Тема: правове регулювання пенсійного забезпечення у накопичувальній системі

 

План заняття

1. Суб’єкти пенсійного страхування в накопичу вальній системі.

2. Особливості формування Накопичувального фонду.

3. Істотні умови договору страхування довічної пенсії.

4. Види довічних пенсій.

5. Особливості здійснення виплат довічних пенсій.

6. Система, принципи та суб’єкти недержавного пенсійного забезпечення.

7. Недержавні пенсійні фонди, їх види та органи управління.

8. Пенсійний контракт та пенсійна схема.

9. Види пенсійних виплат в системі недержавного пенсійного забезпечення, умови та порядок їх виплати.

10. Державний нагляд та контроль у накопичувальній пенсійній системі.

Методичні вказівки

Студентам слід визначити суб’єкти пенсійного страхування в накопичувальній системі, коло осіб, які мають право на пенсію в накопичувальній системі. З’ясувати особливості формування та структуру Накопичувального фонду, порядок створення Ради Накопичувального фонду та правовий статус компаній з управління активами.

Необхідно звернути увагу на види довічних пенсій та особливості здійснення виплат довічних пенсій, а також дати визначення понять: «довічна пенсія з установленим періодом», «довічна обумовлена пенсія», «довічна пенсія подружжя». Учасник накопичувальної системи пенсійного страхування має право вільного вибору одного з видів довічних пенсій. Вид довічної пенсії, обраний учасником накопичувальної системи пенсійного страхування, зазначається в договорі страхування довічної пенсії. Студентам варто проаналізувати порядок укладення та істотні умови договору страхування довічної пенсії. У договорі страхування довічної пенсії обов'язково зазначається ставка інвестиційного доходу, яка застосовується для розрахунку обраної довічної пенсії. Страхова організація не має права відмовити учаснику накопичувальної системи пенсійного страхування в укладенні
договору страхування одного з видів довічної пенсії

Студент повинен вміти дати визначення системи, принципів та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення. Особливостями створення і функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів є те, що недержавне пенсійне забезпечення є для них виключним видом діяльності. Вони створюються на підставі рішення засновників і не можуть змінювати їх вид та найменування, зазначені у статуті. Слід з’ясувати, хто може бути засновниками, а хто учасниками та вкладниками недержавних пенсійних фондів, їх види та органи управління. Правовий статус адміністратора та вкладника фонду.

Необхідно вивчити поняття «пенсійний контракт» та «пенсійна схема», істотні умови пенсійного контракту, порядок прийняття пенсійної схеми, визначити види пенсійних виплат у системі недержавного пенсійного забезпечення, умови та порядок їх виплати, а також успадкування пенсійних активів. Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та його вкладником, який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника. Умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення, що здійснюється пенсійними фондами, визначаються пенсійними схемами. Пенсійні схеми та зміни до них підлягають реєстрації в національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Пенсійний фонд може використовувати кілька пенсійних схем.

Пенсійні фонди можуть здійснювати такі види пенсійних виплат: 1) пенсія на визначений строк; 2) одноразова пенсійна виплата.

Слід розглянути і проаналізувати особливості державного нагляду та контролю у накопичувальній пенсійній системі, особливості відповідальності юридичних осіб, які надають послуги в накопичувальній пенсійній системі.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Визначте коло осіб, які мають право на пенсію в накопичу вальній системі.

2. Визначте порядок формування Ради Накопичувального фонду.

3. Складіть проект структури Накопичувального фонду.

4. Проаналізуйте правовий статус компаній з управління активами.

5. Дайте визначення понять: «довічна пенсія з установленим періодом», «довічна обумовлена пенсія», «довічна пенсія подружжя».

6. Охарактеризуйте особливості створення і функціонування корпоративних і професійних пенсійних фондів.

7. З’ясуйте правовий статус адміністратора недержавного пенсійного фонду.

8. Поясніть, чим відрізняється страховий контракт і страхова схема?

9. Складіть проект пенсійного контракту.

10. Проаналізуйте порядок успадкування пенсійних активів.

11. Визначте відповідальність юридичних осіб, які надають послуги в сфері недержавного пенсійного забезпечення.

 

Теми рефератів:

Договір страхування довічної пенсії.

Визначення та істотні умови пенсійного контракту.

Правовий статус юридичних осіб, які надають послуги в сфері недержавного пенсійного забезпечення: національна і зарубіжна практика.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

27. Про основні напрямки реформування пенсійного забезпечення в Україні: Указ Президента України від 13 квітня 1998 р. № 291/98 // Офіційний вісник України, 1998.— № 16.— Ст. 569.

28. Про прожитковий мінімум: Закон України від 15 липня 1999 р. № 966-ХГУ // Відомості Верховної Ради України, 1999.— № 38.— Ст. 348.

29. Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 р.: Закон України від 15 листопада 2001 р. № 2780-111 // Відомості Верховної Ради України, 2001.— № 52.— Ст. 452.

30. Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік: Закон України від 13 грудня 2001 р. № 2896-111 // Відомості Верховної Ради України, 2002.— № 15.— Ст. 99.

31. Про пенсійне забезпечення: Закон України від 5 листопаду 1991 р. № 1788-ХП (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України, 1992.— № 3.— Ст.ст. 10, 11

32. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 року N 1058-IV // Відомості Верховної Ради, 2003, NN 49-50, 51, ст.376;

33. Про пенсії за особливі заслуги перед Україною: Закон України від 1 червня 2000 р. № 1767-Ш // Відомості Верховної Ради України, 2000.— № 35.— Ст. 289; 2002.— № 41.— Ст. 293.

34. Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб: Закон України від 9 квітня 1992 р. № 2262-ХП (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України, 1992.— № 29.— Ст. 399.

35. Положення про пенсійний фонд України: Затверджено Указом Президента України від 1 березня 2001 р. № 121/2001 // Офіційний вісник України, 2001.— № д.— Ст. 350; № 39.— Ст. 1755; 2002.— № 26.— Ст. 1230.

36. Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників державних підприємств, установ, організацій, перебування на яких дає право на призначення пенсій та виплату грошової допомоги в разі виходу на пенсію по відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»: Затверджено постановою» Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2001 р. № 1571 // Офіційний вісник України, 2001.— № 47.— Ст. 2103.

37. Про порядок перерахунку пенсій науковим працівникам державних наукових установ, організацій та науково-педагогічним працівникам державних вищих навчальних закладів 1-1У рівня акредитації, яку вийшли на пенсію до набрання чинності Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. № 924 / Офіційний вісник України, 1999.— № 22.— Ст. 1004.

38. Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств і організацій згідно з Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи: Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1826 // Офіційний вісник України, 2000.— № 50.— Ст. 2165.

39. Батыгин К. С. Право социального обеспечения. Общая часть: Учебн. пособие. - М., 1998.

40. Бурак В.Я., Синчук С.М. Право соціального забезпечення України. Курс лекцій. – Львів: ЛНУ, 2003. – 208 с.

41. Буянова М. О., Кондратьева 3. А., Кобзева С. И. Право социального обеспечения: Учебн. пособие. - М., 1997.

42. Захаров М. Л., Тучкова Э. Г. Право социального обеспечения России. – М.: Изд. БЕК, 2002. – 560 с.

43. Захаров М. Л., Тучкова Э. Г. К вопросу о концепции нового закона о пенсионном обеспечении трудящихся // Сов. государство и право. - 1987. - №8.

44. Захаров М. Л., Тучкова Э. Г. К новому пенсионному закону — пора конструктивных решений // Сов. государство и право. - 1989. - № 12.

45. Мачулъская Е. Е. Право социального обеспечения: Учебн. пособие. - М.: Норма, 1998.

46. Мачулъская Е. Е. Практикум по праву социального обеспечения. - М.: Норма, 1998.- 252 с.

47. Пенсионное страхование: как его улучшить? // Соц. обеспечение. - 1994. - № 5. - С. 23-25.

48. Право социального обеспечения: Учебн. пособие / Под ред. К. Н. Гусова. - М.: Проспект, 1999.- 344 с.

49. Сулейманова Г. В. Социальное обеспечение и социальное страхование. - М., 1998.

50. Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине. – Х.: Одиссей, 2003. – 384 с.

51. Трудовое и социальное право зарубежных стран: основные институты / Под ред. Френкель Э.Б. – М.: Юристъ, 2002. – 687 с.

52. Тучкова Э. Г. Право социального обеспечения: Учебно-метод. посо­бие. М., 1995.

