Класифікація отруйних речовин.

По тактичному призначенню ОР розподіляються на групи по характеру їх вражаючої дії: смертельні, тимчасово вивідну живу силу з ладу, що дратують і навчальні.

По фізіологічній дії ОР на організм розрізняють (мал. 7); нервово-паралітичної дії, які також називають фосфорорганічні ОР, тому що в складі їхніх молекул утримується фосфор; шкірнонаривної дії, загально отруйної дії, ОР задушливої дії, психохімічні, що дратують.

По швидкості настання вражаючої дії розрізняють: швидкодіючі ОР, що не мають періоду схованої дії, і повільно діючі ОР, що володіють періодом схованої дії.

Залежно від тривалості збереження вражаючої здатності ОР смертельної дії підрозділяють на дві групи: стійкі ОР, які зберігають своя вражаюча дія протягом декількох годин і доби; нестійкі ОР, що вражає дія яких зберігається кілька десятків мінут після їхнього застосування. Деякі ОР залежно від способу й умов застосування можуть поводитися як стійкі й нестійкі ОР.

У західних країнах, що виробляють ОР, залежно від рівня виробництва їх, крім того, підрозділяють на групи: табельні ОР - ОР, які складаються на озброєнні, і резервні OР - токсичні речовини, які тепер не виробляються, але при необхідності можуть бути виготовлені хімічною промисловістю в достатній кількості.

До ОР смертельної дії, призначеним для поразки або виводу з ладу живої сили на тривалий строк, відноситься: GB (зарин), GD (зоман), VX (Ви-Ікс), HD (перегнаний іприт), HN (азотистий іприт), АС (синильна кислота), СК, (хлорціан), CG (фосген).

Отруйні речовини нервово-паралітичної дії, зарин, зоман, VX, що вражають нервову систему, попадають в організм через органи подиху, шкірні покриви й травний тракт. Крім того, вони викликають сильне звуження зіниць око (міоз). Для захисту від них потрібний не тільки протигаз, але й засобу індивідуального захисту шкіри.

Зарин – це безбарвна або жовтувата летуча рідина майже без заходу. Узимку не замерзає. Змішується з водою й органічними розчинниками в будь-яких співвідношеннях і добре розчиняється в жирах. Він стійкий до дії води, чим обумовлює зараження джерел води на тривалий час, при звичайній температурі швидко руйнується розчинами лугів і аміаку. При влученні на шкіру людини, обмундирування, взуття, дерево й інші пористі матеріали, а також на продукти харчування зарин швидко в них усмоктується.

Зоман – безбарвна й майже без заходу рідина, по своїх властивостях дуже схожа на зарин; діє на організм людини, як зарин, але токсичне в 5-10 разів. Засобу застосування, виявлення й дегазації зомана, а також засобу захисту від нього ті ж, що й при застосуванні зарину.Особливість зомана полягає в тому, що він заражає місцевість на більше тривалі строки, чим зарин.

VX – мало летуча безбарвна рідина, що не має заходу й не замерзаюча взимку. Місцевість, заражена VX, залишається небезпечної для поразки шкірно-резорбтивним шляхом улітку до 7-15 діб, а взимку - на весь період до настання тепла. Воду заражає на дуже тривалий строк. Токсичність VX по дії через органи подиху вище зарину в 10 разів, а в каплеподібному стані через оголену шкіру - у сотні разів. Для смертельної поразки через оголену шкіру й при влученні усередину організму з водою і їжею досить 2 мг ОР.

Іприт (перегнаний) – безбарвна або ясно-жовта рідина зі слабким заходом, важче води. При температурі близько 14°С замерзає. Технічний іприт має темно-буре фарбування й сильний запах, що нагадує запах часнику або гірчиці. Іприт має багатобічну дію. Він вражає шкіру й очі, дихальні шляхи й легені. При влученні в шлунково-кишковий тракт із їжею й водою при дозі 0,2 г викликає смертельне отруєння. Іприт має період схованої дії й кумулятивним ефектом.

Синильна кислота – безбарвна, швидко парка рідина із заходом гіркого мигдалю. На відкритій місцевості швидко випаровується (за 10-15 мін); на метали й тканини не діє. На організм діє тільки при вдиханні зараженого повітря, вражаючи кровоносну й центральну нервову системи. При вдиханні пар синильної кислоти з'являється присмак металу в роті, подразнення горла, запаморочення, слабість, почуття страху. При важкому отруєнні симптоми підсилюються й, крім того, з'являється болісна задишка, уповільнюється пульс, розширюються зіниці, наступає втрата свідомості, з'являються сильні судороги, відбувається мимовільне відділення сили й калу. У цій стадії судорожна напруга м'язів переміняється їхнім повним розслабленням, подих стає поверхневим; ця стадія закінчується зупинкою подиху, паралічем серцевої діяльності й смертю.

Хлорціан – безбарвна, більше летуча, чим синильна кислота, рідина з різким неприємним заходом. По своїх токсичних властивостях хлорціан аналогічний синильній кислоті, але на відміну від її дратує, крім того, верхні дихальні шляхи й очі.

ОР ЗАДУШЛИВОЇ ДІЇ.

Основним представником цієї групи ОР є фосген. У США він розглядається як резервне ОР.

Фосген – безбарвний газ, важче повітря, із запахом, що нагадує запах прілого сіна або гнилих фруктів. Погано розчиняється у воді, добре в органічних розчинниках. Фосген - типове нестійке ОР, застосовується для зараження повітря. Фосген діє на органи подиху, викликаючи гострий набряк легенів, що веде до різкого порушення надходження кисню повітря в організм і в підсумку приводить до смерті.