Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Дайте оцінку позиції педагога. Чим можна пояснити таке ставлення школяра до навчання.Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Іде урок. Учителька пояснює нову тему. Раптом з-за останьої парти підводиться учень. “Тобі що, Володю?” “Нецікавий сьогодні матеріал, я краще піду”. І недовго думаючи, прямує до виходу. Школяри з тривогою дивляться на вчительку, але вона, стримуючи обурення, ніби нічого не трапилось, продовжує пояснювати. Незабаром настала звичайна ділова обстановка: учні виходили до дошки, відповідали на запитання, роз’яснювали задачі. Але перед дзвінком у дверях знову з’явився Володя. “Віро Петрівно, я вас сфотографую”. І не встигла вчителька отямитись від несподіванки, як клацнув затвор фотоапарата.
Вкажіть на помилку, допущену завучем школи. Які вимоги ставляться до організації навчального процесу? У школі йшли заняття. Раптом у коридорі з’явилися дві жінки у блакитних з білим горошком формених халатах разом з завучем. Вони ненадовго зайшли в один клас, другий, третій. У чому справа? У сусідньому книжковому магазині зникли набори кулькових ручок. Злодіїв вирішили шукати у школі. Методом впізнання. Завуч цю ідею гаряче підтримала і ось видить “гостей” під час уроків по класах. У своєму прагненні виявити винних вона нічого поганого не бачила. - Але урок нащо переривати? … - А як би ви вчинили? Люди з роботи ж пішли. Кожна хвилина їм дорога.
4. Дайте оцінку творчим педагогічним пошукам учителя в поєднанні навчальної та виховної функції уроку. Був у мене такий кумедний випадок у перші дні вересня. Минали останні десять хвилин уроку з грузинської мови. Я “кидав” дітям звуки, вони “ловили”, і раптом помічаю, що Вова лежить на парті з закритими очима, не “ловить” звуків. - Він заснув! – каже Тамрико, показуючи пальцем на Вову. Діти розсміялися. - Він спить, ха-ха! Я подав дітям знак не гомоніти, навшпиньки підійшов до Вови – хлопчик безтурботно спав. Усього кілька хвилин тому він був таким активним, сміявся, радів. Що ж мені слід було робити? Рятувати хлопця? Сказати, що спати на уроці не можна? Цього я не зробив. - Діти, - сказав я пошепки, - треба берегти сон людини, тому що в цей час вона набирається сил! Давайте працювати пошепки, щоб не розбудити Вову!. І почав “кидати” їм звуки, не підвищуючи голосу. А діти? Вони раптом стали такими турботливими, ніжними. А після кожної хорової відповіді, яка нагадувала шурхіт крил метелика, вони поглядали на Вову: чи не злякали його.
5. У чому суть педагогічного прорахунку, помилки вчительки? Як це відбувається на процесі навчання? Запропонуйте свій варіант впливу на учня. - Вийди з класу! – тоном, що не терпить заперечень, сказала вчителька. - Що я зробив? – задирливо запитав учень. - У тому-то й справа, що ти нічого не робиш. А треба працювати! Де у тебе підручник? Зошит? Щоденник? Що за хаос на парті? - Ніякого хаосу немає. Це книги. - Книги, та не ті. Вийди! Ти і вчора байдикував, заважав нам. - Не піду! - Тоді я піду і уроку не буде - То й не треба!… - зауважує учень і. повертаючись до класу, радісно оголосив: - Уроку не буде … - А, - обурюється вчителька, ти ще й інших підбурюєш
Проаналізуйте підхід учителя до організації уроку. Що утворює мотиваційну основу для початку творчої свідомості учнів? Які основні умови оптимізації навчання? - Сьогодні, розпочав я свій урок, - ми маємо вивчити нову тему, але спробуємо поєднати навчання з відволіканням уваги. Як тільки прозвучить мій сигнал, ніхто ні про що думати не повинен, ви робитимете те, що любите, але за що, звичайно, одержуєте зауваження: відволікатися. А щоб вам не було нудно, ми будемо читати ваші казки, а іноді й обговорювати питання, відповісти на яке дуже легко, якщо виявити кмітливість, уяву. Отже, слухаємо казку, яку написала Галя. Пропозиція моя була сприйнята з радістю і ми почали читати казку. “В деякому царстві, в деякій державі жило-було Позитивне число, а у нього були дуже позитивний син – Дріб і зовсім негативний син –Процент. Сини завжди сперечалися між собою: хто з них головний, хто дорожчий Числу? Але хоч вони і жили в математичному місті, вони зовсім не знали математики. Вони не розуміли, що процент і дріб – це частина від числа і тому вони однаково для нього рідні”. Прочитав, а сам думаю: дивно, скільки тут життєвої мудрості, і як же це Галя зуміла поєднати чіткі математичні поняття “процент”, “дріб”, “число” сповнити їх живим, зрозумілим для всіх змістом. Клас аплодує. - Зараз же дай сюди щоденник, і швидше! – кажу я. Аплодисменти затихають, на обличчях подив: у чому справа? Всі знають, що у щоденник записують зауваження, за яке перепадає від батьків. Але цього разу я з задоволенням порушив традицію і записав подяку за доставлену радість, за милу, чудову казку. І знов клас прикрасився посмішками учнів. Мине три роки, Галя вже закінчуватиме шостий клас, і я запрошую її до третьокласників прочитати свою казку. Виховання прикладом – найефективніше. Малеча вперше у свому життті побачить “живого розповідача” і повірить, що їм також під силу скласти гарну казку.
