Тема. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі

Лекція № 1

Тема. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі

План

Опис та аналіз педагогічних технологій. Ознаки та структура педагогічної технології.

Педагогічна діяльність.

Класифікація педагогічних технологій.

Інтерактивні методики навчання.

5. Тренінг-спілкування як педагогічна технологія.

 

Базова література

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. - К.: Либідь, 1998. - 560 с.

2. Атутов П.Р. Технология и современное образование // Педагогика. - 1996.- № 2 - с.37-43.

3. Боголюбов В.И. Педагогическая технология: эволюция понятия.- Педагогика. 1991.- № 9.- С. 123.

4. Бордовский Г.А., Извозчиков В.А. Новые технологии обучения: Вопросы терминологии // Педагогика. - 1993.-№ 5.

5. Выготский Л.С. Избранные педагогические исследования.-М.: Изд-во АПН ССР, 1956. - 320 с.

6. Грабовська С.Л. Інтерактивне навчання у вузі: проблеми і перспективи // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. -Вип.15.-4.2. -С.171-176.

7. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. - М., 1996. -324с.

8. Десев Л. Психология малых групп. - М.: Прогресе, 1979. -208с.

9. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обу­чение - Л., 1985. 342 с.

10. Захаров В.П., Хрящева Н.Ю. Социально-психологический тренинг - Л., 1990. 258 с.

11. Кларин МБ. Инновации в мировой педагогике. - М., 1998. -180с.

12. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. - М., 1989. - 225с.

13. Кларк М. Технология образования или педагогическая технология?// Перспективы. Вопросы образования. - М., 1983. -№2.-С. 78.

14. Кошманова Т.С. На шляху до новітньої педагогічної освіти (на прикладі Університету штату Мічіган). - Львів, 2000. -345 с.

15. Кошманова Т.С. Розвиток педагогічної освіти у США (1960-1998 pp.). - Львів: Вид-во "Світ", 1999. - 486 с.

16. Кривулина А.А. Эргодизайн образовательного пространства (размышление психолога). - М: ПЕР СЭ, 2003, - 192 с.

17. Левитес Д.Г. Практика обучения: современные образовательные технологии. -М.; Воронеж, 1998. - 337 с.

18. "Моделі навчання" (для студентів педагогічних спеціальностей) / За ред. Т.С. Кашманової. Серія: навчально-методичні матеріали — Вип. 5. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002.-22с.

19. Макшанов С.И. Психология тренинга. - СПб., 1997. - 237 с.

20. Матюшин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. - М., 1972. -354 с.

21. Монахов В.М. Технологические основы проектирования и конструирования учебного процесса. - Волгоград, 1995. - 322 с.

22. Назарова Т.С. Педагогическая технология: новый этап эволюции // Педагогика. - 1997. - № 3. - С.20.

23. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е.С.Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров. Под ред. Е.С. Полат. М.: "Академия", 1999. - 65 с.

24. Нор Е.Ф. Технология организации групповой учебной деятельности. -Николаев. 1998. - 75 с.

25. Освітні технології у школі та вузі: Матеріали науково-практичної конференції / За ред. О.М. Пєхоти. Миколаїв: МФ На УКМА, 1999.

26. Освітні технології. Навчально-методичний посібник / За заг. ред. О.М. Пєхоти. - К.: А.С.К., 2001. - 348 с.

27. Педагогіка / За ред. М. Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - 543 с.

28. Педагогічна технологія: Посібник / І.Ф. Прокопенко, B.I. Євдокимов. - X.: Основа, 1995. – 548 с.

29. П'ятакова Г.П. Адаптація майбутнього вчителя до педагогічної діяльності на практичних заняттях з методики викладання літератури // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Вип. 15. Ч.2., 2001. - С. 86-89.

30. П'ятакова Г.П. Застосування інтерактивних методів навчання на заняттях із курсу "Історія російської літератури" у вищій школі // Тези доповідей звітної наукової конференції кафедри педагогіки, 19 лютого 2002 p.- Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. - С. 41- 47.

31. П'ятакова Г.П., Заячківська Н.М. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі // Навчально-методичний посібник для студентів та магістрантів вищої школи. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. - 55 с.

 

Допоміжна література

1. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества - М, 1979. -378 с.

2. Безпалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. - М., 1989.-178 с.

3. Бехтерев В.М. Общие основы рефлексологии человека.- Л.,-1926.-245 с.

4. Выготский Л.С. История развития высших психических функций // Собр. соч. - М., 1983. - Т.4. - С.37-77.

5. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственное развитие. -М., 1985.-278 с.

6. Пехота Е.Н. Технологический подход в образовании с позиций педагогики ненасилия и развития. // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. - Вип. 4. - Одеса, 1999.

7. Практикум по социально-психологическому тренингу. -СПб., 1997.

8. Психогимнастика в тренинге /Под ред. Н.Ю. Хрящевой. -СПБ., 1999.-256 с. Роджерс Н. Творчество как усиление себя // Вопросы психологии. - 1990. -№ 3. - С. 165.

9. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. –

10. М.: Народное образование, 1998. - 589 с.

11. Ярошевский М.Г. Психология творчества и творчество в психологии // Вопросы психологи. - 1985. - № 6. - С. 16-37.

12. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997. - 193 с.

Типи практичних занять

Розглянемо лише деякі типи практичних – семінарських занять, які, на наш погляд, зможуть проілюструвати застосування інтерактивних методик у вищій школі. Зупинимося, передусім на заняттях, де відпрацьовуються комунікативні, вербальні, дискусійні вміння, які необхідні майбутнім випускникам гуманітарних факультетів.

На практичному занятті-конференції студенти "перевтілюються" у дослідників з конкретної проблеми, що зазначена у планах до заняття (здебільшого п'ять-шість питань). Студенти розподіляються на дослідників-доповідачів (п'ять осіб), опонентів (п'ять осіб), учасників конференції – більшість студентів. Обирається керівник секції та секретар. Викладач, залежно від мети заняття, може бути ментором, модератором або координатором-спостерігачем. Головне завдання – підготувати студентів до участі у конференціях різного рівня, тому питання до семінарського заняття будуть доповідями науковців з різних країн світу. Отже, на практичних такого типу використовують рольові ігри. Виступи учасників оцінюють колективно.

Практичне заняття – захист курсової (дипломної) роботи –важливе для фахової освіти випускників гуманітарних факультетів. Досвід свідчить, що студентові важко підготувати стислий виступ, рецензію на роботу, тому заняття і передбачає розвиток саме цих навиків. Групу студентів поділяють на авторів дослідної роботи (п'ять-шість осіб), рецензентів (п'ять-шість осіб), опонентів (п'ять-шість осіб), членів комісії, яка оцінює виступи.

Практичне заняття-диспут.

Ця форма роботи в університеті, як і попередні, пов'язана з мотивацією діяльності студентів гуманітарних факультетів, передбачає розвиток їх комунікативних умінь, які так необхідні майбутньому викладачеві, політику, адвокату тощо. Можна обрати декілька тем з курсу, щоби вдосконалювати вміння вести дискусію, науковий діалог з опонентами, рецензентами, коректно ставити запитання дослідникам, чітко та логічно на них відповідати.

Практичне заняття – "вибори".

На цьому занятті моделюються ситуації, які допоможуть по­рівняти два типи виборів (демократичні й недемократичні) і пока­зати перевагу перших. Викладач призначає комітет з кількох студентів, який визначає імена кандидатів. З'ясовуються відмінності під час голосування за одну кандидатуру, або можливість обирати за альтернативним списком. Обов'язково пригадуємо вибори в Радян­ському Союзі та ін. Відзначаємо у процесі обговорення, які почуття викликає у виборців голосування за кандидатуру, що є у списку єдиною. Друга мета заняття: сформувати суспільно-громадянську позицію, відповідальність за майбутнє держави. Отже, на такому занятті викладач може допомагати формуванню загальнолюдських цінностей, демократичних ідеалів.

Практичне заняття за методом "снігова куля"

Цей тип заняття складний за своєю методикою, проте може відіграти важливу роль у підготовці спеціаліста до самостійної наукової діяльності. До планів практичних занять обов'язково додаються проблемні дискусійні питання, вирішити які легше у невеликій групі. Об'єднуємо студентів у групи по двоє-троє, даючи змогу обговорити проблему протягом 5 хв. Наступний крок – об'єднання маленьких груп по дві, а згодом – в одну-дві великі, щоб поступово, аналізуючи складне питання, зібрати достатньо матеріалу та спільно вирішити проблему. Відповідають переважно студенти, які обізнані з цього питання, або ті, кого висуває група (групи).

Тренінг сенситивності

Сенситивність – це цілісна, загальна здібність людини, яка здатна прогнозувати почуття, думки та поведінку іншої людини... Головні завдання, які вирішує тренінг сенситивності:

- збільшити розуміння себе та розуміння інших;

- розуміти групові процеси через відчуття локальної структури;
розвивати окремі навички у поведінці.

Рекомендація: ми ускладнюємо цю вправу, яка подібна до першої вправи тренінгу партнерського спілкування.

Вправа 44. Один учасник з групи має перерахувати тих, у кого є сестри, брати, хто знає французьку, англійську мови та ін.

Рекомендація: виконується у парах.

Вправа 45. 1. Протягом 5 хв дивимося один на одного. 2. Повертаємося спиною до партнера та відповідаємо письмово на питання: Які очі у вашого партнера (все про зовнішність)? Повертаємося знову до нього та перевіряємо свої відповіді. 3. Поміняємося парами. 4. Дивимося на напарника 1 хвилину. Записуємо відповіді на питання про одяг: "Якого кольору у нього взуття?" 5. Пересідаємо знову та спробуємо розповісти про свого партне­ра все, що вже знаємо: "у тебе є дочка, ти знаєш французьку мову..." Отже, згадуємо вправи за № 1 та 44. Партнер коректує вашу оповідь. Міняємося місцями.

Вправа 46. Дивимося один на одного уважно 1,5 хв. Зупиняємося перед учасником, наприклад, Іриною та говоримо: "Я іду по колу, проходжу одного, другого, третього... Хто переді мною?" (повинен вгадати, наприклад, це - Володимир). Потім задаємо питання про зовнішній вигляд: "Якого кольору піджак на Володимирові?"

Вправа 47. Намагайтеся побачити кожного (як він виглядає, в якому стані). Спостерігаємо 3 хвилини. Кидаємо м'яч та повідомляємо, що нового ми дізналися про учасників.

Вправа 48. Кидаємо м'яч по черзі та називаємо ім'я того, кому кидаємо, та фразу, яку він казав (учора, сьогодні). Намагаємося пригадати її.

Вправа 49. Один учасник добровільно залишає кімнату, уважно перед тим озирнувшись довкола. Повертається через 2-3 хвилини та відповідає на питання: "Що змінилося?"

Вправа 50. Розподілимо групу на дві частини. Сідаємо один проти одного. Запам'ятаємо своє місце – "один". "Два" - міняємося місцями, запам'ятовуючи своїх сусідів. Коли тренер називає 1 або 2, треба відповісти, хто сидів поруч.

Вправа 51. Спостерігаємо непомітно за людиною, ім'я якої написано на картках, що роздав тренер. На рахунок "один" ви спостерігаєте за цією людиною, роблячи якісь рухи, жести. На рахунок "два" – потрібно відповісти на питання, хто спостерігав за вами та вказати, які рухи він робив?

Вправа 52. Перевірте, наскільки розвинуте у Вас відчуття часу. Спробуйте заплющити очі та по команді "почали" зорієнтуйтеся, коли пройшла хвилина.

Вправа 53. Заплющіть очі та уявіть, що відчуваєте, коли чуєте ті чи інші звуки: різко загальмувала машина, заграв оркестр, шум морських хвиль, розбилася чашка.

Вправа 54: а) "Я бачу". Потрібно описати зовнішній вигляд будь-кого з учасників тренінгу: руки лежать на колінах, ти повернула голову ліворуч... Усвідомлюємо різницю між тим, що бачимо та уявляємо; б) учасник, який сидить спиною, повинен вгадати, кого описує керівник тренінгу.

Рекомендація: потрібно познайомити учасників з класифікаціями експресивної міміки та фундаментальними емоціями.

Тренінг креативності

Професія педагога – професія творча. Саме від рівня інтелектуального потенціалу вчителя, його вміння творчо мислити і втілювати свої задуми у життя залежить кінцевий результат розвитку учнів. Отже, чим вищою є креативність вчителя, тим більше шансів для розвитку творчого потенціалу в учнів. До речі, вчитель сьогодні має можливість не лише ознайомитися з природою та специфікою процесу креативності, а й підняти цей рівень у себе, навчитися розвивати креативність у своїх учнів.

