ТОП 10:

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни



Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни

«Нова історія країн Західної Європи та Америки» (1870-1918)

 

для студентів історичного факультету

 

 

Київ – 2012


 

 

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни «Нова історія країн Західної Європи та Америки, ІІ період (1870-1918)». Для студентів історичного факультету / Упорядн. Б.М.Гончар, Н.Д.Городня. – К., 2012.

 

Затверджено кафедрою нової і новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Протокол №7 від 24 лютого 2012 року

 

 

 

Затверджено Радою історичного факультету

Протокол №6 від 22 березня 2012 р.


 

Нормативний навчальний курс «Нова історія країн Європи і США (1870 – 1918 рр.)» є логічним продовженням курсу «Нова історія країн Європи і Америки. Середина ХVІІ ст. – 60-і рр. ХІХ ст.» і передує «Новітній історії зарубіжних країн», тобто є важливою складовою частиною вивчення всесвітньої історії. Він також тісно пов’язаний з курсами історії Росії, історії України, історії слов'ян.

Основна мета цього курсу полягає в тому, щоб студенти опанували сутність проблем соціально-економічного і політичного розвитку провідних країн Європи і США в останній третині ХІХ ст. - на початку ХХ ст., усвідомили ключові моменти розвитку міжнародних відносин напередодні та в період Першої світової війни, зрозуміли місце і роль провідних країн Західної Європи і США у світовому розвитку ХІХ-ХХ ст.

Завдання курсу:

Ø виробити у студентів уміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та суспільно-політичні явища в країнах Європи і США;

Ø навчити студентів зіставляти суспільно-економічні та політичні процеси в зарубіжних країнах з цивілізаційними змінами, орієнтуватися в науковій періодизації історії світового суспільства;

Ø виробити вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію (джерела, довідковий матеріал, наукову літературу) з нової історії зарубіжних країн;

Ø навчити здійснювати порівняльний аналіз політичних систем зарубіжних країн;

Ø сформувати навички здійснювати самостійні дослідження в межах дисципліни;

Ø підготувати студентів до застосування на практиці знань, отриманих під час навчання, зокрема, в науково-дослідній роботі, у викладанні історії зарубіжних країн нового часу в навчальних закладах, у наданні кваліфікованих консультацій.

Предмет навчальної дисципліни – історія Франції, Німецької імперії, Великої Британії, Австро-Угорської монархії, Італії та США з початку 1870-х рр. до закінчення Першої світової війни; міжнародні відносини цього періоду.

Вимоги до знань

У результаті вивчення курсу студент має знати

Ø принципи періодизації нової історії зарубіжних країн; періодизацію історії кожної окремої країни, особливості окремих періодів, визначні події та явища кожного з них;

Ø роль і місце нової історії країн Західної Європи і США в світовій історії;

Ø джерела і літературу з нової історії зарубіжних країн;

Ø основні соціально-економічні проблеми країн в країнах Західної Європи і США, напрямки їх зовнішньої політики, основні тенденції міжнародних відносин в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.;

Ø основні події на фронтах Першої світової війни (1914 – 1918 рр.), дипломатичну історію цього періоду.

У результаті вивчення курсу студент має вміти

Ø застосувати набуті знання для вивчення наступного навчального курсу – Новітньої історії зарубіжних країн;

Ø робити порівняльний аналіз суспільно-економічних і політичних подій і явищ зарубіжних країн;

Ø аналізувати сутність міжнародних конфліктів нового часу;

Ø працювати з комплексом джерел і літератури з історії окремих країн і міжнародних відносин;

Ø застосувати на практиці знання, отримані в процесі навчання: вести самостійні дослідження в межах дисципліни, використовувати знання з історії зарубіжних країн в процесі викладання історичних дисциплін.

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу «Нова історія країн Європи і США. 1870 – 1918 рр.» поділений на 3 змістові модулі.

Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, два з яких закінчуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Модульно-рейтинговий метод викладання історичної дисципліни потребує розподілу теоретичного матеріалу на певні частини та організації навчального процесу за блочною системою, що передбачає:

Ø ознайомлення з блоком інформації (цикл лекцій);

Ø відпрацювання блоку інформації (семінарські заняття);

Ø організацію самостійної роботи студентів;

Ø контроль за засвоєнням кожного блоку-модуля;

Ø розробку шкали оцінювання кожного виду робіт студентів;

Ø визначення максимальної кількості балів, яку можна отримати за умови проходження цих форм контролю.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, самостійна робота, підсумкове оцінювання з модуля, реферати) і підсумковий контроль (іспит).

Робота студентів на семінарських заняттях здійснюється за 5-бальною системою (від 0 до 5 балів).

Самостійна робота студента оцінюється від 0 до 5 балів.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Модуль 1. Основні тенденції розвитку країн Заходу в остінній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Розвиток матеріальної і духовної культури цього періоду. Французько-прусська війна 1870 – 1871 рр., її наслідки. Соціальний, політичний, економічний розвиток Франції та Німеччини.

Модуль 2. Соціальний, політичний, економічний розвиток Великої Британії, Італії, Австро-Угорської монархії і США.

Модуль 3. Міжнародні відносини і Перша світова війна 1914 – 1918 рр.

Плани семінарських занять

Теми семінарських занять:

1. Основні тенденції політичного, суспільного і культурного розвитку провідних країн Європи і США в ост. третині ХІХ – на поч. ХХ ст. (4 год.)

2. Колоніальна експансія та колоніальне суперництво європейських країн в ост. третині ХІХ – на початку ХХ ст. (4 год.)

3. Суспільно-політичні кризи у Франції в останній третині ХІХ ст. (2 год.)

4. Внутрішня та зовнішня політика Німеччини в період канцлерства Бісмарка (1871-1890) (2 год.)

5. Основні ідейно-політичні течії ост. третини ХІХ – поч. ХХ ст., їх вплив на державну політику (4 год.)

6. Австро-Угорська монархія: національні проблеми у суспільно-політичному житті країни (2 год.)

7. США на рубежі ХІХ-ХХ ст.: проблеми внутрішньої і зовнішньої політики (2 год.)

8. Балканська проблема в міжнародних відносинах ост.третини ХІХ – початку ХХ ст. (4 год.)

9. Перша світова війна (8 год.)

10. Видатні політичні діячі останньої третини ХІХ – поч. ХХ ст., їх роль в історії (2 год.)

____________________________

Усього 34 год

Тема 1. Основні тенденції політичного, суспільного і культурного розвитку провідних країн Європи і США в ост. третині ХІХ – на поч. ХХ ст. (4 год)

1. Особливості державного устрою провідних країн Європи і США.

2. Формування і діяльність політичних партій, їх місце в системі влади.

3. Еволюція виборчих систем.

***

4. Розвиток науки, техніки, технологій.

5. Зміни способу і якості життя.

6. Основні тенденції в сфері мистецтва, літератури, гуманітарних наук.

 

Перше семінарське заняття (питання 1-3) присвячене порівняльному аналізу державних і політичних систем Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Австро-Угорської монархії й США (конституції, повноваження органів влади, принципи їх формування, місце політичних партій в системі влади).

Слід мати на увазі, що в другий період нової історії період революцій і війн в Європі скінчився; настав час поступих політичних і соціально-економічних реформ, здійснюваних державою. Одним з провідних напрямків тогочасного суспільного життя стала його демократизація через поступові зміни у виборчих системах провідних держав, що вели до розширення електорату, а отже залучення все більшої кількості громадян до суспільно-політичного життя. Залежність від голосів виборців примушувала партії вносити зміни до своїх програм, а перебуваючи при владі, ініціюючи реформи в інтересах широких верств населення. Готуючись до заняття, зверніть увагу на суть політичних реформ та чинники, що спонукали владу до їх проведення.

Готуючись до другого семінарського заняття (питання 4-6) спробуйте зрозуміти тогочасну суспільну атмосферу, проаналізуйте зміни, що відбулися в досліджуваний період в науково-технічній, професійно-освітній, мистецько-культурній сферах; з'ясуйте їх вплив на зміни в способі та якості життя різних категорій населення. Зверніть увагу на зміни в становищі жінки, у вихованні дітей, в сімейних взаємовідносинах. Проаналізуйте зміни в масовій свідомості у зв'язку з новою роллю церкви і релігії в суспільстві. Проаналізуйте пануючі ідейні течії в мистецтві, літературі, гуманітарних науках.

