Типові конструкції активних приводів

Кінематична схема трансмісії лісовозного тягача МАЗ (4х4) з активним напівпричепом

1 – муфта зчеплення; 2, 3, 4, 5. 8, 12 – карданні вали; 6 – рама напівпричепа; 7 – проміжна опора; 9 – редуктор з диференціалом переднього моста; 10 – бортові передачі передніх коліс; 11 – коробка передач; 13 – роздавальна коробка; 14 – муфта ввімкнення привода напівпричепа; 15 – задній міст з головною передачею тягача; 16 – редуктор; 17 – міст напівпричепа

 

Кінематична схема сідлового автопотяга з механічним приводом коліс напівпричепа

 

 

 

1- коробка відбору потужності; 2, 6, 8, 9, 13 - карданні вали; 3-нижній редуктор тягача; 4 – муфта ввімкнення; 5 – верхній редуктор; 7 – циліндричний редуктор; 10 – механізм ввімкнення; 11 – стоянкове гальмо; 12, 14 – середній і задній мости напівпричепа

Механічний привід

1-прилади гідросистеми; 2 – підживлювальний бачок; 3- коробка відбору потужності; 4,8,10 – карданні вали; 5 – гідро помпа; 6 - трубоводи високого тиску; 7- гідромотор; 9 – понижувальний редуктор; 11 - тяговий міст напівпричепа; 12 – дренажна магістраль; 13 – магістраль підживлення.

 

Гідравлічний привід

 

1-помпа гідро підсилювача керма; 2 – кермовий механізм; 3 – нагнітальна магістраль підсилювача керма; 4, 10 – зливна магістраль підсилювача керма; 7 – поновлювальний бачок; 8 – дренажна магістраль гідропомпи; 9 - клапанна коробка; 11 – всмоктувальна магістраль гідроприводу коліс напрівпричепа; 12 – нагнітальна магістраль гідроприводу коліс напівпричепа; 13 – дренажна магістраль гідромотора; 14 – запобіжні клапани; 15 – гідромотор.

 

Електричний привід

 

1 – двигун тягача; 2- коробка відбору потужності (і=0,844); 3 – карданна передача; 4 – редуктор генератора (і=1,0); 5 – генератор постійного струму; 6 – електродвигун; 7 – редуктор (і=6,67); 8- роздавальна двоступінчаста коробка;

9 – збуджував; 10 – коробка передач тягача (для заднього моста і_зм=8,28).

3. Визначення головних параметрів приводу активного автопотяга Довготривале значення потужності електричного або гідравлічного двигуна

N_Д = ,

де N_Д - довготривала потужність електричного або гідравлічного двигуна в кВт; G _П - вага причепа, або вага, яка припадає на ходову вісь напівпричепа (зпуска) в Н; - швидкість руху автопотяга для 0,3; - коефіцієнт корисної дії механічної частини приводу; і - кількість електричних або гідравлічних двигунів.

 

Довготривала потужність генератора або гідропомпи визначиться N_Г за формулою N_Г =N_Д / де - коефіцієнт корисної дії електричного або гідравлічного двигунів, =0,8.

 

Момент електричного або гідравлічного двигуна визначається за формулою

= ,

де n_{к -} кількість обертів коліс причепа або напівпричепа; і_m – передатне число приводу від електричного або гідравлічного двигуна до коліс причепа або напівпричепа (і_т=і_рі_кні_зн=6,67·1,64·8,28=90,6).

Для отримання потрібного кінематичного узгодження обертання коліс тягача і причіпної ланки кількість обертів причіпної ланки повинно відповідати числу обертів коліс тягача за відомого радіуса кочення коліс

n_k = ,

де r_k – радіус кочення коліс причіпної ланки.

Здатність електричних і гідравлічних машин до перевантаження дозволяє їм частково або цілком перекрити потрібний діапазон регулювання за тягою, який дорівнює 2,0-2.5.

У визначенні потужності електро- і гідроагрегатів, діапазонів регулювання тощо потрібно враховувати, що привід повинен розраховуватися для подолання ділянок бездоріжжя з коефіцієнтом опору рухові ψ=0,6-0,7. Значення цих показників підтверджуються аналізом конструкції зарубіжних активних автопотягів.

 

 

4. Обмеження корисного навантаження причіпної ланки з умови зрушення автопотяга з місця для заданого варіянту завдання (типу автопотяга).

Повна вага причіпної ланки не повинна перевищувати максимальної сили тяги F_кmax=(G_П+G_Т) _зр на першій передачі, на якій здійснюється зрушення автопотяга з місця

G_П F_кmax /ψ _зр- G_Т , ,

 

де ψ_зр=αf+і – сумарний коефіцієнт опору рухові; α – коефіцієнт, який враховує підвищення опору рухові в момент зрушення з місця, для літніх умов α=1,5…2,5 і для зимових α=2,5….5; G - повна вага тягача.

Отримане значення ваги G_П не повинно перевищувати значення повної ваги за буксуванням коліс з дорогою G , тобто

G_П ≤G_Пφ=φG_ЗЧ/ ψ_зр,

де - коефіцієнт зчеплення коліс з дорогою; G_ЗЧ – вага, що припадає на зчіпні (активізовані) колеса. Значення коефіцієнтів f і наведено в таблицях 4, 5

Таблиця 4. Коефіцієнт опору рухові f

Тип і стан дороги (опорної поверхні)	Колісні машини	Гусеничні машини
Асфальт у доброму стані	0,012-0,018	-
у задовільному стані	0,018-0,020	0,06
Бетон	0,010-0,015	-
Гравійна	0,020-0,025	-
Г р а в і й н о-щ е б е н е в а	0,020-0,030	-
Ґрунтова суха укочена	0,025-0,035	-
після дощу	0,05-0,15	0,06-0,10
в період непогоди	0,15-0,3	0,10-0,20
Л е ж н е в а	0,020-0,030	-
Л у го в а	0,12-0,15	0,07-0,12
Волок літній		0,10-0,25
зимовий		0,07-0,16
Лісосіка (літня)		0,15-0,25
Пісок вологий	0,06-0,15	0,10-0,12
сухий	0,1-0,30	0,15-0,18
Засніжена укочена	0,03-0,04	0,03-0,06
неукочена	0,15-0,25	0,10-0,15
Сніжна цілина	0,10-0,30	-
Лід	0,02	0,03

 

Таблиця 5. Коефіцієнт зчеплення φ

Тип і стан дороги (поверхні)	Колісні машини	Гусеничні машини
Асфальт або бетон сухий	0,7-0,8	-
мокрий	0,4-0,5	-
накритий бетоном	0,2-0,3	-
накритий шаром снігу до 5 см	0,2-0,4	-
Гравійна суха	0,4-0,5	-
мокра	0,3-0,4	-
Ґрунтова суха	0,5-0,6	0,9-1,1
мокра	0,2-0,4	0,7-0,8
в період непогоди	0,15-0,3	0,3-0,6
Лежнева суха	0,45-0,5	-
мокра	0,3-0,4	-
3 а с н і ж е н а укочена	0,3-0,35	0,5-0,7
зледеніла	0,1-0,3	0,2-0,5
Суглинок сухий	0,4-0,5	0,8-1,0
зволожений до плинного стану	0,2-0,4	0,6-0,7
зволожений до текучого стану	0,15-0,25	0,3-0,5
Пісок вологий	0,4-0,5	0,7-0,8
сухий	0,2-0,3	0,4-0,5
Сніг пухкий	0,2-0,4	-
утрамбований	0,3-0,5	0,5-0,6
Лід гладкий	0,05-0,1	-

5. Установлення доцільності активізації коліс причіпної ланки в типових умовах експлуатації на підставі розрахунку з використанням ПК.

У звіті подати список використаних інформаційних джерел.

 

 

ЗВІТ