 год.)	Семінарське заняття, індивідуальне заняття, модульний контроль
Разом: 40 годин	Разом: 40 балів

 

 

Видом позааудиторноїcамостійної діяльності студента є написання реферативного дослідження.

Реферативне дослідження з курсу «Методика викладання філософських дисциплін» – це вид роботи студента, яка виконується у письмовому вигляді чи у виглядіпрезентації із застосуванням ІКТ на відповідну тему з вищезазначеного курсу.

Мета реферативного дослідження: самостійне вивчення частини програмового матеріалу, систематизація, узагальнення, закріплення знань із навчального курсу, удосконалення навичок самостійної навчально-пізнавальної діяльності.

Орієнтовна структура реферативного дослідження: титульний аркуш; зміст роботи (із зазначенням сторінок), вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел. Обсяг – до 8-10 сторінок рукописного тексту. Шкала оцінювання подається відповідно у табл. 7.1.

Критерії оцінювання та шкалу оцінювання подано відповідно у таблицях 7.1 та 7.2.

Таблиця 7.1

Критерії оцінювання

реферативного дослідження

 

№ п/п	Критерії оцінювання роботи	Максимальна кількість балів за кожним критерієм
1.	Обґрунтування актуальності, формулювання мети, завдань та визначення методів дослідження	4 бали
2.	Складання плану	1 бал
3.	Критичний аналіз суті та змісту використаних джерел. Виклад фактів, ідей, результатів досліджень в логічній послідовності. Аналіз сучас­ного стану дослідження проблеми, розгляд тенденцій подальшого розвитку даного пи­тання.	5 балів
4.	Дотримання правил реферуванням наукових публікацій	1 бал
5.	Доказовість висновків, обґрунтованість власної позиції, пропозиції щодо розв’язання проблеми, визначення перспектив дослідження	3 бали
6.	Дотримання вимог щодо технічного оформлення структурних елементів роботи (титульний аркуш, план, вступ, основна частина, висновки, додатки (якщо вони є), список використаних джерел)	1 бал
Разом	15 балів

 

 

Таблиця 7.2

Шкала оцінювання

реферативного дослідження

 

Рівень виконання	Кількість балів, що відповідає рівню	Оцінка за традиційною системою
Високий	15-13	Відмінно
Достатній	12-10	Добре
Середній	9-6	Задовільно
Низький	5-0	Незадовільно

Орієнтовна тематика

1. Формування у школярів та студентів навичок філософствування у процесі викладання філософських дисциплін.

2. Педагогічний перфекціонізм та його методичний /методологічний потенціал.

3. Викладання філософії у Стародавній Греції: педагогічний та методичний аспекти.

4. Особливості європейської освіти та філософських пошуків за доби Середньовіччя.

5. Нові вимоги до філософської освіти за доби Нового часу та Просвітництва.

6. Викладацька діяльність на ниві філософських дисциплін представників Німецької класичної філософії.

7. Особливості викладання філософських дисциплін в радянській Україні: втрати, недоліки та здобутки.

8. Роль філософських дисциплін в сучасній системі освіти: проблеми і перспективи.

9. Шляхи актуалізації викладання філософських дисциплін.

10. Методологічні та логічні основи методики викладання філософських дисциплін.

11. Дискусія як ефективний метод у викладанні філософських дисциплін.

12. Особливості технології та техніки аналізу інтегрованих уроків з філософських дисциплін.

13. Сучасна лекція: комунікативно-інформаційний аспект.

14. Ідеологічний аспект лекції: минуле і сучасність.

15. Ідеальний семінар: абстрактна модель чи досяжна реальність.

16. Контроль та оцінювання навчальної діяльності учнів у системі уроків: традиційні та новітні підходи.

17. Шляхи підвищення ефективності педагогічної діяльності у процесі викладання філософських дисциплін.

 

18. Потенціал сучасних інформаційних комп’ютерних технологій в контексті методики викладання філософських дисциплін.

19. Трансформація знань з філософських дисциплін відповідно до сучасних вимог мережевої освіти.

20. Авторський стиль викладання: актуальні проблеми та особливості.

21. Шляхи і методи формування креативного способу мислення в процесі викладання філософських дисциплін у ЗНЗ/ВНЗ.

