Особливості рефлексії молодших школярів

Питання рефлексії молодших школярів вивчалося досить ретельно. Зокрема вагомий внесок у розвиток цього питання зробили такі дослідники як: Г.А.Цукерман, С.Ю.Степанов, І.М.Семенов, В.І.Слободчиков тощо.

Пеньковська Н.М. досліджувала психологічні умови розвитку рефлексії у молодшому шкільному віці. На основі виявлених відмінностей у проявах здатності до рефлексії у дітей різних вікових груп автор встановила, що розвиток рефлексії у молодшому шкільному віці детермінується індивідуально-особистісними, а не віковими особливостями. Окрім того дослідження показало, що розвиток рефлексії у молодшому шкільному віці – це важливий чинник особистісного становлення дитини. Дослідник експериментально довела, що особистісно орієнтований підхід у вихованні є продуктивною психологічною основою оволодіння молодшими школярами здатністю до рефлексії як потенційної здібності [33].

Яцюк Н.О. досліджувала моральну особливості моральної рефлексії у молодшому шкільному віці. В дослідженні було підтверджене припущення, що моральна рефлексія є провідним психологічним механізмом саморегуляції поведінки. Так, молодші школярі, які знаходяться на високому рівна моральної рефлексії переважно виявляють альтруїстичний тип саморегуляції поведінки в таких ситуаціях, коли постає питання про вибір між власними інтересами та інтересами партнера. Проведення дослідником експерименту показало, що розвиток моральної рефлексії у молодшому шкільному віці є можливим та своєчасним. Програма психолого-педагогічного с супроводу розвитку моральної рефлексії передбачає включення рефлексивних компонентів у навчально-виховальний процес, а також організацію спеціальних занять. При цьому створюються умови для звернення молодших школярів на себе, на свої почуття, думки, стани, розвитку вміння осмислювати свої спонуки, прогнозувати наслідки своїх вчинків для себе та для інших людей; формування прагнення до самовдосконалення; формування способів самовпливу та самовиховання; розуміння себе та іншого, розуміння унікальності та цінності своєї особистості та іншого; формування у молодших школярів вміння бачити та розуміти стан іншої людини; розвитку толерантного ставлення до оточуючих [58].

Михальченко Т.В. у своїй праці досліджувала динаміку розвитку патріотичної рефлексії у молодших школярів. У результаті виявилось, що серед соціальних детермінант розвитку патріотичної рефлексії найбільш вагомими є школа та сім’я. Рівень розвитку патріотичної рефлексії учнів 1-4-х класів залежить як від змісту навчально-виховного процесу, так і від рівнів розвитку психолого-педагогічної готовності вчителів початкових класів до організації та проведення заходів патріотичного виховання молодших школярів: їх організаторських, комунікативних здібностей, стилів впливу, виховання дітей, мотивації досягнень успіхів та інших показників. Негативно позначаються на розвитку патріотичної рефлексії умови патріотичного виховання дітей в сім’ї, рівень патріотичної свідомості самих батьків, матеріальне благополуччя, морально-психологічний клімат в сім’ї та ін. Основними якісними показниками рівнів розвитку патріотичної рефлексії у молодших школярів виступають: рівень самоаналізу власних знань про історію держави, рід, народ; емоційне реагування на суспільні справи, власну участь в патріотичних вчинках; самооцінка своїх соціально-значущих вчинків. Методом експертної оцінки виявлено динаміку зміни рівнів розвитку патріотичної рефлексії (високого, середнього та низького) [23].

У науковій праці Яворскої-Вєтрової І.В. та Петренко І.В. досліджувався розвиток рефлексивних аспектів самосвідомості молодших школярів з різною успішністю. У ході дослідження автори встановили, що уявлення про себе учнів різних груп успішності відрізняються за ступенем їх структурованості, рефлексивності, збалансованості різних параметрів знань про себе, ступенем усвідомлюваності динаміки процесу становлення “образу Я”. У молодших школярів поступово складається в цілому позитивний “концептуальний образ” самого себе, який включає насамперед діяльнісні характеристики, характеристики себе як суб'єкта учіння, особистісні якості, особливості взаємовідносин в соціумі[57].

Никончук Н.О. досліджувала розвиток рефлексії особистісних якостей у молодшому шкільному віці. У ході роботи дослідниця виявила, що позитивні і негативні якості в ціннісній свідомості молодших школярів представлені в однаковій мірі, рівень їх рефлексії зростає з 1 по 3 клас. Описуючи себе, діти частіше використовують конструкти, які характеризують їх з кращого боку. Крім того було виявлено, що більшість конструктів, які виділяють молодші школярі належать до групи моральних цінностей, які зустрічаються частіше ніж діяльністні. Молодші школярі використовують опис зразків схвалювальної та несхвалюваної поведінки. Якості особистості, які зазначила діти, потрібно розглядати як соціальні очікування, а не їх власні цінності уявлення, які сформувались у процесі спілкування і діяльності. Дослідниця пропонує застосовувати для розвитку рефлексії особистісних якостей молодших школярів – усну народну творчість [30].

Дослідження рефлексії особистісних якостей молодшими школярами дає підстави вважати, що всі особистісні якості, які з часом стають основою ціннісної свідомості, формуються в процесі включення особистості в діяльність та у взаємодії з оточуючими [32]. На основі цього Н.О.Никончук виокремила чотири рівні розвитку рефлексії особистісних якостей:

І рівень – рефлексія особистісних якостей відсутня (способи організації діяльності та взаємодії дітей з оточуючими; діти взагалі не усвідомлюють або незначною мірою усвідомлюють прояви особистісних характеристик і їх вплив на ефективність діяльності та соціальну взаємодію);

ІІ рівень – рефлексія способів виконання діяльності та взаємодії з оточуючими (поцінування досягнень з боку найближчого оточення спонукає дітей осмислити особливості власної діяльності, які сприяли досягненню успіху; на цьому рівні особистісні якості в свідомості школярів представленні як способи виконання діяльності та взаємодії з оточуючими, у відповідях дітей, вони загалом, представлені дієсловами);

ІІІ рівень – рефлексія стратегій виконання діяльності та взаємодії з оточуючими (відпрацьовані та перевірені спроби, які сприяли досягненню успіху, школярі переносять на нові види діяльності чи взаємодії. Якщо такі спроби забезпечують досягнення успіху в різних умовах, тоді вони узагальнюються та закріплюються як стратегії);

ІV рівень – рефлексія особистісних якостей (у ціннісній свідомості особистісні якості представлені як окремі утворення, які забезпечили певні досягнення в діяльності та взаємодії у минулому і потенційно можуть допомогти досягти успіху у майбутньому; вони вербалізуються за допомогою прикметників)[32].

На думку В.В. Давидова, психічна діяльність учня, який закінчив початкову школу, повинна характеризуватися трьома новоутвореннями: довільністю, внутрішнім планом дій і рефлексією. Рефлексія виступає основним новоутворенням молодшого шкільного віку[13].

Л.С. Виготський зазначав, що саме в молодшому шкільному віці складається самооцінка школяра, яка ототожнює його ставлення до себе та інтегрує досвід його діяльності, спілкування з іншими. Це виявляється важливою властивістю особистості, що забезпечує контроль власних дій з точки зору нормативних критеріїв та організовує власну поведінку відносно соціальних норм. Ступінь виявлення і розвитку рефлексії, дозволяє відображати не тільки знання учнів, що стосується результатів навчальної діяльності, але і ставлення до себе як виконавця вимог вчителя, батьків, як до носія особистісних якостей, таких як самостійність, працелюбність, акуратність, старанність,посидючість, допитливість, наполегливість, тощо[9].

Рефлексія формується в молодшому шкільному віці в процесі навчальної діяльності, шляхом засвоєння знань, які потребують усвідомлення і оцінки власних думок.

Учіннева діяльність – це особлива форма активності дитини,спрямована на зміну себе як суб’єкта навчання. Від правильної організації учінневої діяльності залежить розвиток рефлексивно-теоретичного мислення. Учбова діяльність спрямована на збагачення та розширення можливостей школяра, тому метою та результатом цієї діяльності стає саморозвиток особистості учня, його самовдосконалення та самопізнання [13].

В основі моделі формування рефлексії молодших школярів (рис1) лежить структура учбової діяльності, запропонована Г. А. Цукерман та ін.

Важливим в моделі формування рефлексії молодших школярів, на що слід звернути увагу, є дія оцінки і контролю для учнів. Адже, як відмітила Г.А. Цукерман: саме від контрольно-оцінювальної складової учінневого процесу, залежить ефективність і спрямованість на рефлексію подальшого розвитку дитини. Тобто контроль і оцінка - засіб становлення рефлексії [49].

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Модель формування рефлексії молодших школярів

Також не мало важливим аспектом розвитку рефлексії є усвідомлення власних дій і вчинків учнем. Усвідомлення відбувається лише тоді, коли дитина може пояснити що, для чого і навіщо вона робить, тобто дати детальну інформацію про сутність своїх дій. Це підкріплює розуміння дитиною власних вчинків, порівнювання їх виконання з попереднім власним досвідом [49].

Враховуючи особливості розвитку молодших школярів, Н.М.Пеньковська пропонує поняття «рефлексивна позиція», як система уявлень,оцінок суб’єкта. Дослідник виділяє чотири типи рефлексивних позиції молодших школярів:

· Нестабільний тип рефлексивної позиції. Сюди входять діти, які яким притаманна недостатня орієнтація у моральних нормах. Характеризуючи себе, діти неконкретно і неточно висловлюються, судження про свої позитивні чи негативні якості неаргументовані, властива переоцінка себе і свої досягнень, здатність іти на конфлікти характеризується ситуативністю та невиразністю;

· Оптимальний тип рефлексивної позиції. Діти такого типу добре орієнтується у моральних нормах, їх словниковий запас помірно збагачений морально-етичною лексикою. У конфліктних ситуаціях і спілкуванні здатні йти на компроміс, вміють узгоджувати власні інтереси з іншими, критично оцінюють свої недоліки та усвідомлюють свої сильні сторони;

· Зародковий тип рефлексивної позиції. Це діти в яким відсутнє розуміння моральних норм, збіднілий морально-етичною лексикою словниковий запас, майже відсутня здатність до аналізу власних особистісних якостей. У такого типу рефлексивної позиції дітей, самооцінка буває або вкрай завищена (функція психологічного засобу чи адаптації, відсутнє критичне оцінювання себе) або вкрай знижена(нездатністю протистояти безпідставній критиці та ін..)

· Амбівалентний тип рефлексивної позиції. Діти мають чітке розуміння моральних норм, здатність до глибоко аналізу себе, своєї поведінки. В конфліктні прагнуть відстоювати власну думку, присутнє бажання бути домінантом, відсутня здатність співвідносити власне «Я» з очікуванням інших [33].

Отже, особливістю рефлексії учнів молодшого шкільного віку є те, на скільки дитина здатна до самоаналізу і регуляції власної поведінки.

 

Висновки до І розділу

Молодший шкільний вік – віковий період переходу дитини на новий

етап формування особистості, що характеризується появою новоутворень, з яких важливим для нашого дослідження є рефлексія.

Рефлексія – це процес самопізнання суб’єктом внутрішніх психічних станів.

Особливістю рефлексії молодшого школяра, як ми раніше зазначили, стає поява учінневої діяльності. Дитина потрапляє до нового колективу,спілкується з ровесниками, стикається з новою діяльністю, що стає умовою розвитку здатності порівнювати свої досягнення з попередніми власними, та досягненнями інших людей.