Практичні навички з розділу «Фізіологія системи травлення»

1. Загальна схема системи травлення. Особливості порожнинного та мембранного травлення.
2. Травлення у ротовій порожнині. Механізм утворення слини (схема рефлекторної дуги).
3. Охарактеризувати склад слини та фізіологічну роль її компонентів. Схематично зобразити регуляцію слиновиділення.
4. Пояснити та схематично представити основні ефекти, місце та клітини, де утворюються такі гормони: гастрин, гістамін, секретин.
5. Пояснити та схематично представити основні ефекти, місце та клітини, де утворюються такі гормони: ХЦК-ПЗ, бомбезин.
6. Пояснити та схематично представити основні ефекти, місце та клітини, де утворюються такі гормони: мотилін, вілікінін.
7. Схематично зобразити та пояснити рефлекторну регуляцію жування. Описати фази жування. Мастикаціографія.
8. Представити схему рефлекторної регуляції ковтання, описати фази ковтання.
9. Пояснити та представити на схемі, як вплине на секрецію шлункового соку ваготомія.
10. Пояснити та представити на схемі, як вплине на секрецію шлункового соку введення гістаміну.
11. Пояснити та представити на схемі, як вплине на секрецію шлункового соку введення блокатора Н⁺, К⁺-АТФ-ази-парієту.
12. Описати і схематично представити механізм секреції НСL. Як зміниться секреція після введення блокаторів Н2-гістамінових рецепторів?
13. Охарактеризувати механізми та представити на схемі регуляцію шлункової секреції. Які види рецепторів містяться на мембранах парієнтальних та головних клітин шлунка?
14. Схематично зобразити та пояснити мозкову фазу шлункової секреції.
15. Схема шлункової (нейрогуморальної) фази шлункової секреції.
16. Схема регуляції кишкової фази шлункової секреції.
17. Які зміни у секреції шлункового соку відбудуться після введення у дванадцятипалу кишку розчину НСL?
18. У пацієнта підвищена кислотність шлункового соку. Обґрунтувати способи зниження кислотності шлункового.
19. Як відобразиться на травленні понижена кислотність. Чому?
20. Як відобразиться на травленні знижене жовчоутворення. Чому?
21. Як відобразиться на травленні відсутність ентерокінази. Чому?
22. При введенні хворому гістаміну чи інсуліну спостерігається збільшення секреції шлункового соку. Пояснити механізм.
23. Описати моторну функцію шлунка.
24. Що таке «рецептивне розслаблення» кардіальної ділянки шлунка. Схема регуляції.
25. Схематично представити і пояснити рефлекторну регуляцію моторики шлунка.
26. Пояснити евакуаторну функцію шлунка і механізми її регуляції.
27. Що таке мігрувальний моторний комплекс, як він виникає та регулюється?
28. Основні фізіологічні функції шлункового слизу та механізми регулювання шлункового слизу. Чому тривалий прийом аспірину може призвести до виразки шлунка?
29. Склад та фізіологічні функції жовчі. Як зміниться травлення у тонкій кишці при зменшенні надходження жовчі у дванадцятипалу кишку?
30. Схема утворення жовчі і виділення її у дванадцятипалу кишку.
31. Схематично зобразити та пояснити процес виділення підшлункового соку.
32. Як вплине на панкреатичну секрецію зменшена кількість секретину, інсуліну, холецистокініну-панкреазиміну. Пояснити чому?
33. Описати склад і властивості панкреатичного соку.
34. Описати склад і властивості кишкового соку тонкої кишки.
35. Пояснити фізіологічне значення мікрофлори кишки. Описати, до яких наслідків може призвести зловживання антибіотиками і чому?
36. Зміни моторики тонкої кишки після ваготомії. Пояснити вплив адреналіну, мотиліну, ацетилхоліну, гастрину на моторику кишки.
37. Зміни моторики товстої кишки після ваготомії. Пояснити вплив адреналіну, мотиліну, ацетилхоліну, гастрину на моторику кишки.
38. Схема регуляції моторики тонкої кишки.
39. Пояснити як зміниться моторика тонкої кишки у разі зниження секреції жовчі?
40. Яку роль відграє мембранне травлення і чим воно відрізняється від порожнинного.
41. Описати та пояснити механізм всмоктування продуктів гідролізу жирів. Як зміниться розщеплення жирів при зниженні секреції жовчі.
42. Представити на схемі механізм всмоктування амінокислот і моносахаридів.
43. Пояснити та схематично зобразити механізм виникнення відчуття голоду та насичення.

