Тема 11. Організація потокового й автоматизованого виробництв

Мета роботи: закріпити знання про основні ознаки потокового та автоматизованого виробництв.

План вивчення теми

1. Основні ознаки потокового виробництва.

2. Основні напрямки автоматизації.

3. Процедури та інструменти створення гнучких автоматизованих виробництв і модулів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Потокове виробництво є різновидом і вищою формою організації масового виробництва (предметно-замкнутих дільниць) із наступними характерними особливостями:

· розподіл технологічного процесу на певні операції та закріплення їх за конкретними робочими місцями;

· точно визначена тривалість (синхронність) операцій;

· розміщення робочих місць у послідовності технологічного процесу виготовлення виробу (предметний принцип розміщення);

· оснащення ліній здебільшого транспортними пристроями (транспортерами, пневмотранспортними засобами, промисловими роботами, маніпуляторами тощо), які призначені для передавання виробів від одного робочого місця до іншого, а також для регулювання ритму потокової лінії.

При потоковій формі організації виробничого процесу найбільш повно використовуються і дотримуються всі основні принципи організації виробничого процесу:

1. Принцип спеціалізації втілюється завдяки чіткому закріпленню за кожним робочим місцем певних операцій.

2. Принцип пропорційності здійснюється за рахунок синхронізації операцій та організації паралельних робочих місць.

3. Принцип паралельності забезпечується паралельним видом руху виробів, при якому над різними частинами виробів одночасно виконуються різні операції.

4. Ритмічність випуску виробів — це такт потокової лінії, при якому вироби з неї сходять через певний проміжок часу.

5. Прямоточність досягається розташуванням робочих місць за послідовністю технологічного процесу.

6. Неперервність обробки виробів забезпечується їх незатриманням завдяки паралельному рухові предметів праці.

Ефективність потокового виробництва зумовлена:

1. Спеціалізацією устаткування і технологічного оснащення, ритмічною повторюваністю процесів, що забезпечує різке підвищення продуктивності праці, яке, у свою чергу, сприяє збільшенню загального обсягу випуску продукції.

2. Упровадженням потокового виробництва, наслідком чого є здешевлення продукції за рахунок зниження її собівартості.

3. Підвищенням якості продукції і зменшення браку.

Автоматичні потокові лінії (АПЛ) — це сукупність машин, які автоматично, без участі людини, виконують задані технологічні операції, включаючи транспортування, контроль якості тощо. Нині АПЛ поділяються:

За ступенем спеціалізації — на однопредметні і багатопредметні.

За кількістю деталей, що одночасно виготовляються, — із поштучним обробленням і багатодетальним обробленням, коли водночас обробляється вся партія деталей (виробів).

За характером транспортування деталей та типом кінематичного зв'язку між устаткуванням поділяються на:

а) лінії з безпосередньою передачею деталей з одного верстата на інший за проміжок часу, що дорівнює такту; в даному випадку зв'язок між верстатами-автоматами є жорстким. На робочих місцях обов'язково утворюється технологічний запас деталей;

б) лінії з передачею деталей транспортером. Зв'язок між верстатами також жорсткий і робляться транспортні запаси деталей;

в) бункерні потокові лінії, зокрема окремі верстати-автомати, мають бункери, куди направляються деталі після обробки. Всі бункери зв'язані між собою автоматичними транспортерами. Зв'язок між верстатами на таких лініях гнучкий, тобто у разі виходу з ладу одного із верстатів АПЛ деякий час буде працювати, беручи деталі для обробки з бункера.

Різновидом автоматизованих потокових ліній є роторні лінії.

Більш високий рівень автоматизації мають системи автономних складальних дільниць, де виконуються повністю автоматизовані комплекси робіт і операцій із виготовлення окремих виробів, вузлів, складних деталей за допомогою запрограмованих роботів та інших пристроїв, які можна віднести до найкращих за рівнем автоматизації систем потокового виробництва — гнучких автоматизованих виробництв (ГАВ).

ГАВ — це автоматизоване виробництво широкої номенклатури виробів, яке запрограмоване автоматично переходити від випуску одного до випуску іншого виду продукції у межах встановленої номенклатури, а також дає змогу змінювати номенклатури виробів без зміни технологічного устаткування. ГАВ має високий рівень адаптації до зміни ритму, керованості, контролю якості та інші позитивні властивості.

В основу гнучкого автоматизованого виробництва закладено використання верстатів і багатофункціональних центрів із числовим програмним управлінням (ЧПУ), що дає змогу автоматизувати основні виробничі процеси; роботизація допоміжних й обслуговуючих процесів та окремих робочих місць, дільниць, цехів; широке використання мікропроцесорів, комп'ютерів, нових методів отримання, передачі та аналізу інформації і створення нових систем автоматизованого проектування й управління процесами. Таким чином, поєднання в технологічну лінію верстатів із числовим програмним забезпеченням, роботів та мікропроцесорної техніки, а також автоматизованих транспортних засобів із сучасною комп'ютерною технікою дало змогу створити гнучкий модуль (ГМ), а поєднання цих модулів у систему створює умови для переходу до гнучкого автоматизованого виробництва.

