Політична система, як механізм реалізації влади: загальна характеристика.

Базовим, визначальним елементом політичного життя є політична система. Політична система – це сукупність і механізм взаємодії державних і політичних інститутів, політичних відносин, а також політичних і правових норм. Вона має досить складну структуру. Елементи структури політичної системи: – держава. Це ядро політичної системи. Вона становить сукупність установ і організацій, що здійснюють управління суспільством. Основні ознаки держави: система органів та установ, які виконують функції державної влади, наявність певної території, права, яке закріплює систему державних норм; – партії і партійні системи. Партія – це організація, що об'єднує громадян одного політичного спрямування. Визначальними рисами партій є їх місце і роль в політичній системі, внутрішня структура та методи діяльності, соціальна база, ідеологія. В суспільстві функціонують декілька партій. В сукупності вони становлять партійну систему, яка використовує певний механізм та методи в боротьбі за владу. Історичні типи партійних систем: однопартійна двопартійна, або біпартійна (наявність двох основних партій, влада яких чергується), багатопартійна (наявність декількох партій, які беруть участь і здійснюють реальний вплив на органи державної влади; – громадські організації і рухи. Це соціальні групи, об'єднані певними інтересами, які не прагнуть до участі в діяльності органів державної влади. Але вони прагнуть контролювати прийняття важливих державних рішень, наприклад питань екології, охорони здоров'я, забезпечення належного рівня народжуваності та якісного стану населення тощо; – політична свідомість та політична культура, які відображають політичне життя суспільства в поглядах, ідеях, традиціях, уявленнях, правилах та нормах поведінки людини, соціальної групи чи нації; – засоби масової інформації. Політична система суспільства покликана виконувати такі функції: – формування цілей та завдань суспільства; – розробка програм життєдіяльності суспільства згідно з інтересами керівних верств; – мобілізація ресурсів суспільства відповідно до певних інтересів; – забезпечення інтеграції всіх суспільних груп навколо загальних соціально-політичних цілей та цінностей, панівної ідеології та культури; – розподіл цінностей у суспільстві відповідно до інтересів, насамперед, панівних соціальних груп; – забезпечення цілісного управлінського впливу на суспільні процеси.

 

Президентська та парламентська республіка: загальна характеристика.

Парламентська республіка — форма державного правління, при якій державна влада здійснюється за умови верховенства парламенту. Ознаки парламентської республіки: - парламент формує уряд з представників партій, які отримали більшість на виборах; - президент обирається парламентом з числа його членів (або спеціальною колегією), є главою держави, але не може бути главою уряду та здійснювати контроль над ним; - президент здійснює свої конституційні повноваження лише за згодою уряду (існує інститут контрасигнатури); має право вето на закони парламенту; - уряд - найвищий орган виконавчої влади, формується з членів парламенту, несе політичну відповідальність перед ним; діє протягом терміну повноважень парламенту. Прикладом парламентської республіки є Італія, Австрія, Словаччина тощо. Президентська республіка — форма державного правління, за якої державна влада здійснюється шляхом надання президенту великого кола повноважень. Ознаки президентської республіки: - президент - глава держави, обирається народом і є главою уряду, який йому підзвітний; - парламент не може відправляти у відставку міністрів, а президент не може розпускати парламент; - президент не підзвітний парламенту, але має право відкладального вето щодо актів парламенту; - посади прем'єр-міністра у президентській республіці може не бути, його повноваження виконує президент; відповідно, у таких республіках може не бути уряду як колегіального органу, його заміняє кабінет президента; у протилежному випадку президент призначає прем'єр-міністра, затверджує уряд з представників партії, яка перемогла на виборах; - уряд несе відповідальність перед президентом і діє протягом терміну президентських повноважень. Прикладом президентської республіки є США, Росія, Бразилія, Мексика.

 

 

22. Структура політичної системи суспільства. Особливості формування політичної системи України. Політична система – це сукупність і механізм взаємодії державних і політичних інститутів, політичних відносин, а також політичних і правових норм. До основних елементів структури політичної системи належать: – держава. Це ядро політичної системи. Вона становить сукупність установ і організацій, що здійснюють управління суспільством. – партії і партійні системи. Партія – це організація, що об'єднує громадян одного політичного спрямування. – громадські організації і рухи. Це соціальні групи, об'єднані певними інтересами, які не прагнуть до участі в діяльності органів державної влади. Але вони прагнуть контролювати прийняття важливих державних рішень, наприклад питань екології, охорони здоров'я, забезпечення належного рівня народжуваності та якісного стану населення тощо;– політична свідомість та політична культура, які відображають політичне життя суспільства в поглядах, ідеях, традиціях, уявленнях, правилах та нормах поведінки людини, соціальної групи чи нації; – засоби масової інформації. Політична система України нині перебуває на стадії розвитку всіх її компонентів, наповнення її функцій новим змістом, що відповідає статусу незалежної самостійної держави. Становлення і розвиток політичної системи України відбувається в період переходу від тоталітарного до демократичного суспільства еволюційним шляхом. Новий етап у розвитку політичної системи України настав із прийняттям Конституції України 28 червня 1996 р. Основний Закон держави визначив засади формування і розвитку політичної системи, закріпив функції її окремих елементів, розкрив зміст та особливості діяльності держави у політичній системі. Для політичної системи України притаманні такі ознаки:— перехід від неправового до правового типу;— легітимна для більшості населення;— миролюбна, неагресивна;— позбавлена власної глобальної (загальнопланетарної) системи — забезпечення національних інтересів;— система, яка поки що не здатна забезпечити зростання рівня й якості добробуту усіх основних верств населення, але яка зберігає елементи "соціальної держави";— світська (на відміну від релігійної чи атеїстичної);— етатизована (одержавлена);— система з недостатньо високим інтелектуальним рівнем політики;— система з політичним домінуванням певних соціальних верств "реформованої традиційної номенклатури", нової "номенклатури", "нуворишів" тощо; Основними напрямами формування і розвитку політичної системи України на сучасному етапі є: — побудова демократичної соціально-правової держави;— утвердження громадянського суспільства;— подальший розвиток і вдосконалення політичних відносин, політичних принципів та норм;— зростання політичної свідомості та політичної культури суспільства і особи;— вдосконалення діяльності засобів масової інформації.Отже, політична система — це сукупність інститутів, які формують і розподіляють державну владу та здійснюють управління суспільними процесами задля втілення інтересів певних соціальних груп. Політична система має монополію на владу в масштабі всього суспільства, визначає стратегію суспільного розвитку, забезпечує політичне й адміністративно-державне управління суспільними процесами, формує правову систему. Політична система виконує функції: владно-політичну, національної інтеграції, стабілізації соціально-політичного життя, соціально-політичної модернізації, управління, політичної соціалізації.