Характеристика району будівництва

Зміст

Вступ

Дорожня частина

Характеристика району будівництва

Опис варіантів траси

Техніко-економічне порівняння варіантів траси

Технічні показники автомобільної дороги ІІ категорії

Основні принципи ландшафтного проектування

Гідравлічний розрахунок труб

Опис поздовжного профілю

Опис поперечних профілів

Розрахунок нежорсткого дорожнього покриття

Організація дорожнього руху

Відомість об”єму земляних робіт

Технологія і організація будівництва

Розрахунок тривалості будівництва

Зведена відомість об”ємів робіт

Розрахунок трудоємності і машиноємності робіт

Спорудження земляного полотна

Зведення штучних споруд

Відомість потреби матеріалів

Організація роботи автотранспорту

Технологічна схема на влаштування дорожнього одягу

Охорона праці

Економічна частина

Література

 

 

Вступ

 

Сучасні автомобільні дороги - це складні інженерні споруди. Вони повинні за-безпечувати можливість руху руху автомобілей з високими швидкостями. Їх проек-тують та будують таким чином, щоб автомобілі могли реалізувати свої динамічні якості при нормальному режимі роботи двигуна, щоб на поворотах, підйомах і спус-ках автомобілю не загрожував занос або опрокидування. На протязі всього року до-рожний одяг повинен бути міцним, протистояти динамічним навантаженням, бути рівним і не слизьким.

На стан дороги впливають багато природних факторів (нагрівання сонячними променями, промерзання і відтаювання, зволоження опадами, грунтовими водами і водою, яка притікає з придоржньої полоси, в і т.д.).

Ці особливості їх роботи повинні враховувати проектувальники, будівельни-ки, робітники експлуатаційної служби, які повинні забезпечувати нормальну круг-лорічну службу дороги.

Автомобільні дороги повинні також задовільняти високі архітектурно-есте-тичні вимоги, як і любі інженерні споруди масового використання. Проект дороги повинен також передбачати організацію будівництва з максимальним застосуван-ням сучасних засобів механізації.

У своїй роботі проектувальники використовують великі можливості сучасних електронно-вичислювальних машин, які дозволяють оперативно вести складні роз-рахунки, виконувати порівняння варіантів по ряду критеріїв.

Все частіше використовується комплексна система автоматизованого проек-тування автомобільних доріг (САПР-АД).

Розвиток темпів будівництва автомобільних доріг повинен базуватися на його дальний індустріалізації, автоматизації і комплексній механізації всього будівельно-го процесу, скорочення сфери використання некваліфікованої праці. Як і в інших областях капітального будівництва, проекти доріг слід орієнтувати на широке засто-сування збірних залізобетонних конструкцій і деталей заводського виготовлення, які дозволяють перетворити будівництво дорожнього одягу і штучних споруд в ме-ханізований процес монтажу.

Створення і освоєння випуску систем машин для комплексної механізації ро-біт в дорожньому будівництві, а також виробництво нового устаткування і машин для швидкісного будівництва магістральних автомобільних доріг, дозволяє різко підняти темпи дорожнього будівництва.

 

Дорожня частина

Таблиця Основні норми проектування для дороги ІІ категорії.

№ п/п	Показники категорії дороги	Одиниці виміру	Величини
	Інтенсивність руху	авто/добу	3000-10000
	Розрахункова швидкість руху	км/год
	Кількість смуг руху	шт.
	Ширина земляного полотна	метр	15,0
	Ширина проїзної частини	метр	7,5
	Ширина смуги руху	метр	3,75
	Ширина узбіччя	метр	3,75
	Найбільша поздовжній похил	‰
	Розрахункова віддаль видимості: · для зупинки автомобіля · зустрічного автомобіля	метр метр
	Мінімальний радіус вертикальних кривих: · випуклих · ввігнутих	метр метр
	Найменший радіус кривих в плані	метр

 

 

Опис варіантів траси,порівняння і вибір кращого

Запроектовано 3 варіанти траси.

Початок І варіанту траси- автомобільна дорога між містами Лан- Строгів.

Почтковий напрямок –ПдСх 34°. На ПК 23+75 траса повертає на ліво на 33°. Радіус заокруглення становить 2000м. Поворот зумовлений сполученням до населеного пункту с.Стасів. На ПК 53+75 траса повертає вправо на 10°. Поворот зумовлений під’їздом до населеного пункту с. Вишневе. На ПК 57+75 траса перетинає існуючу дорогу ІІ категорії. Кінцевий напрямок траси ПдСх57°.Дорога проходить по пересічній місцевості. Загальна довжина траси 7100 метрів. Кінець траси - під’їзд до населеного пункту с. Вишневе.

 

 

Початок ІІ варіанту траси- автомобільна дорога між містами Лан- Строгів.

Почтковий напрямок –ПдСх 47°. На ПК 21+75 траса повертає на ліво на 30°. Радіус заокруглення становить 3000м. Поворот зумовлений об’їздом рельєфної перешкоди г.Станів. На ПК 36+00 траса перетинає існуючу дорогу ІІ категорії. На ПК 45+75 траса повертає вправо на 40°. Поворот зумовлений об’їздом населеного пункту с. Семенів. Кінцевий напрямок траси ПдСх37°.Дорога проходить по пересічній місцевості. Загальна довжина траси 7125 метрів. Кінець траси - під’їзд до населеного пункту с. Вишневе.

 

Початок ІІІ варіанту траси- автомобільна дорога між містами Лан- Строгів.

Почтковий напрямок –ПдСх 70°. На ПК 23+75 траса повертає на ліво на 9°. Радіус заокруглення становить 5000м. Поворот зумовлений об’їздом рельєфної перешкоди г.Станів. На ПК 29+00 траса перетинає існуючу дорогу ІІ категорії. На ПК 47+50 траса повертає вправо на 58°. Поворот зумовлений об’їздом рельєфної перешкоди урчище Вирне. Кінцевий напрямок траси ПнСх21°.Дорога проходить по пересічній місцевості. Загальна довжина траси 7550 метрів. Кінець траси - під’їзд до населеного пункту с. Вишневе.

 

Технічно-економічні порівняння варіантів траси

 

Показники	Од.виміру	Варіанти трас і виміру I II III	Переваги і недоліки I II III
Довжина траси	м	7100 7125 7550	+ - -
К-ть кутів повороту	---	2 2 2	+ + +
Мінімальний радіус повороту	м	2000 1000 1000	+ - -
Прох.траси ч/з болочену місц.	м	--- --- ---	+ - -
К-ть перетинів водотоків	шт	- - -	- - -
Макс.поздовжний ухил	%	34 35 35	+ - -
Протяжність діл.,що проходять ч/з ліс	км	--- --- ---	- + +
По с/г ділянках	км	--- --- ---	+ + +

 

 

Опис поздовжнього профілю

Основний варіант запроектований переважно по огинаючій. Для основаного варіанту поздовжнього профілю вибираємо такі технічні показники:

- Кількість смуг руху 2

- Ширина проїзної частини 7,5м

- Ширина узбіччя 3,75м

- Ширина укріпленої смуги 2*0,75

- Ширина дорожнього полотна 15м

- Найбільший поздовжній похил 40‰

- Найменший радіус кривий в плані 800м

- Найменша відстань видимості:

1)для зустрічного автомобіля 450м

2)для зупинки автомобіля 250м

 

- найменший радіус кривої у поздовжньому профілі:

1)опуклої 15000м

2)увігнутої 5000м

Горизонтальний масштаб поздовжнього профілю приймають 1:5000, вертикальний - 1:500, для грунтів - 1:50.

У гірській місцевості горизонтальний масштаб приймають 1:2000, вертикальний - 1:200.

Проектну лінію, робочі відмітки, запроектовані штучні споруди, розгорнутий план траси, тип прийнятих поперечних профілів земляного полотна, лінії та дані граф 3 -11, а також пікети, криві та кілометри в графі 14 наносять червоним кольором, усе інше - чорним.

Потім викреслюють чорний профіль поверхні землі, віднесений до осі дороги. Для цього в графу 12 із карти виписують відмітки на пікетах і плюсових точках, тобто тих, які розташовані на водозбірних і водороздільних лініях, на дні ярів, біля урізу річок і струмків, на бровці земляного полотна існуючих доріг, головках рейок залізниць тощо.

Встановивши відмітку умовного горизонту, вгору від неї (у масштабі 1:500) відкладають ординати, що дорівнюють чорній відмітці кожної точки мінус відмітка умовного горизонту.

Згідно з даними щодо грунтів, типу місцевості за зволоженням і залежно від дорожньо - кліматичної зони встановлюють перевищення бровки земляного полотна над поверхнею землі, високим горизонтом rрунтових вод або розрахунковим горизонтом поверхневих вод.

Перевищення бровки земляного полотна можна визначити за даними табл. 3.2, віднявши від табличних даних товщину дорожнього покриття (0,4...0,5 м).

Потім визначають відмітки проектної (червоної) лінії біля шляхопроводів, мостів, водопропускних труб, тощо.

При пересіченні доріг у різних рівнях висоту насипу біля шляхопроводу та відмітку його проїзної частини визначають залежно від габариту та конструктивної висоти прольотної споруди.

Висоту габариту приймають: для залізниць -7м; для автомобільним доріг - 5м; худобопрогонів - 2,5 м.

На підходах до малих мостів і дорожніх труб висота брівки земляного полотна має перевищувати розрахунковий (прийнятий) горизонт води з урахуванням підпору не менше 0,5 м при безнапірному режимі роботи споруди, та де менша 1,0 м - при напірному чи напівнапірному peжимі.

Перед нанесенням проектної лінії намічають контрольні відмітки:

-брівки насипів біля штучних споруд;

-головки рейок залізниць;

-осі проїззної частини в населених пунктах;

-осі автомобільних доріг, з якими вони пересікаються в різних рівнях.

Після цього помічають положення проектної лінії, користуючись шаблонами. При прокладанні проектної лінії слід намагатися компенсувати об'єми суміжних насипів та виїмок.

Проектну лінію наносять вище поверхні землі на величину керівної робочої відмітки по можливості паралельно до неї. Такий метод нанесення проектної лінії називають проектуванням за обвідною.

Прокладання ділянок у виїмках потрібно зводити до мінімальної довжини.

Для забезпечення поверхневого стоку води проектну лінію у виїмках слід наносити з похилом на менше 5‰.

Проектування горизонтальних ділянок, а також використання угнутих вертикальних кривих у виїмках не допускається.

Необхідно, щоб проектна лінія автомобільної дороги, яка перетинає в одному рівні залізницю, була горизонтальною на рівні головок рейок. Довжина горизонтальної площадки в зоні залізничного проїзду має бути щонайменше 2 м від крайньої рейки.

Підходи автомобільноЇ дороги до перетину протягом 50 м слід проектувати з поздовжнім похилом щонайбільше 30‰.

Вертикальні відстані від проводів повітряних телефонних та телеграфних ліній до проїзної частини в місцях перетину з автомобільними дорогами мають перевищувати 5,5 м (у теплі пори року).

 

 

Опис поперечних профілів

Поперечні профілі земляного полотна вимальовують із даних поздовжнього профілю, де головними і визначальними даними для подальшої побудови є віддаль від грунту земляного полотна до верху дорожнього одягу. Похили ж дорожнього одягу та узбіч задають щоб вода від опадів не затримувалась на проїзній частині і для кожної категорії вони визначені і змінюються на віражах,перехідних кривих а також в гірських місцевостях. По цій відмітці визначають тип і похил укосів земляного полотна, таким чином визначають ділянки які відносять до типових поперечних профілів, де вже чітко визначені похили всіх елементів поперечного профілю.

До типових поперечних профілів відносять:

- насип від 0 до 3 м (з укосом земляного полотна 1:4);

- насип від 3 до 6 м(з укосом земляного полотна 1:1,5);;

- насип від 6 до 12 м(з укосом земляного полотна до 6 м-1:1,5,а після 1:1,75,в разі необхідності влаштовуються берми шириною більше 2 м з похилом 20‰ для складування снігу);

- виїмка від 0 до 1 м(з укосом земляного полотна 1:3, а зовнішні укоси кювету повинні бути розкриті із умови незаносимості снігом з похилом від 1:6 до 1:10);

- виїмка від 1 до 12 м(з укосом земляного полотна 1:3, а зовнішні укоси кювету 1:1,5, в разі необхідності влаштовуються берми шириною більше 2 м з похилом 20‰ складування снігу).

Похили внутрішньої сторони кювету є такі ж як і похил земляного полотна і задаються такими ж самими, щоб не спотворювати місцевість, а також для безпечного зїзду автомобіля без перекидання у випадку аварії. Якщо в проекті є присутні поперечні профілі які перевищують дані типових то їх проектують по індивідуальному проектуванню з подальшим розрахунком. Всі укоси в тому числі і кювету укріплюють дерном, засівом трав, або різними твердими кам’яними матеріалами по типу мощення,або в сітках, також використовують штучні матеріали такі як геотекстиль та інші.

 

Умова за морозостійкістю

Умова за морозостійкістю

Умова за морозостійкістю

Технологія

І організація

Будівництва

 

 

Розрахунок тривалості будівництва.

 

Для визначення календарної тривалості будівництва будуємо дорожньо-кліматичний графік району будівництва. Він визначає строки виконання робіт в залежності від температури повітря, виконує функцію планування об’єму робіт в часі в залежності від технології. Для побудови графіка використовують СНіП 2.01.-82. в період весняного і осіннього бездоріжжя плануються об’єми по влаштуванню штучних споруд і доставки матеріалів.

Початок весняного бездоріжжя принімаємо після встановлення середньодобової температури.

ZA*Z0+5/2=15. III+5/30=17.III

Zк=Zп=0,7*hпр=17. III+0,7*80/30=6.IV

 

Тривалість весняного бездоріжжя принімається при умові середньодобової t0=3-50C і при переході через О0С.

Zн=7. ХІ; =Z/к=24. ХІ.

 

Тривалість осіннього бездоріжжя

Тос=Z/к-Z/н=24. ХІ-7.ХІ=17днів

 

Визначаємо необхідну кількість днів для виконання лінійних робіт:

Тлін= Zн- Zк=7. Х-6IV=5+21+23+23+23+21+23+16=155днів.

 

Для виконання зосереджених робіт:

Тзос=Тробріч-Та-Тсес=257-19-17=221день

 

Тривалість розробки мерзлих ґрунтів:

Тхол= Z/к- Zн=24. ІХ-17. ІІІ=61

 

Визначаємо необхідну швидкість потоку, виходячи з кліматичних умов

V/к=Lтр/Тлін=6,4/155=0,042 км/зміну

 

Цю величину порівнюємо із встановленою швидкістю потоку, що рівна 0,15-0,3 км/зм. Так, як Vк> V/к, то за розрахункову швидкість приймаємо Vк=100 м/зміну. Тоді необхідна кількість днів:

Т=6,45/0,1=65днів

При проектуванні організації будівництва дороги поточним методом необхідно встановити такі основні параметри комплексного дорожно-будівельного потоку:

· Початок робіт Т_р

· Тривалість робіт Т

· Закінчення робіт Т_з

· Період розверчення потоку Т_р

· Швидкість потоку V_п

· Довжина фронту робіт L_ф

Тривалість робіт визначається як різниця:

Т=Т_з-Т_п

Назначаючи Т­_р і Т_п, необхідно враховувати кліматичні умови району будівництва. Для цієї мети за даними спостережень гідрометеостанцій будуємо дорожно-кліматичний графік.

 

Вихідні дані для побудови дорожно-кліматичного графіку

 

№ п/п	Наймену- вання даних	Місяці року
І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VI	VI	VIII	IX	X	XI	XII
	Середньодобтемпература повітря	-5.9	-4.8	0.8		16.3	19.9	21.7	20.6		7.9	2.4	-2.2
	Тривалість світлового дня, год.	7,9	8,7	11,9	13,8	15,6	16,5	15,8	14,2	12,4	10,4	8,7	8,1

 

При проведенні робіт з тривалості будівельного сезону необхідно виключити періоди весняного і осіннього бездоріжжя, які визначаються за формулою:

Т­_вес = Z_k – Z_м T_ос = Z¢_k - Z¢_м

Де Z_м і Z_к, дати початку і закінчення весняного бездоріжжя;

Z¢_k і Z¢_м, теж саме осіннього.

Ці величини встановлюються за формулами:

де Z₀ – дата переходу температури повітря весною через 0°С рівна по інтерполяції;

a - коефіцієнт, що характеризує швидкість розмерзання грунту за добу, рівний 2,5 см/добу.

h_пр – середня максимальна глибина промерзання грунту:100×1,2 = 120см.

