З розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення

Програмно-методичний комплекс

Із запитаннями та пропозиціями звертатися:

www.logoped.in.ua

 

Рібцун Юлія Валентинівна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник лабораторії логопедії Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, вчитель-логопед, учитель-дефектолог, психолог-психотерапевт, стипендіат Кабінету Міністрів України, автор понад 140 науково-методичних публікацій, у т. ч. корекційно-розвивальних програм і навчальних посібників із питань діагностики та корекції мовленнєвих вад у дошкільників, запатентованої корисної моделі „Спосіб відновлення вимовної функції у дошкільнят з порушеннями фонетико-фонематичної сторони мовлення”. Авторський сайт www.logoped.in.ua

 

[1] Тут і далі зірочка (*) означає, що зазначений матеріал є опублікованим, а цифра вказує на порядковий номер джерела в списку використаної літератури.

[2] Насьогодні в Україні немає окремих логопедичних груп для дошкільників із фонетичним недорозвитком мовлення (ФНМ, або ФН), тому у групи для дітей із ФФНМ направляються також дошкільники, які не мають грубих фонематичних порушень.

 

[3] На відміну від програмно-методичного комплексу „Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ” [34] у цьому програмно-методичному комплексі не будуть зазначені кількісні показники виконання діагностичних проб, що зумовлено недостатньою кількістю дітей чотирирічного віку.

[4] Акустичними парами української мови є: [б] – [п], [д] – [т], [д¢] – [т¢], [з] – [с], [з¢] – [с¢], [ж] – [ш], [дж] – [ч], [дз] – [ц], [дз¢] – [ц¢], [г] – [х], [ґ] – [к].

[5] Тут і далі знак ′ позначає м’які, а знак ’ – пом’якшені приголосні звуки.

[6] До твердих приголосних української мови належать: [б], [п], [г], [х], [ґ], [к], [д], [т], [ж], [ш], [дж], [ч], [з], [с], [дз], [ц], [ф], [в], [л], [р], [н], [м]; до м’яких приголосних відносять: [д¢], [т¢], [р¢], [л¢], [н¢], [з¢], [с¢], [дз¢], [ц¢], [й]; пом’якшеними приголосними є: [б’], [в’], [п’], [м’], [ф’], [ж’], [ш’], [ч’], [в’], [г’], [ґ’], [к’], [х’].

[7] Це не стосувалося випадків кореляції дзвінких та глухих звуків.

[8] Тільки на матеріалі звуків, які дитина вимовляє правильно.

[9] Про особливості лексико-граматичної складової та зв’язного мовлення дітей зазначеної категорії ми розповімо у наступних наших публікаціях.

[10] Взаємодію педагогів спеціального ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ПМ, форми роботи з батьками буде висвітлено у наступних наших публікаціях.

[11] Тут і далі в таблиці програми у квадратних дужках позначені ті публікації автора, в яких можна знайти методичні рекомендації, ігровий і мовленнєвий матеріал до того чи іншого корекційного блоку.

[12] Тільки на матеріалі звуків, що дитина вимовляє правильно.

[13] Які не змішуються у мовленні дитини.

[14] Мовленнєвий матеріал до ігор-занять добирається індивідуально, з урахуванням тих звуків, які дитина вимовляє неправильно.

[15] Використовуються лише ті звуки, які добре засвоєні дитиною.

[16] Вчитель-логопед має використовувати тільки склади з тими звуками, які вимовляються дошкільником правильно. Потрібно уникати в одному складовому ланцюжку опозиційних складів (наприклад, за – са – ца).

[17] Такі слова добираються вчителем-логопедом із урахуванням індивідуальних психофізичних можливостей дошкільника.

[18] Педагог імітує вимову дитини, припускаючись таких самих помилок, які є в її мовленні.

[19] Дидактичний і мовленнєвий матеріал для автоматизації та диференціації звуків детально та ґрунтовно представлено у альбомі для занять з дітьми 3–6 років – Рібцун Ю. В. „Віршики, картинки, звуки для забави і науки. Фонетико-фонематична компетентність дошкільника” (схвалено МОНмолодьспорту України для використання у ДНЗ, лист № 1.4/18-Г-228 від 12.04.2011 р.; схвалено засіданням вченої ради Інституту спеціальної педагогіки НАПН України, протокол № 1 від 31.01.2011 р.) (Х.: ВГ „Основа”, 2013).

[20] Тут нами викладена тá послідовність звуків, яка відповідає появі звуків у нормальному онтогенезі, проте вчитель-логопед у відповідності до логопедичного висновку має виробляти відповідну послідовність для кожної дитини індивідуально, про що буде розкрито у наших наступних публікаціях. При роботі з російськомовними дітьми учителю-логопеду особливу увагу потрібно звертати на правильну вимову ними звуків українського мовлення: ([дж], [дз], [ґ]), на правильне вживання слів із апострофом (наприклад, п’ять), дієслівних форм на -ться (типу вмивається), -шся (граєшся).

[21] Буде висвітлено у наших наступних публікаціях.

[22] Робота проводиться на матеріалі лише тих звуків, які вимовляються дитиною правильно.

[23] Слова добираються вчителем-логопедом із урахуванням тих звуків, які відпрацьовуються в мовленні конкретної дитини.

[24] Варто відмітити, що у деяких ДНЗ виділена окрема ставка для педагога з викладання зображувальної діяльності.

[25] Детальніші методичні рекомендації зі зразками мовленнєвого та ігрового матеріалу будуть представлені в окремих авторських навчально-методичних посібниках [29, 45].

[26] За умови наявності всіх звуків у дитячому мовленні.

[27] З детальнішою інформацією щодо нормативно-правового забезпечення спеціальної дошкільної освіти, розкриття питань диференційної діагностики мовленнєвих вад можна ознайомитися на сторінках „Професійного довідника учителя-логопеда дошкільного навчального закладу” (автор Ю. В. Рібцун; Х.: ВГ „Основа”, 2013).

[28] Тут н. позначає, що фонетичний матеріал дитині пропонується відтворювати за наслідуванням, с. – самостійно.

[29] Тільки на матеріалі звуків, що дитина вимовляє правильно.