 

ТЕМА: СТРАХОВІ СОЦІАЛЬНІ ДОПОМОГИ

План заняття

1. Поняття, ознаки та види страхових соціальних допомог.

2. Допомога по безробіттю.

3. Допомоги з тимчасової непрацездатності:

4. Страхові виплати у зв’язку з нещасним випадком і професійним захворюванням.

5. Допомоги, зумовлені народженням дитини.

 

Методичні вказівки

Студент повинен знати, хто може бути визнаний безробітним: працездатні особи, що не мають роботи і заробітку, зареєстровані в органах служби зайнятості з метою пошуку підходящої роботи, шукають роботу і готові приступити до неї. Варто знати, які категорії громадян не можуть бути визнані безробітними і чому. При вивченні законодавства особливо уважно потрібно вивчити норми, що встановлюють, яка робота вважається підходящої і яка не може бути визнана підходящої, для яких груп населення будь-яка робота є підходящою. Необхідно засвоїти процедуру визнання громадян безробітними.

Необхідно дати поняття допомоги по безробіттю - це щотижнева виплата, надана протягом установленого законом терміну особам, визнаним безробітними, за рахунок коштів ДСЗ у розмірі, пропорційному втраченому заробіткові, або у твердій сумі і, що служить для них основним джерелом засобів існування. Студент повинен знати умови і процедуру реєстрації безробітних; умови, що визначають право на допомогу. Розміри допомоги по безробіттю диференціюються в залежності від категорії громадян, визнаних безробітними: мають необхідний мінімальний стаж роботи до настання безробіття; не мають необхідного стажу. Слід звернути увагу на визначення максимального і мінімального розміру допомоги. Допомога обчислюється в процентному відношенні до середнього заробітку, якщо особа, що звернулася, має встановлений законом стаж роботи В всіх інших випадках, у тому числі особам, що шукають роботу вперше, допомога по безробіттю призначається відповідно до розміру мінімальної оплати праці.

Терміни виплати допомоги з безробіття. Підстави призупинення та зупинення виплати допомоги. Матеріальна й інша допомога безробітному і членам його сім´ї.

Допомоги з тимчасової непрацездатності: слід дати аналіз поняття і види, порядок посвідчення тимчасової непрацездатності, призначення і виплата допомоги. До числа фактів, що породжують виникнення правовідносин із приводу виплати даної допомоги, відноситься не тільки настання тимчасової непрацездатності, але і факт її настання в період роботи.

Допомога з тимчасової непрацездатності видається:

а) при захворюванні (травмі);

б) при санаторно-курортному лікуванні;

в) при хворобі члена родини в разі потреби догляду за ним;

г) при карантині;

д) при тимчасовому переведенні на іншу роботу в зв'язку з захворюванням туберкульозом або професійним захворюванням;

е) при протезуванні з приміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства;

ж) у зв'язку з вагітністю і родами.

Єдиною підставою для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності є лікарняний лист (листок непрацездатності). Документ, що засвідчує непрацездатність при захворюваннях (травмах), повинен оформлятися в день установлення непрацездатності, включаючи святкові і вихідні дні. Не допускається вказівка в ньому минулих днів, за які хворий не був оглянутий лікарем. У виняткових випадках це може зробити тільки клініко-експертна комісія. Особам, що звернулися за медичною допомогою наприкінці робочого дня, з їхньої згоди лікарняний лист може бути виписаний з наступного робочого дня.

У залежності від причин непрацездатності діють різні правила видачі документів, її що засвідчують, котрі необхідно вивчити і пам'ятати.

Страхові виплати у зв’язку з нещасним випадком і професійним захворюванням. Студент повинен знати визначення нещасного випадку, та його відмежування від професійного захворювання, порядок, умови призначення та виплати таких допомог.

Допомоги, зумовлені народженням дитини. Слід звернути увагу на процедуру і терміни звернення за призначенням допомог. Документи, необхідні для прийняття рішень про призначення кожного з зазначених допомог. Джерело фінансування допомог зумовлених народженням залежить від трудового статусу суб'єкта правовідносин: працюючі за трудовим договором одержують їх з коштів Фонду соціального страхування (за винятком щомісячної допомоги на дитину); зайняті іншими видами діяльності (військова служба, навчання), а також непрацюючі — з бюджетів різних рівнів.

Суб'єктами правовідносин по виплаті допомоги по вагітності і пологах, а також одноразової допомоги в зв'язку з ранньою постановкою на облік у медичній установі можуть бути тільки жінки. Усі допомоги, за винятком допомоги по вагітності і пологах, призначаються у твердих розмірах, що співвідносяться з мінімальною оплатою праці.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Які особи не можуть бути визнані безробітними?

2. Які підстави призупинення та зупинення виплати допомоги?

3. Терміни виплати допомоги по безробіттю.

4. Як здійснюється посвідчення тимчасової непрацездатності?

5. Охарактеризуйте умови і процедуру реєстрації безробітних. Проаналізуйте умови, що визначають право на допомогу.

6. Дайте порівняльну характеристику допомоги по безробіттю та матеріальної допомога безробітному і членам його родини.

7. Охарактеризуйте підходи, які склалися в юридичній літературі стосовно класифікації допомог з тимчасової непрацездатності.

8. Визначте стадії процедури посвідчення тимчасової непрацездатності.

9. Визначте загальні правила призначення і виплати допомоги.

10. Назвіть документи, необхідні для прийняття рішень про призначення кожного з зазначених допомог. Складіть таблицю.

 

Теми рефератів:

Правовий статус безробітного.

Характеристика поняття тимчасової непрацездатності в праві соціального забезпечення.

 

 

Практичні завдання

1. У зв'язку з простудою громадянину Д. був призначений постільний режим. Проте він виїхав на рибалку, після якої прийшов на прийом до лікаря в нетверезому стані. Про ці факти лікар зробив відмітку в історії хвороби. Комісія по соціальному страхуванню відмовила Д. у оплаті лікарняного листа. Чи законне рішення комісії?

2. Громадянин Д. (52 роки) був звільнений з підприємства в зв’язку із скороченням штатів, одержував допомогу по безробіттю протягом 18 місяців. У листопаді 1997 р. виплату допомоги припинили «у зв'язку із закінченням терміну виплати». Чи має він право на отримання соціальної допомоги?

3. Громадянин З. (17 років) вчиться в останньому класі вечірньої школи, роботи не має. При звернені до центру зайнятості для реєстрації з метою пошуку роботи дістав відмову. Чи правомірна відмова?

4. Для реєстрації як безробітного в центр зайнятості звернувся громадянин Е. Із записів в трудовій книжці видно, що він ні на одному місці роботи не працював більше півроку, кілька разів його звільняли за порушення трудової дисципліни, він мав великі перерви в стажі. Останній раз він звільнився за власним бажанням без поважних причин в червні 1997 р. Чи має право центр зайнятості в цьому випадку зменшити розмір допомоги?

5. Громадянка Ц. знаходилася в щорічній відпустці з 1 по 24 червня 1997 р. 3 червня у неї захворіла трирічна дочка і їй був виданий лікарняний лист з 3 по 17 червня. Директор ТОВ відмовився сплатити лікарняний лист і продовжити відпустку Ц. Чи законні дії директора?

6. Громадянину Д. оплатили лікарняний лист з розрахунку двох попередніх місяців. Він хворів більше трьох місяців. Під час хвороби в АТ "Святослав" була підвищена зарплата. Чи повинні перерахувати розмір допомоги з тимчасової непрацездатності?

7. 1 лютого 1997 р. чоловік громадянки П. захворів грипом. Вона узяла на 10 днів відпустку без збереження заробітної плати. 8 лютого захворіла дворічна дочка. Чи має П. право на допомогу з тимчасової непрацездатності?

8. Громадянка Ч. знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до трьох років. Через місяць у неї повинна народитися друга дитина. У зв'язку з важкими першими пологами вона стала на облік в жіночу консультацію на 8-му тижні вагітності. На які допомоги вона має право?

9. Незаміжня друкарка З. усиновила 6-місячного хлопчика. Вона звернулася до директора інституту з проханням надати їй відпустку по догляду за дитиною до 3 років і призначити допомогу на період відпустки і щомісячну допомогу на дитину. У призначенні допомоги на дитину до 16 років їй було відмовлено. У відділі кадрів роз'яснили, що ця допомога одиноким матерям надається органами соціального захисту за місцем проживання. Чи має рацію відділ кадрів?

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: від 14 січня 1998 р. № 16/98 // Відомості Верховної Ради України, 1998.— № 23.— Ст. 121.

2. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що спричинили утрату працездатності: Закон України від 23 вересня 1999 р. № 1105-Х1У (зі змінами, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. № 2180-111) // Відомості Верховної Ради України, 1999.— № 46-47.— Ст. 403; 2001.— № 4.— Ст. 21.

3. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 р. №. 1533-111 // Відомості Верховної Ради України, 2000.— № 22.— Ст. 171.

4. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням: Закон України від 18 січня 2001 р. № 2240-Ш // Відомості Верховної Ради України, 2001.— № 14.— Ст. 71.

5. Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: Закон України від 11 січня 2001 р. № 2211-III // Відомості Верховної Ради України, 2001.— № 11.— Ст. 47; 2002.— № 17.— Ст. 124; № 30.— Ст. 210.

6. Про прожитковий мінімум: Закон України від 15 липня 1999 р. № 966-ХГУ // Відомості Верховної Ради України, 1999.— № 38.— Ст. 348.

7. Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 р.: Закон України від 15 листопада 2001 р. № 2780-111 // Відомості Верховної Ради України, 2001.— № 52.— Ст. 452.

8. Про внесення зміни в Закон України «Про установлення величини вартості риси малозабезпеченості і розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік»: Закон України від 15 вересня 1999 р. № 1047-Х1У // Відомості Верховної Ради України, 1999.— № 45.— Ст. 398.

9. Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік: Закон України від 13 грудня 2001 р. № 2896-111 // Відомості Верховної Ради України, 2002.— № 15.— Ст. 99.

10. Про зайнятість населення: Закон України від 1 березня 1991 р. № 803-ХП (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України, 1991.— № 14.— Ст. 170.

11. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22 березня 2001 № 2334-111 // Відомості Верховної Ради України, 2001.— № 9.— Ст. 38; № 20.— Ст. 102; 2002.— № 35.— Ст. 261.

12. Порядок видачі свідоцтва та зразка свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р. № 1306 // Офіційний вісник України, 2000.— № 34.— Ст. 1452.

13. Порядок оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємств, установ, організацій: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 439 // Офіційний вісник України, 2001.— № 20.— Ст. 852.

14. Правила обчислення загального виробничому стажеві для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України 19.10.98 р. // Офіційний вісник України, 1998.— № 42.— Ст. 1556; 2000.— № 17.— Ст. 713.

15. Про затвердження інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян: Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 р. № 455 // Офіційний вісник України, 2001.— № 49.— Ст. 2216.

16. Батыгин К. С. Право социального обеспечения. Общая часть: Учебн. пособие. - М., 1998.

17. Бурак В.Я., Синчук С.М. Право соціального забезпечення України. Курс лекцій. – Львів: ЛНУ, 2003. – 208 с.

18. Буянова М. О., Кондратьева 3. А., Кобзева С. И. Право социального обеспечения: Учебн. пособие. - М., 1997.

19. Вилъчинская Л. И. Организационно-правовые формы и роль государ­ства в системах социального страхования // Труд за рубежом. - 1994. - № 3. - С. 25-29.

20. Захаров М. Л., Тучкова Э. Г. Право социального обеспечения России. – М.: Изд. БЕК, 2002. – 560 с.

21. Мачулъская Е. Е. Право социального обеспечения: Учебн. пособие. - М.: Норма, 1998.

22. Мачулъская Е. Е. Практикум по праву социального обеспечения. - М.: Норма, 1998.- 252 с.

23. Пенсионное страхование: как его улучшить? // Соц. обеспечение. - 1994. - № 5. - С. 23-25.

24. Право социального обеспечения: Учебн. пособие / Под ред. К. Н. Гусова. - М.: Проспект, 1999.- 344 с.

25. Сулейманова Г. В. Социальное обеспечение и социальное страхование. - М., 1998.

26. Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине. – Х.: Одиссей, 2003. – 384 с.

27. Трудовое и социальное право зарубежных стран: основные институты / Под ред. Френкель Э.Б. – М.: Юристъ, 2002. – 687 с.

28. Тучкова Э. Г. Право социального обеспечения: Учебно-метод. посо­бие. М., 1995.

