Тема 2. Законодавство України про інтелектуальну власність (2 год. ) (самостійна робота - 14 год. )

Методичні вказівки

У процесі вивчення теми «Законодавство України про інтелектуальну власність» необхідно звернути увагу на те, що нормативно-правова база у сфері інтелектуальної власності постійно вдосконалюється і поповнюється новими нормативними документами. Студент повинен охарактеризувати основні законодавчі акти з питань інтелектуальної власності.

Важливо знати, що до основних нормативно-правових джерел відносяться: Конституція України; Цивільний кодекс України, прийнятий 16 січня 2003 р., закони України, підзаконні нормативно-правові акти, що рулюють відносини у сфері інтелектуальної власності.

Характеризуючи ЦК України, необхідно мати на увазі, що книга четверта ЦК України «Право інтелектуальної власності» складається з 12 глав, що об’єднують 90 статей (ст. ст. 418-508), які умовно поділяються на чотири блоки. Перші три з них складають главу 35 «Загальні положення про право інтелектуальної власності» із 14 статей. У цій главі містяться норми, що в тій чи іншій мірі стосуються усіх видів права інтелектуальної власності (поняття, види прав інтелектуальної власності, об’єкти, суб’єкти, строки чинності, виникнення та здійснення прав інтелектуальної власності, їх захист тощо). Другий блок «Авторське право і суміжні права» складається з двох глав (36, 37), що містять 24 статті (16 – авторське право, 8 – суміжні права).

Третій блок «Патентне право» або, як його зараз називають, «Право промислової власності», складається з чотирьох глав: 1) глава 39 «Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок» – 12 статей; 2) глава 40 «Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми» – 10 статей; 3) глава 41 «Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію» – 4 статті; 4) глава 42 «Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин» – 4 статті.

Четвертий блок у спеціальній літературі називають «Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг». Він складається з трьох глав (43, 44, 45); глава 43 – «Право інтелектуальної власності на комерційне найменування» – 3 статті; глава 44 – «Право інтелектуальної власності на торговельну марку» – 9 статей; глава 45 – «Право інтелектуальної власності на географічне зазначення» – 4 статті.

Окремими є дві глави книги четвертої: глава 38 – «Право інтелектуальної власності на наукове відкриття» – 2 статті; глава 46 – «Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю» – 4 статті.

Серед законів як джерел права інтелектуальної власності потрібно виділити: Закон України «Про охорону прав на сорти рослин»; Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»; Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»; Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»; Закон України «Про племінне тваринництво»; Закон України «Про авторське право і суміжні права»; Закон України «Про видавничу справу»; Закон України «Про телебачення і радіомовлення»; Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів»; Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем».

Особливу увагу необхідно приділити міжнародним актам, як:Бернська конвенція по охороні літературних та художніх творів (1886 p.); Всесвітня (Женевська) конвенція по авторському праву (1952 р.); Римська конвенція по охороні прав артистів-виконавців, виготовлювачів фонограм, а також виробників організацій мовлення (1961p.); Стокгольмська конвенція про створення всесвітньої організації інтелектуальної власності (1967 p.); Женевська конвенція по охороні інтересів виготовлювачів фонограм (1971 p.).

Питання до теми

Джерела права інтелектуальної власності та їх види.

Національне законодавство про правову охорону результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

Конституція України як основа законодавства України про інтелектуальну власність.

Цивільний кодекс України як джерело регулювання права інтелектуальної власності.

Закон України “Про авторське право та суміжні права” та інші нормативно-правові акти у сфері регулювання відносин, пов’язаних з охороною прав авторів, виконавців, виробників фоно- та відеограм, організацій ефірного мовлення.

Джерела патентного права України.

Національне законодавство про правову охорону селекційних досягнень, компонувань інтегральних мікросхем, раціоналізаторських пропозицій.

Нормативно-правові акти, що регулюють торговельну мару, комерційні (фірмові) найменування та географічні зазначення.

Міжнародно-правова охорона результатів інтелектуальної, творчої діяльності.

Тема3. Авторське право (2 год.) (самостійна робота - 14 год.)

Методичні вказівки

При вивченні даної теми студент, перш за все, повинен дати визначення поняття «авторське право», яке формулюється в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. В об’єктивному розумінні авторське право слід визначити як це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслі­док створення і використання творів науки, літератури та мистецтва. У суб’єктивному розумінні авторське право - це сукуп­ність прав, які належать автору або його правонаступникам у зв’язку зі створенням і використанням твору літератури, науки і мистецтва.

Окрему увагу слід звернути на види об’єктів авторського права. Студент повинен знати, що відповідно до ЦК України (ст. 433), Закону України «Про авторське право і суміжні права» (ст. 8) об’єктами авторського права є:

а) літературні та художні твори, зокрема:

романи, поеми, статті та інші письмові твори;

лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші сценічні твори;

твори живопису, архітектури, скульптури та графіки;

фотографічні твори;

твори ужиткового мистецтва;

ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів (похідні твори);

збірники творів, інші складені твори, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної власності;

б) комп’ютерні програми;

в) компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;

г) інші твори.

Важливо охарактеризувати суб’єктів авторського права, до яких відносяться: автори творів; спадкоємці й інші правонаступники; організації, що керують майновими правами авторів на колективній основі.

Крім цього, слід мати на увазі, що авторами визнаються особи, творчою працею яких створений твір. Авторами визнаються не тільки творці оригінальних творів, але й творці похідних (залежних) творів, таких як: переклади, переробки, копії творів мистецтва тощо.

Варто знати, що поряд з фізичними особами, власниками авторських прав можуть бути юридичні особи, що придбали окремі авторські повноваження за договором з автором чи одержали їх за заповітом або в інших випадках.

При розгляді питання суб’єктів авторського права слід пам’ятати, що суб’єктами авторського права після смерті автора стають його спадкоємці. Спадкування авторських прав здійснюється або за законом, або за заповітом. При спадкуванні за законом спадкоємцями можуть стати тільки громадяни, що є законними спадкоємцями. При спадкуванні за заповітом авторські права можуть бути передані будь-якому громадянину.

Суб’єктами авторського права можуть бути також видавництва, театри, кіностудії та інші організації, що займаються використанням творів.

Питання до теми

Поняття авторського права. Принципи та значення авторського права.

Об’єкти авторського права.

Суб’єкти авторського права. Автор та його правонаступники. Юридичні особи як суб’єкти авторського права. Роботодавець як суб’єкт авторського права. Співавторство та його види.

Загальна характеристика прав авторів. Особисті немайнові права. Майнові права автора. Строки чинності авторських прав. Наслідки припинення чинності авторських майнових прав. Обмеження авторських майнових прав.