Для людини, яка виявляє креативність у різних видах діяльності, характерні допитливість, відкритість для будь-якого дослідження, намагання його примножити. Різноманітні численні дослідження, відомі з наукової літератури, описують умови, що необхідно створити для встановлення більшої кількості взаємозв'язків між явищами, подіями, фактами, які підвищують ймовірність появи нових ідей. Р. Епштейн, доктор філософії, директор Кембриджського Центру Досліджень поведінки у штаті Массачусетс США, вказував на необхідність вивчати щось нове для того, щоб збільшити свій творчий потенціал. "Якщо ви банкір, навчіться танцювати чечітку. Якщо ви няня, займіться курсом міфології. Прочитайте нову книгу на маловідому вам тему. Замініть газету. Нове з'єднається зі старим у формах, раніше невідомих, і, можливо, дивовижних". Психологи вважають, що іноді знайомий нам світ відокремлений від світу незнайомого майже умовним кордоном. Ю. Кузнєцов, зокрема стверджує, що "кінець світу за кожним рогом". Тому подолати цей кордон вдається лише тим, хто постійно розсуває його межі, не визнаючи їх недоторканості. Цю проблему і допомагають розв'язати психофізичні вправи третього виду тренінгу – тренінгу креативності.

Отже, проводячи вправи цього тренінгу, потрібно пояснювати його мету, створювати креативне середовище, яке спонукає до проявів творчого мислення і поведінки.

Рекомендація: Вправи на знайомство. Працюємо в колі, всі завдання виконуємо за годинниковою стрілкою.

Вправа 63. Кожен з учасників по черзі називає своє ім'я та три риси, що йому притаманні, які починаються на таку саму літеру. Ця вправа потребує від учасників винахідливості та гнучкості мислен­ня. Можна спростити завдання і назвати лише 1-2 риси.

Вправа 64. Кожен з учасників повинен назвати своє ім'я, одне із своїх реальних хобі та одне, яке хотів би мати. Наступний учасник говорить своє ім'я, реальне хобі і те, яке хотів би мати, потім повторює все, що сказав перший учасник. Наступний повторює все за першим і другим.

Вправа 65. Кожен по черзі називає три слова, що пов'язані з його ім'ям, саме ім'я називати не потрібно. Всі повинні зрозуміти, як називається ця людина.

Вправа 66. Тренер повідомляє про схильність математиків всі явища і предмети описувати за допомогою формул. Перевтілимося у математиків і, назвавши своє ім'я, повідомимо формулу, яка відповідає вашій особистості. Завдання важке. Проте тренер не повинен наводити прикладів. У кожного є можливість створити свою математичну мову.

Вправа 67. Потрібно згадати людину (добре вам знайому), яка, на вашу думку, є креативною. Назвіть своє ім'я, потім риси, особливості цієї людини, які, на ваш погляд, дають можливість вважати її креативною.

Вправа 68. Тренер, який стоїть у центрі кола, пропонує пересісти тим, хто володіє якимось умінням, наприклад, керує автомобілем. Під час пересаджування тренер займає вільне місце. Учасник, який залишився без місця, продовжує вправу. Після того, як назвали 8-10 умінь, кожен повинен написати розповідь про групу, враховуючи всю отриману інформацію.

Вправа 69. Кожен учасник називає своє ім'я і ті риси, особливості поведінки, все, що в ньому є для спонукання іншої людини до творчості, створення нового, нестандартної поведінки (любов, інтерес до людей, ентузіазм до створення чогось нового, відсутність тиску, готовність навчатися в інших тощо).

Рекомендація: виконуючи цю вправу у студентському, учнівському середовищі, можна перераховувати будь-які професійні вміння.

Вправа 70. Кожен з учасників повинен подумати, ким він може працювати, крім професії, яку набуває в університеті. Називаючи ім'я, потрібно перерахувати декілька варіантів можливих професійних ролей.

Рекомендація: наступні вправи допомагають усвідомити етапи креативного процесу, а також бар'єри проявів креативності і створення умов для їх подолання або зменшення впливу.

Вправа 71. Всі учасники повинні зосередитися на собі, своїх переживаннях, відчуттях, думках. Відчувши себе, своє тіло, потрібно зосередитися на ідеї мінливості світу, в якому ми живемо. Які думки у вас виникають? Як ви почуваєте себе у цьому світі, де все блискавично змінюється? Учасники розмірковують над питанням: Які риси, особливості поведінки допомагають жити у цьому світі, а які ускладнюють життя? Можна розмірковувати, закривши очі. Через деякий час пропонуємо всім намалювати свої відчуття, переживання, почуття. Малюнки розвішуємо так, щоб всі їх бачили. Наступний крок: об'єднаємо учасників у групи по 4-5 чоловік і поділимося нашими роздумами про якості, які допомагають нам жити у цьому світі і які ускладнюють життя. Знову об'єднуємося в одну групу і записуємо якості, які визначили учасники.

Рекомендація: Ця вправа допомагає усвідомити особливості проявів креативності. Учасники сидять у колі та кидають один одному м'яч, запам'ятовуючи того, у кого вже м'яч побував: всі повинні взяти участь у грі.

Вправа 72. Кидаючи м'яч іншому учасникові, потрібно назвати якості, особливості поведінки креативної людини. Потрібно бути уважними, не повторювати вже назване іншими. Після того, як м'яч побував у кожного, змінюємо завдання: тепер ми будемо називати якості, особливості поведінки антипода креативної людини.

Рекомендація: Наступна вправа допоможе учасникам потренуватися у виборі більш виразних засобів для того, щоби зобразити слово, а також розвинути свою фантазію, експресивність. У процесі обговорення етапів креативного мислення тренер повинен пояснити учасникам, як важливо для успішного вирішення проблемної ситуації ретельно зібрати інформацію, побачити щось спільне між діями різних людей.

Вправа 73. На спині одного з учасників приколюємо картку з написом (наприклад, сон, весна, фараон, організм, ніч, радість тощо). Він повинен викликати будь-кого з групи для того, щоб дізнатися, що написано на картці. Учасники допомагають зрозуміти, який це напис, тільки невербальними засобами. Обговорюємо результати роботи.

Вправа 74. Тренер називає предмет і кидає м'яч іншому. Той, хто його отримав, повинен назвати три (два) нестандартні способи використання цього предмета, наприклад: молоток – вішак, прес-пап'є, ручка для важкої сітки. Домовляємося, що не будемо називати універсальних способів використання предметів.

Вправа 75. Кидаючи м'яч іншому, називаємо колір. Той, хто піймав, повинен назвати об'єкт цього кольору. Потрібно уважно виконувати вправу, не повторювати кольори і об'єкти.

Вправа 76. Той, хто кидає м'яч, говорить одне з трьох слів: "повітря", "земля", "вода". Той, хто спіймав, повинен відповісти конкретно: назву птаха, тварини, риби. Потім він називає знову слово, наприклад, "повітря ". Вправу потрібно проводити швидко.

Вправа 77. Спробуємо разом завантажити баржу. Тренер називає предмет на одну з літер алфавіту. Учасникам потрібно також називати предмети на цю літеру. Попереджаємо учасників, що на баржу не можна вантажити, наприклад, астероїди й айсберги, а також, оскільки ми гуманісти, то не будемо вантажити тварин і людей, наркотики, зброю, хімічну отруту та ін.

Вправа 78. Ми збираємося у похід. Складемо наш рюкзак. Кожен з учасників по черзі повинен невербальними засобами зобразити те, що він обов'язково візьме із собою. Той, хто відгадав, буде зображати свій предмет.

Вправа 79. На аркушах паперу кожен з учасників тренінгу повинен записати аргументи "за" куріння. Через три хвилини з'ясовуємо, чи записані аргументи. Наступний крок: всі учасники можуть упродовж трьох хвилин поділитися враженнями з колегами та запам'ятати найбільш оригінальні аргументи (один-два). Потім кожен повинен записати аргументи "проти" куріння. Знову даємо три хви­лини на обмін думками. Вправа закінчується обговоренням у групі найбільш оригінальних аргументів. Цю вправу можна провести, використовуючи метод " снігової кулі".

Рекомендація: наступне завдання виконуємо у парах. Вправу на розвиток мовлення можуть використовувати на заняттях зі студентами-філологами, філософами тощо.

Вправа 81. Поговоримо про різні прикмети. Наприклад, говорять: впав ніж, відкоркувалася пляшка – прийде чоловік. Спробуємо вигадати свої прикмети. Той, хто кидає м'яч, говорить, що вдало; той, хто упіймав – прикмету: упала квітка – прийде дівчина...

Рекомендація: Вправи, пов'язані із застосуванням асоціативного механізму, допомагають учасникам краще використовувати досвід, який вони мають. Будемо працювати над вправами з асоціативним ланцюжком, щоб засвоїти навички включення у процес пошуку вирішення проблеми. Після закінчення цих вправ потрібно обговорити, у чому виникала складність. Вправу на розвиток мислення доречно виконувати студентам-математикам, філологам, філософам, історикам, географам тощо.

Вправа 82. Ми будемо кидати один одному м'яч, називаючи будь-який іменник. Той, хто упіймав м'яч, повинен назвати свою асоціацію (іменник). Наступний повинен сказати слово, яке є асоціацією на сказане другим учасником.

Вправа 83. Називаємо будь-який іменник, кидаючи м'яч. Той, хто спіймав, повинен назвати якесь слово (дієслово, іменник, прикметник...). Потім він кидає м'яч і говорить своє слово. Вправа виконується до моменту, коли виникають труднощі навести асоціацію-слово. Можна задати питання: "На що Ви звернули увагу під час вправи?"