 

ТЕМА: ДЕРЖАВНІ (НЕСТРАХОВІ) СОЦІАЛЬНІ ДОПОМОГИ, КОМПЕНСАЦІЇ ТА ПІЛЬГИ ЯК ВИДИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

План заняття

1. Поняття та види нестрахової соціальної допомоги. Порядок і умови призначення окремих видів державної соціальної допомоги.

2. Державні допомоги сім’ям з дітьми.

3. Допомога при народженні дитини.

4. допомогу при усиновленні дитини.

5. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

6. Допомога на дітей одиноким матерям.

7. Державна допомога малозабезпеченим сім’ям.

8. Державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам.

9. Державна соціальна допомога на догляд.

10. Компенсаційні виплати: працівникам, що знаходяться в змушених відпустках без збереження заробітної плати; особам, що здійснюють догляд за непрацездатними громадянами; на оплату житла і комунальних послуг і ін.

Поняття і види соціальних пільг.

 

Методичні вказівки

Необхідно проаналізувати поняття соціальної допомоги як організаційно-правової форми соціального забезпечення, її відмінності від державної соціальної страхової допомоги. Прожитковий мінімум — головна умова, що визначає право на соціальну допомогу. Звернути увагу на різноманіття видів соціальної допомоги. Порядок і умови призначення окремих видів державної соціальної допомоги.

Студент повинен знати види державних допомог:

— одноразова допомога жінкам, що встали на облік у медичній установі в ранній термін вагітності;

— одноразова допомога при народженні дитини;

— допомога з вагітності і родів;

— щомісячна допомога на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення їм віку півтора років;

— щомісячна допомога на дитину.

Слід звернути увагу на суб’єктний склад права на одноразові допомоги.

Для одержання допомоги необхідно представити наступні документи: заява, паспорт, спеціальне посвідчення, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення й ін.

Для оформлення компенсації потрібно представити наступні документи: заява; паспорт; трудові книжки особи, що здійснює догляд, і непрацездатного; довідки про неотримання особою, що здійснює догляд, пенсії або допомоги по безробіттю; довідки про інвалідності, про необхідність догляду; заява непрацездатного, підтверджуюча догляд. Виплата припиняється у випадках: смерті; призначення особі, що здійснює догляд, пенсії або допомоги по безробіттю або його працевлаштування; закінчення терміну встановлення інвалідності; досягнення дитиною-інвалідом віку 16 років і ін. Компенсації виплачуються в розмірі мінімальної оплати праці.

Для рішення багатьох практичних питань необхідно знати відмітні ознаки соціальної допомоги як організаційної форми соціального забезпечення. Варто засвоїти поняття "потреба", "прожитковий мінімум", що у результаті здійснення реформи соціального забезпечення стають основними критеріями для призначення різних видів соціальної допомоги.

Слід дати аналіз поняття та види соціальних пільг.

 

Завдання для самостійної роботи:

 

1. Проаналізуйте умови, що визначають право на державну соціальну допомогу.

2. Визначте загальні правила призначення і виплати державних допомог.

3. Назвіть документи, необхідні для прийняття рішень про призначення кожного виду державних допомог.

1. Назвіть основні категорії громадян, які користуються соціальними пільгами.

4. Чим відрізняються соціальні пільги від інших видів пільг? Складіть таблицю.

5. Дайте порівняльну характеристику компенсаційних виплат та пільг.

 

Теми рефератів:

Критерії класифікації державних допомог, які склалися в юридичній літературі.

Правова характеристика пільги як виду соціального забезпечення.

 

Практичні завдання

1. Громадянка П. має двоє дітей віком 5 і 7 років. 1 вересня 1995 р. їй наданий статус біженця. Чи має вона право на отримання соціальної допомоги: допомог на дітей до 16 років?

2. У серпні 1996 р. сім'я М. потрапила в автомобільну аварію. П'ятирічний син М. одержав травму, і йому була встановлена категорія "дитина-інвалід". На який вид соціального забезпечення має право М.? Чи буде М. як і раніше одержувати щомісячну допомогу на дитину у разі призначення на сина іншого виду соціального забезпечення?

3. Майор міліції Р. загинув при затриманні злочинця. На його утриманні знаходилася 8-річна дочка. На які види соціального забезпечення має право дочка Р.? Якими нормативними актами вони встановлені?

