Опис варіантів траси,порівняння і вибір кращого

Запроектовано 3 варіанти траси.

Початок І варіанту траси- автомобільна дорога між містами Лан- Строгів.

Почтковий напрямок –ПдСх 34°. На ПК 23+75 траса повертає на ліво на 33°. Радіус заокруглення становить 2000м. Поворот зумовлений сполученням до населеного пункту с.Стасів. На ПК 53+75 траса повертає вправо на 10°. Поворот зумовлений під’їздом до населеного пункту с. Вишневе. На ПК 57+75 траса перетинає існуючу дорогу ІІ категорії. Кінцевий напрямок траси ПдСх57°.Дорога проходить по пересічній місцевості. Загальна довжина траси 7100 метрів. Кінець траси - під’їзд до населеного пункту с. Вишневе.

 

 

Початок ІІ варіанту траси- автомобільна дорога між містами Лан- Строгів.

Почтковий напрямок –ПдСх 47°. На ПК 21+75 траса повертає на ліво на 30°. Радіус заокруглення становить 3000м. Поворот зумовлений об’їздом рельєфної перешкоди г.Станів. На ПК 36+00 траса перетинає існуючу дорогу ІІ категорії. На ПК 45+75 траса повертає вправо на 40°. Поворот зумовлений об’їздом населеного пункту с. Семенів. Кінцевий напрямок траси ПдСх37°.Дорога проходить по пересічній місцевості. Загальна довжина траси 7125 метрів. Кінець траси - під’їзд до населеного пункту с. Вишневе.

 

Початок ІІІ варіанту траси- автомобільна дорога між містами Лан- Строгів.

Почтковий напрямок –ПдСх 70°. На ПК 23+75 траса повертає на ліво на 9°. Радіус заокруглення становить 5000м. Поворот зумовлений об’їздом рельєфної перешкоди г.Станів. На ПК 29+00 траса перетинає існуючу дорогу ІІ категорії. На ПК 47+50 траса повертає вправо на 58°. Поворот зумовлений об’їздом рельєфної перешкоди урчище Вирне. Кінцевий напрямок траси ПнСх21°.Дорога проходить по пересічній місцевості. Загальна довжина траси 7550 метрів. Кінець траси - під’їзд до населеного пункту с. Вишневе.

 

Технічно-економічні порівняння варіантів траси

 

Показники	Од.виміру	Варіанти трас і виміру I II III	Переваги і недоліки I II III
Довжина траси	м	7100 7125 7550	+ - -
К-ть кутів повороту	---	2 2 2	+ + +
Мінімальний радіус повороту	м	2000 1000 1000	+ - -
Прох.траси ч/з болочену місц.	м	--- --- ---	+ - -
К-ть перетинів водотоків	шт	- - -	- - -
Макс.поздовжний ухил	%	34 35 35	+ - -
Протяжність діл.,що проходять ч/з ліс	км	--- --- ---	- + +
По с/г ділянках	км	--- --- ---	+ + +

 

 

Основні принципи ландшафтного

проектування

 

Основний принцип архітектурногог проектування - зтворити зі всіх елементів дорожного ландшафту - проїздної частини, земельного полотна, лінійних будов, насаджень, оформлення і устаткування дороги - єдиний архітектурний ансамбль і узгодити його з ландшафтом.Узгодження дороги з ландшафтом основується на закономірностях поєднання елементів ландшафту, їх співвідношення з геометрич-ними розмірами плану і поздовжнього профілю дороги.

Основою для встановлення закономірностей ландшафту служить геоморфологіч-ний аналіз, який показує структуру рельєфу і головні його елементи. До основних характеристик рельєфу відносяться: перепади висот, ухили скатів, кривизна випук-лих і вигнутих форм рельєфу, найбільші і найменші відстані між ними. Ці характе-ристики можуть бути визначені по карті місцевості.