Вправа 84. Уявімо себе літературними героями. Тренер, кидаючи м'яч, говорить: "Мауглі". Учасник, який спіймав м'яч, повинен перевтілитися у героя і сказати асоціацію, відчуваючи себе ним, на наступне слово тренера, наприклад, квітка. Ця вправа, на думку М. Пруста, допомагає "набути нові очі".

Вправа 85 Кидатимемо один одному м'яч, називаючи будь-які об'єкти. Той, хто отримав м'яч, повинен назвати країну, яка в нього асоціюється з цими об'єктами.

Рекомендація: закінчуємо тренінг вправами, які пов'язані з розвитком сенситивності, на спостереження за учасниками.

Вправа 86. Всі учасники групи виконують завдання: подумайте дві хвилини і дайте відповідь на питання: "Які відчуття у вас виникли стосовно сусіда справа (зліва)? Потрібно назвати найяскравіше враження.

Вправа 87. Будемо кидати один одному м'яч, називаючи позитивну якість людини, якій ми відправляємо м'яч. Слідкуємо уважно за тим, щоби вправу виконали усі учасники.

Рекомендація: тренер дає можливість учасникам сконцентруватися на своєму партнерові справа (зліва). Вправа допомагає отримати кожному учасникові особистісну підтримку.

Вправа 88. Потрібно подумати і вирішити для себе, з образом якої архітектурної споруди асоціюється ваш сусід (вежа, міст, колона, палац)? Потрібно обговорити, яким чином виникають ці асоціації. Завдання можна змінити: учасники уявляють сусіда в образі літературного героя, тварини.

Ці вправи дають змогу кожному отримати образні й вербальні відображення, асоційовані з архітектурною спорудою, з будь-якою твариною, героєм твору. Тому вони збагачують уявлення людини про себе значущими деталями. Людина зберігає у своїй пам'яті інформацію про себе, побачену іншими, як про стійку архітектурну споруду, тварину, романтичного героя літературного твору. Ця інформація може допомогти йому у критичній ситуації, допоможе уникнути переоцінки або надасть відчуття своєї значущості для інших.

Вправа 89. Тренер, прощаючись з учасниками, може запропонувати їм виконати вправу, яка пов'язана з рекламною традицією робити написи (девізи, слонги) на бігбордах. Ці написи повинні відобразити життєву позицію, девіз господаря. Уявімо, що ми також зробили б написи на наших сорочках, тенісках тощо. Кидає м'яч зі словами: Якби ти займався серфінгом, на твоїй тенісці було б написано: "Тримайся на високій хвилі!" Той, хто спіймав м'яч, повинен погодитися з цим або ні. Потім він проговорює свою фразу іншому учаснику, передаючи йому м'яч.

Застосування тренінгових технологій на заняттях із курсу "СТНРМ"

Адаптація студента до професії вчителя починається з курсів "Психологія", "Педагогіка", "Методика фахової дисципліни" та продовжується під час педагогічних практик, коли студенти самостійно готують та проводять заняття і позакласні виховні заходи з учнями у базових школах або зі студентами в університеті. Під час обговорення результатів педагогічних практик досить часто чуєш від студентів, що вони стикалися з проблемами у спілкуванні зі школярами, особливо спілкуючись із підлітками. Саме перша зустріч, знайомство з учнями відіграють важливу роль у подальшій роботі. Тому на заняттях з курсу "СТНРМ" ми застосовуємо метод "комунікативна атака": кожен студент за 1,5 хвилини повинен представити себе класу. Подання своєрідної самореклами потребує підготовки, відбору тільки такої інформації, яка була б невідомою і змогла б зацікавити учнів. Саме із вправи "знайомство" починається кожне заняття з тренінгу спілкування. Це допомагає сформувати такі відносини, коли враховуються інтереси інших учасників, що взаємодіють, а також їх почуття, емоції, переживання, визначається цінність особистості іншої людини.

Групова форма роботи досить часто використовується під час тренінгу. Цікавою є вправа, де ведеться розмова на вказану тему всіма учасниками. Можна придумати всім разом казку, фантастичне оповідання, детектив, сюжет мультфільму. Будь-хто починає оповідь, інші за годинниковою стрілкою продовжують її. "Тему можна визначити заздалегідь, однак допускається і спонтанний початок. Можна і заздалегідь домовитися про індивідуальний внесок кожного у групове оповідання: наприклад, кожному дозволяється висловити не менше двох речень протягом однієї хвилини" [26, с. 146]. Після завершення оповідання група оцінює результат спільної творчої праці: оригінальність сюжету, вдалий початок, несподіване закін­чення. Ця вправа корисна для студентів філологів та інших гумані­тарних факультетів, оскільки розвиває метафоричне мовлення і художньо-образне мислення.

