Класифікація туристичних маршрутів

В основі класифікації туристичних маршрутів лежать класифікація турів. Відмінність полягає у меншій кількості ознак.

О.О. Любіцева визначає такі ознаки класифікації маршрутів, як мета подорожі, вид пересування, сезонність, тривалість, контингент і форма. Відповідно залежно від мети подорожі маршрути поділяють на: а) пізнавальні; б) рекреаційні; в) курортно-пізнавальні; г) спортивні; д) наукові; е) релігійні тощо.

За видами пересування розрізняють такі туристичні маршрути: а) пішохідні; б) кінні; в) велосипедні; г) мотоциклетні; д) автомобільні; е) залізничні; е) авіаційні; ж) круїзні (морські та річкові); з) космічні (ракетні). Залежно від сезонності вирізняють: а) цілорічні маршрути; б) сезонні; в) декілька сезонні.

За ознакою тривалості туристичні маршрути поділяються на: а) уїкендові (1-2 доби); б) короткотермінові (тиждень); в) середньотермінові (2-3 тижні); г) тривалі (місяць - декілька місяців); д) кругосвітні.

За контингентом маршрути бувають: а) шкільні; б) молодіжні; в) сімейні; г) для дорослих; д) осіб зрілого віку; е) професійно-орієнтовані; є) конфесійно-орієнтовані. За формою розрізняють: а) лінійні; б) кільцеві; в) радіальні; г) комбіновані туристичні маршрути.

Останній поділ для логістики туризму особливо цікавий, оскільки за ним установлюють трасу туристичного маршруту, тобто визначають шлях руху туристів на певній території, який позначений переліком усіх географічних пунктів та місць, що послідовно відвідують туристи під час подорожі, та вказівкою видів транспорту, що використовує туристична група для пересування, а також пунктами зупинок (перебувань) на маршруті. Початковою та кінцевою точками маршруту є пункти початку та закінчення подорожі.

Початок маршруту - це місце надання тургрупі першої логістичної послуги, про що зазначено в договорі; завершення - місце надання останньої туристичної послуги.

Лінійний маршрут - шлях руху туристів, коли його початок і закінчення відбуваються в різних географічних пунктах перебування, наприклад, Київ - Львів.

Кільцевий маршрут - шлях руху тургрупи, коли його початок та закінчення відбуваються в одному географічному пункті перебування, наприклад, тур "Америка" (Нью-Йорк - Вашингтон - Атлантік-Сіті - Філадельфія - Нью-Йорк), "Гетьманські столиці України" (Київ - Чигирин - Батурин- Глухів - Київ) або нещодавно розроблений тур "Золотий вінок Київщини" (Київ - Трипілля - Ржищів - Улянки - Канів - Переяслав-Хмельницький - Київ).

Комбінований маршрут - шлях руху тургрупи, до якого належать складові лінійного, кільцевого та радіального маршрутів у тій або іншій комбінаціях. Під час руху за маршрутом можна використовувати різноманітні транспортні засоби, що називаються внутрішньомаршрутними.

ДАТА

ЗАМОК ПАЛАНОК

Головною пам’яткою Мукачево є замок Паланок (14-17 ст.), який стоїть на горі вулканічного походження висотою 68 м і займає площу 13 930 кв. м. і є яскравим зразком середньовічної оборонної архітектури. Загальна довжина периметру замку 248 м, ширина – понад 100 м.

Точна дата заснування замку невідома, але в документах мукачівське укріплення, що входило в оборонну лінію кордонів Давньоруської держави за Карпатами, згадується вже в 11 ст. (Додаток А)

ЗАМОК ВІЛЛА ШЕНБОРНА

Палацово-парковий комплекс Шенборнів - серед найцікавіших визначних пам'яток Закарпатської області. Він зачаровує своєю вишуканістю, гармонією архітектурних форм і стилів. До того ж він відмінно зберігся як зовні, так і всередині, причому практично у своєму первісному вигляді. Палац Шенборнів (його також називають замок Шенборнів) розташований у 5 км від селища Чинадійово, в урочищі Берегвар (село Карпати), в 10 км від Сваляви і в 16 км від Мукачева. За кілометр від нього протікає річка Латориця. Первозданна карпатська природа, чисте повітря, велика кількість живності в лісах - ці місця були немов ідеально створені для полювання. Нічого дивного, що чинадіївські околиці облюбували і пристосували під світські розваги австрійські графи Шенборни-Бухгейми, які в ті часи були власниками тутешніх земель.(Додаток Б)

 

ЧИНАДІЇВСЬКИЙ ЗАМОК

Чинадіївський замок (інша назва — Замок «Сент-Міклош») — пам'ятка архітектури XIV—XIX століть. Чинадіївський замок, у 1450 році спорудив барон Перені. Вірніше за його наказом та бажанням було збудовано цей замок. Саме в цьому замку одна з найвідоміших жінок Мукачева, мужня Ілона Зріні, в 1682 році вперше побачила, і полюбила Імре Текелі. Він був угорським графом, і ватажком повстанців, супротивників австрійської монархії. Ілоні тоді було 39 років, а Імре 26, і, не дивлячись ні на що, вона відцуралася від володінь і титулу заради своєї любові. (Додаток В)

