ТОП 10:

Тема 3. Суспільно-політичні кризи у Франції в останній третині ХХ ст. (2 год.)



1. Паризька Комуна.

2. Буланжизм.

3. Панамська афера.

4. Справа Дрейфуса.

Рекомендовані джерела і література:

Молок А.И. Хрестоматия по истории Парижской Коммуны. – М., 1976.

Практикум по новой истории. 1872-1917 (Составитель Н.И.Кочегарова). – М., 1989.

Роллан Р. Воспоминания. – М.: Художественная литература, 1966.

Сборник документов по истории нового времени. Экономическое развитие и внутренняя политика… 1870-1914 (Сост. П.И.Остриков). – М., 1989.

Сборник документов по истории рабочего и социалистического движения стран Европы и США // Под ред. П.И.Острикова. – М., 1985.

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран. – М.: Юридическая литература, 1984.

Хрестоматия по новой истории. 1870-1918 // Под ред. А.И.Молока. – Ч.2. – М., 1953.

Хрестоматия по социально-экономической истории Европы в новое и новейшее время // Под ред. В.М.Волгина. – М.-Л., 1929.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К.: Вентурі, 1995.

***

1. Антюхина-Московченко В.И. Третья республика во Франции. 1870-1918. – М., 1986.

2. Гальский Р., Резидер. Великие авантюры. История создания Суэцкого и Панамского каналов. – М., 1986.

3. Заваэс А. История Третьей республики (1870-1926). – М.-Л., 1930.

4. История ХIX века / Под ред. Лависса и Рамбо. – Т.7. – М., 1939.

5. История Европы. – Т.5. – М., 2000.

6. История Парижской Коммуны 1871 г. // Под ред. А.З.Манфреда и др. – М., 1971.

7. История Франции: В 3 т. / Под ред. А.З.Манфреда. – Т.2. – М., 1973.

8. Лейди, Роберто. Грандиозная афера ХIХ века накануне развязки (Панамский канал) // За рубежом. – 1974. - №21.

9. Либерализм Запада XVII-XX вв. (авт. коллектив: В.В.Согрин, А.И.Патрушев, Е.С.Токарев, Т.М.Фадеева. – М., 1995.

10. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К.: Атіка, 2004.

11. Манфред А.З. Очерки по истории Франции. – М., 1958.

12. Ленін В.І. Пам'яті Комуни. – ПЗП. - Т.20.

13. Маркс К. Громадянська війна у Франції // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. 2-ге вид. – Т.17.

14. Международное рабочее движение. Вопросы истории и теории: В 8 т. Т.2. – М., 1976; Т.3. – М., 1978.

15. Наринский М.М. Шарль Моррас и «Аксьйон Франсез» до первой мировой войны // Французский ежегодник. – 1976. – М., 1978.

16. Парижская Коммуна 1871 г. // Под ред. Ж.Брюа и др. – М., 1964.

17. Прицкер Д.К. Жорж Клемансо. – М., 1983.

18. Смирнов В.П. Франция в ХХ веке. – М., 2001. – С.44-47.

19. Тарле Е.В. Европа в эпоху империализма / Соч.: В 12 т. - Т.5. – М., 1958.

Тема 4. Внутрішня та зовнішня політика Німеччини в період канцлерства Бісмарка (1871-1890)(2 год)

1. Основні риси «режиму Бісмарка».

2. Заходи Бісмарка щодо зміцнення єдності імперії.

3. Соціальна політика Бісмарка.

4. Європейський напрямок зовнішньої політики Німеччини (відносин з Францією, Австро-Угорщиною, Росією) в «епоху Бісмарка».

 

Характеризуючи режим Бісмарка, проаналізуйте, чому його називають “бонапартистським”; з'ясуйте причини всевладдя канцлера за часів правління Вільгельма І, для чого зверніть увагу на особливості політичної системи Німеччини, відносини канцлера з різними політичними силами, політичні погляди канцлера, його якості як особистості.

При вивченні другого питання проаналізуйте заходи, здіснені Бісмарком в політичній, економічній, соціальній, культурній сферах для перетворення Німеччини з конгломерату окремих держав на єдиний державний організм. Особливу увагу зверніть на “культуркампф” - політичну боротьбу, спрямовану проти сепаратизму та втручання католицької церкви в політичне життя; заходи Бісмарка проти «ворогів імперії» - соціалістів і лівих лібералів.

Вивчаючи третє питання, проаналізуйте політику Бісмарка в робітничому питанні й соціальне законодавство, прийняте в Німеччині за ініціативи Бісмарка в 1880-ті рр., його внутрішній і міжнародний вплив.

Зверніть увагу на те, що Німеччина першою вступила на шлях соціальних реформ. Після започаткування в 1881 р. «ери робітничого законодавства» Німеччина залишилася лідером в сфері соціальної політики й у «вільгельмівську епоху». Усі інші держави використовували досвід Німеччини в соціальнійй політиці як зразок для наслідування.

Під час підготовки до четвертого питання зверніть увагу, що в той час, коли європейські держави розпочали новий етап колоніальної експансії, Бісмарк надавав основне значення європейській політиці. Проаналізуйте відносини Німеччини з її найближчими сусідами (Австро-Угорщиною, Францією, Росією) в 1871-1890 рр.; виділіть періоди загострення відносин між ними; простежте логіку союзів, створену Бісмарком для забезпечення національних інтересів Німеччини: 1873 (Союз трьох імператорів – Німеччини, Росії, Австро-Угорщини); 1879 – союзний договір з Австро-Угорщиною; 1881 – відновлення Союзу трьох імператорів; 1882 – Троїстий союз (Німеччина. Австро-Угорщина, Італія); 1887 – договір “перестраховки” з Росією.

Джерела і література:

Бисмарк О. Воспоминания, мемуары: В 2 т. – М., Минск, 2002.

Бисмарк О. Мысли и воспоминания: В 3 т. – М.,1940-1941.

Практикум по новой истории 1871-1917. Учебное пособие. (Составитель Н.И.Кочегарова). – М.: Просвещение, 1989.

Сборник документов по истории нового времени (Экономическое развитие и внутренняя политика стран Европы и Америки) 1870-1914 гг. – М., 1989.

Хрестоматия по новой истории: В 2 ч. (Под ред. А.И.Молока, В.И.Орлова). – М., 1959.

Юровская Е.Е. Практикум по новой истории (1870-1917). – М., 1979.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К., 1995.

***

Баев В. Бисмарк и Конституция Германской империи 1871 года // Вопросы истории. – 2005. - №8. – С.113-121.

Галкин И.С. Создание Германской империи. – М., 1986.

Германская история в новое и новейшее время. – Т.1. – М., 1970.

История дипломатии: В 3 т. – Т.2. – М., 1965.

История ХІХ века / Под ред Лависса и Рамбо. – М.. 1939. – Т.7. – С.340-367

Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997.

Оболенская С.В. Политика Бисмарка в борьбе партий в германии в конце 70-х гг. ХІХ в. – М., 1992.

Палмер А. Бисмарк. – Смоленск, 1998.

Папенко Н.С. О. фон Бісмарк // Історичний журнал. – 2004. - №4.

Сказкин С.Д. Конец австро-русско-германского союза. – М., 1974.

Спивак С.И. Бонапартизм политики Бисмарка и политические партии буржуазии и юнкерства в І пол. 70-х гг. ХІХ в. (1871-1875) // Научные труды. – Віп. 110. – Новосибирск, 1974.

Тарле Е.В. Европа в эпоху империализма / Соч.: В 12 т. - Т.5. – М., 1958.

Троян С.С., Горечанов Т.В. Отто фон Бісмарк: соціально-психологічний портрет на фоні Німецької історії ХІХ ст. – Чернівці, 1994.

Утин Е.И. Вильгельм І и Бисмарк. Исторические очерки. – СПб., 1892.

Хилльгрубер А., Бернглар П. Выдающиеся политики. Отто фон Бисмарк. Меттерних. – Ростов-на-Дону, 1998.

Чубинский-Надеждин В.В. Бисмарк: политическая биография. – М., 1998.

Энгельберг Э. Бисмарк и революция сверху // Ежегодник германской истории, 1988. – М., 1991.

Тема 5.Основні ідейно-політичні течії ост. третини ХІХ – поч. ХХ ст., їх вплив на державну політику (4 год.)

Заняття 1. Лібералізм, консерватизм, націоналізм, їх еволюція, боротьба, взаємовпливи.

1. Консерватизм і лібералізм: ідеологічні засади, еволюція, вплив на суспільно-політичне життя провідних країн світу.

2. Еволюція націоналізму на рубежі ХІХ-ХХ ст, його вплив на суспільство та зовнішню політику.

 

Серед головних течій тогочасної політичної думки виділяються лібералізм, консерватизм, націоналізм, соціалізм, анархізм. На поч. ХХ ст. усі вони пережили певну еволюцію, що суттєвим чином позначилося на настроях суспільства та внутрішній політиці провідних держав.

Готуючи перше питання семінарського заняття, проаналізуйте основні ідейні принципи, що лежали в основі діяльності консервативних і ліберальних партій; назвіть відповідні партії провідних країн світу (Великої Британії, Німеччини, Австро-Угорщини, Франції, Італії, США,), з'ясуйте особливості й конкретні результати їх діяльності. Простежте еволюцію консерватизму і лібералізму на початку ХХ ст., відображення цих змін у державній політиці провідних держав.

Зверніть увагу: не всі партії, що перебували під ідейним впливом консерватизму чи лібералізму, відображали це в своїх назвах, а їх вплив на суспільство не був однаковим. Так, в Республіканській та Демократичній партіях США існували ліберальне й консервативне крило; у Франції консерватизм пов'язувався з монархічним, католицьким і значною мірою з націоналістичним рухами; натомість в Австро-Угорщині німецький націоналістичний рух спочатку розвивався як течія ліберального (досить неоднорідного), а з католицько-консервативного руху на рубежі століть сформувався християнсько-соціалістичний рух; в Італії до світової війни так і не сформувалася партійна система, що могла виражати інтереси консервативних і ліберальних кіл.

При вивченні другого питання дайте визначення націоналізму, проаналізуйте його основні засади, прояви у суспільному житті, внутрішній і зовнішній політиці провідних держав світу; простежте його еволюцію на рубежі століть, вплив на суспільні настрої передодні Першої світової війни.







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.122.219 (0.006 с.)