Охарактеризуйте тематичне та жанрове багатство творів С. Маршака

Самуїл Маршак — відомий російський поет, драматург і перекладач, автор багатьох творів для дітей.

У своїх творах С. Маршак часто звертався до жанрів усної народної творчості: примовок, дражнилок, потішок, скоромовок, казок. Йому подобалася їхня проста і виразна мова, поетизація природи, ідея перемоги добра над злом.

Його талант розкрився у творах для дітей. На початку 20-х років разом з групою педагогів-ентузіастів Маршак створює в м. Краснодарі «Дитяче містечко» з бібліотекою, дитсадком і театром. Для цього театру він написав кілька маленьких п'єс-казок за мотивами російського фольклору — «Кицин дім», «Казка про козла» та ін. Це були його перші твори для дітей.

С Я. Маршак пише і веселі, гумористичні вірші, що задовольняють природну потребу дитини у сміху, забавах, грі. Інколи в цих історіях прихована мораль:засудження вередливості, добродушна насмішка над неуважною людиною. Та основна їх цінність у тому, що вони викликають у дитини веселу посмішку, створюють хороший настрій,прищеплюють життєрадісне світосприймання.

Лірична поема «Різнобарвна книга», кожна сторінка якої має свій колір і свій ритм. Перша вабить теплим літом, з квітами, метеликами, з зеленим лугом, на якому так приємно відпочити. Друга — кличе у морську глибінь, з водоростями, з рибами. Біла сторінка радує білизною снігу.

Він точно знає, що на зеленій сторінці дитину зацікавлять коники, схожі на кольорові літаки, і метелики, які «то золоті книжечки закривають, то відкривають і знову летять». А на білій — дитині захочеться прочитати сліди на снігу, схожі на акуратні рядки в чистому новенькому зошиті дбайливого учня. Червона сторінка створює святковий настрій не тільки радісними, яскравими фарбами, а й веселим чітким ритмом.

Протягом свого творчого життя С. Я. Маршак написав для дітей декілька віршованих «Азбук». Остання з них з'явилася у 1952 р. Це — «В є с е л а под о р ож від А до Я». Вдало знайдені образи, що передають графічне зображення букв: «два стовпи навкоси», з'єднані пояском,— це буква «А»; буква «Б» «стоїть з простягнутою рукою, зігнувши бубликом ногу»; буква «Г» подібна кочерзі, а «Є» схожа на вухо.

Інколи графічна характеристика букви поєднується із звуковою. Так, буква «Ж» «широка і схожа на жука», до того ж вона і звучить так, наче передає дзижчання жука: «ж-ж-ж-ж!»

Поет, який вмів цінувати слово, закликає і дітей прислухатись до звучання рідної мови, відчути «смак» слів, їх емоційну насиченість. Своїми віршами він переконливо доводить,що букви можуть бути то «смачними», приємними, лагідними, то колючими. Дуже привабливою є буква «а», з якої починаються такі «смачні» слова, як «антонівка», «апельсин», «абрикос», «ананас», «айва». А буква «з», яку можна знайти «в землі, в алмазі, в бірюзі, в зорі, в зимі, в морозі», насичує вірші радісним дзвоном.

«Весела подорож від А до Я» — це книга, яка прищеплює смак до краси рідної мови і любов до рідної країни.

С. Я. Маршак зробив внесок і в драматургію для дітей, збагатив її чудовими казками-п’єсами «Кицин дім», «Теремок», «Дванадцять місяців».

Так, у п'єсі-казці «Дванадцять місяців» є традиційна для багатьох народних казок сюжетна лінія — взаємини між мачухою та її рідною донькою, з одного боку, і падчеркою — з другого. "Так, як і в народних казках, працьовита і щира падчерка наприкінці казки нагороджується, одержує розкішні подарунки від Січня-місяця, а жорстока мачуха та її лінива донька покарані — вони перетворюються на злих собак.

 

 

Визначте місце М. Носова у гумористичній літературі для дітей.

М. М. Носов (1908-1976) - найбільший із письменників-гумористів дитячої літератури. У його творчій біографії щасливо зійшлися захоплення технічними знаннями і дар гумориста.

Перша публікація письменника відноситься до 1938 року: у журналі «Мурзилка» було надруковане його оповідання «Витівники». Надалі в «Мурзилке» публікувалося більшість його оповідань, серед них - «Живий капелюх», «Огірки», «Чудові брюки». У 1945 році вийшов збірник для малят «Тук-тук-тук», до якого увійшли передвоєнні оповідання і нові: «Мишкова каша», «Городники», «Фантазери» і ін Пізніше з'явилися збірки для молодшого та середнього віку - «Сходинки» і «Веселі оповідання» (1947).