Слід мати на увазі, що тогочасна суспільно-культурна атмосфера визначалася бурхливим науковим прогресом, впровадженням його досягнень у виробництво і повсякденне життя, розвитком небачених раніше засобів сполучення і зв'язку, стрімким процесом урбанізації, зростанням інтенсивності пересування населення. Важливою тенденцією тогочасного суспільного життя став стрімкий розвиток початкової, середньої і вищої освіти, розширення її доступності для різних верств населення, розвиток нових інтелектуальних професій, що створювали можливості для здобуття ними достойного місця в суспільстві не за рахунок походження, а завдяки кар'єрному зростанню. Зменшення тривалості робочого часу призвело до збільшення вільного часу та появи нових форм дозвілля і спілкування, до формування масової культури (на противагу елітарній культурі попереднього періоду).

Рекомендовані джерела і література

Конституции и законодательные акты буржуазного государства XVII-XIX вв. – М., 1957.

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / Под ред. З.М.Черниловского. – М.: Юридическая литература, 1984.

Хрестоматия по новой истории. 1870-1918 // Под ред. А.И.Молока. – Ч.2. – М., 1953.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К.: Вентурі, 1995.

***

Загальні праці:

Дейвіс, Норман. Європа. Історія / Пер. з англ. – К., 2000.

История Европы. – Т.5. – М., 2000.

История ХІХ в./ Под ред. Лависа и Рамбо. – Т.6, 7. – М., 1939.

Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К.:Атіка, 2004.

Кертман Л.Е. История культуры стран Европы и Америки. 1870-1917. – М., 1987.

Нова історія країн Європи та США. 1870-1918 роки : підручник / Б.М.Гончар, Н.Д.Городня. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008.

Новая история стран Европы и Америки. Нач. 1870-х годов – 1918 г. / Под. ред. И.В.Григорьевой. – М: МГУ, 2001.

Хобсбаум Э. Век империи. 1875-1914. – Ростов-на-Дону, 1999 // http://www.twirpx.com/file/361047/

The New Cambridge Modern History. – V.11. – Cambridge University Press, 1962 // http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=1387487

***

Белькинд Л.Д., Конфедератов И.Я., Штейнберг Я.А. История техники. – М., Л., 1956.

Бернал Дж.Д. Наука в истории общества. – М., 1956.

Васильев С. Очерки по истории естествознания. – Л., 1925.

Всеобщая история архитектуры: В 12 т. – Т.10. Архитектура ХІХ – начала ХХ в. – М., 1972.

Гомбрих Э. История искусства. – М., 1998.

Горюнов В.С., Тубли М.П. Архитектура эпохи модерна: Концепции,. Направления. Мастера. – СПб., 1994.

Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Буржуазная философия середины ХІХ – начала ХХ в. – М., 1988.

История зарубежного искусства. – М., 1983.

История зарубежного театра: В 4 ч. – Ч.2. – Театр Западной Европы и США (1789-1917) – М., 1984.

История зарубежной литературы конца ХІХ – начала ХХ в. (1871-1917) – М., 1968.

История зарубежной музыки. – Вып.4. Вторая половина ХІХ в. – М., 1983;

Вып.5. Конец ХІХ – начало ХХ в. – М., 1988.

Комаров С.В. История зарубежного кино. Т.1 Немое кино. – М., 1965.

Модернизм. Анализ и критика основных направлений. – М., 1987. Монархии Европы: судьбы династий. – М., 1997.

Музыка ХХ века, 1890-1945. Очерки: В 2 ч. – Ч.1. – М., 1976.

Полевой В.М. Двадцатый век: Изобразительное искусство и архитектура стран и народов мира. – М., 1989.

Рассел Б. Мудрость Запада: исторические исследования западной философии в связи с общими и политическими обстоятельствами. – М., 1998.

Ревалд Д. История импрессионизма. – М., 1995.

Ревалд Д. Постимпрессионизм. – М., 1996.

Садуль Ж. Всеобщая история кино. – Т.2. 1909-1914. – М., 1958.

Садуль Ж. История киноискусства от его зарождения до наших дней. – М., 1957.

Сарабаньянов Д.В. Стиль модерн: истоки, история, проблемы. – М., 1989.

Терлиц Е. История киноискусства, 1895-1927. – М., 1968.

Фремптон К. Современная архитектура: Критический взгляд на историю развития. – М., 1990.

Юренев Р.Н. Краткая история киноискусства. – М., 1997.

 

Тема 2. Колоніальна експансія та колоніальне суперництво європейських країн в ост. третині ХІХ – на початку ХХ ст. (4 год.)

Німецька імперія

1. Утворення Німецької імперії, її політична і партійна система.

2. Внутрішня політика Бісмарка в 1870-1880-і роки. Культуркампф. Соціальне законодавство.

3. Соціал-демократичний рух в Німеччині в останній третині ХІХ ст. «Винятковий закон».

4. Економічний розвиток Німеччини в останній третині ХІХ. Грюндерство. Наслідки кризи 1873 р.

5. Початок колоніальної експансії Німеччини.

6. Німецько-французькі відносини в останній третині ХІХ ст.

7. Система зовнішніх союзів Німеччини. Відносини в трикутнику Німеччина, Австро-Угорщина, Росія в останній третині ХІХ ст.

8. Відставка Бісмарка. Перехід Німеччини до світової політики.

9. Характер вільгемівської епохи. Соціально-економічний розвиток та зовнішня політика на поч. ХХ ст.

10. Соціал-демократія в Німеччині на рубежі ХІХ – ХХ ст.

11. Німецька імперія в міжнародних конфліктах на поч. ХХ ст.

12. Зміни в розстановці політичних сил та внутрішній політиці Німеччини напередодні світової війни.

13. Німеччина в роки першої світової війни.

США

1. Промисловий та аграрний розвиток США після громадянської війни. Особливості розвитку Півдня і Заходу.

2. Особливості економічного розвитку США на початку ХХ ст. Американський корпоративний капіталізм.

3. Особливості функціонування державно-політичної системи в США в ост. третині ХІХ ст.

4. Формування та діяльність профспілкових та політичних робітничих організацій в США в останній третині ХІХ - на поч. ХХ ст.

5. Масові демократичні рухи в США в останній третині ХІХ - на початку ХХ ст.

6. Активізація зовнішньополітичного курсу США на рубежі ХІХ-ХХ ст. Особливості становища США у сфері світової політики.

7. Виникнення в США ліберального реформізму. Реформаторська політика адміністрацій Т. Рузвельта і В.Тафта

8. Президентські вибори 1912 р. в США. Політика адміністрацій В. Вільсона.

9. США в роки нейтралітету (1914-1917 рр.).

10. Вступ США у І світову війну та участь в ній.

Велика Британія

1. Особливості економічної еволюції Англії в ост. трет. ХІХ – на поч. ХХ ст.

2. Ліберали і консерватори Англії в останній третині ХІХ ст. Їх внутрішня політика

3. Колоніальна політика Англії в ост. трет. ХІХ ст.

4. Соціальні суперечності в Англії в останній третині ХІХ ст. Робітничий рух і поширення соціалістичних ідей.

5. Ірландське питання в Англії в ост. трет. ХІХ ст.

6. Соціально-політичні проблеми в Англії на поч. ХХ ст. Соціальні реформи лібералів.

7. Робітничий і соціалістичний рухи в Англії на початку ХХ ст..

8. Ірландське питання та конституційна криза в Англії напередодні І світової війни.

9. Зовнішня і колоніальна політика Англії на поч. ХХ ст. Політика блискучої ізоляції Англії та відхід від неї.

10. Велика Британія в роки І світової війни.

Італія

1. Політичний розвиток Італії після об’єднання. Правління “правої” та “лівої”.

2. Економічний розвиток Італії в ост. трет. ХІХ – на поч. ХХ ст. Проблема Півдня

3. Соціальні проблеми в Італії в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст. Соціальні рухи. Діяльність соціалістів.

4. Проблеми політичного та соціального розвитку Італії кінця ХІХ ст. „Криваве десятиріччя”.

5. Зовнішня, в т.ч. колоніальна політика Італії в ост. третині ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.

6. «Ліберальна ера Джолітті».

7. Італія в роки І світової війни.

Австро-Угорська монархія

1. Особливості державного устрою Австро-Угорської монархії: система дуалізму.

2. Дуалізм і національне питання в Австро-Угорській монархії.

3. Економічний розвиток Австро-Угорської монархії в ост. третині ХІХ - на поч. ХХ ст.

4. Внутрішній розвиток Цислейтанії і Транслейтанії в ост. третині ХІХ - на поч. ХХ ст.

5. Діяльність робітничих і соціалістичних організацій в Австро-Угорщині в ост. трет. ХІХ ст. – на поч. ХХ ст.

6. Міжнародне становище і зовнішня політика Австро-Угорщини в ост. трет. ХІХ – на поч. ХХ ст.

7. Криза системи дуалізму в Австро-Угорщині на рубежі ХІХ-ХХ ст.

8. «Ера Франца-Іосифа». Франц Фердинанд – спадкоємець престолу.

9. Австрійсько-сербський антагонізм та його роль в загостренні міжнародної ситуації.

10. Австро-Угорщина в роки І світової війни.

Міжнародні відносини

1. Міжнародні відносини в Європі в 1870-ті роки. Союз трьох імператорів. «Військова тривога» 1875 р.

2. Східна криза 1875-1878 рр. Російсько-турецька війна. Берлінський конгрес.

3. Історія «Союзу трьох імператорів».

4. Австрійсько-німецький союз 1879 р. та його роль в міжнародних відносинах

5. Створення Троїстого союзу та його роль в системі міжнародних відносин.

6. Посилення напруженості в Європі в другій половині 80-х рр. ХІХ ст. Договір перестрахування

7. Німецько-російські відносини в кінці ХІХ ст. - на поч. ХХ ст.

8. Колоніальне суперництво європейських країн у 1880-ті – 1890-ті рр. Стан територіального розподілу світу в кінці ХІХ ст.

9. Створення французько-російського союзу.

10. Суперництво великих держав на Далекому Сході в кінці ХІХ ст.

11. Загострення англійсько-німецьких суперечностей на початку ХХ ст.

12. Перші імперіалістичні війни

13. Політика провідних держав щодо країн Латинської Америки і Карибського басейну на рубежі ХІХ - ХХ ст.

14. Вплив російсько-японської війни на розвиток міжнародних відносин в Європі

15. Англійсько-французька угода 1904 р. та її вплив на розвиток міжнародних відносин.

16. Перша марокканська криза.

17. Англійсько-російська Антанта та її вплив на розвиток міжнародних відносин.

18. Боснійська криза та її наслідки.

19. Друга марокканська (агадірська) криза та її наслідки.

20. Балканські війни на поч. ХХ ст. та їх наслідки.

21. Італійсько-турецька війна та її наслідки.

22. Наростання воєнної небезпеки в Європі на поч. ХХ ст.

23. Сараєвське вбивство. Липнева криза 1914 р. Розв’язання І світової війни.

24. Причини і характер І світової війни. Цілі воюючих держав.

25. Боротьба воюючих держав за союзників. Вступ у війну Японії, Туреччини, Італії, Болгарії та Румунії

26. Хід і підсумки світової війни в 1914 р.

27. Результати воєнної кампанії 1915 р.

28. Хід воєнних дій в 1916 р., їх наслідки.

29. Перебіг бойових операцій на завершальному етапі війни (1917 - 1918). Завершення та підсумки війни.

 

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни

«Нова історія країн Західної Європи та Америки» (1870-1918)

 

для студентів історичного факультету

 

 

Київ – 2012


 

 

Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни «Нова історія країн Західної Європи та Америки, ІІ період (1870-1918)». Для студентів історичного факультету / Упорядн. Б.М.Гончар, Н.Д.Городня. – К., 2012.

 

Затверджено кафедрою нової і новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Протокол №7 від 24 лютого 2012 року

 

 

 

Затверджено Радою історичного факультету

Протокол №6 від 22 березня 2012 р.


 

Нормативний навчальний курс «Нова історія країн Європи і США (1870 – 1918 рр.)» є логічним продовженням курсу «Нова історія країн Європи і Америки. Середина ХVІІ ст. – 60-і рр. ХІХ ст.» і передує «Новітній історії зарубіжних країн», тобто є важливою складовою частиною вивчення всесвітньої історії. Він також тісно пов’язаний з курсами історії Росії, історії України, історії слов'ян.

Основна мета цього курсу полягає в тому, щоб студенти опанували сутність проблем соціально-економічного і політичного розвитку провідних країн Європи і США в останній третині ХІХ ст. - на початку ХХ ст., усвідомили ключові моменти розвитку міжнародних відносин напередодні та в період Першої світової війни, зрозуміли місце і роль провідних країн Західної Європи і США у світовому розвитку ХІХ-ХХ ст.

Завдання курсу:

Ø виробити у студентів уміння аналізувати і узагальнювати історичний матеріал, оцінювати найважливіші події та суспільно-політичні явища в країнах Європи і США;

Ø навчити студентів зіставляти суспільно-економічні та політичні процеси в зарубіжних країнах з цивілізаційними змінами, орієнтуватися в науковій періодизації історії світового суспільства;

Ø виробити вміння знаходити і критично аналізувати потрібну інформацію (джерела, довідковий матеріал, наукову літературу) з нової історії зарубіжних країн;

Ø навчити здійснювати порівняльний аналіз політичних систем зарубіжних країн;

Ø сформувати навички здійснювати самостійні дослідження в межах дисципліни;

Ø підготувати студентів до застосування на практиці знань, отриманих під час навчання, зокрема, в науково-дослідній роботі, у викладанні історії зарубіжних країн нового часу в навчальних закладах, у наданні кваліфікованих консультацій.

Предмет навчальної дисципліни – історія Франції, Німецької імперії, Великої Британії, Австро-Угорської монархії, Італії та США з початку 1870-х рр. до закінчення Першої світової війни; міжнародні відносини цього періоду.

Вимоги до знань

У результаті вивчення курсу студент має знати

Ø принципи періодизації нової історії зарубіжних країн; періодизацію історії кожної окремої країни, особливості окремих періодів, визначні події та явища кожного з них;

Ø роль і місце нової історії країн Західної Європи і США в світовій історії;

Ø джерела і літературу з нової історії зарубіжних країн;

Ø основні соціально-економічні проблеми країн в країнах Західної Європи і США, напрямки їх зовнішньої політики, основні тенденції міжнародних відносин в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.;

Ø основні події на фронтах Першої світової війни (1914 – 1918 рр.), дипломатичну історію цього періоду.

У результаті вивчення курсу студент має вміти

Ø застосувати набуті знання для вивчення наступного навчального курсу – Новітньої історії зарубіжних країн;

Ø робити порівняльний аналіз суспільно-економічних і політичних подій і явищ зарубіжних країн;

Ø аналізувати сутність міжнародних конфліктів нового часу;

Ø працювати з комплексом джерел і літератури з історії окремих країн і міжнародних відносин;

Ø застосувати на практиці знання, отримані в процесі навчання: вести самостійні дослідження в межах дисципліни, використовувати знання з історії зарубіжних країн в процесі викладання історичних дисциплін.

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу «Нова історія країн Європи і США. 1870 – 1918 рр.» поділений на 3 змістові модулі.

Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, два з яких закінчуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Модульно-рейтинговий метод викладання історичної дисципліни потребує розподілу теоретичного матеріалу на певні частини та організації навчального процесу за блочною системою, що передбачає:

Ø ознайомлення з блоком інформації (цикл лекцій);

Ø відпрацювання блоку інформації (семінарські заняття);

Ø організацію самостійної роботи студентів;

Ø контроль за засвоєнням кожного блоку-модуля;

Ø розробку шкали оцінювання кожного виду робіт студентів;

Ø визначення максимальної кількості балів, яку можна отримати за умови проходження цих форм контролю.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, самостійна робота, підсумкове оцінювання з модуля, реферати) і підсумковий контроль (іспит).

Робота студентів на семінарських заняттях здійснюється за 5-бальною системою (від 0 до 5 балів).

Самостійна робота студента оцінюється від 0 до 5 балів.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Модуль 1. Основні тенденції розвитку країн Заходу в остінній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Розвиток матеріальної і духовної культури цього періоду. Французько-прусська війна 1870 – 1871 рр., її наслідки. Соціальний, політичний, економічний розвиток Франції та Німеччини.

Модуль 2. Соціальний, політичний, економічний розвиток Великої Британії, Італії, Австро-Угорської монархії і США.

Модуль 3. Міжнародні відносини і Перша світова війна 1914 – 1918 рр.

Плани семінарських занять

Теми семінарських занять:

1. Основні тенденції політичного, суспільного і культурного розвитку провідних країн Європи і США в ост. третині ХІХ – на поч. ХХ ст. (4 год.)

2. Колоніальна експансія та колоніальне суперництво європейських країн в ост. третині ХІХ – на початку ХХ ст. (4 год.)

3. Суспільно-політичні кризи у Франції в останній третині ХІХ ст. (2 год.)

4. Внутрішня та зовнішня політика Німеччини в період канцлерства Бісмарка (1871-1890) (2 год.)

5. Основні ідейно-політичні течії ост. третини ХІХ – поч. ХХ ст., їх вплив на державну політику (4 год.)

6. Австро-Угорська монархія: національні проблеми у суспільно-політичному житті країни (2 год.)

7. США на рубежі ХІХ-ХХ ст.: проблеми внутрішньої і зовнішньої політики (2 год.)

8. Балканська проблема в міжнародних відносинах ост.третини ХІХ – початку ХХ ст. (4 год.)

9. Перша світова війна (8 год.)

10. Видатні політичні діячі останньої третини ХІХ – поч. ХХ ст., їх роль в історії (2 год.)

____________________________

Усього 34 год

Тема 1. Основні тенденції політичного, суспільного і культурного розвитку провідних країн Європи і США в ост. третині ХІХ – на поч. ХХ ст. (4 год)

1. Особливості державного устрою провідних країн Європи і США.

2. Формування і діяльність політичних партій, їх місце в системі влади.

3. Еволюція виборчих систем.

***

4. Розвиток науки, техніки, технологій.

5. Зміни способу і якості життя.

6. Основні тенденції в сфері мистецтва, літератури, гуманітарних наук.

 

Перше семінарське заняття (питання 1-3) присвячене порівняльному аналізу державних і політичних систем Франції, Німеччини, Великої Британії, Італії, Австро-Угорської монархії й США (конституції, повноваження органів влади, принципи їх формування, місце політичних партій в системі влади).

Слід мати на увазі, що в другий період нової історії період революцій і війн в Європі скінчився; настав час поступих політичних і соціально-економічних реформ, здійснюваних державою. Одним з провідних напрямків тогочасного суспільного життя стала його демократизація через поступові зміни у виборчих системах провідних держав, що вели до розширення електорату, а отже залучення все більшої кількості громадян до суспільно-політичного життя. Залежність від голосів виборців примушувала партії вносити зміни до своїх програм, а перебуваючи при владі, ініціюючи реформи в інтересах широких верств населення. Готуючись до заняття, зверніть увагу на суть політичних реформ та чинники, що спонукали владу до їх проведення.

Готуючись до другого семінарського заняття (питання 4-6) спробуйте зрозуміти тогочасну суспільну атмосферу, проаналізуйте зміни, що відбулися в досліджуваний період в науково-технічній, професійно-освітній, мистецько-культурній сферах; з'ясуйте їх вплив на зміни в способі та якості життя різних категорій населення. Зверніть увагу на зміни в становищі жінки, у вихованні дітей, в сімейних взаємовідносинах. Проаналізуйте зміни в масовій свідомості у зв'язку з новою роллю церкви і релігії в суспільстві. Проаналізуйте пануючі ідейні течії в мистецтві, літературі, гуманітарних науках.

Слід мати на увазі, що тогочасна суспільно-культурна атмосфера визначалася бурхливим науковим прогресом, впровадженням його досягнень у виробництво і повсякденне життя, розвитком небачених раніше засобів сполучення і зв'язку, стрімким процесом урбанізації, зростанням інтенсивності пересування населення. Важливою тенденцією тогочасного суспільного життя став стрімкий розвиток початкової, середньої і вищої освіти, розширення її доступності для різних верств населення, розвиток нових інтелектуальних професій, що створювали можливості для здобуття ними достойного місця в суспільстві не за рахунок походження, а завдяки кар'єрному зростанню. Зменшення тривалості робочого часу призвело до збільшення вільного часу та появи нових форм дозвілля і спілкування, до формування масової культури (на противагу елітарній культурі попереднього періоду).

Рекомендовані джерела і література

Конституции и законодательные акты буржуазного государства XVII-XIX вв. – М., 1957.

Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран / Под ред. З.М.Черниловского. – М.: Юридическая литература, 1984.

Хрестоматия по новой истории. 1870-1918 // Под ред. А.И.Молока. – Ч.2. – М., 1953.

Шевченко О.О. Історія держави і права зарубіжних країн. Хрестоматія. – К.: Вентурі, 1995.

***

Загальні праці:

Дейвіс, Норман. Європа. Історія / Пер. з англ. – К., 2000.

История Европы. – Т.5. – М., 2000.

История ХІХ в./ Под ред. Лависа и Рамбо. – Т.6, 7. – М., 1939.

Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн. – К.:Атіка, 2004.

Кертман Л.Е. История культуры стран Европы и Америки. 1870-1917. – М., 1987.

Нова історія країн Європи та США. 1870-1918 роки : підручник / Б.М.Гончар, Н.Д.Городня. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008.

Новая история стран Европы и Америки. Нач. 1870-х годов – 1918 г. / Под. ред. И.В.Григорьевой. – М: МГУ, 2001.

Хобсбаум Э. Век империи. 1875-1914. – Ростов-на-Дону, 1999 // http://www.twirpx.com/file/361047/

The New Cambridge Modern History. – V.11. – Cambridge University Press, 1962 // http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=1387487

***

Белькинд Л.Д., Конфедератов И.Я., Штейнберг Я.А. История техники. – М., Л., 1956.

Бернал Дж.Д. Наука в истории общества. – М., 1956.

Васильев С. Очерки по истории естествознания. – Л., 1925.

Всеобщая история архитектуры: В 12 т. – Т.10. Архитектура ХІХ – начала ХХ в. – М., 1972.

Гомбрих Э. История искусства. – М., 1998.

Горюнов В.С., Тубли М.П. Архитектура эпохи модерна: Концепции,. Направления. Мастера. – СПб., 1994.

Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Буржуазная философия середины ХІХ – начала ХХ в. – М., 1988.

История зарубежного искусства. – М., 1983.

История зарубежного театра: В 4 ч. – Ч.2. – Театр Западной Европы и США (1789-1917) – М., 1984.

История зарубежной литературы конца ХІХ – начала ХХ в. (1871-1917) – М., 1968.

История зарубежной музыки. – Вып.4. Вторая половина ХІХ в. – М., 1983;

Вып.5. Конец ХІХ – начало ХХ в. – М., 1988.

Комаров С.В. История зарубежного кино. Т.1 Немое кино. – М., 1965.

Модернизм. Анализ и критика основных направлений. – М., 1987. Монархии Европы: судьбы династий. – М., 1997.

Музыка ХХ века, 1890-1945. Очерки: В 2 ч. – Ч.1. – М., 1976.

Полевой В.М. Двадцатый век: Изобразительное искусство и архитектура стран и народов мира. – М., 1989.

Рассел Б. Мудрость Запада: исторические исследования западной философии в связи с общими и политическими обстоятельствами. – М., 1998.

Ревалд Д. История импрессионизма. – М., 1995.

Ревалд Д. Постимпрессионизм. – М., 1996.

Садуль Ж. Всеобщая история кино. – Т.2. 1909-1914. – М., 1958.

Садуль Ж. История киноискусства от его зарождения до наших дней. – М., 1957.

Сарабаньянов Д.В. Стиль модерн: истоки, история, проблемы. – М., 1989.

Терлиц Е. История киноискусства, 1895-1927. – М., 1968.

Фремптон К. Современная архитектура: Критический взгляд на историю развития. – М., 1990.

Юренев Р.Н. Краткая история киноискусства. – М., 1997.

 

Тема 2. Колоніальна експансія та колоніальне суперництво європейських країн в ост. третині ХІХ – на початку ХХ ст. (4 год.)







Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.122.219 (0.085 с.)