ОС сімейства Microsoft Windows

Роботу над графічними ОС для IBM PC компанія Microsoft почала відразу після випуску операційної системи MS DOS 1.0 у 1981 р. У червні 1985 р. вийшла перша графічна ОС Windows 1.0. Ця перша версія не отримала підтримки ні в користувачів, ні в розробників програмного забезпечення. Проте фірма Microsoft продовжувала роботу над проектом, і в квітні 1987 р. була оголошена, а в жовтні 1987 р. вийшла в світ версія Windows 2.0. У листопаді того ж року для роботи у Windows 2.0 була випущена перша версія програми Wicrosoft Excel для роботи з електронними таблицями. Хоча Windows 2.0 теж мала недоліки, але можна вважати, що вона мала успіх, бо за одне півріччя було продано понад мільйон копій цієї програми. Для Windows 2.0 був розроблений ряд текстових процесорів, у тому числі й Word 1.0 for Windows. У процесі модифікації Windows 2.0 була реалізована багатозадачність.

Головне те, що Windows 2.0 зацікавила виробників програмного забезпечення, тому, коли в травні 1990 р. вийшла версія Windows 3.0, то вона дістала цілковиту підтримку з їхнього боку. Але найбільше Windows 3.0 сподобалася користувачам. Завдяки Windows 3.0 з’явилася можливість ефективного використання як нових потужних процесорів, особливо 80486, так і збільшеної оперативної пам’яті. Windows 3.0 мала повноцінний графічний інтерфейс та багатозадачність. Крім цього, вона мала вбудований „Диспетчер програм” (Program Manager), який давав можливість переходу на управління комп’ютером за допомогою миші. У квітні 1992 р. була випущена модифікована версія Windows 3.1. У цій версії вперше була впроваджена концепція віртуальної пам’яті, коли на жорсткому диску створюється „файл підкачки”, який імітує роботу оперативної пам’яті, що вможливило запуск додатків та завантаження документів великих обсягів.

Перша версія ОС Windows NT, з'явилася на ринку в 1993 р. і називалася Windows NT 3.1 і Windows NT Advanced Server. Ці ОС були першими реалізаціями надстабільних систем, і були розраховані перш за все на роботу, а не на різні розваги. Випадки помилок, поломок і „зависань” при роботі в Windows NT зустрічався вкрай рідко.

Визначальним моментом, що кардинальним чином вплинув на зростання популярності Windows NT, стало падіння цін на апаратні засоби, зокрема на мікросхеми пам'яті.

З виходом нової версії Windows NT 4.0 ОС сімейства Windows NT стали чи не найголовнішим претендентом на роль основної ОС для настільних обчислювальних систем. На додачу до цього система Windows NT Server 4.0, маючи всі можливості робочої станції, стала платформою для організації систем на базі технології „клієнт-сервер”. Вона була оптимізована для роботи як файловий сервер і створювала основу для служб мережного доступу до файлів і принтерів. Для даної ОС був спеціально створений серверний пакет Microsoft BackOffice, який містив цілий ряд служб для організації роботи в локальній обчислювальній мережі: Microsoft Windows NT Server, Microsoft SQLServer, Microsoft System Manager Server, Microsoft SNA Server, Microsoft Exchange Server. Наступна версія Windows NT – Windows NT 5.0, що вийшла у 1998 р. мала тісну інтеграцію з мережею Internet.

До недоліків Windows NT можна віднести наступне. Працювати під NT відмовляються будь-які програми, написані під DOS, і багато які створені для Windows 95. Крім того, ця ОС вимагала багато ресурсів комп'ютера. Більшість переваг Windows NT проявлялись лише в мережному режимі.

 

У вересні 1995 р. була випущена перша графічна ОС Microsoft Windows 95 для комп’ютерної платформи IBM PC. Абсолютно новий графічний інтерфейс – більш елегантний, зручний, красивий. Вперше був інтегрований програмно-драйверний комплекс DirectX, що надавав додаткам Windows прямий доступ до апаратних пристроїв ПК – звуковій карті, відео-платі тощо. Саме завдяки цьому стало можливим створення ігор для Windows 95. А інша система – ActiveMovie – забезпечувала підтримку відтворення великої кількості мультимедійних файлів – від музики у форматі MIDI до відеодисків, автоматичне розпізнання великого кола комплектуючих, більш досконалий механізм настройки і конфігурації.

До недоліків ОС Windows 95 відносять те, що основою Windows 95 як і попередніх ОС залишалася ОС DOS. Хоча нова система й іменувалася „32-розрядною”, у цілях сумісності із старими програмами її ядро як і раніше містило старі, 16-розрядні модулі, що спричиняло у певній мірі нестабільність.

 

25 червня 1998 р. з’явилась ОС Windows 98.Основні зміни в цій ОС стосувалися інтерфейсу –„Робочий Стіл” став ще красивішим, а головне – він був повністю інтегрований з середовищем Інтернет. В новій ОС остаточно була стерта різниця між файлами і папками і об'єктами Internet. Основним засобом роботи з файлами і папками в обох випадках слугувала програма Internet Explorer.

ОС Windows 98 мала розширені можливості управління інтерфейсом. За допомогою вбудованих засобів ОС з’явилася можливість зробити інтерфейс набагато красивіше, підібравши оформлення на свій смак.

ОС забезпечувала коректну роботу з новими комплектуючими – процесором Pentium II, графічним портом AGP, шиною USB, новими моделями відеокарт, материнської платні, модемів. Містила повний комплект програмного забезпечення для роботи в Інтернет і утиліту конвертації файлової системи FAT 16 в більш нову версію FAT 32. Однак включення програми-браузера до складу Windows 98 було визнано протизаконним, монополістичним актом, який серйозно обмежував інтереси інших виробників.

 

У 1999 р. на ринку з’являється ОС Windows ME (Millennium Edition) у якій була встановлена нова версія пакету Microsoft Internet Explorer версії 5.5, оновлений пакет драйверів DirectX 7.1 та декілька нових додаткових програм (наприклад, пакет для редагування відео Movie Maker або універсальний програвач Windows Media Player). В систему була введена підтримка модних цифрових пристроїв введення (цифрових фото- і відеокамер, вдосконалена підтримка сканерів).

Windows ME стала першою „домашньою” ОС, яка дозволила відмовиться від підтримки „режиму MS-DOS” і низки програм для нього. Серйозних змін зазнала система безпеки самої ОС – до складу Windows ME ввійшов ряд нових інструментів забезпечення збереження конфігурації і системних файлів. Невеликі, але важливі зміни відбулися і в структурі інтерфейсу. Так, папки „Принтери” і „Видалений доступ” перемістилися з папки „Мій комп'ютер” на загальну „Панель управління”.

Недоліками системи було те, що повний комплект Windows ME займав на жорсткому диску від 300 до 500 Мбайт – приблизно втричі більше, ніж Windows 98, а об'єм оперативній пам'яті – 96 Мбайт і більше. Довелося розлучитися з частиною мережних функцій, відтепер підтримуваних тільки Windows 2000.

 

ОС Windows XP (скорочене від „experience”) має вбудовану система розпізнавання голосових команд і голосового введення даних. Крім звичного 32-розрядного варіанту Windows, Microsoft підготувала і 64-розрядну модифікацію, призначену для установки на сервери, оснащені новим 64-розрядним процесором Itanium. Перша ОС, яка має повністю налаштовуваний інтерфейс. У цій ОС користувачі можуть корінним чином змінювати зовнішність своєї ОС за допомогою змінних „шкур” (skins), змінити прості екранні „теми”. Завдяки новим „темам” можна не тільки змінити малюнок на Робочому Столі, шрифт підписів до ікон і вид курсору миші, але й папок, службових панелей і спадних меню. Містить безліч нових і оновлених програм, мультимедійних засобів і доповнень. Для нормальної роботи Windows XP потрібно не менше 128 Мбайт оперативної пам'яті, процесора з частотою не менше 700-800 Мгц і близько 1 Гбайт дискового простору.

 

30 листопада 2006 р. Microsoft офіційно випустила Windows Vista і Office 2007 для корпоративних клієнтів. 30 січня 2007 р. почалися продажі системи для звичайних користувачів. На ранньому етапі розробки система була відома під кодовим ім'ям Longhorn (за назвою бару Longhorn Saloon поблизу лижного курорту Вістлер в Британській Колумбії). Назва „Vista” була оголошена 22 липня 2005 р. Через декілька місяців Microsoft також перейменували Windows Longhorn Server в Windows Server 2008. З 8 листопада 2006 р. повноцінна версія Windows Vista стала доступною для виробників устаткування. Публічний реліз для звичайних користувачів відбувся 30 січня 2007 р.