Z_м = 24.ІІІ + 5/2,5 = 26,ІІІ

Z_k =26.ІІІ + 0,5× 120/2,0 =25.ІV

Весняний 26.ІV - 25.ІІІ. =30день

Осінній 26.ХІ –2.ХI = 21 дні

Далі вираховуємо тривалість робіт по кліматичних умовах за формулами:

1. для лінійних робіт:

Т­­­­_кл^лін = Z¢_м - Z

 

Т­­­­_кл^лін = 9.ХI – 25.ІV = 6+(31+30+31+31+30+31) + 9 = 199 дні

 

2. для зосереджених робіт:

Т_кл^зос =365 – Т_вес –Т_ос;

 

Т_кл^зос = 365 – 21 –30 = 314 днів

3. для розробки мерзлих грунтів:

Т_кл^мер = Т_хол; Т_кл^мер = 113 днів;

Де Т_хол; - тривалість холодного періоду (від нульової температури осінню, до нульової температури весною).

4. для виконання робіт першої групи (робіт при t_в= 0°С)

Т_кл = Т0°С Т_кл = 252 днів.

Де Т0°С – число днів в році з температурою більшою 0°С.

t0°С = 365 - Т_хол = 365 – 113 =252днів.

5. для виконання робіт другої групи (при t = 5°С)

Т_кл² = Т_кл¢ - Т5°С =248 – 53 = 199 дні;

Де Т5°С - число днів в році з температурою 0 – 5°С.

Т5°С = 30 + 23 = 53днів.

6. для виконання робіт третьої групи (при t > 10°С).

Т_кл^ІІІ = Т_кл² -Т10°С Т_кл^ІІІ = 199– 37 = 162 днів.

Де Т10°С - число днів в році з температурою 5 - 10°С.

Т10°С = 37 дні.

7. для виконання робіт четвертої групи (при t_в > 15°С).

Т_кл^IV =Т15°С; Т_кл^IV =123 днів.

Де Т15°С - число днів в році з температурою 10 - 15°С.

Т15°С = 39днів.

 

Кількість робочих днів в році для спеціалізованого потоку по влаштуванню покриття визначається за формулою:

Т_р^І = Т_кл – Т_пр – Т­_рем – Т_ор – Т_ат;

Де Т_кл – кількість календарних днів з 6.ІУ по 3.Х, придатних для влаштування а/б покриттів, рівна:

Т_кал=(2.ХI – 28.ІІI) = 4+(30+31+30 +31+31+30+31) +9 = 227 днів..

Т_пр – кількість святкових і вихідних днів при 5-денному робочому тижні 63днів.

Т­_рем – число днів на ремонт машин потоку, приймаємо 4 % Т_кл – 9 днів.

Т_ор – простій по організаційних причинах, приймаємо в розмірі 4,5 %Т_кл.- 10 днів.

Т_ат – простій по атмосферних умовах, згідно дорожно-кліматичного графіку, складає 15 днів, отже:

 

Т_р^І=227-63-9-10-15=120

 

Зведена відомість об’ємів робіт

 

№

Найменування робіт

Од.вим

Фор. розр. об’ємів

К-сть робіт

Приміт-ка

 

І. Підготовчі роботи
1.	Відновлення і закріплення траси	км	-	7,1
2.	Влаштування тимчасової дороги	км		8,5
ІІ. Земляні роботи
1.	Зняття рослинного шару, товщиною 20 см, з дальністю транспортування 30 м.	м^3
2.	Влаштування насипів	м^3
3.	Розробка виїмок	м^3
4.	Планування відкосів	м^2
5.	Укріплення відкосів засівом трав: насипу/виїмок	м^2
ІІІ. Штучні споруди
1.	Труби Ø 1,5 м	шт
2.	Труби Ø 2,0м
3.	Міст 20м
ІУ. Дорожній одяг
1.	Шлак з підібраним грануло метри-чним складом за ГОСТ 3344 30см	м^3
2.	Гравійно-піщана суміш оптимального складу укріплена цементом II класу міцності 30см	м^2
3.	Гарячий чорний щебінь влаштований за методом заклинки за ВСН 123-77 10 см	м^2
4.	АБ.Щ.КЗ.НП.АII.НШна БНД60/90 10см	м^2
5.	АБ.Щ.Дз.НП.АІ наБНД60/90 7см	м^2

Розрахунок трудоємності і машиноємності робіт. ТЕО ведучих машин МДЗ. Комплектування МДЗ.