 

Практичні навички з фізіології енергетичного обміну, терморегуляції, виділення

Енергетичний обмін

1. Енергетичний баланс організму. Специфічно-динамічна дія харчових речовин. Основи раціонального харчування.

2. Пряма і непряма калориметрія (калоричний коефіцієнт кисню, дихальний коефіцієнт).

3. Що таке основний обмін? Умови та методи його дослідження.

4. Розрахувати: 1) основний обмін за таблицями Харіса-Бенедикта у 27-річної жінки, зріст 172 см, маса 65 кг; 2) за формулою Ріда відсоток відхилення основного обміну, скориставшись відповідною номограмою, якщо у обстежуваного пульс 75 ск./хв., артеріальний тиск 120/80 мм рт.ст.

5. Розрахувати за таблицями належний основний обмін трьох осіб чоловічої статі, ріст і маса яких однакові (160 см, 50 кг), але вік різний (13, 26, 70 років). Порівняти отримані дані. Знайти вікову закономірність змін основного обміну.

6. При окисленні глюкози, як і при окисленні жиру, використано 1л кисню. У якому випадку виділилося більше тепла і чому? При окисленні якої речовини (білка, жиру або вуглеводу) споживається на 1 г його ваги найбільша кількість кисню? Чому при окисленні білка в організмі виділяється менша кількість тепла, ніж при окисленні такої ж кількості білка in vitro?

7. Визначити витрати енергії у дорослої людини, якщо об'єм легеневої вентиляції за 5 хвилин роботи – 95,5 л; у видихуваному повітрі 16,9% кисню; 3,85% вуглекислого газу.

8. У чоловіка 37-річного віку (зріст 181 см, маса 90 кг) основний обмін, визначений методом прямої калориметрії, становив 2500 ккал. За допомогою таблиць Харіса-Бенедикта розрахувати належний основний обмін. У разі відхилення від норми обчислити величину відхилення (у відсотках).

Терморегуляція

1. Охарактеризувати функціональну систему, що забезпечує підтримання сталості температури тіла, та назвати її компоненти.

2. Вказати якими шляхами виділяється тепло у людини? Чому кров, що відтікає від легень у жарку погоду, виявляється меншої температури, ніж та, що притікає? Яке значення цього факту?

3. Описати механізми потовиділення, його роль у тепловіддачі. Вплив атропіну на роботу потових залоз. Як впливає альдостерон на склад поту? Чому рясне потовиділення при порівняно невисокій температурі повітря (26-27°С) у людини в тропічному лісі не було ефективним способом тепловіддачі, хоча це супроводжувалось інтенсивним стіканням поту?

4. Де знаходиться центр терморегуляції? Як відобразиться на терморегуляції перерізання відповідних структур центральної нервової системи лініями I, II, III, IV?

Схема, що ілюструє нервовий механізм терморегуляціі.

1) гіпоталамус. 2) шийний відділ спинного мозку.

3) грудний відділ спинного мозку.

 

 

Виділення

1. Функціональна організація системи виділення. Органи виділення (нирки, шкіра, легені, травний тракт), їх участь у підтриманні гомеостазу організму.

2. Нирки як основні органи видільної системи, невидільні функції нирок. Нефрон як структурно-функціональна одиниця нирки.

3. Механізми клубочкової фільтрації, склад первинної сечі. Регуляція швидкості фільтрації. Представити схематично.

4. Реабсорбція в канальцях нефрона, її механізми. Представити схематично. Яка кількість первинної сечі реабсорбується в канальцях нирок за 1 хв., якщо кліренс інуліну дорівнює 130 мл / хв, а хвилинний діурез – 2мл?

5. Секреторні процеси у проксимальних та дистальних канальцях нефрона і збиральних трубочках. Представити схематично.

6. Поворотно-протиплинно-помножувальна система, її роль. Описати і представити на схемі.

7. Схематично зобразити і пояснити механізми регуляції сталості осмотичного тиску внутрішнього середовища, роль вазопресину. Механізми спраги.

8. Регуляція сталості концентрації іонів натрію, калію, об'ємів води та циркулюючої крові в організмі за участю нирок: роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, передсердного натрійуретичного гормону.

