Практичні навички з фізіології збудливих структур

Практичні навички з фізіології збудливих структур

1. Пояснити природу мембранного потенціалу спокою (МПС), представити основні характеристики МПС, порівняти величини МПС нервових і м'язових волокон.

2. Графічно зобразити потенціал дії (ПД). Описати і пояснити зміни іонної проникності мембран клітин збудливих тканин під час генерації

3. Що таке критичний рівень деполяризації(КРД)? Пояснити і графічно зобразити, як зміниться поріг подразнення і збудливість тканини за умов незмінного МПС при: а) збільшенні КРД; б) зменшенні КРД.

4. Пояснити і графічно зобразити, як зміниться поріг подразнення і збудливість тканини за умов незмінного КРД при: а) збільшенні МПС; б) зменшенні МПС.

5. Поясніть, як і чому зміниться величина мембранного потенціалу і збудливість клітин нервової і м'язової тканин за умов:

а) гіпокаліємії; б) гіперкаліємії; в) гіпокальціємії; г) гіперкальціємії.

Проілюструйте графічно зміни МП.

6. Графічно зобразити зменшення мембранного потенціалу. Навести приклади можливих причин і пояснити механізми такої зміни МП.

7. Графічно зобразити збільшення мембранного потенціалу. Навести приклади можливих причин і пояснити механізми такої зміни МП.

8. Пояснити і графічно зобразити, як зміниться МП при:

а) активації К⁺-каналів; б) блокуванні К⁺-каналів; в) активації Na⁺-каналів.

9. Описати, пояснити і графічно зобразити, як зміниться ПД нервового волокна при:

а) зменшенні концентрації Na⁺ в позаклітинному середовищі; б) під впливом тетродотоксину; в) при частковому блокуванні К⁺-каналів тетраетиламонієм.

10. Описати, пояснити і графічно зобразити, як зміниться ПД нервового волокна при: а) дії місцевих анестетиків; б) дії динітрофенолу; в) активації К⁺-каналів.

11. Графічно зобразити локальну відповідь (ЛВ) і ПД збудливої тканини. Навести порівняльну характеристику ЛВ і ПД.

12. Намалювати криву Гооверга-Вейса-Лапіка. На основі кривої пояснити залежність між силою і тривалістю дії подразника.

13. Намалювати криву Лапіка. Позначити на кривій і пояснити значення таких показників: реобаза, корисний час, хронаксія. Клінічне значення хронаксії.

14. Навести і охарактеризувати параметри збудливості нервової і м'язової тканин. Як пов'язані ці параметри з рівнем збудливості тканин?

15. На основі кривої Лапіка пояснити, чому високочастотні змінні струми (> 10 кГц) високої напруги, що використовуються з лікувальною метою (зумовлюють прогрівання тканин), є безпечні для життя.

16. Пояснити і графічно зобразити, як змінюється збудливість тканини при генерації ПД.

17. Пояснити механізми, фізіологічний зміст рефрактерності. Графічно представити, яким фазам ПД відповідає період абсолютної і відносної рефрактерності.

18. Пояснити механізми і графічно зобразити проведення збудження по нервовому волокну. Порівняти проведення збудження по мієлінових і безмієлінових нервових волокнах.

19. Пояснити механізми місцевої анестезії на прикладі новокаїну. Графічно зобразити.

20. Нервовим волокном поширюється ПД, амплітуда якого у проксимальній частині нервового волокна дорівнює 120 мВ. По ходу нервового волокна є ділянка, функція якої частково знижена внаслідок неповної місцевої анестезії. Амплітуда ПД у цій ділянці зменшується вдвічі. Якою буде амплітуда ПД у дистальній частині нервового волокна. Чому? Пояснити і графічно зобразити.

21. Описати і намалювати схему будови нервово-м'язового синапсу. Вказати структурні та функціональні особливості нервово-м'язового синапсу порівняно з нейро-нейрональним.

22. Пояснити і схематично представити процес передачі збудження через нервово-м'язовий синапс.

23. Пояснити і на схемі нервово-м'язового синапсу представити можливі способи блокади передачі збудження через нервово-м'язовий синапс.

24. Намалювати схему поодинокого скорочення скелетного м'яза (міограму). Описати, які процеси відбуваються в міоциті під час кожного з періодів скорочення (латентного, скорочення, розслаблення).

25. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при зменшенні концентрації Н-холінорецепторів на постсинаптичній мембрані нервово-м'язового синапсу (що має місце при міастенії); б) при дії курареподібних речовин; в) при інгібуванні холінестерази.

26. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при зменшенні концентрації Н-холінорецепторів на постсинаптичній мембрані нервово-м'язового синапсу; б) при дії блокаторів Са²⁺-каналів; в) при дії прозерину за умов нормальної концентрації Н-холінорецепторів.

27. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при руйнуванні Т-трубочок; б) при збільшенні концентрації Са²⁺ в міоцитах скелетних м'язів; в) при інгібуванні процесів енергоутворення (наприклад, динітрофенолом.

28. Пояснити і схематично представити формування тетанусу в залежності від частоти подразнення скелетного м'яза. Чому амплітуда тетанічного скорочення більша, ніж поодинокого?

29. Яка роль іонів кальцію в механізмі м'язового скорочення? Чому зниження кальцію в організмі супроводжується підвищеною фізичною втомою і недостатньою фізичною силою?

30. Які три основні функції АТФ у забезпеченні скорочення та розслаблення скелетних м'язів? Пояснити та представити схематично. За яких умов може розвинутися контрактура м'яза? Чим контрактура відрізняється від тетануса?

Практичні навички

Практичні навички з фізіології енергетичного обміну, терморегуляції, виділення

Енергетичний обмін

1. Енергетичний баланс організму. Специфічно-динамічна дія харчових речовин. Основи раціонального харчування.

2. Пряма і непряма калориметрія (калоричний коефіцієнт кисню, дихальний коефіцієнт).

3. Що таке основний обмін? Умови та методи його дослідження.

4. Розрахувати: 1) основний обмін за таблицями Харіса-Бенедикта у 27-річної жінки, зріст 172 см, маса 65 кг; 2) за формулою Ріда відсоток відхилення основного обміну, скориставшись відповідною номограмою, якщо у обстежуваного пульс 75 ск./хв., артеріальний тиск 120/80 мм рт.ст.

5. Розрахувати за таблицями належний основний обмін трьох осіб чоловічої статі, ріст і маса яких однакові (160 см, 50 кг), але вік різний (13, 26, 70 років). Порівняти отримані дані. Знайти вікову закономірність змін основного обміну.

6. При окисленні глюкози, як і при окисленні жиру, використано 1л кисню. У якому випадку виділилося більше тепла і чому? При окисленні якої речовини (білка, жиру або вуглеводу) споживається на 1 г його ваги найбільша кількість кисню? Чому при окисленні білка в організмі виділяється менша кількість тепла, ніж при окисленні такої ж кількості білка in vitro?

7. Визначити витрати енергії у дорослої людини, якщо об'єм легеневої вентиляції за 5 хвилин роботи – 95,5 л; у видихуваному повітрі 16,9% кисню; 3,85% вуглекислого газу.

8. У чоловіка 37-річного віку (зріст 181 см, маса 90 кг) основний обмін, визначений методом прямої калориметрії, становив 2500 ккал. За допомогою таблиць Харіса-Бенедикта розрахувати належний основний обмін. У разі відхилення від норми обчислити величину відхилення (у відсотках).

Терморегуляція

1. Охарактеризувати функціональну систему, що забезпечує підтримання сталості температури тіла, та назвати її компоненти.

2. Вказати якими шляхами виділяється тепло у людини? Чому кров, що відтікає від легень у жарку погоду, виявляється меншої температури, ніж та, що притікає? Яке значення цього факту?

3. Описати механізми потовиділення, його роль у тепловіддачі. Вплив атропіну на роботу потових залоз. Як впливає альдостерон на склад поту? Чому рясне потовиділення при порівняно невисокій температурі повітря (26-27°С) у людини в тропічному лісі не було ефективним способом тепловіддачі, хоча це супроводжувалось інтенсивним стіканням поту?

4. Де знаходиться центр терморегуляції? Як відобразиться на терморегуляції перерізання відповідних структур центральної нервової системи лініями I, II, III, IV?

Схема, що ілюструє нервовий механізм терморегуляціі.

1) гіпоталамус. 2) шийний відділ спинного мозку.

3) грудний відділ спинного мозку.

 

 

Виділення

1. Функціональна організація системи виділення. Органи виділення (нирки, шкіра, легені, травний тракт), їх участь у підтриманні гомеостазу організму.

2. Нирки як основні органи видільної системи, невидільні функції нирок. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирки.

3. Механізми клубочкової фільтрації, склад первинної сечі. Регуляція швидкості фільтрації. Представити схематично.

4. Реабсорбція в канальцях нефрона, її механізми. Представити схематично. Яка кількість первинної сечі реабсорбується в канальцях нирок за 1 хв., якщо кліренс інуліну дорівнює 130 мл / хв, а хвилинний діурез – 2мл?

5. Секреторні процеси у проксимальних та дистальних канальцях нефрона і збиральних трубочках. Представити схематично.

6. Поворотно-протиплинно-помножувальна система, її роль. Описати і представити на схемі.

7. Схематично зобразити і пояснити механізми регуляції сталості осмотичного тиску внутрішнього середовища, роль вазопресину. Механізми спраги.

8. Регуляція сталості концентрації іонів натрію, калію, об'ємів води та циркулюючої крові в організмі за участю нирок: роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, передсердного натрійуретичного гормону.

9. Фізіологічні основи методів дослідження функції нирок. Коефіцієнт очищення (кліренс) та визначення швидкості фільтрації, реабсорбції, секреції, величини ниркового плазмообігу і кровообігу.

10. Пояснити і представити на схемі механізми клубочкової фільтрації. Що таке фільтраційна фракція? Розрахувати об'єм клубочкової фільтрації, якщо відомо, що концентрація інуліну в сечі – 0,2 мг/л, у плазмі – 0,002мг/л, діурез – 1,0 мл/хв.

11. Чому дорівнює нирковий плазмоплин та нирковий кровоплин, якщо кліренс парааміногіпурової кислоти становить 650 мл / хв, а гематокрит становить 50%?

12. Охарактеризувати ефективний фільтраційний тиск плазми крові в капілярах клубочка нирки людини. Вказати, як відобразиться на фільтраційному тиску підвищення і зниження загального артеріального тиску, онкотичного тиску плазми крові, тиску в капсулі.

13. При нецукровому діабеті людина за добу виділяє 15 і більше літрів гіпотонічної сечі і випиває таку ж кількість води. Чому виникають ці зміни сечовиділення? Пояснити і представити на схемі.

14. Вказати, які з перерахованих речовин (глюкоза, білок, амінокислоти, Na⁺, К⁺, Са²⁺, вода, креатинін, сульфати, сечовина, сечова кислота, аміак, парааміногіпурова кислота, інулін, Н⁺) фільтруються, реабсорбуються, секретуються, в яких відділах нефрона? Які з цих речовин синтезуються в нирках, які з них є порогових, низькопороговими, безпороговим?

15. Пояснити і представити на схемі механізми осмотичного концентрування сечі в різних відділах нефрона. Регуляція факультативної реабсорбції води.

16. Роль нирок у регуляції кислотно-основного стану внутрішнього середовища. Участь нирок у підтриманні азотистого балансу.

17. Пояснити механізм збільшення діурезу при гіперглікемії. Як зміняться дані процеси за умов гіпоергозу?