 

1. Підготовчі роботи:

В підготовчий період на смузі відводу під будівництво дороги, виконуються такі роботи:

Відновлення і закріплення траси ланкою в складі:

· інженери-геодезисти – 3чол.

· Дорожні робітники – 6 чол.

Для доставки елементів закріплення траси передбачено використання трактора ДТ – 54 з причепом.

Влаштування тимчасової дороги:

Для транспортування грунту із ґрунтових кар’єрів і доставки будівельних матеріалів передбачено влаштування тимчасової дороги. Для її влаштування використовують автогрейдер Д – 144.

Продуктивність при довжині ділянки більше 1000м:

П = 8,0 × 1000 / 0,46 = 17391 м²/зм; § 2-1-30а

Кількість змін роботи при ширині 5 м, при двох проходах по 1-му сліду і довжині 8,5 км складає:

П =8500*5/ 17391 = 2,4 змін

.

Ущільнення тимчасових доріг самохідним котком на пневмоходу

Д-263 § 2-1-22 таб.4 1в

Продуктивність при довжині ділянки більше 200 м і 4-х проходах по одному сліду складає:

П = 8,0× 1000/1,1 = 7272 м² /зм

Кількість змін роботи при об’ємі робіт:

V = 8500 × 5 = 42500 м²

n = 42500/7272 = 6,0 зміни

Крім того для виконання окремих земляних робіт при влаштуванні тимчасової дороги передбачено застосування бульдозера Д – 535 (Д – 606). § 2-1-24 таб.2 4б

П = 8,0× 1000/0,23 = 34782,6м² /зм

V = 8500 × 5 = 42500 м²

n = 42500/34782,6 = 1,2 зміни

 

 

Склад загону по виконанню підготовчих робіт і тимчасових доріг.

таб.3

 

№ п/п	Склад МДЗ-1	К-сть шт.	Коеф. завант.
1.   2.   3.     1. 2. 3. 4. 5.	Машини Автогрейдер Д – 144   Коток ДУ-31А Трактор з причепом ДТ-54 Бульдозер ДЗ-42   Робітники Машиніст VI Тракторист У Машиніст IV Дорожні робітники Інженер-геодезист		0,98   0,98 0,81
3 чол 1 чол 1 чол 8 чол 3 чол

Спорудження земляного полотна

Розрахунок і техніко-економічне обґрунтування вибору основних машин для земляних робі

 

Потрібну кількість основних машин визначаємо на основі графіку розподілення земляних робіт і прийнятій швидкості потоку V_p= 250 пм/зм.

Глина з об’ємною масою 1,65 т/м³ при розробці бульдозерами, екскаваторами і скреперами відноситься до VІ групи.

Продуктивність основних машин для виконання земляних робіт по формулі:

 

Кількість машино-змін для виконання по формулі:

 

де Т = 8,0 – тривалість робочої зміни, год.

П_пвр – показник норм виробітку;

Н_ч – норма часу;

Q – об’єм виконаних робіт.

 

 

Зняття, переміщення і обваловування рослинного (родючого) шару.

 

Проводиться бульдозерами Д-259. Глибина зрізання рослинного шару 0,20 м. Продуктивність бульдозера визначають за формулою:

 

де Т = 8,0 – тривалість робочої зміни в год.

П_н.ВР – показник норми виробітку, рівний 1000м²;

Н_ч – норма часу, визначається по ЕНіР при дальності переміщення до 30 м.(§ Е2-1-5)

 

Кількість змін роботи при об’ємі роботи:

n = V/П =43644/5333 = 8,2 змін.

Приймаємо 4 коток Д-263

Коефіцієнт використання:

 

3. Визначення продуктивності самоскида КРАЗ-256Б при вивезенні шлаку паливного з карєру

Продуктивність автотранспортних засобів за зміну визначається в залежності від тривалості будівництва їх пробіг в обидва кінці і вантажно-розвантажувальних робіт. При одному типі покриття під’їзних доріг продуктивність автотранспорту визначається за формулою:

 

 

Т – тривалість зміни, 8,0 год;

Q – вантажопідйомність автомобіля КРАЗ-256Б -12т;

К_в – коефіцієнт використання робочого часу 0,85;

Т_ц – час циклу;

L_ср – середня дальність возки;

t – час навантаження, розвантаження і маневрування t=0,35 год;

v – середня швидкість руху v=20км/год.