Основними процедурами й інструментами створення гнучких автоматизованих виробництв і гнучких модулів є

1. Наявність та використання сучасних операційних технологій виробництва.

2. Створення необхідної системи технічного забезпечення.

3. Побудова системи комплексного програмного і комп'ютерного забезпечення, що використовується на всіх стадіях розроблення й реалізації проекту СОНП, а також на інших етапах життєвого циклу виробництва.

4. Створення інтегрованих виробничих систем.

Таким чином, на основі широкого використання гнучких модулів і гнучких автоматизованих виробництв, АСПР та АСУ на сучасних підприємствах створюються інтегровані автоматизовані виробничі системи.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть особливості організації потокового виробництва.

2. Які принципи організації виробничого процесу покладені в основу потокового виробництва?

3. Назвіть основні переваги організації потокового виробництва.

4. Дайте характеристику основних передумов організації потокового виробництва.

5. Розкрийте суть та наведіть різновиди автоматичних потокових ліній.

6. У чому полягають сутність та особливості організації гнучкого автоматизованого виробництва?

7. Коротко схарактеризуйте єдину інтегровану виробничу систему.

Література

1, 5. 8, 11, 14, 22. 25, 26, 32

Змістовий модуль 4. Проектування та функціонування виробничих систем

Тема 12. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції

Мета роботи: закріпити знання про забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції на підприємстві.

План вивчення теми

1. Сутність якості та показники оцінювання її рівня.

2. Концепція забезпечення якості на підприємстві.

3. Вплив якості на конкурентоспроможність продукції.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Якість – це сукупність характеристик об’єкта, що свідчать про його здатності задовольняти визначені й гадані потреби.

Рівень якості – це кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення потреб споживачів. Оцінювання якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного та оптимального її рівнів.

Абсолютний рівень якості того чи іншого виробу визначають обчисленням вибраних показників, не порівнюючи їз із відповідними показниками аналогічних виробів.

Для отримання порівняльних характеристик якості одночасно з абсолютним визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, що виробляється (проектується), порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості найкращих вітчизняних та зарубіжних аналогів. Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів мусить постійно зростати. Тому виникає необхідність визначення перспективного рівня якості з урахуванням пріоритетних напрямів і темпів розвитку науки й техніки. Для нових видів продукції, передусім знарядь праці, доцільно визначати також оптимальний рівень якості, тобто такий її рівень, за якого загальна величина суспільних затрат на виробництво й використання (експлуатацію) продукції за певних умов споживання була б мінімальною.

Під забезпеченням якості розуміють сукупність заходів, що плануються і систематично виконуються для впевненості в тому, що продукція підприємства задовольняє визначені вимоги до її якості.

Якість продукції забезпечується сумісною діяльністю всіх структурних підрозділів, служб і відділів підприємства. Оскільки характер роботи, яка виконується різними підрозділами, службами та відділами, суттєво різниться між собою, то для кожного з них можна використовувати певний набір показників якості.

1. Виробничі структурні підрозділи — обсяг браку та його усунення; помилки в робочих нарядах; відсоток відбракованих виробів; первісний вихід готової продукції.

2. Фінансовий відділ і бухгалтерія — відсоток прострочених платежів; помилкові бухгалтерські записи; помилки у платіжних відомостях; час задоволення заявок на отримання інформації; помилки у розрахунках та оформленні рахунків.

3. Проектно-конструкторський відділ — кількість змін у розрахунку на одне креслення; кількість помилок, які виявлені у процесі аналізу проекту; кількість помилок, що виявлені в ході випробувань.

4. Відділ маркетингу — точність прогнозованих досліджень; кількість неправильно складених замовлень; помилки у контрактах; затоварювання продукцією.

5. Відділ матеріально-технічного забезпечення — надмірні (надлишкові) запаси; час циклу отримання матеріалів; простої виробництва через відсутність або нестачу матеріалів і сировини.

6. Інформаційні послуги — кількість звітів, які подані не за графіком; помилки, що знайдені у програмі; кількість виправлень у текстах; час отримання інформації та її достовірність.

7. Якість обладнання — технічні показники (потужність, точність, питома вага затрат ресурсів); надійність; ергономічні (зручність, автоматизація, безпека) й естетичні властивості; економічні показники.

8. Ціна якості продукції та виробництва підприємства визначається сумою затрат, які необхідні для контролю, і додаткових непередбачених затрат, що зазнало підприємство через відмовлення виробів.

Ціна якості складається із: