Закарпатський музей архітектури та побуту

Закарпатський музей народної архітектури та побуту — музей просто неба в місті Ужгород (Україна), складається з архітектурних пам'яток старовинного закарпатського села і зразків найдавніших і найбільш розповсюджених видів народного прикладного мистецтва. Почав створюватися в 1965 році, відкритий для відвідувачів у червні 1970 року займає площу 5,5 га, розташований поблизу території Ужгородського замку. У музеї представлені зразки житла і садиб закарпатців низинних районів (долинян, румунів і угорців), а також — горян (бойків і гуцулів). У музеї просто неба розміщені 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвіниця, школа, кузня, млин, корчма. У музеї зберігається понад 14 тисяч експонатів. (Додаток Є)

ВОДОСПАД ШИПІТ

Шипіт (Шипот) - мальовничий водоспад, який знаходиться в Карпатському регіоні, на північних схилах гірського масиву полонини «Боржава», біля підніжжі гори Гемба. Розташований Шипітський водоспад у глибокій ущелині річки Пилипець (притока р.Репинки, басейн Тиси), Міжгірського району Закарпатської області. Відстань до найближчої залізничної станції «Воловець» близько 20 км, відстань до найближчого населеного пункту, села Пилипець – 5 км.

 

СИНЕВИРСЬКЕ ОЗЕРО

Озеро «Синевир» - є найбільшим озером українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Входить до складу Національного природного парку «Синевир». Розташоване це надзвичайно красиве озеро поблизу села Синевирська Поляна, Міжгірського району, Закарпатської області.

 

МУЗЕЙ ЛІСУ І СПЛАВУ

Музе́й лі́су і спла́ву — розташований біля села Синевир (Міжгірський район, Закарпатська область), на річці Озерянці(Чорна Річка), по якій колись сплавляли ліс, постачаючи його до Угорщини. Музей лісу і сплаву знайомить зі знаряддями праці лісорубів і плотогонів (бокорашів). У місці, де створено музей, в середині XIX ст. було побудовано унікальну гідротехнічну споруду — клявзу. Це булагребля з воротами для скидання води. Гребля функціонувала до 1960 р. У середині 1990-х рр. споруда відновлена​​, і на її основі створено музей, який входить до складу Національного природного парку «Синевир». Український Музей лісу і сплаву — єдиний у Європі.

УЖАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК

«Ужанський національний природній парк» - створений на базі регіонального ландшафтного парку «Стужиця» у 1999 році, Ужанський національний природний парк за коротку свою історію зумів зробити кілька кроків уперед, ставши членом Європейської федерації природо-заповідних територій «Європарк», увійшовши в липні 2007 року до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат». Розташований на прикордонні з Польщею та Словаччиною, парк, як невід'ємна складова першого в світі трилатерального українсько-польсько-словацького біосферного резервату «Східні Карпати».

 

НЕВИЦЬКИЙ ЗАМОК

Невицький замок — зруйнований замок біля села Невицьке в Ужгородському районі Закарпатської області. Замок вперше згадується на початку XIV ст., як опорна база місцевої феодальної фронди проти королівської влади Карла Роберта Анжу. У XIV ст. замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев'яного замку кам'яний. У 1644р. під час релігійних воєн трансільванський князь Дьордь ІІ Ракоці зруйнував замок.

ВИСНОВКИ

Під час краєзнавчої практики я побувала в цікавих історичний місцях. Відвідала різні архітектурні пам`ятки: замки, фортеці, музеї. Побувала у мальовничих куточках Закарпаття (о. Синевир, водоспад Шипіт, Соловей, Партизан). Екскурсії і туристські походи — важливий засіб формування світогляду студентів. Подорожі та екскурсії розширюють кругозір, дають можливість краще пізнати історію та туристичний потенціал своєї держави та рідного краю. Метою і завданням туристсько-краєзнавчої практики є вивчення туристських ресурсів України в регіональному аспекті, формування наукового світогляду, розвиток творчого мислення та індивідуальних здібностей студентів у вирішенні практичних завдань, розвиток ініціативи, здатності застосовувати теоретичні знання у практичній роботі, розширення теоретичного кругозору і наукової ерудиції майбутніх фахівців. На нашу думку, сучасний фахівець туристичної галузі, в першу чергу, повинен досконало знати туристичний потенціал і туристичні ресурси своєї держави, свого рідного краю. Туристсько-краєзнавча практика дозволить майбутнім фахівцям у якійсь мірі компенсувати цю прогалину в їх практичній підготовці.
Теоретико-методичні засади освітнього краєзнавства розглядали у своїх працях О. Барков, В. Борисов, М. Мілонов, А. Даринський, Ю. Кононов, М. Костриця, К. Строєв та інші. Дослідженням в області туристичного краєзнавства присвячені роботи П. Шищенко, О. Дмитрука, О. Обозного, М. Костриці та ін. Однак, проблема туристсько-краєзнавчої підготовки майбутніх фахівців з туризму розглядалася науковцями недостатньо. Отже, туристсько-краєзнавча практика є важливою умовою формування краєзнавчої компетентності майбутніх фахівців. У результаті проходження практики студенти повинні знати:

- туристичні можливості території проходження практики;
- основні елементи топографічної підготовки, умовні позначення на краєзнавчих туристичних картах;

- репрезентативні туристичні об’єкти;

- основні правила організації і проведення туристських походів та подорожей;
- напрями дослідження і збереження культурної спадщини як національного надбання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Поважна Л.І. Теоретико-методичні засади практичної підготовки майбутніх фахівців туристської галузі / Л І. Поважна // Культура і освіта фахівців туристської сфери: сучасні тенденції та прогнози: матеріали III міжнар. наук.-практ. конф. – К.: КУТЕП, 2005. - С.59-73.

2. Географічна енциклопедія України: УЗ т. - К.: Українська енциклопедія, 1990. - Т. 2. - С 208-209.
3. Демідієнко О. Я., ІоноваО. М., Кузнецова В. І. Основи краєзнавства. - К., 2001.
4. Енциклопедія українознавства: У11 т. /Під ред. проф. В. Ку-бійовича. - Л., 1994. - Т. 3. - С. 1159-1160.
5. Жупанський Я. I., Крулъ В. П. До питання про географічні засади сучасного національного краєзнавства // Український географічний журнал. - 1993. - № 3. - С. 52-55.
6. Жу панський Я., Крулъ В. Про об'єкт і предмет вивчення національного краєзнавства // Краєзнавство. - 1994. - № 1-2. - С 3-6.
7. Захаров С. Функції, етапи, стадії географічного краєзнавства // Географія та основи економіки. - 1999.
8. Історичне краєзнавство в Українській РСР / П. Т. Тронь-ко, В. О. Гербик, О. І. Лугова та ін.; відп. ред. П. Т. Тронько. - К.: Наукова думка, 1989.

9. Історико-краєзнавча діяльність Українського товариства охорони пам'яток історії та культури / Історичне краєзнавство в Українській РСР. - К., 1989.
10. Історія Львова в документах і матеріалах. - К.: Наукова думка, 1986.

11. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. - Л.: Каменяр, 1991.
12. Лесик О. В. Замки та монастирі України. - Л.: Світ, 1993.
13. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні. - Л.: Центр Європи, 1997. 14.http://tourlib.net/ 15.Мережа Інтернет

 

 

 

 

Додатки

 

 

Додаток А

Замок «Паланок»

 

Додаток Б

Вілла Шенборна

Додаток В

Чинадіївський замок

Додаток Г

Ужгородський замок ХІ ст.

Додаток Ґ