Популярним сьогодні є такий засіб тренінгу як сторітеллінг, який вже понад сотню років відомий у Великобританії та США. Це усний переказ відомої казки, анекдота, пригоди, у якому версія оповідача відрізняється від оригіналу. Вважається, що така інтерпретація відомого сюжету стимулює уяву, формує основи літературного смаку, виконує важливу роль у становленні особистості учнів та їх соціальної адаптації [26, с. 147].

Робота у групах активізує учнів, збільшує результативність їхньої діяльності. Це доводять методики, пов'язані зі спільним пригадуванням. Перша методика допомагає разом пригадати вірш чи байку. Спочатку кожен з учасників виконує завдання індивідуально, фіксує на листку відомі слова або залишає пропуски на місці забутих слів, фраз. Під час спільного пригадування заповнюються всі пропущені місця. Друга методика допомагає пригадати розташування будинків на окремих вулицях, вулиць в окремих районах міста та ін.

У тренінгу досить поширеним є використання рольових ігор. Кожен тренер може застосовувати сюжети вже відомих ігор або для кожної групи створювати нові.

Багато вправ, зазначених у розділах "Тренінг сенситивності", "Тренінг креативності", можуть використати студенти біологічного, географічного, філологічного, математичного, історичного філософського факультетів та факультетів іноземних мов, міжнародних відносин на заняттях з мікровикладання, коли відтворюються етапи засвоєння знань, закріплення нового матеріалу. Отже, студенти можуть, оперуючи конкретним матеріалом своєї дисципліни, засто­совувати ці вправи на заняттях спочатку в аудиторних умовах, а потім і на практиці. Наприклад, використовуючи вправу "Арифмометр", можна повторити прості й двозначні числа, відпрацювати дії множення, ділення на швидкість та ін. Багато вправ можна застосовувати на уроках іноземної мови. Вони не лише допоможуть засвоїти нову лексику з конкретної теми, а й розвивають мовлення, вимову тощо. Вправи на асоціації з літературними героями допоможуть історикам відтворити епоху, історичну подію, окреслити особу діяча тої чи іншої доби і країни, а філологам – проникнути у творчу лабораторію письменника, зрозумівши характер, вчинки літературного героя. Відбір тренінгових вправ, безумовно, залежить від творчості самого педагога, від мети заняття, перш за все розвиваючої: які вміння і навички на занятті потрібно сформувати в учнів.

Отже, досвід засвідчує, що застосування тренінгу на практичних заняттях допомагають викладачеві адаптувати студентів до педагогічної діяльності, навчити їх правильно спілкуватися зі своїми учнями, показати багатосторонність педагогічного спілкування. Цілі курсу "СТВРМ" і тренінгу збігаються. Насамперед, тренінгові вправи допомагають розвивати у студентів педагогічні здібності та вміння оволодівати таким складним видом діяльності, як діяльність учителя. Впровадження тренінгових вправ на заняттях допомагає практично відтворити комунікативні вміння педагога, що неможливо на звичайних практично-семінарських за­няттях, готує студента до викладання конкретної дисципліни в аудиторних умовах. Тому тренінг можна вважати новою технолотією у навчальному процесі, яка адаптує майбутніх педагогів до професії.

Тренінг як нова педагогічна технологія вбирає у себе зміст усіх визначень оього поняття, бо охоплює різноманітні методи та прийоми. Тренінг допомагає в організації і проведенні навчального процесу, створює комфортні умови для співпраці вчителя і учнів, викладачів і студентів, виявляє майстерність педагогів.

 

 

Лекція № 2

План

Ігрові технології навчання.

Проектна технологія.

Технології життєтворчості.

 

Технології навчання рідної мови можуть бути різноманітними і мають оптимально враховувати пізнавальні можливості й інтереси дітей, а також умови, у яких здійснюється навчальний процес, і тим самим максимально сприяти особистісному розвиткові учнів. Розробка методики навчання російської мови на рівні певної технології означає можливість застосування прогресивних способів навчання кожним педагогом, який оволодів цією технологією, що забезпечує істотне підвищення ефективності навчального процесу.