Найбільшу популярність здобули його казкові романи-казки про Незнайка. Носов ввів в дитячу літературу нового героя — наївного і розсудливого, пустотливого і допитливого непосиду, одержимого жаданням діяльності і що постійно потрапляє в незвичайні, часто комічні ситуації.

Перша частина - «Пригоди Незнайки і його друзів» - вперше була опублікована в київському дитячому журналі «Барвінок» за 1953-1954 роки. Друга частина трилогії - «Незнайко в Сонячному місті» - з'явилася в «Юності» в 1958 році. Третя частина - «Незнайко на Місяці» - вийшла в журналі «Сім'я і школа» (1964-1966 За своєю суттю Незнайко та інші персонажі — діти, які впевнені, що будуть жити вічно, а будь-яка складна ситуація в житті неодмінно розв’яжеться, й усе закінчиться добре. Це взагалі головний принцип дитячого мистецтва — обов’язковий «хеппі-енд».. Головний герой, Незнайко — типовий непосида, хвалько й фантазер через свою невгамовну енергію й цікавість постійно потрапляє в безглузді ситуації, з яких його (знову ж, за законом жанру!) виручають всі друзі. Життя у Квітковому, Зеленому й Сонячному містах — справедливе й природне з дитячої точки зору: ніхто не зазіхає на волю іншого; якщо з друзями трапилася неприємність, всі приходять на порятунок; немає ані бідних, ані багатих — усі рівні, і навіть товарно-грошові відносини, як такі, відсутні.

 

Зробіть аналіз казок Ш. Перро із збірки «Казки матері Гусині»

Шарль Перро Відомий французький учений і письменник. Перший автор літературних казок, створених на фольклорній основі. Завдяки йому казка стала набутком дитячої літератури. Народився в Парижі в багатій сім'ї, здобув юридичну освіту. Службову діяльність успішно поєднував з літературною. Шарль Перро був відомим королівським чиновником і поетом. За наукові та мистецькі заслуги в 1671 р. обраний членом Французької академії.

Ш. Перро писав вірші, поеми, книги з літературознавства. Та світову славу йому принесли вісім казок, об'єднаних у збірку під назвою «Казки матінки моєї Гуски»: «Спляча красуня», «Червона шапочка», «Синя борода», «Кіт у чоботях», «Феї», «Попелюшка», «Ріке з чубчиком», «Мізинчик». «Осляча шкура», «Химерні бажання», «Грізельда».

Казки Ш.Перро створені під впливом народних оповідок, тому поважний літератор і науковець побоявся підписатися своїм іменем, і видав їх від імені сина.

Особливості казок Ш.Перро

1. Цікавий, жвавий сюжет, простота і безпосередність.

2. Поєднання народної основи з реальним життям

3. Дописував короткі та жартівливі повчання.

Всі казки Перро надзвичайно цікаві і за своїм сюжетом. Герої їх наділені такими яскравими рисами, що мимоволі зали-шаються в пам'яті на все життя: Червона Шапочка, Хлопчик-Мізинчик, Попелюшка. Синя Борода, Ріке-Чубчик та ін. Доля героїв незвичайна, в їх житті багато фантастичного, несподіваного; вони сміливі, як Хлопчик- Мізинчик, терпляче зносять труднощі і важко працюють, як Попелюшка, добрі й довірливі, як Червона Шапочка. Приваблює у казках Ш. Перро і манера розповіді: часом дуже проста, наївна, іноді іронічна, глузлива.

Відступаючи від традицій народної казки, Перро дає описи, характеристики, подробиці побуту, правдиво змальовує реальну дійсність, вставляє свої іронічні зауваження, жарти. Так, у казці «Кіт у чоботях», розповідаючи про те, як троє Синів, одержавши в спадщину від батька-мірошника млин, осла і кота, без будь-чиєї допомоги поділили це між собою, автор заува-жує:

Вони швидко поділилися, не закликавши при цьому ні нотаріуса, ні прокурора. Адже ті враз проковтнули б їх спадщину'.

Герой казки «Хлопчик-Мізинчик», бідний лісоруб, змушений був відвести своїх дітей у ліс і покинути там, щоб не бачити, як вони помруть з голоду. Коли бідняк повернувся додому, «хазяїн,— говорить письменник,— якраз прислав їм десять золотих. Він так давно був винен лісорубові ці гроші, що бідолаха вже ніколи й не сподівався їх одержати...».

Казки Перро, оцінюючи людину, не надає значення ні аристократичному походженню її, ні багатству, ні високим посадам.