Тема 4. Суміжні права (2 год. ) (самостійна робота - 16 год. )

Методичні вказівки

У процесі вивчення даної теми студент має звернути увагу на визначення суміжних прав. Суміжні права - це права, що належать виконавцям, виробникам фонограм, виробникам відеограм, спадкоємцям цих суб'єктів та особам, яким на законних підставах передано суміжні майнові права, а також організаціям мовлення та їх правонаступникам.

Варто зрозуміти, що суміжні права відрізняються від авторського права тим, що вони належать власникам, які вважаються посередниками при виготовленні, записі та поширенні творів.

Необхідно звернути увагу на те, що виникнення і здійснення суміжних прав також не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограм, виробники відеограм і виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм або їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав, який складається з латинської літери Р у колі: ®, імені (найменування) особи, що має суміжні права, і зазначення року першої публікації фонограми.

Розглядаючи суміжні права, необхідно уяснити, що відповідно до ЦК України (ст. 449), Закону України «Про авторське право і суміжні права» (ст. 35) об’єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об’єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності тощо, а також способу чи форми їх вираження є виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організації мовлення.

Потрібно охарактеризувати зазначені об’єкти суміжних прав. Виконання – це представлення творів, фонограм, відеограм, виконань шляхом гри, декламації, співу, танцю в живому виконанні або за допомогою технічних засобів (телерадіомовлення, кабельного телебачення та інших технічних засобів), а також показ кадрів аудіовізуального твору в їх послідовності (із супроводом або без супроводу звуком). Фонограма – це будь-який виключно звуковий запис виконань або інших звуків. Відеограма – це відеозапис на відповідному матеріальному носії виконання або будь-яких рухомих зображень, крім зображень у| вигляді запису, що входить до аудіовізуального твору. Програма (передача) організації мовлення – програма (передача), створена самою організацією мовлення, а також на її замовлення і за рахунок її коштів іншою організацією.

Важливо пам’ятати, що охорона суміжних прав здійснюється без шкоди охороні творів авторським правом.

 

Питання до теми

Поняття та види суміжних прав.

Виникнення і здійснення суміжних прав.

Зміст та межі суб’єктивних суміжних прав.

Умови охорони суміжних прав.

Об’єкти суміжних прав. Суб’єкти суміжних прав.

Змістовний модуль 2.

Тема 5. Право промислової власності. Охорона прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки (2 год.) (самостійна робота - 16 год.)

Методичні вказівки

При вивченні даної теми студентам слід звернути увагу на визначення поняття «право промислової власності». Право промислової власності - це сукупність норм, що регулюють майнові та особисті немайнові відносини, які виникають у процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості, у зв’язку з використання цих об'єктів та захистом прав авторів і патентовласників.

Потрібно звернути увагу на те, що до джерел права промислової власності належить Конституція України (статті 41, 54), ЦК України (глава 39), закони України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", "Про охорону прав на сорти рослин", міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна - Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883 р.), Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків та інші.

При розглядіоб’єктів права інтелектуальної власності, слід визначити, що винахід (корисна модель) – це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Винахід (корисна модель) може бути секретним, якщо містить інформацію, віднесену до державної таємниці. Якщо винахід (корисна модель) створений працівником у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи за дорученням роботодавця за умови, що трудовим договором не передбачено інше, або з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця, то він вважається службовим винаходом (корисною моделлю).

Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» в ст. 6 п. 2 визначає об’єкти винаходу. Ними можуть бути: 1) продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин тощо); до поняття «продукт» можна віднести: пристрій, речовину, штам мікроорганізму або культуру клітин; 2) спосіб – це, по суті, технологія, тобто послідовність дій; 3) застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Потрібно визначити поняття корисної моделі. Корисна модель – це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоздатності, тобто є новим і промислово придатним.

Об’єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання пристрою, що має характеризуватися явно вираженими просторовими формами. Така форма має характеризуватися не лише наявністю елементів і зв’язків між ними, але й формою виконання цих елементів, їх певним взаємним розташуванням. Корисна модель може стосуватися лише пристрою.

Від корисної моделі відрізняється п ромисловий зразок – це форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Об’єктом промислового зразка може бути:

– форма (зовнішній контур, вид промислового виробу);

– малюнок (зображення, контур на площині, який виконується за допомогою контурних ліній, штрихів, світлотіньових плям в одному або декількох кольорах переважно на папері, тканині та інших матеріалах);

– розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначення для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Щодо правової охорони цих об’єктів, слід вказати, що право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.

Для оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки необхідно подати відповідним чином оформлену заявку в Державний департамент інтелектуальної власності (далі – Установа). Право на подання заявки, насамперед, має автор. У встановловлених законом випадках це право має роботодавець.

Питання до теми

Поняття промислової власності.

Винахід, корисна модель, промисловий зразок як об’єкти цивільних прав.