9. Фізіологічні основи методів дослідження функції нирок. Коефіцієнт очищення (кліренс) та визначення швидкості фільтрації, реабсорбції, секреції, величини ниркового плазмообігу і кровообігу.

10. Пояснити і представити на схемі механізми клубочкової фільтрації. Що таке фільтраційна фракція? Розрахувати об'єм клубочкової фільтрації, якщо відомо, що концентрація інуліну в сечі – 0,2 мг/л, у плазмі – 0,002мг/л, діурез – 1,0 мл/хв.

11. Чому дорівнює нирковий плазмоплин та нирковий кровоплин, якщо кліренс парааміногіпурової кислоти становить 650 мл / хв, а гематокрит становить 50%?

12. Охарактеризувати ефективний фільтраційний тиск плазми крові в капілярах клубочка нирки людини. Вказати, як відобразиться на фільтраційному тиску підвищення і зниження загального артеріального тиску, онкотичного тиску плазми крові, тиску в капсулі.

13. При нецукровому діабеті людина за добу виділяє 15 і більше літрів гіпотонічної сечі і випиває таку ж кількість води. Чому виникають ці зміни сечовиділення? Пояснити і представити на схемі.

14. Вказати, які з перерахованих речовин (глюкоза, білок, амінокислоти, Na⁺, К⁺, Са²⁺, вода, креатинін, сульфати, сечовина, сечова кислота, аміак, парааміногіпурова кислота, інулін, Н⁺) фільтруються, реабсорбуються, секретуються, в яких відділах нефрона? Які з цих речовин синтезуються в нирках, які з них є порогових, низькопороговими, безпороговим?

15. Пояснити і представити на схемі механізми осмотичного концентрування сечі в різних відділах нефрона. Регуляція факультативної реабсорбції води.

16. Роль нирок у регуляції кислотно-основного стану внутрішнього середовища. Участь нирок у підтриманні азотистого балансу.

17. Пояснити механізм збільшення діурезу при гіперглікемії. Як зміняться дані процеси за умов гіпоергозу?

18. Роль альдостерону у механізмах сечоутворення. Як зміниться утворення сечі при гіпо- та гіперальдостеронізмі?

Перелік практичних навичок до Модуля 3 на 2012-2013 н.р.

Перелік практичних навичок з фізіології сенсорних систем .

1. Представити схему тракту для поверхневих видів чутливості.
2. Схематично зобразити провідний шлях зорового аналізатора.
3. Схематично зобразити провідний шлях слухового аналізатора.
4. Схематично представити тракт від рецепторів вестибулярного аналізатора до кори головного мозку.
5. Представити схему тракту смакового аналізатора.
6. Зобразити схему тракту пропріорецептивного аналізатора.
7. Методика визначення поля зору.
8. Методика визначення гостроти зору.
9. Проби Рінне, Вебера, їх клініко-фізіологічне значення.
10. Представити схематично формування зображення на сітківці у випадку еметропії, міопії та гіперметропії.
11. Пояснити суть латерального гальмування. Навести приклади ефектів гальмування у трьох сенсорних системах.
12. Представити схему акомодаційного апарату ока, пояснити суть акомодації та механізм регулювання цього процесу.
13. Пояснити взаємозв’язок між нюховою та смаковою сенсорними системами, представити їхню відмінність та схожість.
14. Пояснити, як вестибулярний апарат забезпечує інформацію про положення тіла у просторі.
15. Порівняти сенсорну рецепторну адаптацію в нюхових (фазичних) та больових (тонічних) рецепторах.
16. Схематично зобразити смакові зони язика. Пояснити, як ушкодження лицевого нерва змінюватиме смакову чутливість.
17. Навести схематичне представлення механізму регулювання зміни просвіту зіниці за умов нормального, яскравого та тьмяного освітлення.

18.Обстежуваний з відстані 5м бачить перший рядок таблиці Сівцева. Яка у нього гострота зору? Принципи визначення гостроти зору у людини.

19 На схемі зорового аналізатора проведіть перерізку зорових нервів у місці їх перехресту. Як зміниться передача інформації від сітківки в кіркові центри? Як змінюватиметься поле зору?

20.На схемі зорового аналізатора проводять руйнування лівого зорового тракту. Які зміни функції зорового аналізатора спостерігатимуться? Які функції зберігаються.