Заняття 3. Країни Антанти і Четверного союзу в роки війни.

1. Становище в Англії, Франції, США, Італії в роки війни. Еволюція суспільних настроїв щодо війни і внутрішньої політики.

2. Німеччина й Австро-Угорщина в роки війни. Наростання внутрішньополітичної кризи. Крах імперій.

Документи:

Белая книга: европейский кризис: дипломатическая переписка Англии, предшествовавшая войне. – Пг., 1914.

Дневники и документы из личного архива Николая ІІ. – Минск, 2003.

Желтая книга: документы, относящиеся к великой европейской войне 1914 г. – М.-Л., 1927.

Заговор против мира: как была развязана империалистическая война в 1914 г.: факты и документы. – М., 1934.

Книга лжи: германская белая книга о возникновении германо-русско-французской войны. – Пг., 1915.

Мировые войны ХХ века. Книга 2. Первая мировая война. Документы и материалы. – М.: Наука, 2002.

Русско-германские отношения. 1873-1914. Секретные документы. – М., 1922.

Синяя книга: сборник тайных документов, извлеченных из архива бывшено Министерства иностанных дел. – М., 1918.

Хрестоматия по новой истории, 1970-1918 / Под ред. И.А.Молока, В.А.Орлова. – Ч.2. – М., 1953.

Шацилло В. Первая мировая война. 1914-1918. Факты и документы. – М.: «Олма-ПРЕСС», 2003 http://www.e-reading.org.ua/bookreader.php/97743/Shacillo_-_Pervaya_mirovaya_voiina__1914_1918._Fakty._Dokumenty..html

Мемуарна література:

Архив полковника Хауза. - Т.1-4. - М., 1937-45.

Бекер Р.С. Вудро Вильсон. Мировая война. Версальский мир. – М.- Пг., 1921.

Берти, лорд. За кулисами Антанты: дневник британского посла в париже, 1914-1919. – М.-Л., 1927.

Бетман-Гольвег Т. Мысли о войне. М.-Л., 1925.

Бюкенен Д. Мемуары дипломата. – М., 1925; 1991.

Бюлов, Бернгард. Воспоминания. – М.-Л., 1935.

Вильгельм ІІ. Мемуары. События и люди. 1878-1918. – М., Пг., 1923.

Гогенлоэ Х. Мемуары князя Гогенлоэ. – М., 1907.

Игнатьев А.А. Пятьдесят лет в строю. М., 1950.

Лихновский К.М. Моя миссия в Лондон 1912-1914. – Пг., 1916; Б.м., 1918.

Ллойд Джордж Д. Военные мемуары. – М., 1934. – Т.1-6.

Луи, Жорж. Записки посла. - М., 1925.

Людендорф Э. Мои воспоминания о войне 1914-1915. - Т.1-2. – М., 1923.

Марескотти, Альдрованди. Дипломатическая война. Воспоминания и отрывки из дневника (1914-1919) / Пер. с итал. - М., 1944.

Нитти Ф.С. Европа без мира. - Т.1,2. - М., 1923-24.

Палеолог М. Накануне мировой войны. М.-Пг., 1923.

Палеолог М. Царская революция накануне революции. Т.1-3. М., 1923

Палеолог М. Царская Россия во время мировой войны. – М.-Пг., 1923, М., 1991.

Пуанкаре Р. На службе Франции. Воспоминания 1914-1915; 1915-1916. – М., 1924, М., Минск, 2002.

Пуанкаре Р. Происхождение мировой войны. - М., 1924., М.1999.

Пурталес Ф. Между миром и войной. Мои последние переговоры в Петербурге в 1914. - М.–Пг., 1928.

Сазонов С.Д. Воспоминания. – М., 1927.

Сухомлинов В. Воспоминания. - М.-Л., 1929.

Тирпиц А. Воспоминания. - М., 1957.

Тирпиц А. Из воспоминаний. - М., 1925.

Фош Ф. Воспоминания. Война 1914-1918. – М., 1939.

Фрейд З., Буллит У. Томас Вудро Вильсон. 28-й президент США: психологическое исследование. – М., 1992.

Чернин О. В дни мировой войны. Мемуары. – М.-Пг., 1923.