ДАТА

УЖГОРОДСЬКИЙ ЗАМОК

Ужгородський замок розташований в центрі міста на Замковій горі. Це унікальний зразок укріплень бастіонного типу на закарпатських землях, шедевр романського архітектурного стилю. Споруди фортеці відносяться до XII - XIII ст.. Ужгородський замок розташувався на високій горі вулканічного походження, що нависає над річкою Уж. Муроване укріплення було зведено у XIII ст. на місці давньоруського городища IX—XIII ст. Протягом XIII - першої половини XVI ст. замок неодноразово витримував облоги, руйнувався й відбудовувався. Найзначнішою була перебудова замку наприкінці XVI ст., виконана під керівництвом італійських майстрів на основі новітніх досягнень тогочасного фортифікаційного мистецтва. В цей час формується планування системи замкових укріплень, що дійшло до наших днів. У 1728 і 1879 рр. замок був істотно пошкоджений пожежею. У 1968 р. почата реставрація замку. У 1979 р. з північного боку відреставрували міст, перекинутий через рів, що частково зберігся, навколо палацу, частина оборонних стенів і бастіонів, дахи і внутрішній дворик замку. (Додаток Г)

 

ІСТОРИЧНИЙ ЦЕНТР УЖГОРОДА- ПЛОЩА КОРЯТОВИЧА

Одна з найдавніших площ міста, де щорічно збиралися ярмарки. Перша її назва – Галькова. Зараз площа наповнена численними магазинами, має ринок, автобусну станцію та залізничний вокзал. На розі вулиць Духновича, Корзо та пл. Корятовича знаходиться колишній будинок легіонерів або цукерня Пурми. Колишня чоловіча гімназія ім. Другетів в стилі італійського ренесансу, 1893-1895 рр., а нині хімічний факультет УжНУ.Перед входом в 1994 р. відновлено бюст угорському поету Габору Дойко (1768-1796), який знаходився тут в 1909 – 1945 рр.. Колишній готель та ресторан “Берчені” побудований в 1909 р., де збиралась місцева аристократія. Згодом тут був Слов’янський банк. Преображенська церква побудована в 1802 р. за проектом І.Фрідгоффера. В 1802-1949 рр. належала греко-католикам, а потім знаходилась у власності університету та була перебудована. В 1991 р. храм передано православним в обмін на Кафедральний Хресто-Воздвиженський собор. На церковному подвір’ї знаходиться каплиця, де поховано видатного вченого і громадського діяча М. Лучкая .(Додаток Д)

 

УЖГОРОДСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ САД

У́жгородський ботані́чний сад — ботанічний сад Ужгородського національного університету (Закарпатська область,Україна), пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення. Розташований у місті Ужгороді на вулиці Івана Ольбрахта. Директор — Дмитро Сойма. Ботанічний сад заснований 28 листопада 1948^[2] року, на місці де існували два горіхово-фруктових сади: там росли 96 горіхів, а також яблуня, груша, черешня, вишня, алича, бузина, шипшина, ожина і верба. Ботанічний сад розташований на трьох терасах, перепад висот становить 22 метри. В Ужгородському ботанічному саду є сотні незвичних для Закарпаття рослин: клен цукровий, бамбук курильський,каштан їстівний, верба пані Матсуди, тополя бальзамічна, верба вавілонська, софора японська та інші. Всього в ботанічному саду зібрано 3 900 видів і сортів рослин відкритого ґрунту і 1 100 тепличних. У дендрарії росте близько 800 видів дерев і чагарників. У саду налічується 130 видів і різновидів хвойних рослин, зокрема: тис,метасеквойя, кипарис болотний. Флора Закарпаття представлена 400 видами рослин, серед яких такі ендеміки, якбузок угорський і волошка карпатська. На альпійській гірці представлена флора гір, це 150 видів рослин, у тому числіедельвейс. Декоративне квітникарство в ботанічному саду представлено 1200 видами, серед яких 120 видів троянд, 50 видів гладіолусів, 25 видів хризантем, 20 видів лілій. (Додаток Д)

ЗООЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ

Зоологічний музей Ужгородського Національного Університету був заснований 1945 р. при біологічному факультеті і діє на основі положення про ”Про Зоологічний музей Ужгородського національного університету”. завідуючий кафедрою зоології доцент Ілля Іванович Колюшев та перший директор музею Марія Яковлівна Кучеренко. Спочатку виставочні колекції звірів, птахів, риб, комах та інших тварин були створені на базі експонатів Ужгородської, Берегівської та Мукачівської гімназій і подарунків з різних наукових установ країни.Спочатку виставочні колекції ставали у пригоді студентам-біологам, допомагали оволодіти основами систематики тварин, вивчати їх поширення тощо. За час існування фонди музею та його експозиція постійно поповнювалися за рахунок експедицій (Кавказ, Біле море, Азербайджан, басейн Волги, Асканія-Нова). Також проводився обмін між зоологічними музеями міст Одеси, Ташкента, Томська, Львова, Москви, Самарканда. (Додаток Е)