Характеристика осередків ураження.

 

Під стихійним лихом розуміють такі явища природи, які спричиняють катастрофічні ситуації, що характеризуються порушенням нормального життя, ураженням або загибеллю людей, руйнуваннями і знищенням матеріальних цінностей. Стихійні лиха можуть стати причиною багатьох аварій та катастроф.

До таких явищ природи відносять: землетруси, повені, селеві потоки, зсуви, снігові замети та обвали, урагани, бурі, смерчі, лісові та інші пожежі тощо.

Землетрус - це сейсмічне явище, спричинене зміщенням та розривами в глибині земної кори, яке супроводжується підземними поштовхами та коливаннями поверхні.

За шкалою MSK землетруси умовно поділяють на слабкі - 1 - 3 бали, помірні -4 бали, доволі сильні - 5 балів, сильні - 6 балів, дуже сильні - 7 балів, руйнівні -8 балів, спустошувальні - 9 балів, знищувальні - 10 балів, катастрофічні - 11 балів, сильно катастрофічні - 12 балів. Землетрус силою 5 - 6 балів, який охопив терен області або декількох районів, призводить до виникнення надзвичайної ситуації.

Для захисту від землетрусів завчасно виявляють сейсмічно небезпечні зони у різних регіонах країни. У цих зонах передбачаються певні заходи захисту, починаючи з умовного виконання вимог, норм та правил будівництва і реконструкцій різних споруд і інших будівництв, закладів до призупинення дії небезпечних виробництв – хімічних заводів, АЕС тощо.

Повені – це значне затоплення місцевості внаслідок підвищення рівня води у річці, озері, водосховищі, що є наслідком різних причин – весіннього сніготанення, великої кількості опадів, затору льоду на річках, прориву загат тощо.

Повені можуть супроводжуватися пожежами внаслідок короткого замикання кабелів і проводів, а також розривами водопровідних та каналізаційних труб, електричних, телевізійних і телеграфних кабелів, що знаходяться у землі, через нерівномірне осідання ґрунту.

Гідродинамічні аварії - це надзвичайні явища, які пов’язані з виходом з ладу або руйнуванням гідродинамічних споруд чи їх окремих частин і некерованим переміщенням великої маси води, що несе руйнування різних будівель та споруд і затоплення відкритих територій.

Руйнування гідротехнічних споруд може статися внаслідок дії сил природи, наприклад землетрусу, ураганів тощо, або дії людини - наприклад, при воєнних діях, а також внаслідок конструктивних або експлуатаційних дефектів і похибок проектування.

Селі - це паводки з дуже великою концентрацією мінеральних частинок, каменів та уламків гірських порід, які виникають у басейнах невеликих гірських річок. Цей паводок, як правило, викликається внаслідок швидкого танення снігів, льодовиків або сильних опадів. Сель може виникнути також за рахунок прориву води із зруйнованих та завальних озер, зсувів, землетрусів.

Небезпечність селів не тільки в їхній руйнівній силі, але й у раптовості їхнього виникнення.

За складом твердого матеріалу, який переносять селі, вони поділяються на грязьові, грязекаменеві, водокаменеві. Грязьові селі несуть, в основному, воду з мілкоземом при невеликій концентрації каміння. Грязекаменеві - це суміш води, гравію, гальки, невеликого каміння. Водокаменеві - суміш води з переважно великим камінням.

Зсуви – зміщення мас гірських порід, що плинуть вниз по схилу. Вони виникають через порушення рівноваги, яке викликане різними причинами – підмивом порід водою, ослабленням їхньої міцності внаслідок перенасиченості опадами або підземними водами чи вивітрюванням, систематичними поштовхами, нерозумною діяльністю людини тощо.

Зсуви можуть бути у будь-який час на всіх схилах, у яких кут нахилу більш ніж 20º. Вони різняться не тільки швидкістю зміщення порід – повільні, середні, швидкі – а й своїми масштабами. Швидкість повільних зміщень порід складає кілька десятків на рік, середніх – декілька метрів на годину або на добу, швидких – десятки кілометрів за годину і більше.

Снігові замети – утворюються під час інтенсивного випадання снігу. При великих снігопадах і буранах снігові замети спостерігаються, як правило, на великих площах, тимчасово паралізують роботу автомобільного та залізничного транспорту, при цьому порушується життя міст та селищ. Однак, снігові замети не мають катастрофічного характеру. При ретельній організації боротьби з ними та їх наслідками негативну дію заметів на життєдіяльність населення та роботу промислових об’єктів вдається нейтралізувати.

Снігові лавини – виникають внаслідок снігових опадів на схилах гір тоді, коли сила гравітації перевищує силу зчеплення снігу з підстилаючою породою та частинками снігу між собою. Снігові лавини являють собою суміш кристалів снігу й повітря. Великі лавини виникають на схилах 25 – 60º. Гладкі трав’яні схили є найбільш лавинонебезпечними. Кущі, велике каміння й інші перешкоди затримують виникнення лавин. Ще рідше лавини виникають у лісі.

Урагани – це вітри, швидкість яких перевищує 32,6 метрів за секунду, або 117,3 км/год. У південних країнах урагани називають тайфунами. Нерідко при тайфунах швидкість вітру перевищує 50 м/с. Циклони та тайфуни дуже часто супроводжуються інтенсивними зливовими дощами.

Пожежі – це неконтрольований процес горіння, який спричиняє загибель людей та знищення матеріальних цінностей.

Причинами виникнення пожеж є неохайне поводження з полум’ям, порушення правил пожежної безпеки, а також такі явища природи, як блискавка, самозаймання сухої рослинності та торфу. Відомо, що 90 % пожеж виникають з вини людей і тільки 7 – 8 % – від блискавок.

Основними видами пожеж як стихійних лих, що охоплюють широкі терени в декілька сотень, тисяч і навіть мільйонів гектарів, є ландшафтні пожежі – лісові та степові.