Черчилль У. Мировой кризис. М.-Л., 1932.

Эрцбергер М. Германия и Антанта. Мемуары. – М.-Пг., 1923.

Наукові дослідження:

Айрапетян М.Э., Кабанов П.Ф. Первая мировая империалистическая война 1914-1918 гг. – М., 1964.

Вержховский Д.В., Ляхов В.Ф. Первая мировая война 1914-1918 гг. Военно-исторический очерк. – М., 1964.

Виноградов В.Н. 1914 год: быть войне или не быть // Новая и новейшая история. – 2004. - №6.

Внутриполитическая борьба в странах Запада в годы первой мировой войны. Межвузовский сборник. – Куйбышев, 1984.

Вяземская Е.К., Данченко С.И. Россия и Балканы. Кон. XVIII в. – 1918. – М., 1990.

Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов европейской Турции в 1905-1912 гг. – М., 1970.

Гейдорн Г. Монополии. Пресса. Война. Исследование внешней политики Германии с 1902 по 1914 год. Роль прессы в подготовке первой мировой войны. – М., 1964.

Германская история в новое и новейшее время: В 2 т. – Т.2. – М., 1970.

Гершов З.М. «Нейтралитет» США в годы первой мировой войны. – М., 1963.

Гершов З.М. Вудро Вильсон. – М., 1983.

Гершов З.М. США и первая миривая война: внешняя политика США в 1917-1918 гг. – М., 1967.

Городня Н. Таємниці історії. Трагедія в Сараєво // Дзеркало тижня. – 2004. – 24.07. – С.21 http://www.dt.ua/3000/3150/47196/ http://www.zn.ua/3000/3150/47196/

Городня Н.Д. Обставини розв'язання Першої світової війни очима сучасників // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – 2005. - Вип.77-79. – С.4-7.

Готлиб В. Тайная дипломатия во время первой мировой войны (Пер. с англ.) – М., 1960.

Гуч Г. История современной Европы. – М., Л., 1925.

Дараган Н., Лангер Й. Распад Австро-Венгерской монархии // Советская этнография. – 1991. - №6.

Дейвіс, Норман. Європа. Історія / Пер. з англ. – К., 2000.

Джолл Д. Истоки первой мировой войны (Пер. в англ.) – Ростов-на-Дону, 1998 // http://www.twirpx.com/file/302365/

Евдокомова Н.П. Между Востоком и Западом: проблемы сепаратного мира и маневры дипломатии австро-германского блока в 1914-1917 гг. – М., 1985.

Европейский мир в канун первой мировой войны//История Европы. – Т.5. – М., 2000. – С.592-604.

Ерофеев Н.А. Очерки по новой истории Англии 1815-1917 гг. – М., 1959 // http://www.twirpx.com/file/531733/

Жогов П.В. Дипломатия Германии и Австро-Венгрии и первая Балканская война 1912-1913 гг. – М., 1969.

Жорес, Жан. Против войны и колониальной политики. – М., 1961.

Зуев Ф.Г. Международные отношения накануне и в годы первой мировой войны. – М., 1956.

Зайончковский П.А. Мировая война 1914-1918: В 2 т. – М., 1938-1939.

История внешней политики и дипломатии США. 1867-1918. – М., 1997.

История внешней политики России. – Конец ХІХ – начало ХХ в. – М., 1997.

История дипломатии: В 5-ти т. – Т.2. - М., 1965.

История первой мировой войны, 1914-1918 гг.: В 2 т. – М., 1975.

История США: В 4 т. – Т.2. – М., 1985.

История Франции: В 3 т. – Т.2. – М., 1973.

Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997.

Козенко Б. Происходжение мировой войны. – Самара, 2003 // kozenko_b_d_proishozhdenie_pervoy_mirovoy_voyny_nauchno_popu.rar

Козенко Б. Отчественная историография Первой мировой войны // Новая и новейшая история. – 2001. - №3. – С.3-27 // http://august-1914.over.ru/kozenko.pdf

Куль Ф., Дельбрюк Г. Крушение германских наступательных операций 1918 г. – М., 1935.

Лан В.Т. США: от испано-американской до Первой мировой войны. – М., 1975.

Лемонон Э. Англия и Германия. – М., Л., 1925.

Лихарев Д.В. Морские вооружения и милитаризм в конце XIX - первой трети XX вв. // Корабли и сражения. – 1995. - №1 // http://base13.glasnet.ru/text/milita/1.htm

Людвиг Э. Последний Гоггенцолерн (Вильгельм ІІ). – М., 1991.

Лютов И.С., Носков А.М. Коалиционное взаимодействие союзников: по опыту первой и второй мировой войн. – М., 1988.

Мировая война в цифрах. – М., Л., 1934.

Мировые войны ХХ века. Книга 1. Первая мировая война. Исторический очерк. – М.: Наука, 2002.

Молчанов Н.Н. Жан Жорес.(1859-1914). – М., 1986.

Мортон А.Л. История Англии. Пер. с англ. – М., 1950.

Мун П.Т. Империализм и мировая политика – М., Л., 1928.

Нотович Ф.И. Дипломатическая борьба в годы первой мировой войны. – М., 1947. – Т.1.

Первая мировая война 1914-1918: сборник статей. – М., 1968.

Первая мировая война. Пролог ХХ века. – М., 1998.

Первая мировая война: дискуссионные проблемы истории. – М., 1994.

Первая мировая война: политика, идеология, историография. Межвузовский сборник. – Куйбушев, 1990.

Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне І мировой войны. – М., 1985.

Писарев Ю.А. Германский империализм и Балканы: роковые решения Вильгельма ІІ Гогенцолерна // Новая и новейшая история. – 1983. - №5.

Писарев Ю.А. Освободительное движение югославских народов Австро-Венгрии в 1905-1914 гг. – М., 1962.

Писарев Ю.А. Тайны первой мировой войны: Россия и Сербия в 1914-1915 гг. – М., 1990.

Полетика П.П. Возникновение первой мировой войны. Июльский кризис 1914 г. – М., 1964.

Прицкер Д.К. Жорж Клемансо (1859-1914). – М., 1983.

Рубинштейн Е.И.Крушение Австро-Венгерской монархии. – М., 1963.

Сароли Ч. Англо-германская проблема. – М., 1915.

Сахновский Е.В., Фисанов В.П. Британские историки о распаде Австро-Венгрии// Вопросы европейской историографии и источниковедения. – Омск, 1990.

Тарле Е.В. Европа в эпоху империализма // Соч.: В 12-ти т. - Т.5. - М., 1958.

Тарле Е.В. Перед великим столкновением (К истории образования борющихся союзов) // Книга о войне. – Пг., 1915.

Тейлор А.Дж. Борьба за господство в Европе. 1848-1918 (Пер. с англ.). – М., 1958.

Трайнин И. Национальные противоречия в Австро-Венгрии и ее распад. – М.-Л., 1947.

Туполев Б.М. Происхождение первуй мировой войны // Новая и новейшая история. – 2002. - №4,5 // http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NEWHIST/WAR11.HTM; http://vivovoco.rsl.ru/VV/JOURNAL/NEWHIST/WAR12.HTM

Уткин А.И. Дипломатия Вудро Вильсона. – М., 1989.

Уткин А.И. Первая мировая война. – М., 2002.

Уткин А.И. Черчилль: победитель двух войн. – Смоленск, 1999.

Фей С. Происхождение мировой войны: В 2-х т. – М., Л., 1934.

Хальгартен Г. Империализм до 1914. Социологическое исследование германской внешней политики до первой мировой войны / Пер. с нем. – М., 1961.

Хобсбаум, Э. Век империи 1875-1914. – Ростов-на-Дону, 1999. – С.164-208.

Цьольнер, Еріх. Історія Австрії. – Львів, 2001.

Чихачев П.А. Великие державы и восточный вопрос. – М., 1970.

Щагалин Г.И. Военная экономика в первую мировую войну. – М., 1956.

 

Тема 10. Видатні державні й політичні діячі останньої третини ХІХ – початку ХХ ст., їх роль в історії.

 

Дане семінарське заняття присвячено більш глибокому вивченню історичних портретів видатних політичних діячів останньої третини ХІХ – поч. ХХ ст., міри їх впливу на внутрішні процеси та світову політику, аналізу питання про роль особистості в історії.

Кожну державу в цей час представляли видатні особистості, які надали її суспільно-політичному розвитку певного напрямку, що відповідав їхнім поглядам на суспільний прогрес і шляхи досягнення національної величі. Це провідні діячі Німецької імперії Отто фон Бісмарк та Вільгельм ІІ; лідери англійських лібералів та консерваторів останньої третини ХІХ ст. Уільям Гладстон та Бенджамін Дізраелі; керівник ірландського національного руху Чарльз Парнел та ліберал-реформатор Девід Ллойд Джордж; американські президенти-реформатори Теодор Рузвельт і Вудро Вільсон; видатні французькі політики – від Леона Гамбетти й Жюля Феррі до Жоржа Клемансо, Жозефа Кайо і Раймона Пуанкаре; лідери двох протилежних напрямків суспільно-політичного розвитку Італії Франческо Кріспі і Джованні Джолітті та багато інших, хто мав визначний вплив на формування внутрішньо- й зовнішньополітичного курсу своїх держав, а враховуючи факт розв'язання світової війни, на подальшу світову історію. Доцільно також простежити тогочасну позицію лідерів повоєнного десятиліття – Беніто Муссоліні, Уінстона Черчілля та ін., які розпочали свою політичну діяльність в досліджуваний період.

При підготовці даного семінарського заняття слід залучити усі здобуті знання про основні тенденції розвитку провідних країн світу в період, що вивчається, і розглядати роль видатних особистостей у цих процесах, роблячи відповідні узагальнення. Слід звернути особливу увагу на мемуарну літературу (частина її подається до теми 7), спеціальні дослідження біографічного характеру.

 

Джерела і наукова література:

Архив полковника Хауза. - Т.1-4. - М., 1937-45.

Бекер Р.С. Вудро Вильсон. Мировая война. Версальский мир. – М.- Пг., 1921.

Бисмарк О. Воспоминания, мемуары: В 2 т. – М., Минск, 2002.

Бисмарк О. Мысли и воспоминания: В 3 т. – М.,1940-1941.

Вильгельм ІІ. Мемуары. События и люди. 1878-1918. – М., Пг., 1923.

Виноградов К.Б. Дэвид Ллойд Джордж. – М., 1970.

Гершов З.М. Вудро Вильсон. – М., 1983.

Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997.

Ллойд Джордж Д. Военные мемуары. – М., 1934. – Т.1-6.

Людвиг Э. Последний Гоггенцолерн (Вильгельм ІІ). – М., 1991.

Макдоно Д. Последний кайзер. Вильгельм Неистовый. – М.. 2004.

Молчанов Н.Н. Жан Жорес (1859-1914). – М., 1986.

Палмер А. Бисмарк. – Смоленск, 1998.

Прицкер Д.К. Жорж Клемансо (1859-1914). – М., 1983.

Сементковский Р.И. Князь Бисмарк, его жизнь и государстьвенная деятельность. Биографический очерк. – СПб., 1895.

Троян С.С., Горечанов Т.В. Отто фон Бісмарк: соціально-психологічний портрет на фоні Німецької історії ХІХ ст. – Чернівці, 1994.

Утин Е.И. Вильгельм І и Бисмарк. Исторические очерки. – СПб., 1892.

Уткин А.И. Теодор Рузвельт. Политический портрет.– Свердловск, 1959.

Уткин А.И. Черчилль: победитель двух войн. – Смоленск, 1999.

Фрейд З., Буллит У. Томас Вудро Вильсон. 28-й президент США: психологическое исследование. – М., 1992.

Хилльгрубер А., Бернглар П. Выдающиеся политики. Отто фон Бисмарк. Меттерних. – Ростов-на-Дону, 1998.

Чубинский-Надеждин В.В. Бисмарк: политическая биография. – М., 1998.

 

Орієнтовні завдання до модульного контролю зі змістовного модуля 1:

Назвіть важливі зміни в сфері економіки в останній третині ХІХ ст. порівняно з попереднім періодом (принаймні 5)

Чим були викликані зміни в сфері економіки?

Назвіть видатні винаходи в сфері техніки і технологій в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., авторів та роки здійснення цих винаходів.

Назвіть зовнішньополітичні й військові союзи, створені Бісмарком; роки створення та учасників цих союзів

Розташуйте в хронологічній послідовності події французької та німецької історії

- Паризька комуна

- Об'єднання Німеччини

- Проголошення Третьої республіки у Франції

- Утворення Соціалістичної робітничої партії Німеччини

- Утворення об'єднаної Французької соціалістичної партії

- Початок політики культуркампф.

- Завершення періоду грюндерства.

- Запровадження протекціонізму в Німеччині.

- Запровадження протекціонізму у Франції.

- «Казус Мільєрана»

Серед основних тенденції політичного розвитку провідних країн Європи останньої третини ХІХ – початку ХХ ст. (виберіть правильні відповіді):

- посилення революційної боротьби

- поступальний еволюційний розвиток

- обмеження демократичних прав і свобод

- поступове розширення демократичних прав і свобод

- формування основ громадянського суспільства

7. До 1914 р. загальне виборче право існувало в таких країнах (виберіть правильні відповіді):

- Німеччина

- Велика Британія

- Франція

- Італія

- Цислейтанія

- Транслейтанія

8. Масштабні соціальні реформи в Німеччині розпочалися (коли)

- 1870-ті рр.

- 1880-ті рр.

- 1890-ті рр.

- на початку ХХ ст..

9.Політику протекціонізму найперше впроваджено

- в Німеччині

- у Франції

- у Великій Британії

10.Назвіть основні положення Ам'єнської Хартії.

 

Орієнтовні завдання до модульного контролю зі змістовного модуля 2:

1. Назвіть лідерів Ліберальної і Консервативної партії Великої Британії в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.

2. В чому суть конфлікту між В.Британією і Німеччиною на початку ХХ ст.?

3. Які вимоги угорської Партії незалежності на початку ХХ ст.?

4. Який зв'язок між досвідом об'єднання Італії в 1850-1860-х рр. і загостренням відносин між Австро-Угорщиною і Сербією на початку ХХ ст.?

5. Катастрофа при Адуа – коли, де, суть, наслідки?

6. Які реформи здійснено у В.Британії в 1906-1911 рр.? (назвіть принаймні 5 основних позицій)

7. Розставте в хронологічній послідовності

- утворення Фабіанського тов-ва

- утворення Лейбористської партії

- утворення Італійської соціалістичної партії

- утворення Партії популістів у США

- утворення Соціалістичної партії Америки

- утворення об'єднаної Соціалістичної робітничої партії Німеччини

 

Орієнтовні завдання до модульного контролю зі змістовного модуля 3:

1. Назвіть результати американсько-іспанської війни 1898 р.

2. В чому особливості соціальних рухів в США порівняно з країнами Західної Європи?

3. Які положення включали «14 пунктів» В.Вільсона?

4. Назвіть міжнародні наслідки франко-прусської війни.

5. Троїстий союз: рік утворення, склад учасників, взаємні зобов'язання сторін.

6. Назвіть умови англійсько-французької Антанти

7. Розташуйте в хронологічній послідовності міжнародні події 1870-1880-х рр. (отримаєте додаткові бали за конкретні дати подій)

- Формування Троїстого союзу

- Німецько-австрійський військо-політичний союз

- Створення Союзу Трьох імператорів

- Російсько-турецька війна

- Російсько-французький союз

- Договір перестрахування

- Російсько-японська війна

- Французько-англійська Антанта

- Перша Марокканська криза

 

Питання до іспиту з нової історії (другий період)

1. Особливості політичного і соціального розвитку провідних країн світу в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. (загальна характеристика)

2. Важливі зміни в сфері економіки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. (загальна характеристика).

3. Основні наукові та технічні винаходи кінця ХІХ ст. – початку ХХ ст., їх вплив на подальший розвиток людства.

4. Розвиток природничих і гуманітарних наук в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст.

5. Основні течії та нові тенденції в мистецько-художній сфері в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст.

6. Виникнення соціал-демократичних партій, створення та діяльність ІІ Інтернаціоналу.

7. «Казус Мільєрана» та публікація праці Бернштейна «Проблеми соціалізму і завдання соціал-демократії», їх вплив на подальшу діяльність соціалістичних партій.