18. Роль альдостерону у механізмах сечоутворення. Як зміниться утворення сечі при гіпо- та гіперальдостеронізмі?

Перелік практичних навичок до Модуля 3 на 2012-2013 н.р.

Перелік практичних навичок з фізіології сенсорних систем .

1. Представити схему тракту для поверхневих видів чутливості.
2. Схематично зобразити провідний шлях зорового аналізатора.
3. Схематично зобразити провідний шлях слухового аналізатора.
4. Схематично представити тракт від рецепторів вестибулярного аналізатора до кори головного мозку.
5. Представити схему тракту смакового аналізатора.
6. Зобразити схему тракту пропріорецептивного аналізатора.
7. Методика визначення поля зору.
8. Методика визначення гостроти зору.
9. Проби Рінне, Вебера, їх клініко-фізіологічне значення.
10. Представити схематично формування зображення на сітківці у випадку еметропії, міопії та гіперметропії.
11. Пояснити суть латерального гальмування. Навести приклади ефектів гальмування у трьох сенсорних системах.
12. Представити схему акомодаційного апарату ока, пояснити суть акомодації та механізм регулювання цього процесу.
13. Пояснити взаємозв’язок між нюховою та смаковою сенсорними системами, представити їхню відмінність та схожість.
14. Пояснити, як вестибулярний апарат забезпечує інформацію про положення тіла у просторі.
15. Порівняти сенсорну рецепторну адаптацію в нюхових (фазичних) та больових (тонічних) рецепторах.
16. Схематично зобразити смакові зони язика. Пояснити, як ушкодження лицевого нерва змінюватиме смакову чутливість.
17. Навести схематичне представлення механізму регулювання зміни просвіту зіниці за умов нормального, яскравого та тьмяного освітлення.

18.Обстежуваний з відстані 5м бачить перший рядок таблиці Сівцева. Яка у нього гострота зору? Принципи визначення гостроти зору у людини.

19 На схемі зорового аналізатора проведіть перерізку зорових нервів у місці їх перехресту. Як зміниться передача інформації від сітківки в кіркові центри? Як змінюватиметься поле зору?

20.На схемі зорового аналізатора проводять руйнування лівого зорового тракту. Які зміни функції зорового аналізатора спостерігатимуться? Які функції зберігаються.

 

Практичні навички з фізіології збудливих структур

1. Пояснити природу мембранного потенціалу спокою (МПС), представити основні характеристики МПС, порівняти величини МПС нервових і м'язових волокон.

2. Графічно зобразити потенціал дії (ПД). Описати і пояснити зміни іонної проникності мембран клітин збудливих тканин під час генерації

3. Що таке критичний рівень деполяризації(КРД)? Пояснити і графічно зобразити, як зміниться поріг подразнення і збудливість тканини за умов незмінного МПС при: а) збільшенні КРД; б) зменшенні КРД.

4. Пояснити і графічно зобразити, як зміниться поріг подразнення і збудливість тканини за умов незмінного КРД при: а) збільшенні МПС; б) зменшенні МПС.

5. Поясніть, як і чому зміниться величина мембранного потенціалу і збудливість клітин нервової і м'язової тканин за умов:

а) гіпокаліємії; б) гіперкаліємії; в) гіпокальціємії; г) гіперкальціємії.

Проілюструйте графічно зміни МП.

6. Графічно зобразити зменшення мембранного потенціалу. Навести приклади можливих причин і пояснити механізми такої зміни МП.

7. Графічно зобразити збільшення мембранного потенціалу. Навести приклади можливих причин і пояснити механізми такої зміни МП.

8. Пояснити і графічно зобразити, як зміниться МП при:

а) активації К⁺-каналів; б) блокуванні К⁺-каналів; в) активації Na⁺-каналів.

9. Описати, пояснити і графічно зобразити, як зміниться ПД нервового волокна при:

а) зменшенні концентрації Na⁺ в позаклітинному середовищі; б) під впливом тетродотоксину; в) при частковому блокуванні К⁺-каналів тетраетиламонієм.

10. Описати, пояснити і графічно зобразити, як зміниться ПД нервового волокна при: а) дії місцевих анестетиків; б) дії динітрофенолу; в) активації К⁺-каналів.

11. Графічно зобразити локальну відповідь (ЛВ) і ПД збудливої тканини. Навести порівняльну характеристику ЛВ і ПД.

12. Намалювати криву Гооверга-Вейса-Лапіка. На основі кривої пояснити залежність між силою і тривалістю дії подразника.

13. Намалювати криву Лапіка. Позначити на кривій і пояснити значення таких показників: реобаза, корисний час, хронаксія. Клінічне значення хронаксії.

14. Навести і охарактеризувати параметри збудливості нервової і м'язової тканин. Як пов'язані ці параметри з рівнем збудливості тканин?

15. На основі кривої Лапіка пояснити, чому високочастотні змінні струми (> 10 кГц) високої напруги, що використовуються з лікувальною метою (зумовлюють прогрівання тканин), є безпечні для життя.

16. Пояснити і графічно зобразити, як змінюється збудливість тканини при генерації ПД.

17. Пояснити механізми, фізіологічний зміст рефрактерності. Графічно представити, яким фазам ПД відповідає період абсолютної і відносної рефрактерності.

18. Пояснити механізми і графічно зобразити проведення збудження по нервовому волокну. Порівняти проведення збудження по мієлінових і безмієлінових нервових волокнах.

19. Пояснити механізми місцевої анестезії на прикладі новокаїну. Графічно зобразити.

20. Нервовим волокном поширюється ПД, амплітуда якого у проксимальній частині нервового волокна дорівнює 120 мВ. По ходу нервового волокна є ділянка, функція якої частково знижена внаслідок неповної місцевої анестезії. Амплітуда ПД у цій ділянці зменшується вдвічі. Якою буде амплітуда ПД у дистальній частині нервового волокна. Чому? Пояснити і графічно зобразити.

21. Описати і намалювати схему будови нервово-м'язового синапсу. Вказати структурні та функціональні особливості нервово-м'язового синапсу порівняно з нейро-нейрональним.

22. Пояснити і схематично представити процес передачі збудження через нервово-м'язовий синапс.

23. Пояснити і на схемі нервово-м'язового синапсу представити можливі способи блокади передачі збудження через нервово-м'язовий синапс.

24. Намалювати схему поодинокого скорочення скелетного м'яза (міограму). Описати, які процеси відбуваються в міоциті під час кожного з періодів скорочення (латентного, скорочення, розслаблення).

25. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при зменшенні концентрації Н-холінорецепторів на постсинаптичній мембрані нервово-м'язового синапсу (що має місце при міастенії); б) при дії курареподібних речовин; в) при інгібуванні холінестерази.

26. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при зменшенні концентрації Н-холінорецепторів на постсинаптичній мембрані нервово-м'язового синапсу; б) при дії блокаторів Са²⁺-каналів; в) при дії прозерину за умов нормальної концентрації Н-холінорецепторів.

27. Описати і пояснити, як зміниться скорочення скелетного м'яза:

а) при руйнуванні Т-трубочок; б) при збільшенні концентрації Са²⁺ в міоцитах скелетних м'язів; в) при інгібуванні процесів енергоутворення (наприклад, динітрофенолом.

28. Пояснити і схематично представити формування тетанусу в залежності від частоти подразнення скелетного м'яза. Чому амплітуда тетанічного скорочення більша, ніж поодинокого?

29. Яка роль іонів кальцію в механізмі м'язового скорочення? Чому зниження кальцію в організмі супроводжується підвищеною фізичною втомою і недостатньою фізичною силою?

30. Які три основні функції АТФ у забезпеченні скорочення та розслаблення скелетних м'язів? Пояснити та представити схематично. За яких умов може розвинутися контрактура м'яза? Чим контрактура відрізняється від тетануса?

Практичні навички