Яку роль у реалізації принципу доступності у навчанні відіграє психологічний клімат на уроці? Як він впливає на активність і свідомість учнів у навчання? Вступ до уроку може істотно вплинути на сприйняття матеріалу. Як іноді починається пояснення? Вчитель каже: “Сядьте рівно, закрийте книгу. Петренко, не крутись. Припиніть розмови. Сьогодні у вас важка тема, дуже складний матеріал…” Безумовно. Зібрати клас, залучити учнів до праці необхідно, але після слів “важкий”, “складний” багато з них відчує майже фізичну вагу того, що має бути – діти дуже сприйнятливі. Досвідчений педагог, як правило, починає розмову інакше: “Подивіться, учні, як просто і цікаво! Як логічно і красиво можна вивести цю формулу!”. Від цих слів навіть “найслабший” підбадьориться: прагнутиме зрозуміти цей гарний і логічний висновок. У такого вчителя все виходить легко, ніби саме собою.
Якою повинна бути позиція у даній ситуації? Які дидактичні принципи і в якій мірі реалізуються на уроках? Був у нас у третьому класі урок про зиму. Прочитали оповідання. Час переходить до запитань. Я і запитую: - Діти, як ви гадаєте, яке запитання я хочу вам поставити? Замислилися. Руку підносить Дмитрик, не найсильніший учень. - Ви, мабудь, хочете запитати, як поводив себе екіпаж літака? - Ти майже вгадав. Справді, що ви, діти, можете сказати про екіпаж літака? Нехай кожен думає. Нехай кожен скаже, як може і що може. Є,проте, при цьому реальна небезпека – відійти від теми уроку. Наприклад, говоримо ми про вірш “Конвалія”. Діти відзначили, що поет порівнює конвалію з перлинами. Між іншим запитую: - Що таке перлина? - Камінь, - відповідають. І раптом тягнеться рука: - Антоніно Олексіївно, а я знаю, як перлини добуваютьь. Що робити? Обірвати не можна. Не звернути уваги теж. - Дуже добре, - кажу я, - знання ці стануть у пригоді на уроці природознавства. Підготуйся і розкажеш про це всім. Або ось інший випадок. На уроці української мови розбираємо речення: “Навесні до нас з теплих країн у рідні краї повертаються граки, шпаки і стрижі”. Підносить руку учень: - А ви знаєте, що стриж – найшвидший птах? Він прилітає до нас у травні. Відчуваю, зараз він нам почне пояснювати, чому стрижі прилітають так пізно. І знову питання – як бути? Як не образити маленьку людину, але й не піти на поводу у нього?
Оцініть дії вчителя. Від чого залежить творчість учнів на уроці? Які ви знаєте методи стимулювання навчання школярів і як впливає творчість вчителя на їх оптимальний вибір? От і минув найважчий етап уроку і з’явилась на магнітній дошці барвиста картина. Учні посміхнулися і завмерли в нетерплячому чеканні. - Дані золоті ворота, - говорить учитель, прагнучи зберегти математичну мову, - за сімома замками. Замок відкривається, якщо розв’язати задачу чи приклад. А хто там, за цими воротами, дізнаєтесь, коли впадуть усі сім замків. Прагнення розгадати загадку, таємницю – могутній стимул. І хоча задачі непрості – замки падають один за одним, і ось уже відчинились золоті ворота, а за ними – хто? Чіпполіно, веселий і вільний. Думка входить у людину золотими воротами почуттів… Радість відкриття істини, дух змагання, бажання, як у казці, відкрити “сім замків” і довести діло до щасливого завершення – могутні стимули творчості. А творчість – завжди радість.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 550; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.191.171.43 (0.006 с.) |