8. Державна політика розвинутих країн щодо «робітничого питання», соціальне і робітниче законодавство кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Франція.

1. Причини, привід і хід франко-прусської війни. Її наслідки.

2. Революція у Франції 4 вересня 1970 р. Уряд «національної оборони».

3. Паризька Комуна. Особливості її державного устрою, соціально-економічної політики.

4. Політичні сили і політична боротьба у Франції в 1870-і роки.

5. Внутрішня політика республіканських кабінетів у Франції (1880-1890-і рр.).

6. Політичні кризи у Франції в останній третині ХІХ ст.

7. «Справа Дрейфуса» і політична криза у Франції в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

8. Соціальні рухи у Франції в ост. третині ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.

9. Колоніальна політика Франції в ост. трет. ХІХ ст. - на поч. ХХ ст.

10. Взаємовідносини між державою і церквою у Франції за урядування республіканців.

11. Утворення політичних партій у Франції на початку ХХ ст..

12. Правління урядів «лівого блоку» та радикалів у Франції на початку ХХ ст.

13. Зовнішня політика Франції в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.

14. Економічне життя Франції в останній третині ХІХ ст.- на початку ХХ ст. ХХ

15. Зміни в розстановці політичних сил та внутрішній політиці Франції в 1912 – 1914 рр.

16. Франція в роки І світової війни.

Німецька імперія

1. Утворення Німецької імперії, її політична і партійна система.

2. Внутрішня політика Бісмарка в 1870-1880-і роки. Культуркампф. Соціальне законодавство.

3. Соціал-демократичний рух в Німеччині в останній третині ХІХ ст. «Винятковий закон».

4. Економічний розвиток Німеччини в останній третині ХІХ. Грюндерство. Наслідки кризи 1873 р.

5. Початок колоніальної експансії Німеччини.

6. Німецько-французькі відносини в останній третині ХІХ ст.

7. Система зовнішніх союзів Німеччини. Відносини в трикутнику Німеччина, Австро-Угорщина, Росія в останній третині ХІХ ст.

8. Відставка Бісмарка. Перехід Німеччини до світової політики.

9. Характер вільгемівської епохи. Соціально-економічний розвиток та зовнішня політика на поч. ХХ ст.

10. Соціал-демократія в Німеччині на рубежі ХІХ – ХХ ст.

11. Німецька імперія в міжнародних конфліктах на поч. ХХ ст.

12. Зміни в розстановці політичних сил та внутрішній політиці Німеччини напередодні світової війни.

13. Німеччина в роки першої світової війни.

США

1. Промисловий та аграрний розвиток США після громадянської війни. Особливості розвитку Півдня і Заходу.

2. Особливості економічного розвитку США на початку ХХ ст. Американський корпоративний капіталізм.

3. Особливості функціонування державно-політичної системи в США в ост. третині ХІХ ст.

4. Формування та діяльність профспілкових та політичних робітничих організацій в США в останній третині ХІХ - на поч. ХХ ст.

5. Масові демократичні рухи в США в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст.

6. Активізація зовнішньополітичного курсу США на рубежі ХІХ-ХХ ст. Особливості становища США у сфері світової політики.

7. Виникнення в США ліберального реформізму. Реформаторська політика адміністрацій Т. Рузвельта і В.Тафта

8. Президентські вибори 1912 р. в США. Політика адміністрацій В. Вільсона.

9. США в роки нейтралітету (1914-1917 рр.).

10. Вступ США у І світову війну та участь в ній.

Велика Британія

1. Особливості економічної еволюції Англії в ост. трет. ХІХ – на поч. ХХ ст.

2. Ліберали і консерватори Англії в останній третині ХІХ ст. Їх внутрішня політика

3. Колоніальна політика Англії в ост. трет. ХІХ ст.

4. Соціальні суперечності в Англії в останній третині ХІХ ст. Робітничий рух і поширення соціалістичних ідей.

5. Ірландське питання в Англії в ост. трет. ХІХ ст.

6. Соціально-політичні проблеми в Англії на поч. ХХ ст. Соціальні реформи лібералів.

7. Робітничий і соціалістичний рухи в Англії на початку ХХ ст..