Суб’єкти права промислової власності.

Правова охорона промислової власності.

Патентування винаходів, корисних моделей та промислових зразків в Україні.

Патент та його функції. Порушення патентних прав. Відповідальність за порушення прав володільця патенту.

Тема 6. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. (2 год.) (самостійна робота - 16 год.)

Методичні вказівки

При розгляді даної теми особливу увагу слід звернути на те, що поряд з творами літератури, науки і мистецтва та результатами технічної творчості, правом інтелектуальної власності регулюються відносини у сфері використання та охорони спеціальних символів, що застосовуються товаровиробниками для індивідуалізації себе та результатів своєї діяльності. Правова охорона цієї групи спеціальних позначень забезпечується інститутом засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг.

Необхідно знати, що інститут засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг охоплює правову охорону трьох об'єктів інтелектуальної власності: комерційних найменувань, торговельних марок та географічних зазначень.

Студент повинен визначити поняття цих об’єктів права інтелектуальної власності та охарактеризувати кожен із них. Комерційне найменування являє собою оригінальне позначення юридичної особи, що займається підприємництвом, яке дозволяє індивідуалізувати її серед інших осіб та не вводить в оману споживачів щодо справжнього характеру діяльності особи.

Під торговельною маркою розуміють позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Слід звернути на увагу на те, що торговельною маркою відповідно до ст. 492 ЦК України визнається будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами.

Географічне зазначення – це назва географічного місця, яке вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора (наприклад, зазначення «Switzerland» («Швейцарія») або «Swiss» («швейцарський»).

При цьому слід враховувати, якщо комерційне найменування слугує засобом індивідуалізації суб'єкта - юридичної особи - підприємця, то торговельна марка та географічне зазначення застосовуються для ідентифікації виготовленої продукції чи наданих послуг.

Питання до теми

Поняття, система засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, її співвідношення з авторським та патентним правом. Особливості прав на засоби індивідуалізації.

Поняття та особливості охорони комерційних (фірмових) найменувань. Суб’єкти прав на комерційні найменування. Зміст суб’єктивних прав на комерційне найменування.

Поняття та види торговельних марок. Функції торговельних марок. Поняття географічного зазначення. Зазначення походження товару та його види. Зміст суб’єктивних прав на географічне зазначення.

Правова охорона інших засобів індивідуалізації (доменних імен та комерційних позначень).

 

Тема 7. Правова охорона інших об’єктів інтелектуальної власності (2 год.) (самостійна робота - 16 год.)

 

Методичні вказівки

Розгляд даної теми слід розпочати із з’ясування того, що до нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності відносять наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, права на сорт рослин та породи тварин, інтегральна мікросхема, комерційна таємниця.

Необхідно знати, що відкриттям визнається встановлення невідомих раніше закономірностей властивостей і явищ матеріального світу.

Окрему увагу слід звернути на те, що р аціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Об’єктом раціоналізаторської пропозиції може бути: матеріальний об’єкт; пристрій, речовина, процес у будь-якій сфері технології чи організації.

Сорт рослин – це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів. Варто пам’ятати, що під породою тварин зазвичай розуміють селекційні досягнення у тваринництві.

Інтегральна мікросхема – це мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з’єднання якого неподільно сформовані в об’ємі і (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.

Важливо встановити, що зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними визначене законом як топографія інтегральної мікросхеми. Таке просторово-геометричне розташування утворюється в результаті послідовного нанесення численних шарів.

Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Потрібно уяснити, що комерційна таємниця – це технічна, комерційна, організаційна та інша інформація, що здатна підвищити ефективність виробництва або іншої соціально доцільної діяльності або забезпечити інший позитивний ефект.

 

Питання до теми

Поняття наукового відкриття.

Поняття раціоналізаторської пропозиції. Об’єкти раціоналізаторської пропозиції. Суб’єкти права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.

Поняття та ознаки сорту рослин.

Поняття та ознаки селекційного досягнення в галузі тваринництва.

Права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин.

Компонування інтегральної мікросхеми. Права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми.

Правова охорона комерційної таємниці.

ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи

 

Самостійна робота над навчальним матеріалом з дисципліни «Інтелектуальна власність» може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах, в домашніх умовах.

Остаточною формою самостійної роботи є підготовка до іспиту. Вона базується на систематичному вивченні лекційного матеріалу, питань, розглянутих на семінарських заняттях, а також проблемних питань, досліджених самостійно, вмінні логічно викладати їх сутність.

Основними видами самостійної роботи студентів є:

вивчення лекційного матеріалу;

робота з опрацювання та вивчення рекомендованої літератури;

підготовка до практичних занять;

підготовка до дискусій та інших запропонованих викладачем завдань;

робота над рефератом (тезами, доповіддю);

самоперевірка студентом власних знань за питаннями для самоконтролю.