Якісний елементарний аналіз органічних сполук.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Визначення Карбону пробою на обвуглювання. 1. На кінчик скальпеля (або кришку тигля) поміщають трохи кристаликів глюкози (або цукру) і обережно нагрівають у полум’ї пальника. Глюкоза розплавляється, темніє, загоряється і згоряє. 2. Іноді обвуглювання спостерігається також при дії водозабираючих речовин, наприклад концентрованої сульфатної кислоти, на органічні речовини (цукор, крохмаль, клітковину, спирти і т.д.), особливо при нагріванні. На шматочок фільтрувального паперу (клітковину) поміщають краплю розчину сульфатної кислоти. При висиханні на папері не залишається сліду. Обережно підігрівають папір над полум’ям пальника.
Визначення Карбону і Гідрогену спаленням речовини з купрум оксидом. У суху пробірку 1 насипають чорний порошок купрум оксиду (шар висотою близько 5 мм). Додають половину мікролопатки глюкози і ретельно перемішують. У верхню частину пробірки поміщають невеликий шматочок вати, на який насипають невелику кількість білого порошку безводного купрум сульфату. Пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою. При цьому кінець трубки повинний майже упиратися у вату з CuSO4. Нижній кінець трубки опускають у пробірку 2, з 5-6 краплями баритової (або вапняної) води. Пробірку 1 нагрівають в полум’ї пальника. Пробірку 2 прибирають. Продовжують нагрівати пробірку, доки пари води не досягнуть білого порошку зневодненого мідного купоросу, що знаходиться на ватці.
Визначення Нітрогену сплавленням речовини з металічним натрієм У суху пробірку поміщають 5-10 мг сечовини (кілька кристалів) і додають невеликий шматок металічного натрію. Нагрівають обережно суміш у полум’ї мікропальника до сплавлення сечовини з натрієм. При цьому іноді спостерігається невеликий спалах. Після охолодження пробірки зі сплавом додають у неї 3 краплі етилового спирту для усунення залишків металічного натрію, що реагує зі спиртом не так бурхливо, як з водою. Потім у пробірку додають 5 крапель дистильованої води і нагрівають в полум’ї пальника для розчинення натрій ціаніду, що утворився. Переносять з допомогою піпетки розчин натрій ціаніду нa предметне скло, додають 1 краплю залізного купоросу і 1 краплю ферум (ІІІ) хлориду Якщо в розчині надлишок натрій ціаніду, то утвориться гексацианоферат натрію Na4[Fe(CN)6]. Наносять піпеткою на фільтрувальний папір (30х30 мм) 1 краплю мутної рідини і, коли крапля усмоктується, на її місце наносять 1 краплю хлоридної кислоти.
Визначення Сульфуру сплавленням речовини з металічним натрієм Досліджувану речовину, наприклад білий стрептоцид або сульфанілову кислоту, поміщають у суху пробірку (кілька крупинок - 5-6 мг) і додають невеликий шматочок металічного натрію. Тримаючи пробірку вертикально, нагрівають суміш докрасна, щоб натрій плавився в суміші з речовиною. Потім пробірку зі сплавом прохолоджують і додають у неї 3 краплі етилового спирту для видалення залишку металічного натрію. Після закінчення виділення пухирців газу сплав розчиняють при нагріванні в 5 краплях дистильованої води. Складають разом два шматочки фільтрувального паперу 30x30 мм і наносять за допомогою піпетки по 2 краплі темної рідини на два кути папірця. Верхній фільтрувальний папірець служить фільтром, через який фільтрується розчин сірчистого натрію від часточок вугілля, що утворилося при обвуглюванні органічної речовини. На нижньому фільтрувальному папірці залишаються дві безбарвні плями. На одну з них наносять краплю розчину плюмбум ацетату, а на іншу пляму наносять краплю свіжоприготовленого розчину натрію нітропрусиду
Визначення хлору за пробою Бельштейна Мідний дріт довжиною 10 см з петлею на кінці прожарюють в полум’ї пальника до зникнення стороннього забарвлення полум’я. Петлю, що покрилася чорним нальотом купрум оксиду, опускають у пробірку з краплею випробуваної речовини, наприклад хлороформу, і знову вносять у полум’я пальника.

 

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №2.