До перспективних освітніх технологій, апробованих у кращих освітніх закладах країни, слід залічити особистісно зорієнтовані технології, інформаційні освітні технології, технології саморозвитку, життєтворчості, вальдорфську педагогіку тощо.

Особистісно зорієнтовані технології, найбільш пристосованими до сучасних освітніх умов, є система розвивального навчання, групова форма навчальної діяльності, технології формування творчої особистості, навчання як дослідження тощо. Психологічне обґрунтування системи розвивального навчання дав Л.Виготський, орієнтуючи педагогів на таку організацію навчальної діяльності, яка б здійснювалася в "зоні найближчого розвитку" кожного учня. Технологічну основу такої організації навчання розробили В.Давидов і Д.Ельконін. Нині в багатьох школах успішно впроваджується ця модель навчання рідної мови.

Технологія формування творчої особистості спрямована на розвиток таких здібностей, як здатність бачити проблеми, виявляти суперечності, висувати гіпотези, оригінальні ідеї, аналізувати, інтегрувати, трансформувати та синтезувати інформацію, уміння здійснювати пошук, дослідницьку діяльність, дивергентність мислення, які мають велике значення для розвитку мовленнєвих здібностей. Тому оволодіння цією технологією має бути одним з пріоритетних завдань кожного вчителя російської мови.

Групова форма навчальної діяльності значно розширює можливості співробітництва дітей, активізує й розвиває мовленнєві здібності, уміння спілкуватися, актуалізує потенційні можливості учнів, формує позитивне ставлення до навчання. Саме тому бодай елементи групової форми занять мають бути складовими компонентами сучасного уроку рідної мови.

Дослідницька технологія має реалізуватися насамперед у процесі організації навчальної діяльності школярів з високим рівнем пізнавальних можливостей, які виявляють такі особистісні якості, як яскраві аналітичні здібності, спостережливість, гнучкість мислення, багатство уявлень, здатність до зосередженої й відповідальної праці. Водночас зазначені якості необхідно формувати й в інших учнів, у яких ці якості яскраво не виявлені, адже вони мають велике значення для самопізнання, саморозвитку і розвитку мовленнєвих здібностей школярів.

Інформаційні освітні технології відкривають небачені раніше перспективи індивідуалізації навчання і підвищення його ефективності. Саме завдяки цим технологіям учень позбувається механічної та рутинної роботи у процесі навчання, може організувати власну пізнавальну діяльність на оптимальному рівні трудності, набуває неоціненного досвіду орієнтуватися в неосяжному масиві інформації, визначати пріоритети та вибирати стратегії, що збагатить його досвідом творчої діяльності, забезпечить необхідну підготовку для життєдіяльності в інформаційному суспільстві.

Технології життєтворчості ґрунтуються на ідеях гуманістично-особистісної педагогіки і спрямовані на сприяння різнобічному розвиткові учня, допомогу йому у виборі власної життєвої стратегії, усвідомленні сенсу життя, своєї життєвої місії, а також оволодінні вміннями пізнавати навколишній світ і себе, працювати, жити в колективі, самовдосконалюватися.

Ці та інші перспективні освітні технології мають упроваджуватися не лише в гімназіях, ліцеях, колегіумах, а й у загальноосвітніх школах у міру створення в них відповідних умов, переходу колективу на педагогіку співробітництва, що найбільше відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності школярів, забезпечує партнерську співпрацю вчителя й учнів, спрямовану на розв'язання системи суспільно та особистісно найважливіших навчальних і життєвих проблем. За такого підходу учень є не тільки об'єктом, а й суб'єктом навчання, співавтором уроку, основна ж стратегія вчителя полягає у виявленні індивідуальних його здібностей і нахилів та створенні сприятливих умов для подальшого їх розвитку, самопізнання і саморозвитку, в залученні школярів до активної пізнавально-комунікативної діяльності на всіх її етапах (мотиваційно-цільовому, предметно-планувальному, операційно-виконавчому і рефлексивно-оцінному), у цілеспрямованому й гармонійному формуванні системи вмінь і навичок, що забезпечують мовленнєву компетенцію; аналітико-синтетичних, перцептивно-мнемонічних, репродуктивно-варіантних, творчих тощо.

 

 

 

Педагогические технологии. Педагогическая печать все чаще пишет о педагогической технологии не как об области использования технических средств, компьютеров в обучении, а как об области знаний, позволяющих структурировать и научно обосновать рекомендации педагогам.

Дело не в том, что мы используем новый термин: ничего не меняется, если «методы групповой работы» назвать «групповой техн