Ділянка місцевості, яка характеризується спільністю ландшафтних признаків, утворює архітектурно-ландшафтний басейн.Границями архітектурного басейну можуть бути: переломи рельєфу, які обмежують видимість, границі різних ланд-шафтів, які співпадають з границями населених пунктів, великими мостовими пере-ходами, лісами.В границях кожного архітектурного басейну рекомендується поздовжний профіль проектувати у вигляді плавної вигнутої лінії без малих випук-лих переломів.

Дорога повинна відповідати характерним лініям ландшафту, не рахуючись з малими складками рельєфу. Чим вища категорія дороги, тим вищі вимоги до узгод-ження дороги і ландшафту.

Траса в просторі повинна являти собою плавну лінію, в якій узгоджується прямі і криві, горизантальні ділянки і поздовжні ухили. Повинні бути виключені елементи траси, які можуть викликати неправильні дії водіїв і привести до зорових ілюзій.

Ритм траси, тобто закономірність чередування її елементів- довжин, кутів, ухилів, радіусів кривих в плані і поздовжньому профілі повинні відповідати ритму основних форм рельєфу.

Для кожного архітектурного басейну передбачають загальний фон і домінати. Вибирають схему декоративного озленення дороги.

На стадії проекта під час роботи з планом і поздовжним профілем траси пере-віряють відповідність запроектованих елементів траси критеріям плавності, а також траси з ландшафтом.

Одночасно на основі архітектурного лінійного графіку і матеріалів польових вишуковань принімають рішення по озелененні дороги, розміщенню і влаштуванню площадок для віддиху. На стадії складання робочої документації уточнюють при-в’язку креслень озелененя, місць віддиху, стоянок, автопавільонів і автобусних зу-пинок, виявляють місця одержання насадочного матеріалу, виправляють проектні рішення в границях полоси відводу, не відповідаючих критеріям плавності.

При виносі проекта в натуру виконують розбивочні роботи, розмітку посадок деко-ративного озеленення і провіряють проектні рішення ділянок дороги, які відпові-дають значному виправленню в плані або поздовжньому профілі.

 

Гідравлічний розрахунок труб

 

ГРИС-це комплекс програм, що дозволяє виконати розрахунок строку дощової повені і талих вод, а також розрахувати пропускну спроможність малих штучних споруд: круглої труби, прямокутної труби,малого мосту. Розрахунок снігової і зливової повені виконуємо за допомогою програми ГРИС_С. На основі цих даних, скориставшись програмою ГРИС_Т, визначаємо пропускну спрможнісьть круглих труб. Вихідні дані для розрахунку стоку снігової і зливної повені на території України у табл. Відповідно.Результати цих розрахунків при імовірності перевищення повені ІПП=2% знаходиться у табл.. Вихідні дані для визначення пропускної здатності круглих труб знаходиться у табл..Результати обчислення круглих труб знаходяться у табл..

 

 

 

РОЗРАХУНОК СТОКУ СНІГОВОЇ ПОВІНІ НА ТЕРИТОРІЇ

УКРАЇНИ ЗА ФОРМУЛОЮ

Qp=0,28αφfρδλp

Вихідні дані

 

 

Розташування басейну	6+40	17+30	24+00	28+00	34+50	39+00	52+00	69+75
Природна зона	Лісостапова	Лісостапова	Лісостапова	Лісостапова	Лісостапова	Лісостапова	Лісостапова	Лісостапова
Тип водотоку	Рівнинний	Рівнинний	Рівнинний	Рівнинний	Рівнинний	Рівнинний	Рівнинний	Рівнинний
Приналежність до басейну рік
Площа басейну, км2	1.40	2.00	0.50	0.40	0.45	0.55	0.65	0.60
Довжина логу або водостоку, км	1.75	1.80	1.75	1.45	1.33	1.27	1.30	0.88
Ухил логу або водотоку, промінь	14.00	10.00	17.00	20.00	23.00	24.00	20.00	9.00
Коефіцієнт форми русла, км/добу	3.5	3.5	3.5	3.5	3.5	3.5	3.5	3.5
Інтенсивність водовіддачі, мм/год	8.50	8.50	8.50	8.50	8.50	8.50	8.50	8.50
Тривалість водовіддачі, діб
Середній шар стоку, мм	36.53	31.77	39.65	42.50	45.14	45.97	45.23	30.44
Поравочний коеф. до шару стоку	0.61	0.53	0.66	0.71	0.75	0.77	0.63	0.51
Коефіцієнт варіації Cv	1.25	1.25	1.25	1.25	1.25	1.25	1.25	1.25
Відношення Cs до Cv	Cs=2Cv	Cs=2Cv	Cs=2Cv	Cs=2Cv	Cs=2Cv	Cs=2Cv	Cs=2Cv	Cs=2Cv

 

РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ при ІПП=2%:

 

 

ПК+	Витрата стоку, м3/с	Шар стоку, мм	Об’єм стоку, тис. м3
6+40	1.76		175.04
17+30	2.52		217.48
24+00	0.63		67.86
28+00	0.83		58.19
34+50	0.93		69.51
39+00	1.14		86.54
52+00	1.17		73.74
69+75	1.24		62.51

 

РОЗРАХУНОК СТОКУ ЗЛИВОВОЇ ПОВІНІ НА ТЕРИТОРІЇ

УКРАЇНИ ЗА ФОРМУЛОЮ

Qp=0,28αφfρδλp

Вихідні дані

 

 

Водозбір до споруди на ПК	6+40	17+30	24+00	28+00	34+50	39+00	52+00	69+75
Номер зливового району
Площа водозбору, км2	1.40	2.00	0.50	0.40	0.45	0.55	0.65	0.60
Довжина водозбору, км	1.75	1.80	1.75	1.45	1.33	1.27	1.30	0.88
Ухил водозбору, промінь	14.00	10.00	17.00	20.00	23.00	24.00	20.00	9.00
Макс. зливова водовіддача, мм/10хв	3.00	3.00	3.00	3.00	3.00	3.00	3.00	3.00
Додатковий параметр до шару стоку	36.00	36.00	36.00	36.00	36.00	36.00	36.00	36.00

 

 

РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ при ІПП=2%:

 

ПК+	Витрата стоку, м3/с	Шар стоку, мм	Об’єм стоку, тис. м3
6+40	2.85		41.83
17+30	3.89		59.76
24+00	0.85		14.94
28+00	0.81		11.95
34+50	1.06		13.45
39+00	1.41		16.43
52+00	1.53		17.32
69+75	1.63		17.93

 

 

Розташування споруди, ПК+	6+40	17+30	24+00	28+00	34+50	39+00	52+00	69+75
Труба	Проектується	Проектуєтья	Проектуєтья	Проектуєтья	Проектується	Проектується	Проектується	Проектується
Вид стока	Дощовий	Дощовий	Дощовий	Дощовий	Дощовий	Дощовий	Дощовий	Дощовий
Розрахункова витрата Q, м3/с	2.85	3.89	30.85	0.81	1.06	1.41	1.57	1.63
Обем стоку, W, тис.м3	0.042	0.060	0.015	0.012	0.013	0.016	0.016	0.018
Середній ухил лівого логу, %	14.00	50.00	5.00	8.00	5.00	5.00	5.00	5.00
Середній ухил правого логу, %	36.00	56.00	5.00	5.00	5.00	9.00	7.00	8.00
Середньозважений ухил логу, %	14.00	10.00	17.00	20.00	23.00	24.00	17.00	9.00
Коефіцієнт шорсткості русла	0.0400	0.0400	0.0400	0.0400	0.0400	0.0400	0.0400	0.0400
Кут перетину труби із трасою, град	90.00	90.00	90.00	90.00	90.00	90.00	90.00	90.00
Побутова глибина, м	0.30	0.51	0.12	0.12	0.12	0.14	0.16	0.18
Побутова швидкості, м/с	0.62	0.80	0.31	0.34	0.37	0.44	0.34	0.32

Визначення пропускної здатності круглої труби.

Вихідні дані:

 

 

Характеристика труби:

 

Тип оголовка труби	Розтрубний	Розтрубний	Розтрубний	Розтрубний	Розтрубний	Розтрубний	Розтрубний	Розтрубний
Кількість очок труб, шт
Діаметр очка труби, м	1.5	2.0	1.5	1.5	1.5	1.5	1.5	1.5
Ширина земполотна, м	15.00	15.00	15.00	15.00	15.00	15.00	15.00	15.00
Ухил труби, %	20.00	20.00	20.00	20.00	20.00	20.00	20.00	20.00
Коефіцієнт шорсткості лога труби	0.0140	0.0140	0.0140	0.0140	0.0140	0.0140	0.0140	0.0140

 

Результати розрахунку:

 

Максимально допустима глибина русла. м
Підпар води перед трубою, м	1.42	1.50	0.71	0.69	0.80	0.93	0.97	1.01
Глибина води на виході, м	0.47	0.38	0.17	0.16	0.21	0.27	0.28	0.31
Швидкість води на виході, м/с	6.08	9.25	7.49	7.68	6.86	6.36	6.45	6.21
Мінімально допустима висота з/п, м	2.10	2.60	2.19	2.10	2.10	2.10	2.10	2.10

 

Опис поздовжнього профілю

Основний варіант запроектований переважно по огинаючій. Для основаного варіанту поздовжнього профілю вибираємо такі технічні показники:

- Кількість смуг руху 2

- Ширина проїзної частини 7,5м

- Ширина узбіччя 3,75м

- Ширина укріпленої смуги 2*0,75

- Ширина дорожнього полотна 15м

- Найбільший поздовжній похил 40‰

- Найменший радіус кривий в плані 800м

- Найменша відстань видимості:

1)для зустрічного автомобіля 450м

2)для зупинки автомобіля 250м

 

- найменший радіус кривої у поздовжньому профілі:

1)опуклої 15000м

2)увігнутої 5000м

Горизонтальний масштаб поздовжнього профілю приймають 1:5000, вертикальний - 1:500, для грунтів - 1:50.

У гірській місцевості горизонтальний масштаб приймають 1:2000, вертикальний - 1:200.

Проектну лінію, робочі відмітки, запроектовані штучні споруди, розгорнутий план траси, тип прийнятих поперечних профілів земляного полотна, лінії та дані граф 3 -11, а також пікети, криві та кілометри в графі 14 наносять червоним кольором, усе інше - чорним.

Потім викреслюють чорний профіль поверхні землі, віднесений до осі дороги. Для цього в графу 12 із карти виписують відмітки на пікетах і плюсових точках, тобто тих, які розташовані на водозбірних і водороздільних лініях, на дні ярів, біля урізу річок і струмків, на бровці земляного полотна існуючих доріг, головках рейок залізниць тощо.

Встановивши відмітку умовного горизонту, вгору від неї (у масштабі 1:500) відкладають ординати, що дорівнюють чорній відмітці кожної точки мінус відмітка умовного горизонту.

Згідно з даними щодо грунтів, типу місцевості за зволоженням і залежно від дорожньо - кліматичної зони встановлюють перевищення бровки земляного полотна над поверхнею землі, високим горизонтом rрунтових вод або розрахунковим горизонтом поверхневих вод.

Перевищення бровки земляного полотна можна визначити за даними табл. 3.2, віднявши від табличних даних товщину дорожнього покриття (0,4...0,5 м).

Потім визначають відмітки проектної (червоної) лінії біля шляхопроводів, мостів, водопропускних труб, тощо.

При пересіченні доріг у різних рівнях висоту насипу біля шляхопроводу та відмітку його проїзної частини визначають залежно від габариту та конструктивної висоти прольотної споруди.

Висоту габариту приймають: для залізниць -7м; для автомобільним доріг - 5м; худобопрогонів - 2,5 м.

На підходах до малих мостів і дорожніх труб висота брівки земляного полотна має перевищувати розрахунковий (прийнятий) горизонт води з урахуванням підпору не менше 0,5 м при безнапірному режимі роботи споруди, та де менша 1,0 м - при напірному чи напівнапірному peжимі.

Перед нанесенням проектної лінії намічають контрольні відмітки:

-брівки насипів біля штучних споруд;

-головки рейок залізниць;

-осі проїззної частини в населених пунктах;

-осі автомобільних доріг, з якими вони пересікаються в різних рівнях.

Після цього помічають положення проектної лінії, користуючись шаблонами. При прокладанні проектної лінії слід намагатися компенсувати об'єми суміжних насипів та виїмок.

Проектну лінію наносять вище поверхні землі на величину керівної робочої відмітки по можливості паралельно до неї. Такий метод нанесення проектної лінії називають проектуванням за обвідною.

Прокладання ділянок у виїмках потрібно зводити до мінімальної довжини.

Для забезпечення поверхневого стоку води проектну лінію у виїмках слід наносити з похилом на менше 5‰.

Проектування горизонтальних ділянок, а також використання угнутих вертикальних кривих у виїмках не допускається.

Необхідно, щоб проектна лінія автомобільної дороги, яка перетинає в одному рівні залізницю, була горизонтальною на рівні головок рейок. Довжина горизонтальної площадки в зоні залізничного проїзду має бути щонайменше 2 м від крайньої рейки.

Підходи автомобільноЇ дороги до перетину протягом 50 м слід проектувати з поздовжнім похилом щонайбільше 30‰.

Вертикальні відстані від проводів повітряних телефонних та телеграфних ліній до проїзної частини в місцях перетину з автомобільними дорогами мають перевищувати 5,5 м (у теплі пори року).

 

 

Опис поперечних профілів

Поперечні профілі земляного полотна вимальовують із даних поздовжнього профілю, де головними і визначальними даними для подальшої побудови є віддаль від грунту земляного полотна до верху дорожнього одягу. Похили ж дорожнього одягу та узбіч задають щоб вода від опадів не затримувалась на проїзній частині і для кожної категорії вони визначені і змінюються на віражах,перехідних кривих а також в гірських місцевостях. По цій відмітці визначають тип і похил укосів земляного полотна, таким чином визначають ділянки які відносять до типових поперечних профілів, де вже чітко визначені похили всіх елементів поперечного профілю.

До типових поперечних профілів відносять:

- насип від 0 до 3 м (з укосом земляного полотна 1:4);

- насип від 3 до 6 м(з укосом земляного полотна 1:1,5);;

- насип від 6 до 12 м(з укосом земляного полотна до 6 м-1:1,5,а після 1:1,75,в разі необхідності влаштовуються берми шириною більше 2 м з похилом 20‰ для складування снігу);

- виїмка від 0 до 1 м(з укосом земляного полотна 1:3, а зовнішні укоси кювету повинні бути розкриті із умови незаносимості снігом з похилом від 1:6 до 1:10);

- виїмка від 1 до 12 м(з укосом земляного полотна 1:3, а зовнішні укоси кювету 1:1,5, в разі необхідності влаштовуються берми шириною більше 2 м з похилом 20‰ складування снігу).

Похили внутрішньої сторони кювету є такі ж як і похил земляного полотна і задаються такими ж самими, щоб не спотворювати місцевість, а також для безпечного зїзду автомобіля без перекидання у випадку аварії. Якщо в проекті є присутні поперечні профілі які перевищують дані типових то їх проектують по індивідуальному проектуванню з подальшим розрахунком. Всі укоси в тому числі і кювету укріплюють дерном, засівом трав, або різними твердими кам’яними матеріалами по типу мощення,або в сітках, також використовують штучні матеріали такі як геотекстиль та інші.