Насичені і ненасичені вуглеводні

Алкани

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Добування метану і його горіння У суху пробірку 1, оснащену пробкою з газовідвідною трубкою, поміщають суміш зі зневодненим натрій ацетату і натронного вапна (1 до 2) (висота шару 4-6 мм). Закріплюють пробірку горизонтально і нагрівають в полум’ї пальника. Підпалюють газоподібний метан, що виділяється, у кінця газовідвідною трубки.
Відношення метану до бромної води і калій манганату У пробірку 2 поміщають 1 каплю розчину калій манганату і 4 краплі води й у пробірку з 3-5 крапель бромної води. Не припиняючи нагрівання суміші в пробірці 1, занурюють по черзі кінець газовідвідною трубки в пробірки 2 і 3.
Бромування циклоалканів У суху пробірку поміщають 2 мл циклоалкану і додають 1-2 краплі розчину брому. Забарвлення брому при цьому не зникає. Нагрівають вміст пробірки до зникнення забарвлення. В отвір пробірки вносять скляну паличку, змочену розчином аміаку. Пінцетом вносять у пробірку синій лакмусовий папір, змочений водою.
Дія концентрованої сульфатної кислоти на насичені вуглеводні У пробірку поміщають 2 краплі рідкого алкану і 2 краплі сульфатної кислоти. Вміст пробірки енергійно перемішують 1-2 хв, охолоджуючи пробірку проточною водою.
Дія концентрованої нітратної кислоти на насичені вуглеводні У пробірку поміщають 2 краплі досліджуваного алкану і додають 2 краплі нітратної кислоти. Суміш струшують протягом 1-2 хв.
Експериментальна задача В трьох пронумерованих пробірках знаходяться бензол, хлороформ і сульфанілова кислота. За допомогою якісних реакцій визначити, в якій пробірці міститься розчин кожної із названих речовин. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

 

Алкени.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Добування етилену і його горіння У пробірку поміщають 2 краплі етилового спирту, 4 краплі концентрованої сульфатної кислоти і кілька крупинок піску. Закривають пробірку пробкою з газовідвідною трубкою й обережно нагрівають суміш на полум’ї пальника. Газ, що виділяється, підпалюють на кінці газовідвідною трубки.
Приєднання до етилену брому Не припиняючи нагрівання пробірки із сумішшю спирту і сульфатною кислоти, опускають кінець газовідвідної трубки в пробірку з 5 краплями бромної води.
Відношення етилену до окисників Не припиняючи нагрівання пробірки із сумішшю спирту і сульфатною кислотою, опускають кінець газовідвідної трубки в пробірку з 1 краплею розчину калій манганату і 4 краплями води.
Експериментальна задача В трьох пронумерованих пробірках знаходяться етилен, ацетилен і циклогексан. За допомогою якісних реакцій визначити, в якій пробірці міститься розчин кожної із названих речовин. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

 

Алкіни.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Добування ацетилену і його горіння Роботу з ацетиленом бажано проводити у витяжній шафі, тому що неочищений ацетилен, отриманий з кальцій карбіду, містить шкідливі домішки, що неприємно пахнуть. У пробірку поміщають маленький шматочок кальцій карбіду СаС2, додають 2 краплі води і закривають пробірку пробкою з газовідвідною трубкою, що має відтягнутий кінець. Підпалюють ацетилен у кінця газовідвідної трубки.
Приєднання до ацетилену брому Додають у пробірку з кальцій карбідом ще 2 краплі води і закривають її пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають у пробірку з 5 краплями бромної води.
Відношення ацетилену до окисників У пробірку поміщають 1 краплю калій манганату і 4 краплі води. У пробірку зі шматочками кальцій карбіду додають ще 2 краплі води і закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають у приготовлений розчин калій манганату.
Утворення ацетиленіду срібла В пробірку вносять 2 краплі розчину аргентум нітрату і додає 1 краплю розчину аміаку – утвориться бурий осад аргентум гідроксиду. При додаванні 1-2 крапель розчину аміаку осад AgOH легко розчиняється з утворенням аміачного розчину аргентум оксиду. Через аміачний розчин аргентум оксиду пропускають ацетилен.
Експериментальна задача В трьох пронумерованих пробірках знаходяться етилен, ацетилен і циклогексан. За допомогою якісних реакцій визначити, в якій пробірці міститься розчин кожної із названих речовин. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

 

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №3