Функціональні похідні карбонових кислот.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Отримання оцтовоетилового ефіру У суху пробірку поміщають небагато порошок зневодненого оцтовокислого натрію (висота шару повинна бути 1 — 1,5 мм) і 3 краплі етилового спирту. Додають 2 краплі концентрованої сірчаної кислоти і обережно нагрівають над полум’ям пальника.
Отримання оцтовоізоамілового ефіру У суху пробірку поміщають небагато (висота шару повинна бути близько 2 мм) порошок зневодненого оцтовокислого натрію і 3 краплі ізоамілового спирту. Додають 2 краплі концентрованої сірчаної кислоти і обережно нагрівають вміст пробірки при струшуванні над полум’ям пальника.
Гідроліз оцтовоізоамілового ефіру Відбирають піпеткою 1—2 краплі оцтовоізоамілового ефіру, отриманого в попередньому досліді, поміщають його в пробірку і додають розчину лугу. Обережно нагрівають вміст пробірки на водяній бані до тих пір, поки не зникне шар ефіру і його запах.
Розчинність соняшникової олії в етиловому спирті У пробірку поміщають соняшникової олії, додають етилового спирту і струшують вміст пробірки. Виходить каламутна рідина — емульсія масла в спирті. Додають ще 4 краплі етилового спирту і знову струшують суміш. Рідина залишається каламутною, що говорить про погану розчинність соняшникової олії в спирті. Нагрівають суміш до кипіння і струшують. Що спостерігається?
Емульгування жирів У п’ять пробірок наливають по 1 краплі соняшникової олії. Додають в першу пробірку 5 крапель води; у другу — 5 крапель розчину їдкого натра, в третю — 5 крапель розчину соди, в четвертую — 5 крапель розчину мила, в п'яту — 5 крапель розчину білка. Сильно струшують вміст кожної пробірки і спостерігають утворення емульсій.
Визначення ступеня ненасиченості жиру Беруть 2 пробірки; у одну з них вносять рослинного масла, в іншу — 1 краплю розплавленого жиру. У обидві пробірки додають декілька капель (3—5) етилового ефіру або хлороформу до розчинення жиру, а потім додають з бюретки бромну воду, ретельно збовтуючи вміст пробірок.
Окислення рослинних масел марганцевокислим калієм У пробірку вводять 2 краплі рослинного масла (соняшникового) 2 краплі розчину вуглекислого натрію і 2 краплі водного розчину марганцевокислого калію. Струшують вміст пробірки.
Омилення жирів у водно-спиртовому розчині У широку пробірку поміщають 2 г жиру і підливають 6 мл спиртного розчину лугу. Перемішують суміш скляною паличкою і нагрівають на водяній бані до початку кипіння. Омилення проводять 3—5 хв, поки рідина не стане однорідною. Для визначення кінця омилення поміщають в пробірку декілька крапель отриманої суміші, додають 4—5 млводи і нагрівають розчин при струшуванні на полум’ї пальника. Якщо суміш розчиняється у воді без остачі, без виділення крапель жиру, таке омилення можна вважати закінченим. До отриманої густої рідини додають 6—7 млнасиченого розчину кухонної солі. Рідина каламутніє і виділяється шар мила, спливаючий на поверхню. Дають суміші відстоятися і охолоджують пробірку холодною водою. Що спостерігається?
Виділення вільних жирних кислот з мила У пробірку поміщають 5 крапель розчину мила, додають 1 краплю розчину сірчаної кислоти і злегка підігрівають вміст пробірки в полум’ї пальника.
Гідроліз спиртового розчину мила У суху пробірку поміщають шматочок мила, 4 краплі спирту, енергійно збовтують і додають 1 краплю фенолфталеїну. Забарвлення розчину не змінюється. До спиртного розчину мила додає по краплях дистильовану воду.
Утворення нерозчинних кальцієвих солей жирних кислот У пробірку поміщають 2 краплі розчину мила, 1 краплю розчину кальцій хлориду і збовтують вміст пробірки.
Утворення не розчинного у воді свинцевого мила У пробірку поміщають 3 краплі розчину мила і додають 1 краплю розчину плюмбум ацетату.

 

Загальний висновок до роботи:

 

Число ________________

Лабораторна робота №15.

Гетерофункціональні карбонові кислоти.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Якісна реакція α-оксокислот з хлорним залізом У дві пробірки вводять по 1 краплі розчину ферум (ІІІ) хлориду і додають по 2 краплі розчину фенолу. Розчини забарвлюються у фіолетовий колір. У одну пробірку додають 2 краплі молочної кислоти, а в іншу — стільки ж крапель оцтової кислоти. Що спостерігається?
Відкриття молочної кислоти в молочній сироватці У пробірку вводять 1 краплю розчину ферум (ІІІ) хлориду і додають 1—2 краплі розчину фенолу до появи фіолетового забарвлення. Потім додають 2 краплі сироватки. Що спостерігається?
Отримання реактиву Фелінга У пробірку поміщають 2 краплі розчину купрум (ІІ) сульфату і 2 краплі розчину натрій гідроксиду. До блакитного осаду гідроокису міді (II) що випав додають розчин середньої солі виннокам’яної кислоти - сегнетової солі. Блакитний осад розчиняється і утворюється розчин яскраво-синього кольору, що містить комплексний йон міді. Отриманий лужний розчин комплексного мідного похідного сегнетової солі відомий під назвою рідини Фелінга і володіє окислювальними властивостями.
Отримання лимоннокислого кальцію (середньої солі) У пробірку вносить 2 краплі розчину лимонної кислоти і 2—3 краплі розчину гідроксиду амонію до нейтральної реакції на лакмус. Потім додають 2 краплі розчину кальцій хлориду і обережно нагрівають в полум’ї пальника.
Розклад лимонної кислоти сульфатною кислотою В пробірку з газовідвідною трубкою поміщають на кінчику мікрошпателя лимонну кислоту і додають 2 краплі сульфатної кислоти. Обережно нагрівають суміш лимонної і сульфатної кислот в полум’ї пальника. Маса починає пінитися. Підпалюють летючі продукти, що виділяються, на кінці газовідвідної трубки. Яке забарвлення набуває полум’я? На що це вказує? Не припиняючи нагрівання суміші, кінець газовідвідної трубки опускають в пробірку з 3—4 краплями баритової або вапняної води. Що спостерігається?

 

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №16.

Моносахариди.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Доказ наявності гідроксильних груп в глюкозі В пробірку поміщають 1 краплю розчину глюкози і 5 крапель розчину натрій гідроксиду. До отриманої суміші додають 1 краплю розчину купрум сульфату і струшують вміст пробірки.
Окиснення глюкози купрум (ІІ) гідроксидом у присутності лугу До отриманому в попередньому досліді лужного розчину сахарату міді додають 5—6 крапель води (висота шару рідини повинна бути 10—15 мм). Вміст пробірки нагрівають над полум’ям пальника, тримаючи пробірку похило так, щоб нагрівалася лише верхня частина розчину, а нижня залишалася (для контролю). Що спостерігається?
Окиснення глюкози реактивом Фелінга В пробірку вносять 3 краплі розчину глюкози і 1 краплю реактиву Фелінга. Тримаючи пробірку похило, обережно нагрівають верхню частину розчину. Що спостерігається?
Окиснення глюкози аміачний розчином аргентум оксиду (реакція «срібного дзеркала») В пробірку поміщають 1 краплю розчину аргентум нітрату, 2 краплі розчину натрій гідроксиду і доливають по краплях розчин аміаку до розчинення осаду аргентум гідроксиду, що утворився. Потім додають 1 краплю розчину глюкози і злегка підігрівають вміст пробірки над полум’ям пальника до початку почорніння розчину.
Осмолення глюкози лугом В пробірку поміщають 4 краплі розчину глюкози і додають 2 краплі розчину натрій гідроксиду. Нагрівають суміш до кипіння і обережно кип’ятять 2-3 хв. Що спостерігається?
Реакція Селіванова на кетози У пробірку поміщають кристал резорцину, 2 краплі хлоридної кислоти і 2 краплі розчину фруктози. Вміст пробірки нагрівають до початку кипіння. Що спостерігається?

 

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №17.

Дисахариди.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Доказ наявності гідроксильних груп в сахарозі У пробірку поміщають 1 краплю розчину сахарози, 5 крапель розчину лугу і 4—5 крапель води. Додають 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату. Що спостерігається?
Відсутність відновлювальної здатності в сахарозі Розчин сахарату міді обережно нагрівають до кипіння над полум’ям пальника, тримаючи пробірку так, щоб нагрівалася тільки верхня частина розчину. Що спостерігається?
Кислотний гідроліз сахарози У пробірку поміщають 1 краплю розчину сахарози, 1 краплю 2 н хлоридної кислоти, 3 краплі води і обережно нагрівають над полум’ям пальника 20—30 хв. Половину розчину відливають в іншу пробірку і додають в неї 4—5 крапель розчину лугу (до лужної реакції на лакмус) і 3—4 краплі води. Потім додають 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату і нагрівають верхню частину синього розчину до кипіння. Що спостерігається? До частини гідролізованого розчину сахарози (перша пробірка), що залишилася, додають кристал резорцину, 2 краплі концентрованої хлоридної кислоти і нагрівають до кипіння. Що спостерігається?
Наявність відновлювальної здатності в лактозі У пробірку поміщають 1 краплю розчину лактози, 3 краплі розчину лугу і додають 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату. Блакитний осад гідроокису міді при струшуванні пробірки розчиняється, утворюючи синюватий розчин, що слугує доказом наявності в розчині гідроксильних груп. Додають 4—5 крапель води і нагрівають верхню частину розчину до кипіння. Що спостерігається?

 

Загальний висновок до роботи:

 

Число ________________

Лабораторна робота №18.

Полісахариди.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Реакція крохмалю з йодом У пробірку поміщають 2 краплі крохмального клейстеру і 1 краплю розчину йоду. Вміст пробірки забарвлюється в синій колір. Отриману темно-синю рідину нагрівають до кипіння. Що спостерігається? Залишіть пробірку охолонути.
Кислотний гідроліз крохмалю У 7 пробірок поміщають по 3 краплі дуже розбавленої майже безбарвної йодної води. У окрему пробірку наливають 10 крапель крохмального клейстеру, 3 краплі розчину сульфатної кислоти, збовтують вміст і поміщають пробірку в киплячу водяну баню. Кожні 30 сек. відбирають піпеткою з капілярним отвором одну краплю розчину і переносять в чергову пробірку з йодною водою. Послідовні проби виявляють поступову зміну забарвлення при реакції з йодом. Розчин охолоджують, нейтралізують розчином лугу по червоному лакмусовому папірцю до сильнолужної реакції, додають 1 краплю реактиву Фелінга і нагрівають. Що спостерігається? Про що це свідчить?
Ферментативний гідроліз крохмалю У пробірку поміщають 5 крапель крохмального клейстеру, додають такий же об’єм власної слини і скляною паличкою ретельно перемішують розчин протягом двох хвилин Одну краплю розчину наносять на предметне скло і додають одну краплю дуже розведеного розчину йодної води. Якщо синє забарвлення не з’являється, то гідроліз крохмалю закінчений. У пробірку з гідролізованим крохмалем додають 4 краплі розчину лугу, 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату, збовтують вміст пробірки і нагрівають до кипіння. Що спостерігається?
Взаємодія клітковини з лугом У пробірку поміщають 5 крапель води і опускають в неї смужку фільтрувального паперу, так щоб вона доходила до дна пробірки. В іншу пробірку поміщають 5 крапель розчину їдкого натру і таку ж смужку фільтрувального паперу. Через 3 хв. виймають паперову смужку з води і залишають сохнути. Потім виймають смужку з лугу, промивають водою, соляною кислотою (заздалегідь наливають в третю пробірку) і знову водою і сушать (щоб прискорити сушку, смужки, вийняті з рідин, злегка віджимають між листами фільтрувального паперу). Що спостерігається?
Отримання амілоїду з клітковини У пробірку поміщають 3 краплі води і 5 крапель сульфатної кислоти. Отриманий гарячий розчин охолоджують до кімнатної температури і опускають в нього кінець смужки фільтрувального паперу. Через 8—10 сек.папір виймають, ретельно відмивають від кислоти в проточній воді і в розчині аміаку і злегка висушують. Кінець паперу, опущений в кислоту, стає більш щільним й водонепроникним. На межі двох ділянок паперу поміщають одну краплю розчину йоду. Що спостерігається?
Кислотний гідроліз клітковини У пробірку поміщають маленький шматочок фільтрувального паперу, згорнутий джгутом, додають 4 краплі концентрованої сульфатної кислоти і перемішують вміст пробірки скляною паличкою. Волокна клітковини поступово розчиняються. Утворюється безбарвний густий розчин. Пробірку ставлять на декілька хвилин в киплячу водяну баню. За допомогою піпетки 2 краплі розчину гідролізованої клітковини поміщають в окрему пробірку, додають 6 крапель розчину натрій гідроксиду, 1 краплю реактиву Фелінга, струшують вміст пробірки і злегка нагрівають в полум’ї пальника. Що спостерігається?

 

Загальний висновок до роботи: