Який тип уроку описаний у даній ситуації? Які принципи навчання покладені в основу ситуації?

Тема: розв’язування задач на порівняння чисел; повторення пройденого. Мета: зробити узагальнення з теми уроку, повторити пройдене на розв’язування виразів задач.

1. Повторення пройденого. Лічба 11-20 (використати абак).Скласти числа 7, 10 (абстрактно). Робота з картками – розвиток швидкості, лічби в межах 10.

Розв’язати вираз із записом у зошитах під керівництвом (керуванням) учителя й учнів: 4+4+-5; 5+5-6; 3+3-4.

ІІ. Робота з теми уроку.

1. Писати під хорове коментування ряд чисел 1–12.Учитель пише за дітьми на до-шці й уточнює; “ 11 складається з 1 десятка, 1 одиниці; 12 – з 1 десятка, 2 одиниць” і тд.

2. Порівняти числа в схемі: На скільки 12 більше від 10?На скільки 10 менше від 12? Як дізналися? Висновок.

3. Порівняти вирази на таблиці (усно: 7 7 – 1; 7 – 1 7; 9 – 2 7; 8 – 5

Розв’язати задачі:а) С. 64 – виміряти відрізки. Під час відповідей дітей учитель заповнює кишеньки схеми. На скільки довший другий відрізок від першого? Що можна сказати про перший відрізок? Як дізналися?Яке правило застосували під час розв’язування? б) Розглянути малюнки на с.64-65. Де відбувається подія? Хто з вас був у цирку? Складемо задачу за малюнком 1 (с.65) так, щоб вона розв’язувалась за цією схемою (порівняння). Вчитель під час відповіді учня набирає схему.На скільки ж собачок менше, ніж тумбочок?А що скажемо про кількість тумбочок? Прочитайте розв’язок до цієї задачі. Доведіть вибір дії. в) Складається задача за малюнком 2. Розв’язок-відповідь коментує учень. г) Задачу № 2 на с. 65 читає учень. Аналізуємо хором. Дані задачі набираються в кишеньки схеми. Розв’язок записується самостійно. Вибір дії під час перевірки доводиться індивідуально й хором. д) Узагальнення: дані розв’язаної задачі переставляються в схему:

 

Складається нова задача. Розв’язується усно.

Доводитьсявибір дії. Повертаємося до інших схем. Діти читають:

“Разом – усього – виконую додавання, число яке шукаємо,

на менше – виконую віднімання; залишок знаходимо відніманням”.

 

Які методи навчання описані в даній ситуації? Яку мотивацію використовує учитель?

Робота над словником важких слів проводиться на кожному уроці.

Діти пишуть ці слова (із спеціального словника) в зошит під коментування одного з учнів. Звичайно вчителі діють за шаблоном. Зробили діти помилки в диктанті. Вчитель виписує ці помилки в особливий зошит, зазначає, хто які зробив, потім йде робота над по-милками. У наступному диктанті діти роблять нові “типові” помилки в додаток до старих. І знову проводиться чергова робота над помилками. І кінця цьому не видно. Систематична робота з картками – виходами практичних складностей дає змогу в одному випадку запобігти помилкам у майбутньому практичному завданні (як з української мови так і з математики), у другому випадку – оперативно опрацювати допущену ромилку, у третьому – провести профілактичне узагальнення повторення тощо.Робота над ненаголошеними голосними після проходження теми продовжується на кожному уроці, супроводжуючи вивчення інших тем (для розвитку практичної дії). Це насамперед робота над реченням. Одне реченння на кожному уроці коментується (“Вчись думати!”), друге записується під диктовку (“Думай сам!”) – і тут же завдання: знайти ненаголошенні голосні в корені й перевірити їх.

Всьому треба вчити, вчити наполегливо, невтомно.

 

22. Покажить роль виховуючого навчання в організації педагогічного процесу.

Інтерес до уроку залежить і від вибору навчального матеріалу. Він має бути цікавим, живим і різноманітним, щоб можна було поговорити, поміркувати над найрізноманітнішими проблемами, які хвилюють дітей у їхньому повсякденному житті: про дружбу й товариство, про ставлення до праці, людей, природи, подій в житті класу, школи, країни. І говорити про це треба не час від часу, а на кожному уроці. Привід для такой моральної розмови-бесіди (хай і коротко) завжди знайдеться.

 

Покажіть залежність структури уроку від змісту предмету.

Які методи навчання можна використати?

Читання.

Тема: Оповідання Г.Тютюнника “Лісова сторожка”.

Мета: вчити складати характеристику дійових осіб; розширювати словниковий запас; виховувати спостережливість, турботливе ставлення до природи.

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Вступна бесіда до нової теми.

3. Первинне ознайомлення з твором методом комбінованого читання (учитель – учень); усвідомлення фактичного змісту прочитаного.

4. Перечитування тексту на основі різнобічного аналізу його образних засобів; робота над характеристиками лісника Данила і песика Кузьки.

5. Логічна робота над текстом (членування на частини з метою складання плану).

6. Узагальнення прочитаного через запитання: “З чого видно, що лісник і песик давні друзі? Доведить свою відповідь”.

7. Домашне завдання (на вибір учнів).

 

24. Покажіть залежність структури уроку від змісту предмету. Які методи навчання можна використати

Українська мова

Тема: Іменник як частина мови

Мета: поглибити знання про ознаки іменника; формувати вміння розпізнавати іменник.

1. Актуалізація і поглиблення знань про частини мови, зокрема про іменник.

2. Повторення відомостей про власні й загальні іменники та іменники, що означають назви істот і неістот.

3. Повторення і поглиблення знань про граматичні ознаки іменника.

4. Узагальнення відомостей про іменник у вигляді таблиці-схеми.

5. Підведення підсумків уроку.

6. Домашнє завдання.

 

Покажіть залежність структури уроку від змісту предмету.