В ОС Windows Vista була оновлена підсистема управління пам'яттю і введенням-виведенням. Новою функціональністю також є „гібридний сплячий режим”, при використанні якого вміст оперативної пам'яті додатково записується на HDD, але і з пам'яті також не витирається. В результаті якщо подача енергії не припинялася, то комп'ютер відновлює свою роботу користуючись інформацією з RAM. Якщо живлення комп'ютера вимикалося, операційна система використовує збережену на HDD копію RAM і завантажує інформацію з неї (аналог сплячого режиму).

Windows Vista підтримує чотири варіанти оформлення призначеного для користувача інтерфейсу:

– Windows Aero – це оригінальний стиль оформлення з прозорими багатоколірними рамками вікон, що використовується за замовчуванням для комп'ютерів з більш ніж 512 Mb ОЗУ і відповідним специфікації „Vista Ready” відеоадаптером (обов'язкова підтримка Directx-9c, бажано Directx-10). Доступна на Windows Vista Home Premium, Windows Vista Business і більш вищих редакціях;

– Windows Standard – Windows Aero з деякими відключеними можливостями (наприклад, прозорість вікон і Windows Flip 3d). Вимоги до системи – такі ж, як і у Windows Aero. Доступна на Windows Vista Home Basic;

– Windows Vista Basic – це оригінальний стиль оформлення, який використовується за замовчуванням для комп'ютерів, які з певних причин не готові до запуску Windows Aero.

Незважаючи на явні переваги, корпоративні користувачі масово відмовляються від Windows Vista, про що повідомила InfoWorld з посиланням на результати власного дослідження, яке охопило більше трьох тисяч комп'ютерів, розташованих по всьому світу. На 35% з них ОС Windows Vista була замінена на Windows XP.

Незважаючи на те, що офіційно продажі Windows XP припинилися 30 червня 2007 р., пробіл в системі ліцензування Microsoft дозволяє легально провести даунгрейд ОС з Windows Vista Business і Vista Ultimate до Windows XP Professional. Надалі, якщо користувач вирішить відмовитися від Windows XP, він може безкоштовно відновити на комп'ютері Windows Vista.

Небажання організацій переходити на Windows Vista пояснюється тим, що ряд програм оптимізований для роботи з Windows XP, і їх адаптація під нову ОС вимагає певних тимчасових і фінансових витрат. Крім того, Windows Vista пред'являє підвищені вимоги до комп'ютерного „заліза”.

 

Windows 7 (раніше Vienna) – назва нової версії операційної системи Windows, яка надійшла у продаж 22 жовтня 2009 р., менше, ніж через три роки після випуску попередньої операційної системи комерційно невдалої Windows Vista. Розробка Windows 7 під різними кодовими назвами велась з 2000 р.

Усього Microsoft пропонує 6 різних варіантів постачання, проте через роздрібну мережу поширюються переважно версії Home Premium і Professional. Інші варіанти поширюються обмежено, наприклад, тільки для корпоративних клієнтів або тільки в країнах, що розвиваються. Всі варіанти Windows 7, крім найбільш спрощених, працюють як на 32-бітній, так і на 64-бітній платформах. Для приватних користувачів передбачається спеціальна сімейна версія: умови ліцензії дозволяють встановити її не на одному, а на двох або трьох комп'ютерах.

Всі 32-бітові версії підтримують до 4 Гб ОЗП (фізичний максимум – у 32-біти можна вмістити лише 4 Гб даних). 64-бітові редакції підтримує від 8 Гб (Домашня базова) до 192 Гб пам'яті у всіх останніх редакціях, за винятком Домашньої розширеної, в ній обмеження – 16 Гб.

 

Додаткову перевагу ОС Microsoft Windows забезпечує те, що вони включають певні стандартні застосування, такі як інтернет-браузер (Internet Explorer), поштовий клієнт (Outlook Express), мультимедіа-програвач (Windows Media Player). За допомогою технологій COM і OLE (раніше використовувалося DDE (основоположна частка OLE)) їх компоненти можуть вбудовуватись в інші програми, у тому числі і сторонніх виробників. Ці продукти безкоштовні і вільно розповсюджуються разом з операційною системою.

 

ОС сімейства UNIX

UNIX – група переносимих багатозадачних багатокористувацьких ОС, побудованих на основі командного інтерфейсу, але включають як компонент об’єктно-орієнтований інтерфейс.

Перша система UNIX була розроблена у 1969 р. в підрозділі Bell Labs компанії AT&T. З тих пір було створено велику кількість різних UNIX-систем. Юридично лише деякі з них мають повне право називатися „UNIX”; останні ж, хоча і використовують схожі концепції і технології, об’єднуються терміном „UNIX-подібні” (англ. Unix-like).

Відмітними ознаками UNIX-систем є:

– використання простих текстових файлів для налаштовування і управління системою;

– широке застосування утиліт, що запускаються з командного рядку;

– взаємодія з користувачем за допомогою віртуального пристрою – терміналу;

– надання фізичних і віртуальних пристроїв і деяких засобів міжпроцесової взаємодії у якості файлів;

– використання конвеєрів з декількох програм, кожна з яких виконує одне завдання.

UNIX, на відміну від більшості ОС, була написана на мові високого рівня, а не на мові машинних кодів, що спричинило її використання на будь-якій апаратній платформі, на будь-якому комп’ютері.

UNIX першою надала можливість використання протоколів TCP/IP на недорогих комп’ютерах, що призвело до швидкого зростання користувачів Інтернету.

 

 

На сучасному етапі ОС UNIX використовується головним чином на серверах, а також як вбудовані системи для різного обладнання. На ринку ОС для робочих станцій і домашнього застосування UNIX поступилися іншим ОС, насамперед Microsoft Windows, хоча існуючі програмні рішення для UNIX-систем дозволяють реалізувати повноцінні робочі станції як для офісного, так і для домашнього використання.

Найбільшого поширення серед всіх UNIX-подібних систем набули різноманітні версії ОС Linux. Вони дозволяють краще реалізувати повноцінні робочі станції як для офісного, так і для домашнього використання. ОС Linux розглядаються як основний конкурент ОС Microsoft Windows. Головна конкурентна перевага систем, побудованих на основі Linux, – безкоштовність їх використання і відкритість початкових кодів, що дозволяє їх легко розвивати і модифікувати.

 

Linux

Linux – вільно поширювана система UNIX, розробку якої веде велика кількість добровольців з різних країн. Linux володіє усіма властивостями UNIX-системи, включаючи справжню багатозадачність, розвинену підсистему управління пам’яттю і мережну підсистему. Ядро Linux, що поставляється разом з вільно поширюваними прикладними і системними програмами, утворює повнофункціональну універсальну ОС.

ОС Linux розповсюджується для користувачів у вигляді інсталяційних пакетів – дистрибутивів, які створюються різними комерційними і некомерційними фірмами і організаціями.

Сьогодні існує безліч різних дистрибутивів Linux, які можна розділити на дистрибутиви спільного призначення і спеціалізовані дистрибутиви. Незважаючи на певні відмінності дистрибутивів спільного призначення, всі вони утворюють ОС Linux такою, якою її знають більшість користувачів ОС. На відміну від ядра, дистрибутиви можуть містити комерційні компоненти, і тому їх вільне розповсюдження може бути обмежено. У такому випадку автори дистрибутива роблять доступними усі вільні компоненти.

Зазвичай під словосполученням „ОС Linux ” розуміють дистрибутиви Linux спільного призначення.

Значна частина ядра ОС Linux написана мовою Сі, завдяки чому система достатньо легко переноситься на різну апаратну архітектуру. Крім того, існує багато варіантів Linux, поширюваних окремо від офіційного ядра. ОС Linux здатна працювати як на багатопроцесорних системах, забезпечуючи ефективне використання всіх процесорів, так і на малопотужних мобільних пристроях.