8. Ірландське питання та конституційна криза в Англії напередодні І світової війни.

9. Зовнішня і колоніальна політика Англії на поч. ХХ ст. Політика блискучої ізоляції Англії та відхід від неї.

10. Велика Британія в роки І світової війни.

Італія

1. Політичний розвиток Італії після об’єднання. Правління “правої” та “лівої”.

2. Економічний розвиток Італії в ост. трет. ХІХ – на поч. ХХ ст. Проблема Півдня

3. Соціальні проблеми в Італії в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст. Соціальні рухи. Діяльність соціалістів.

4. Проблеми політичного та соціального розвитку Італії кінця ХІХ ст. „Криваве десятиріччя”.

5. Зовнішня, в т.ч. колоніальна політика Італії в ост. третині ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.

6. «Ліберальна ера Джолітті».

7. Італія в роки І світової війни.

Австро-Угорська монархія

1. Особливості державного устрою Австро-Угорської монархії: система дуалізму.

2. Дуалізм і національне питання в Австро-Угорській монархії.

3. Економічний розвиток Австро-Угорської монархії в ост. третині ХІХ - на поч. ХХ ст.

4. Внутрішній розвиток Цислейтанії і Транслейтанії в ост. третині ХІХ - на поч. ХХ ст.

5. Діяльність робітничих і соціалістичних організацій в Австро-Угорщині в ост. трет. ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.

6. Міжнародне становище і зовнішня політика Австро-Угорщини в ост. трет. ХІХ – на поч. ХХ ст.

7. Криза системи дуалізму в Австро-Угорщині на рубежі ХІХ-ХХ ст.

8. «Ера Франца-Іосифа». Франц Фердинанд – спадкоємець престолу.

9. Австрійсько-сербський антагонізм та його роль в загостренні міжнародної ситуації.

10. Австро-Угорщина в роки І світової війни.

Міжнародні відносини

1. Міжнародні відносини в Європі в 1870-ті роки. Союз трьох імператорів. «Військова тривога» 1875 р.

2. Східна криза 1875-1878 рр. Російсько-турецька війна. Берлінський конгрес.

3. Історія «Союзу трьох імператорів».

4. Австрійсько-німецький союз 1879 р. та його роль в міжнародних відносинах

5. Створення Троїстого союзу та його роль в системі міжнародних відносин.

6. Посилення напруженості в Європі в другій половині 80-х рр. ХІХ ст. Договір перестрахування

7. Німецько-російські відносини в кінці ХІХ ст. - на поч. ХХ ст.

8. Колоніальне суперництво європейських країн у 1880-ті – 1890-ті рр. Стан територіального розподілу світу в кінці ХІХ ст.

9. Створення французько-російського союзу.

10. Суперництво великих держав на Далекому Сході в кінці ХІХ ст.

11. Загострення англійсько-німецьких суперечностей на початку ХХ ст.

12. Перші імперіалістичні війни

13. Політика провідних держав щодо країн Латинської Америки і Карибського басейну на рубежі ХІХ - ХХ ст.

14. Вплив російсько-японської війни на розвиток міжнародних відносин в Європі

15. Англійсько-французька угода 1904 р. та її вплив на розвиток міжнародних відносин.

16. Перша марокканська криза.

17. Англійсько-російська Антанта та її вплив на розвиток міжнародних відносин.

18. Боснійська криза та її наслідки.

19. Друга марокканська (агадірська) криза та її наслідки.

20. Балканські війни на поч. ХХ ст. та їх наслідки.

21. Італійсько-турецька війна та її наслідки.

22. Наростання воєнної небезпеки в Європі на поч. ХХ ст.

23. Сараєвське вбивство. Липнева криза 1914 р. Розв’язання І світової війни.

24. Причини і характер І світової війни. Цілі воюючих держав.

25. Боротьба воюючих держав за союзників. Вступ у війну Японії, Туреччини, Італії, Болгарії та Румунії

26. Хід і підсумки світової війни в 1914 р.

27. Результати воєнної кампанії 1915 р.

28. Хід воєнних дій в 1916 р., їх наслідки.

29. Перебіг бойових операцій на завершальному етапі війни (1917 - 1918). Завершення та підсумки війни.