4. Інспектор О. 20 лютого 1995 р. була звільнена у зв'язку з ліквідацією підприємства. Вона звернулася в центр зайнятості, була зареєстрована як безробітна і одержувала до 20 серпня допомогу по безробіттю. З 21 серпня 1995 по 23 січня 1996 р. була непрацездатна у зв'язку з вагітністю і пологами. На які допомоги має право О., які органи і за рахунок яких засобів повинні їх виплачувати?

5. Чоловік і дружина Р. вчаться в недержавному вузі з оплатою вартості навчання, стипендії не одержують. У жовтні 1996 р. у них народилася дитина. У виплаті допомог, їм відмовили, мотивуючи відсутністю засобів. На які види допомог має право Р.? Куди слід звернутися?

6. Громадянин Ж. є одиноким інвалідом II групи за загальним захворюванням, проживає в 2-кімнатній квартирі, одержує пенсію по інвалідності. Чи має він право на пільги по квартплаті і комунальним платежам?

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Про прожитковий мінімум: Закон України від 15 липня 1999 р. № 966-ХГУ // Відомості Верховної Ради України, 1999.— № 38.— Ст. 348.

2. Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 р.: Закон України від 15 листопада 2001 р. № 2780-111 // Відомості Верховної Ради України, 2001.— № 52.— Ст. 452.

3. Про установлення величини вартості риси малозабезпеченості і розміру мінімальної заробітної плати на 1999 рік: Закон України від 25 грудня 1998 р. № 366-Х1У // Відомості Верховної Ради України, 1999.— № 2-3.— Ст. 23.

4. Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік: Закон України від 13 грудня 2001 р. № 2896-111 // Відомості Верховної Ради України, 2002.— № 15.— Ст. 99.

5. Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2000 рік: Закон України від 1 червня 2000 р. № 1766-111 // Відомості Верховної Ради України, 2000.— № 35.— Ст. 288.

6. Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік: Закон України від 13 грудня 2001 р. № 2896-111 // Відомості Верховної Ради України, 2002.— № 15.— Ст. 99.

7. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21 березня 1991 р. № 875-ХП (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України, 1991.— № 21.— Ст. 252.

8. Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи: Закон України від 19 грудня 1991 р. № 2001-ХП (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України, 1991.— № 16.— Ст. 200.

9. Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їхніх родин: Закон України від 20 грудня 1991 р. № 2011-XII // Відомості Верховної Ради України, 1992.— № 15.— Ст. 190; 1997.— № 12.— Ст. 103; № 45.— Ст. 228.

10. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 22 березня 2001 № 2334-111 // Відомості Верховної Ради України, 2001.— № 9.— Ст. 38; № 20.— Ст. 102; 2002.— № 35.— Ст. 261.

11. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям: Закон України від 1 червня 2000 р. № 1768-111 // Відомості Верховної Ради України, 2000.— № 35.— Ст. 290 (зі змінами від 24.10.2002, Закон № 208-1У).

12. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам: Закон України від 16 листопаду 2000 р. № 2109-111 // Відомості Верховної Ради України, 2001.— № 1.— Ст. 2.

13. Про додаткові заходи по посиленню соціального захисту багатодітних і неповних родин: Указ Президента України від 30 грудня 2000 року № 1396/2000 // Оф1-щйний у1знітився України, 2001.— № 1-2.— Ст. 17.

14. Про курорти: Закон України від 5 жовтня 2000 р. № 2026-111 // Відомості Верховної Ради України, 2000.— № 50.— Ст. 435.

15. Про статус ветеранів війни, гарантіях їхнього соціального захисту: Закон України від 22 жовтня 1993 р. № 3551-XII (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України, 1993.— № 45.— Ст. 425.

16. Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці й інших громадян похилого віку в Україні: Закон України від 16 грудня 1993 р. № 3721-XII (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України, 1994.— № 4.— Ст. 18.

17. Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ і їх соціальний захист: Закон України від 24 березня 1998 р. № 203-98-ВР // Відомості Верховної Ради України, 1998.— № 40-41.— Ст. 249; 2001.— № 24.— Ст. 127.

18. Батыгин К. С. Право социального обеспечения. Общая часть: Учебн. пособие. - М., 1998.

19. Бурак В.Я., Синчук С.М. Право соціального забезпечення України. Курс лекцій. – Львів: ЛНУ, 2003. – 208 с.

20. Буянова М. О., Кондратьева 3. А., Кобзева С. И. Право социального обеспечения: Учебн. пособие. - М., 1997.