22. Викладання філософських дисциплін в контексті ідеї лідерства-служіння: шляхи і методи реалізації.

23. Філософія для медиків: проблема біоетики.

24. Компаративний підхід у викладанні курсу основ Світових релігій.

25. способи викладання курсу основ Світових релігій в середній школі.

26. Роль ідеологічного фактору в процесі викладання філософських дисциплін.

Оцінка за виконане реферативне дослідження є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень студентів з навчальної дисципліни «Методика викладання філософських дисциплін».

VІІІ. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО

КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Навчальні досягнення студентівіз дисципліни «Методика викладання філософських дисциплін» оцінюються замодульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, обов’язковості модульного контролю, накопичувальної системи оцінюванння рівня знань, умінь та навичок; розширення кількості підсумкових балів до 100.

2. Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV), де зазначено види контролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у табл. 8.1, табл. 8.2,табл. 8.3.

Таблиця 8.1

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю

 

№ п/п	Вид діяльності	Максимальна кількість балів за одиницю	Кількість одиниць	Кількість рейтингових балів
1.1 1.	Відвідування лекцій
2.	Відвідування семінарських занять
3.	Відповідь на семінарському занятті
4.	Виконання завдань для самостійної роботи
5.	Написання реферату	-
6.	Модульна контрольна робота
	Залік
	Підсумковий рейтинговий бал
	Індекс	1,79

 

Таблиця 8.2

 

№ з/п	Вид діяльності студента	Макс. кількість балів за одиницю	Модуль 1	Модуль 2
Кільк. одиниць до розрахунку	Макс. кількість балів за вид	Кільк. одиниць до розрахунку	Макс. кількість балів за вид
	Відвідування лекцій
	Відвідування семінарськихзанять
	Виконання завдань для самостійної роботи
	Робота на cемінарських заняттях
	Індивідуальне завдання		-	-	-	-
	Опрацювання першоджерел		-	-	-	-
	Написання реферату		-	-	-
	Виконання модульної контрольної роботи
	Виконання тестового контролю		-	-	-	-
	Лабораторне заняття (допуск, виконання, захист)		-	-	-	-
	Творча робота (в т.ч. есе)		-	-	-	-
	Макс. кількість балів за видами поточного контролю (МВ)	-	-		-

 

3. У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються такі методи:

 

Ø Методи усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, усна презентація.

Ø Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; звіт, реферативне дослідження, презентація з застосуванням ІКТ.

Ø Методи самоконтролю: умін­ня самостійно оцінювати свої знання,самоаналіз.

 

Таблиця 8.3

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS

Підсумкова кількість балів (max – 100)	Оцінка за 4-бальною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
1 – 34     35 – 59	«незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання)	F     FX
60 – 74	«задовільно»	ED
75 – 89	«добре»	CB
90 – 100	«відмінно»	A

 

Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 8.4.

Таблиця 8.4

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

Оцінка	Критерії оцінювання
«відмінно»	ставиться за повні та грунтовні знання матеріалу в заданому обсязі, регулярні відповіді на семінарських заняттях, максимальну кількість балів за ПМК, за реферативне дослідження та за представлені результати самостійної роботи; за знання основної та додаткової літератури, за розуміння та творче використання набутих знань та умінь.
«добре»	ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни (див. вище), засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«задовільно»	ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у перелічених вище видах роботи, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«незадовільно»	виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Студент не працює ні на семінарських заняттях, ні самостійно, чи взагалі на заняттях не з’являється.

 

 

Кожний модуль включає бали за поточну роботу студента на семінарськихзаняттях, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу.

Виконання модульних контрольних робіт здійснюється з використанням роздрукованих завдань.

Модульний контроль знань студента здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.

 

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом,на семінарських заняттях, під час виконання самостійної роботи та реферативного дослідження залежить від дотримання таких вимог:

ü своєчасність виконання навчальних завдань;

ü повний обсяг їх виконання;

ü якість виконання навчальних завдань;

ü самостійність виконання;

ü творчий підхід у виконанні завдань;

ü ініціативність у навчальній діяльності.

ІХ. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

1) За джерелом інформації:

• Словесні: лекція (із застосуванням комп’ютерних інформаційних технологій), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.

• Наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення: репродуктивні, пошукові.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних завдань.

ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

1) Методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).