 

Середня дальність перевезення

Час циклу

Продуктивність КРАЗА -256Б

 

n=7533,1/62=121

 

 

Приймаємо 73 самоскиди

4. Поливка водою для кращого ущільнення грунту.

Приймаємо 1 поливочну машину.

Склад загону МДЗ – 4

Таб.7

№ п/п	Найменування	Кількість шт.	Коеф. Використ.
1.   2.   3.     1. 2. 3. 4. 5.	Машини: Екскаватор Э-1251   Бульдозер ДЗ – 493   Коток Д-263 КРАЗ 256Б Поливальна машина   Робітники: Машиністи VI розряд Помічник машиніста V розряд Дорожні робітники Машиніст VI розряд Водії автосамоскидів		0,98   1,03   0,95 0,99

Кількість ведучих машин у скреперного МДЗ:

Структура земляних робіт скреперного МДЗ -10784 м³

Продуктивність МДЗ в складі спеціалізованого потоку:

1. Як ведуча машина виступає самохідний скрепер Д-357Г Місткістю ковша 9 м³. При віддалі транспортування грунту ІІ групи – 1000м, продуктивність скрепера становитиме:

(ЕНіР § Е 2-1-21 т.3 1г)

 

Потрібна кількість самохідних скреперів для МДЗ

 

 

Приймаємо 2 коток Д-263

Коефіцієнт використання:

 

3. Поливка водою для кращого ущільнення грунту.

Приймаємо 1 поливочну машину.\

4.Трактор штовхач.

Приймаємо 1 шт.

Склад загону МДЗ – 4

Таб.8

№ п/п	Найменування	Кількість шт.	Коеф. Використ.
1.   2.   3.     1. 2. 3. 4. 5. 6.	Машини: Скрепер Д-357Г   Бульдозер ДЗ – 493   Коток Д-263 Трактор штовхач Поливальна машина   Робітники: Машиністи V розряд Машиністи VI розряд Тракторист VІ розряд Машиніст VІ розряд Машиніст VІ розряд Дорожні робочі		0,99   0,84   0,95

 

Технологічна схема на влаштування дорожнього одягу

Таб.10

І. Влаштування підстилаючого шару з ПГС (25 см)
		Розбивочні роботи		м
	розраху-нок	Підвезення ПГС автосамоскидами	КРАЗ-256Б	т		50,2		26,9	26,9
	§ 17-1 п.8	Розрівнювання ПГС	ДЗ-99 -1-4	м^2		5333,3		0, 42	0,42
	розраху-нок	Підвезення води і зволоження ПГС	ПММ-130 Б	т		38,0		1,42	1,42
	§ 17-30 п.1а	Перевірка рівності	-	м^2					15,3
	§ Е17-11 п.10	Ущільнення щебеню ПГС	ДУ-31А	м^2		896,9		2,5	2,5
	розраху-нок	Підвезення води і зволоження ПГС	ПММ-130 Б	т		38,0		1,6	1,6
№ тех. про цесу	Джерело обгрун-вань	Технологічна послідовність робочих процесів	Марка машини	Од вим	Об’єм робіт	продуктив ність	Необ к-сть маш/зм	Норм вироб дор. маш.	К-сть люд/днів

 

ІІ. Влаштування основи шлаку товщ. 30 см
		Розбивочні роботи		м					2,0
	розраху-нок	Підвезеня Вивезення шлаку паливного автосамоскида-ми	КрАЗ-256Б	м^3				21,92	21,92
	§ 17-30 п.1а	Перевірка рівності	-	м^2				-	15.3
	§ 17-1 п.8	Розрівнювання і профілювання шлаку паливного	ДЗ-99 -1-4	м^2		5333,3		0,9	0,9
	розраху-нок	Підвезення води і зволоження піска	ПММ-130 Б	м^3		38,0		1,60	1,60
	§ Е17-3	Ущільнення шлаку котками при 25 проходах по одному сліду	ДУ-31А	м^2		896,9		5,48	5,46

 

ІII. Влаштування покриття з чорного щебеню холодного (10 см)
		Розбивочні роботи		м
	Роз. 3	Підвезення чорного щебеню холодного Фракції 10-40	КРАЗ-256Б	т		88,7		6,1	6,1
	§ 17-1	Розподіл чорного щебеню холодного асфальтоукладчиком	ДЗ 99-1-4	м^2		5333,3		0, 42	0,42
	§ 17-7	Ущільнення чорного щебеню холодного котками: 8 т	ДУ-31А	м^2		2285,7		0,7	0,7
	§ 17-7	Ущільнення чорного щебеню холодного котками: 10 т	ДУ-31А	м^2		1159,4		1,38	1,38

 

 

ІV. Крупнозернистий асфальтобетон товщ. 6 см.
		Розбивочні роботи		м
	§ Е17-16 п.2	Вивезення а/б щільного к/з	КРАЗ-256Б	т	353,7	88,7		3,99	3,99
	§ 17-6	Розподіл а-б крупнозернистого асфальтоукладчиком	ДС-48	м^2		4705,88		0,48	0,48
	§ 17-30 п.1а	Перевірка рівності	-	м^2					4,03
	§ 17-7	Ущільнення а-б крупозернистого котками	ДУ-31А	м^2				2,41	2,41
IV. Дрібнозернистий асфальтобетон товщ. 5см
		Розбивочні роботи		м
	§ Е17-16 п.2	Вивезення а/б щільного к/з	КРАЗ-256Б	т	192.3	88,7		2,2	2,2
	§ 17-6	Розподіл а-б дріднозернистого асфальтоукладчиком	ДС-48	м^2		4705,88		0,48	0,48
	§ 17-30 п.1а	Перевірка рівності	-	м^2					4,03
	§ 17-7	Ущільнення а-б крупозернистого котками	ДУ-31А	м^2				2,81	2,81

 

№ п/п	Найменування	К-сть	Коеф. викор.
1. 2. 3.     1. 2.	Машини: Автосамоскид КРАЗ-256Б Автогрейдер Д-144 Самохідний коток ДУ – 31А Поливальна машина ПММ – 130Б   Робітники:   Машиністи VI розряду Дорожні робочі		0,99 0,9 1,04 0,92

Склад МДЗ – 5

 

 

Склад МДЗ – 6

 

№ п/п	Найменування	К-сть	Коеф. викор.
1. 2. 3.     1. 2.	Машини: Автосамоскид КРАЗ-256Б Автогрейдер Д-144 Самохідний коток ДУ – 31А Поливальна машина ПММ – 130Б Робітники:   Машиністи VI розряду Дорожні робочі		0,95 0,4 0,49 0,86

 

 

Склад МДЗ – 7

 

№ п/п	Найменування	Кі-сть	Коеф. викор.
1. 2. 3.     1. 2.	Машини: Автосамоскид КРАЗ-256Б Автогрейдер ДЗ – 31-1 Самохідний коток ДУ – 31А Поливальна машина ПММ – 130Б   Робітники: Машиністи VI розряду Дорожні робочі		0,60 0,38 0,49 0,85

 

 

Склад МДЗ – 8

 

№ п/п	Найменування	Кі-сть	Коеф. викор.
1. 2. 3.     1. 2.	Машини: Автосамоскид КРАЗ-256Б Автогрейдер ДЗ – 31-1 Самохідний коток ДУ – 31А Розподілювач цементу ДС-18А Цементовоз Робітники: Машиністи VI розряду Дорожні робочі		0,97 0,5 0,76 0,5 0,52

 

 

Склад МДЗ – 9

 

№ п/п	Найменування	Кі-сть	Коеф. викор.
1. 2. 3. 4. 5. 6.   1. 2.	Машини: Автосамоскид КРАЗ-256Б Асфальтоукладчик ДС-48 Самохідний коток ДУ – 31А(8т) Самохідний коток ДУ – 31А(>10т) Автогудронатор ДС-39А Робітники: Машиністи VI розряду Дорожні робочі		0,91 0,47 0,91 0,99 0,47

 

Склад МДЗ – 10

 

№ п/п	Найменування	Кі-сть	Коеф. викор.
1. 2. 3. 4. 5. 6.   1. 2.	Машини: Автосамоскид КРАЗ-256Б Асфальтоукладчик ДС-48 Самохідний коток ДУ – 31А(8т) Самохідний коток ДУ – 31А(>10т) Робітники: Машиністи VI розряду Дорожні робочі		0,95 0,37 0,91 0,99

 

 

 

Охорона

Праці

 

1 Аналіз умов праці

 

Виробнича