Сутність інструментарію проектного аналізу



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сутність інструментарію проектного аналізу



Основною метою проектного аналітика є порівняння вхідних і вихідних проектних потоків із метою визначення його доцільності або ефективності (цінності), що можливо тільки у вартісних показниках. Як уже відзначалося, вартісним еквівалентом необхідних для проекту ресурсів є добуток їхніх обсягів на відповідні ціни:

де: C(t) – вартість ресурсів (затрат) по проекту;

pi – ціна i- го ресурсу, i=1,m;

Qi – об”ем i-го ресурсу.

Вихідні проектні потоки, обмірювані у вартісному вираженні, являють собою добуток обсягів продукції або послуг на їхні ціни:

де: B(t) – вартість доходу від проекту;

pj – ціна j- ї продукції або послугу, i=1,k;

Qj – об”еми продаж i-ї продукції або послуги.

Проект вважається ефективним, якщо вихідні потоки перевищують вхідні. Для різноманітних проектів ця величина є різною, за інших рівних умов проект вважається кращим якщо вона більша. Тому основною задачею, яка стоїть перед експертом, полягає в оцінці доцільності початкових витрат. У залежності від характеру і виду самого проекту для відповіді на поставлене питання припадає або зіставляти вихідні потоки - результати (вигоди) і вхідні потоки - витрати в їх кількісному (грошовому) вимірі (аналіз витрат і вигод), або мінімізувати витрати (аналіз найменших витрат), або безпосередньо оцінювати їхню доцільність (аналіз ефективності витрат). І для цього необхідна комплексна експертиза,яка неможлива без скрупульозного, глибокого і детального аналізу внутрішньої структури проекту, що дозволяє прокалькулювати зроблені витрати й обчислити (описати) очікувані вигоди.

Від моменту початкової витрати коштів для даного проекту до початку його експлуатаційної стадії, тобто моменту випуску продукції, проходить визначений час, необхідний для проходження передінвестиційної і інвестиційної стадій. І тому, важливим чинником (ресурсом), який обмежує інвестиційну діяльність, є чинник часу: між рішенням про інвестування грошей у проект і матеріалізованими в продукції або послугах результатами його життєдіяльності існує визначений тимчасовий інтервал, безпосереднє урахування якого є одним із найважливіших методичних прийомів проектного аналізу.

Таким чином, і витрати С (t) і вигоди В(t) даного проекту можна віднести до визначеного тимчасового інтервалу (або моменту) часу t, для якого варто визначити знак різниці між одноперіодними вигодами і витратами, тобто В(t) - С (t). Методологія оцінки грошей у часів розроблена в межах теорії фінансових обчислень. В її основі лежить припущення, що динаміка росту капіталу підпорядковується деякому функціональному закону, основним параметром якого є час.

Основна проблема, яка постає перед фінансовими менеджерами, полягає в оцінці майбутніх грошових надходжень («Я витратив гроші сьогодні, щоб побудувати завод, який створить грошові надходження в майбутньому»).

Крім тимчасового чинника на вартість капіталу впливають інфляційні процеси. Частина проблем, пов'язаних з інфляцією, вирішується на основі методів фінансових обчислень, частина іншими методами.

У інвестиційній практиці постійно доводиться рахуватися з корегуючим чинником інфляції, яка з течією часу знецінює вартість грошових коштів. Це зумовлене тим, що інфляційне зростання індексу середніх цін спричиняє відповідне зниження купівельної здатності грошей.

При розрахунках, пов'язаних з коректуванням грошових потоків в процесі інвестування з урахуванням інфляції, прийнято використати два основних поняття:

• номінальна сума грошових коштів;

• реальна сума грошових коштів.

Номінальна сума грошових коштів не враховує зміни купівельної здатності грошей. Реальна сума грошових коштів це оцінка даної суми з урахуванням зміни купівельної здатності грошей внаслідок інфляції.

У фінансово-економічних розрахунках, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, інфляція враховується в наступних випадках:

• при коректуванні нарощеної вартості грошових коштів;

• при формуванні ставки процента (з урахуванням інфляції), що використовується для нарощення і дисконтування;

• при прогнозі рівня прибутків від інвестицій, що враховують темпи інфляції.

При оцінці інфляції використовуються два основних показники:

• темп інфляції к, якій характеризує приріст середнього рівня цін в розглянутому періоді, що виражається десятеричним дробом;

• індекс інфляції І к (зміна індексу споживчих цін), який рівний 1+к.

У загальному випадку при аналізі співвідношення номінальної ставки проценту з темпом інфляції можливі три варіанти:

1) q = к нарощення реальної вартості грошових коштів не відбувається, оскільки приріст їх майбутньої вартості з’їдається інфляцією;

2) q > к реальна майбутня вартість грошових коштів зростає незважаючи на інфляцію;

3) q < к: реальна майбутня вартість грошових коштів знижується, тобто процес інвестування стає збитковим.

Найбільш важливою умовою здійснення проекту є альтернативність використання капіталу. При цьому можливі такі варіанти: неможливість альтернативного використання, що виключає варіанти і багатоваріантність. Обираючи конкретний варіант, ми відхиляємо інші і "платою" за це рішення є відмова або упущена вигода від їхньої реалізації , що не відбулася. Під альтернативною вартістю прийнятого рішення будемо розуміти вартість (цінність) найкращої з заперечених альтернатив.

Основними чинниками, що впливають на результативність інвестиційного проекту є:

Ø цінність грошей у часу;

Ø інфляція;

Ø ризик, непевність;

Ø можливість альтернативного використання грошей.

Критерії оцінки проектів

У теорії і практику економічного аналізу підприємницьких проектів використовуються різноманітні прийоми оцінки їхньої ефективності. Зупинимося на найбільше часто використовуваних методах.

Існуючі методи оцінки ефективності інвестицій прийнято підрозділяти на дві основні групи: прості або статичні методи і методи дисконтування.

Прості методи оцінки ефективності інвестиційних проектів грунтуються на показниках, які не враховують тимчасову цінність капіталу.

До основних простих критеріїв оцінки проектів відносять: рівень окупності, термін окупності, норма прибутку.

Критерії, побудовані на теорії фінансових обчислень прийнято називати дисконтованими критеріями. До основних з них відносяться:

1. Чиста поточна цінність.

2. Індекс прибутковості.

3. Відношення вигод до витрат.

4. Внутрішня норма прибутковості проекту.

5. Дисконтований період окупності.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.236.191.104 (0.011 с.)