21. Захаров М. Л., Тучкова Э. Г. Право социального обеспечения России. – М.: Изд. БЕК, 2002. – 560 с.

22. Мачулъская Е. Е. Право социального обеспечения: Учебн. пособие. - М.: Норма, 1998.

23. Мачулъская Е. Е. Практикум по праву социального обеспечения. - М.: Норма, 1998.- 252 с.

24. Пенсионное страхование: как его улучшить? // Соц. обеспечение. - 1994. - № 5. - С. 23-25.

25. Право социального обеспечения: Учебн. пособие / Под ред. К. Н. Гусова. - М.: Проспект, 1999.- 344 с.

26. Сулейманова Г. В. Социальное обеспечение и социальное страхование. - М., 1998.

27. Сирота И. М. Право социального обеспечения в Украине. – Х.: Одиссей, 2003. – 384 с.

28. Трудовое и социальное право зарубежных стран: основные институты / Под ред. Френкель Э.Б. – М.: Юристъ, 2002. – 687 с.

29. Тучкова Э. Г. Право социального обеспечения: Учебно-метод. посо­бие. М., 1995.

 

ТЕМА: СОЦІАЛЬНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ.

План заняття

1. Поняття і принципи соціального обслуговування.

2. Соціально-побутове обслуговування вдома.

3. Стаціонарне соціальне обслуговування.

4. Дитячі притулки й інші стаціонарні установи для дітей.

5. Забезпечення інвалідів засобами пересування та протезно-ортопедичними виробами.

 

Методичні вказівки

Невід'ємним елементом державної системи соціального забезпечення виступає соціальне обслуговування старих, непрацездатних і сімей з дітьми, що включає різні види соціальних послуг, спрямованих на задоволення особливих потреб даного контингенту осіб.

Соціальне обслуговування являє собою діяльність соціальних служб по соціальній підтримці, наданню соціально-побутових, соціально-медичних, психолого-педагогічних, соціально-правових послуг і матеріальної допомоги, проведенню соціальної адаптації і реабілітації громадян, що знаходяться у важкій життєвій ситуації.

Студент повинен знати поняття і принципи соціального обслуговування. Коло осіб, що мають право на побутове обслуговування вдома. Види, порядок і умови надання соціальних послуг удома. Слід звернути увагу, що вперше сформульоване поняття такої соціально значимої обставини, як важка життєва ситуація. Важка життєва ситуація — ситуація, що об'єктивно порушує життєдіяльність громадянина, яку він не може перебороти самостійно. Причинами її виникнення можуть бути різні обставини: інвалідність, похилий вік, хвороба, сирітство, безробіття, відсутність визначеного місця проживання й ін.

На принципи варто звернути особливу увагу, тому що вони утворять основу правового статусу особистості в області соціального обслуговування. Слід детально зупинитись принципах соціального обслуговування:

1) адресності, тобто на наданні персоніфікованої допомоги конкретній особі; 2) доступності - забезпечується можливість безкоштовного і частково платного одержання соціальних послуг; 3) добровільності - на підставі добровільного звернення громадянина, його опікуна, піклувальника, іншого законного представника, органа державної влади, органа місцевого самоврядування або суспільного об'єднання; 4) гуманності; 5) пріоритетності надання соціальних послуг неповнолітнім; 6) конфіденційності - відомості особистого характеру, що стали відомими працівникам установи соціального обслуговування при наданні соціальних послуг, складають професійну таємницю.

Законодавство передбачає наступні види соціального обслуговування:

а) матеріальну допомогу у вигляді коштів, продуктів харчування, засобів санітарії і гігієни, одягу і взуття, інших предметів першої необхідності, палива, спеціальних транспортних засобів, технічних засобів реабілітації інвалідів і осіб, що потребують стороннього догляду;

б) соціальне обслуговування вдома, спрямоване на максимально можливе продовження перебування громадян похилого віку й інвалідів у звичному соціальному середовищі з метою підтримки їхнього соціального статусу, а також на захист їхніх законних прав і інтересів. До числа надомних гарантованих послуг: доставка продуктів додому; придбання медикаментів, продовольчих і промислових товарів першої необхідності; сприяння в одержанні медичної допомоги, у тому числі супровід у медичну установу; прибирання приміщення; сприяння в організації ритуальних послуг і ін.