Ядро ОС Linux спочатку розроблялось як багатокористувацька, багатозадачно ОС. Вона побудована за модульним принципом – кожен компонент ОС представлений окремою програмою або комплектом програм. Файлова система, командний інтерпретатор (призначений для користувача інтерфейс, що сприймає команди користувача і організовує їх виконання), графічне операційне середовище, офісний пакет, система управління базами даних – все це є самостійними модулями, які можуть створювати свої власні варіанти цих модулів. Цим пояснюється наявність декількох файлових систем (ext3fs reiserfs jfs) створених спеціально для ОС Linux, разом з реалізацією підтримки понад 20 сторонніх файлових систем (утому числі й використовуваних в ОС Microsoft Windows – FAT I NTFS).

Безпосередньо після завантаження ОС Linux функціонує в командному текстовому режимі. Кожна дія здійснюється шляхом набору команди з клавіатури з подальшим виведенням тексту на екран. Графічне операційне середовище розробляється і використовується як окремий програмний комплекс. Запускається графічна оболонка на вимогу користувача (або включається в команди автозавантаження) і дозволяє здійснювати управлінняОС і програмами в звичному інтуїтивно зрозумілому графічному інтерфейсі.

Найбільш поширеними є графічні віконні оболонки для ОС Linux KDE i GNOME. Працювати в графічній оболонці можна з використанням миші: вибір піктограм, командних кнопок, маніпулювання іншими елементами об’єктно-орієнтованої ОС.

Невідємною частиною ОС Linux є інтернет-браузери (декілька проектів, що розробляються командами програмістів), програми для організації роботи з електронною поштою, обміну миттєвими повідомленнями, телеконференцій і інших засобів телекомунікацій, а також пакети офісних програм для роботи з документами.

Найбільш популярним офісним пакетом для ОС Linux є офісний пакет OpenOffice.org. Для графічних віконних оболонок KDE i GNOME розробляються свої версії офісних пакетів, відповідно KOffice I GnomeOffice. Всі вони, зазвичай, дають можливість повноцінної роботи з текстовими і табличними документами, створення презентацій, доступу до бази даних, виведення результатів на друк.

Для Linux існують спеціальні версії всіх поширених систем управління базами даних, систем управління підприємством, пакетів програм для роботи з графікою. Існують комплекти мультимедіа-програм для відтворення аудіо- і відеоінформації.

Велика частина прикладного програмного забезпечення не розробляється виключно для Linux, а працює й на інших UNIX-подібних системах.

Завдяки безкоштовності і можливості вільної модифікації початкових кодів Linux добре підходить для використання в навчальному процесі, для встановлення на недорогі комп’ютери. Існують також версії для мобільних пристроїв і вбудовані версії для використання з різним обладнанням.

Mac OS

Mac OS (Macintosh Operating System) – сімейство операційних систем з графічним інтерфейсом, розроблене корпорацією „Apple” (раніше Apple Computer) для своєї лінійки комп’ютерів Macintosh. Популяризація графічного інтерфейсу користувача у сучасних ОС часто вважається за заслугу Mac OS. Вона була вперше представлена у 1984 р. разом з оригінальним Macintosh 128К.

„Apple” свідомо зменшувала значення існування ОС в ранні роки існування Macintosh, щоб інтерфейс сприймався як більш дружній до користувача і віддалити Mac OS від інших ОС, таких як MS DOS, які представлялися заплутаними і важкими в освоєнні і використанні. „Apple” переслідувала мету, щоб Macintosh представлявся як комп’ютер „для всіх інших” („for the rest of us”). Сам термін „Mac OS” насправді не існував до тих пір, поки не був офіційно використаний в середині 90-х років ХХ ст. З тих пір термін застосовується до усіх версій ОС Macintosh. З тих пір термін застосовується до всіх версій ОС Macintosh як зручний спосіб виділення їх в контексті інших ОС.

Ранні версії Mac OS були сумісні тільки з комп’ютерами Macintosh. З недавніх пір Mac OS стала сумісна з архітектурою Intel x86. Але політика фірми „Apple” така, що вона дозволяє встановлювати систему Mac OS тільки на комп’ютери „Apple”.

ОС Mac OS стала першою ОС, в якій користувач керував своїм комп’ютером не лише командами і інструкціями, що вводилися з клавіатури, але й за допомогою нового в ті часи пристрою, названого мишею. Миша дозволяла управляти покажчиком на екрані монітора. Крім того, ОС Mac OS використовувала новий „віконний” графічний інтерфейс для подання і організації інформації.

Останні новітні версії ОС Mac OS побудовані на ядрі ОС Linux.