Правила техніки безпеки під час роботи в хімічній лабораторії

ЛАБОРАТОРНИЙ ЖУРНАЛ

З ХІМІЇ ОРГАНІЧНОЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ „,біологія”

Студента __________курсу

________групи, ПГФ

 

 

________________________

 

________________________

Техніка безпеки

До виконання практичних і лабораторних робіт студент допускається тільки після попереднього вивчення теоретичного матеріалу по даній темі, ознайомлення із змістом і технікою виконання досліду, а також з властивостями (шкідливістю, вогненебезпечністю) використовуваних реагентів і розчинників, а також правилами роботи з електроприладами.

Кожен студент повинен мати робочий журнал, в якому записують всі етапи проведення експериментів: назва теми; короткий опис дослідів; малюнок установки (приладу); спостереження, рівняння реакцій; висновки.

На робочому місці повинні знаходитися тільки необхідні реактиви, прилади і зошит для запису результатів роботи.

Правила техніки безпеки під час роботи в хімічній лабораторії

1. Забороняється працювати в лабораторії без халата.

2. Забороняється в лабораторії палити, їсти, пити воду.

3. Не можна залишати без нагляду працюючі лабораторні установки і включені прилади.

4. Перед використанням скляного і фарфорового посуду перевіряють її чистоту і цілісність. Брати і переносити склянки з речовинами слід, охоплюючи їх збоку, а не за горловину.

5. Забороняється пробувати хімічні речовини на смак. Нюхати речовини необхідно обережно, направляючи до себе їх пари легким рухом руки, не нахиляючись до судини і не вдихаючи.

6. Забороняється затягувати ротом в піпетку органічні речовини і їх розчини. Для цього користуються спеціальною гумовою грушею.

7. Розбавлення кислот, лугів слід проводити приливом кислоти, лугу до води, а не навпаки!

8. Отвору пробірок, колб і т.д. направляти від себе і від інших. Роботи, пов'язані з нагріванням концентрованих кислот і лугів, необхідно виконувати в захисних окулярах і гумових рукавичках.

9. Якщо прилад обладнаний газовідвідною трубкою, припиняти нагрівання реакційної суміші можна тільки тоді, коли кінець газовідвідної трубки не опущений в рідину. Якщо нагрівання припинити раніше, рідину затягне в реакційну суміш, яка може розбризкатися.

10. Роботи з особливо небезпечними і отруйливими речовинами (луги, кислоти, бром, металевий натрій, ангідриди і т.д.) обов'язково проводити тільки у витяжній шафі, в захисних окулярах або масці, в гумових рукавичках.

11. Досліди з легкозаймистими речовинами (бензол, ефіри, ацетон і т.д.) необхідно проводити на відстані від спиртівок, що горять, і включених електроплит. Нагрівати легкозаймисті речовини можна тільки в заздалегідь нагрітій бані, в колбі з водяним холодильником.

12. Категорично забороняється переганяти органічні речовини насухо, оскільки більшість з них утворює з киснем повітря вибухонебезпечні суміші.

13. Після закінчення роботи необхідно ретельно вимити і поставити сушитися посуд, розставити склянки по місцях, витерти робочу поверхню столу, закрити водопровідні крани, вимкнути електроприлади.

 

Число ________________

Лабораторна робота №1.

Лабораторна робота №2.

Насичені і ненасичені вуглеводні

Алкани

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Добування метану і його горіння У суху пробірку 1, оснащену пробкою з газовідвідною трубкою, поміщають суміш зі зневодненим натрій ацетату і натронного вапна (1 до 2) (висота шару 4-6 мм). Закріплюють пробірку горизонтально і нагрівають в полум’ї пальника. Підпалюють газоподібний метан, що виділяється, у кінця газовідвідною трубки.
Відношення метану до бромної води і калій манганату У пробірку 2 поміщають 1 каплю розчину калій манганату і 4 краплі води й у пробірку з 3-5 крапель бромної води. Не припиняючи нагрівання суміші в пробірці 1, занурюють по черзі кінець газовідвідною трубки в пробірки 2 і 3.
Бромування циклоалканів У суху пробірку поміщають 2 мл циклоалкану і додають 1-2 краплі розчину брому. Забарвлення брому при цьому не зникає. Нагрівають вміст пробірки до зникнення забарвлення. В отвір пробірки вносять скляну паличку, змочену розчином аміаку. Пінцетом вносять у пробірку синій лакмусовий папір, змочений водою.
Дія концентрованої сульфатної кислоти на насичені вуглеводні У пробірку поміщають 2 краплі рідкого алкану і 2 краплі сульфатної кислоти. Вміст пробірки енергійно перемішують 1-2 хв, охолоджуючи пробірку проточною водою.
Дія концентрованої нітратної кислоти на насичені вуглеводні У пробірку поміщають 2 краплі досліджуваного алкану і додають 2 краплі нітратної кислоти. Суміш струшують протягом 1-2 хв.
Експериментальна задача В трьох пронумерованих пробірках знаходяться бензол, хлороформ і сульфанілова кислота. За допомогою якісних реакцій визначити, в якій пробірці міститься розчин кожної із названих речовин. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

 

Алкени.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Добування етилену і його горіння У пробірку поміщають 2 краплі етилового спирту, 4 краплі концентрованої сульфатної кислоти і кілька крупинок піску. Закривають пробірку пробкою з газовідвідною трубкою й обережно нагрівають суміш на полум’ї пальника. Газ, що виділяється, підпалюють на кінці газовідвідною трубки.
Приєднання до етилену брому Не припиняючи нагрівання пробірки із сумішшю спирту і сульфатною кислоти, опускають кінець газовідвідної трубки в пробірку з 5 краплями бромної води.
Відношення етилену до окисників Не припиняючи нагрівання пробірки із сумішшю спирту і сульфатною кислотою, опускають кінець газовідвідної трубки в пробірку з 1 краплею розчину калій манганату і 4 краплями води.
Експериментальна задача В трьох пронумерованих пробірках знаходяться етилен, ацетилен і циклогексан. За допомогою якісних реакцій визначити, в якій пробірці міститься розчин кожної із названих речовин. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

 

Алкіни.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Добування ацетилену і його горіння Роботу з ацетиленом бажано проводити у витяжній шафі, тому що неочищений ацетилен, отриманий з кальцій карбіду, містить шкідливі домішки, що неприємно пахнуть. У пробірку поміщають маленький шматочок кальцій карбіду СаС2, додають 2 краплі води і закривають пробірку пробкою з газовідвідною трубкою, що має відтягнутий кінець. Підпалюють ацетилен у кінця газовідвідної трубки.
Приєднання до ацетилену брому Додають у пробірку з кальцій карбідом ще 2 краплі води і закривають її пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають у пробірку з 5 краплями бромної води.
Відношення ацетилену до окисників У пробірку поміщають 1 краплю калій манганату і 4 краплі води. У пробірку зі шматочками кальцій карбіду додають ще 2 краплі води і закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опускають у приготовлений розчин калій манганату.
Утворення ацетиленіду срібла В пробірку вносять 2 краплі розчину аргентум нітрату і додає 1 краплю розчину аміаку – утвориться бурий осад аргентум гідроксиду. При додаванні 1-2 крапель розчину аміаку осад AgOH легко розчиняється з утворенням аміачного розчину аргентум оксиду. Через аміачний розчин аргентум оксиду пропускають ацетилен.
Експериментальна задача В трьох пронумерованих пробірках знаходяться етилен, ацетилен і циклогексан. За допомогою якісних реакцій визначити, в якій пробірці міститься розчин кожної із названих речовин. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

 

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №3

Лабораторна робота №4

Лабораторна робота №5

Лабораторна робота №6.

Аміни.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Розчинність аніліну у воді У пробірку поміщають 6 крапель води, 1 краплю аніліну і енергійно збовтують - утворюється емульсія аніліну у воді. Додають ще 3 - 4 краплі води і знову збовтують вміст пробірки.
Утворення солей аніліну і їх розкладання 1. В пробірку поміщають 1 краплю аніліну, 8 крапель води і струшують вміст пробірки. Одну краплю емульсії наносять на лакмусовий папірець. 2. Приготовану емульсію аніліну ділять на дві частини. До однієї частини додають по краплях розчин сульфатної кислоти. Нагрівають пробірку до розчинення осаду і повільно охолоджують. 3. До іншої частини емульсії аніліну додають по краплях концентровану хлоридну кислоту до одержання однорідного розчину. До прозорого розчину солянокислого аніліну додають 1—2 краплі фенолфталеїну і по краплях розчин лугу.
Кольорові реакції аніліну 1. Кольорова реакція з лігніном. У пробірку поміщають 1 краплю аніліну, 5 крапель води і по краплях додають хлоридну кислоту до утворення прозорого розчину солянокислого аніліну. Одну краплю цього розчину наносять на смужку газетного паперу. 2. Кольорова реакція з хлорним вапном. Готують розчин солянокислого аніліну і 1 краплю розчину наносять на предметне скло. Додають краплю розчину хлорного вапна. 3. Кольорова реакція з калій дихроматом.Краплю розчину солянокислого аніліну поміщають на предметне скло, додають 1 краплю розчину калій дихромату і 1 краплю розчину сульфатної кислоти.
Бромування аніліну У пробірку поміщають 3 краплі бромної води і 1 краплю анілінової води.
Одержання сульфанілової кислоти У пробірку поміщають 2 краплі аніліну, 2 краплі сульфатної кислоти, збовтують і занурюють пробірку в піщану баню, так щоб рівень реакційної суміші був нижчим за рівень піску. Баню нагрівають до 180°С (термометр в бані) і витримують суміш при цій температурі 2—3 хв. Після цього виймають пробірку з бані, дають суміші охолонути до початку затвердіння сульфанілової кислоти. До сульфанілової кислоти додають 8—10 крапель гарячої води, нагрівають в полум’ї пальника до повного розчинення осаду і поволі охолоджують. 2 краплі розчину з кристалами поміщають на предметне скло, розглядають форму кристалів в об’єктиві мікроскопа і замальовують.
Утворення фенілкарбіламіну (Дослід проводиться у витяжній шафі!) У пробірку поміщають 1 краплю аніліну, 2 краплі розчину лугу, 2 краплі хлороформу і 5 крапель спирту. Вміст пробірки поволі нагрівають до початку кипіння.
Утворення сірчанокислої солі дифеніламіну і її гідроліз На предметне скло поміщають декілька кристалів дифеніламіну і 1 краплю сульфатної кислоти. Скляною паличкою перемішують до розчинення, тобто до утворення сірчанокислого дифеніламіну. Скляною паличкою переносять частину одержаного розчину на інший кінець предметного скла і поряд з допомогою піпетки поміщають крапельку води.
Кольорова реакція дифеніламіну з нітратною кислотою На предметне скло поміщають 2—3 кристали дифеніламіну і 1 краплю сульфатної кислоти. Скляною паличкою розмішують кристали до розчинення, тобто до утворення сірчанокислої солі дифеніламіну. У пробірку поміщають 1 краплю нітратної кислоти, доливають її майже доверху водою і перемішують. Одну краплю одержаного розведеного розчину нітратної кислоти наносять на предметне скло поряд з краплею сірчанокислого дифеніламіну.

 

Загальний висновок до роботи:

 

Число ________________

Лабораторна робота №7

Лабораторна робота №8.

Спирти.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Виявлення наявності води в спирті і зневоднення спирту У суху пробірку поміщають невелику кількість порошку безводної купрум сульфату і додають 3-4 краплі етилового спирту. Суміш добре струшують і слабко нагрівають.
Розчинність етилового спирту у воді Поміщають у суху пробірку 2 краплі етилового спирту і додають по краплях воду.
Властивості ізоамілового спирту У суху пробірку поміщають 2 краплі ізоамілового спирту і відзначають його запах. До 2 крапель ізоамілового спирту додають 5 крапель води і збовтують. У пробірку із сумішшю ізоамілового спирту і води додають 1 краплю водного розчину йоду в калій йодиді і збовтують.
Відношення спиртів до індикаторів У чотири пробірки поміщають по 3 краплі води і додають по 2 краплі етилового, пропілового, бутилового й ізоамілового спиртів. Випробують розчини спиртів на фенолфталеїн і лакмус.
Утворення і гідроліз алкоголятів Поміщають у суху пробірку маленький шматочок металічного натрію. Додають 3 краплі етилового спирту і закривають пробірку пальцем. По закінченні реакції підносять пробірку до полум’я пальника і віднімають палець від отвору пробірки. На дні пробірки залишився білуватий залишок етилата натрію, який розчиняють у 2-3 краплях дистильованої води, додають 1 краплю спиртового розчину фенолфталеїну.
Загальний висновок до роботи:   Число__________ Лабораторна робота № 9 Багатоатомні спирти. Прості ефіри
Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Взаємодія гліцерину з купрум (ІІ) гідроксидом Поміщають у пробірку 2 краплі розчину купрум сульфату, 2 краплі розчину натрій гідроксиду і перемішують - утвориться блакитний студенистий осад купрум (ІІ) гідроксиду. У пробірку додають 1 краплю гліцерину і збовтують вміст.
Окиснення етилового спирту хромовою сумішшю У суху пробірку поміщають 2 краплі етилового спирту, додають 1 краплю розчину сульфатної кислоти і 2 краплі розчину калій дихромату. Нагрівають жовтогарячий розчин над полум’ям пальника до початку зміни забарвлення.
Окиснення ізоамілового спирту хромовою сумішшю У суху пробірку поміщають 2 краплі ізоамілового спирту. Додають 1 краплю розчину сульфатної кислоти і 2 краплі розчину калій дихромату. Нагрівають вміст пробірки над полум’ям пальника.
Взаємодія ізоамілового спирту із сульфатною кислотою Поміщають у пробірку 4 краплі сульфатної кислоти й обережно, при струшуванні й охолодженні, додають 2 краплі ізоамілового спирту. Отриману однорідну, майже без запаху рідину залишають постояти 2-3 хв. Потім 3-4 краплі продукту реакції поміщають у пробірку з 5-6 краплями холодної води.
Добування діетилового ефіру У суху пробірку вносять 2 краплі етилового спирту і 2 краплі сульфатної кислоти. Суміш обережно нагрівають над полум’ям пальника до побуріння розчину. До гарячої суміші дуже обережно додають ще 2 краплі етилового спирту.
Експериментальна задача В трьох пронумерованих пробірках знаходяться бензол, етанол і гліцерин. За допомогою якісних реакцій визначити, в якій пробірці міститься розчин кожної із названих речовин. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

 

Загальний висновок до роботи:

 

Число ________________

Лабораторна робота №10.

Феноли.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Розчинення фенолу у воді Поміщають в пробірку 2 краплі рідкого фенолу, додають 2 краплі води і збовтують. Утворюється каламутна рідина — емульсія фенолу. Дають вмісту пробірки відстоятися.
Одержання натрію феноляту У пробірку поміщають 4 краплі емульсії фенолу у воді і додають 2 краплі розчину натрій гідроксиду. Одержаний розчин залишають для наступного досліду.
Розклад натрій феноляту хлоридною кислотою До половини прозорого розчину натрію феноляту додають 1 краплю розчину хлоридної кислоти.
Розклад натрію феноляту карбонатною кислотою У пробірку з другою половиною розчину натрію феноляту опускають скляну трубку з витягнутим капілярний кінцем і пропускають через неї вуглекислий газ.
Реакція фенолу з ферум (ІІІ) хлоридом Поміщають в пробірку 2 краплі розчину фенолу, додають 3 краплі води і 1 краплю розчину ферум (ІІІ) хлориду.
Одержання трибромфенолу У пробірку вносять 2 краплі бромної води і додають 1 краплю водного розчину фенолу.
Сульфування фенолу У пробірку поміщають кілька кристалів фенолу і додають 3 краплі сульфатної кислоти. Струшують вміст пробірки; кристали фенолу розчиняються. Вносять 1 краплю одержаного розчину в іншу пробірку і додають 4-5 крапель води; фенол виділяється у виді каламуті. Реакційну суміш у першій пробірці нагрівають на киплячій водяній бані протягом 2-3 хв. Потім прохолоджують вміст пробірки і виливають у пробірку з 10 краплями холодної води.
Нітрування фенолу У пробірку поміщають кілька кристаликів фенолу, 2-3 краплі води і струшують до утворення однорідного розчину. В іншу пробірку поміщають 3 краплі концентрованої нітратної кислоти і 3 краплі води. Розведену нітратну кислоту по краплях доливають до рідкого фенолу, увесь час енергійно струшують і прохолоджують реакційну пробірку, - реакція йде дуже енергійно. Реакційну суміш виливають у пробірку з декількома краплями води. Отвір пробірки закривають пробкою з газовідвідною трубкою і відганяють о -нітрофенол у чисту, суху пробірку-приймач.
Нітрозореакція фенолів У пробірку поміщають 3-4 краплі сульфатної кислоти, додають 2 краплі розчину фенолу і прохолоджують отриманий безбарвний розчин. Потім додають 1 краплю розчину натрій нітрату і струшують. Виливають забарвлену рідину в пробірку з 10-12 краплями води; утвориться рожево-червоний розчин. Вносять 5 крапель цього розчину в іншу пробірку і додають декілька крапель розчину лугу (надлишок).
Добування новолачної смоли. У пробірку поміщають 5 крапель фенолу і 4 краплі розчину формальдегіду. Нагрівають суміш на водяній бані; при цьому фенол розчиняється. Через 3 хв. додають 2-3 краплі концентрованої хлоридної кислоти і продовжують нагрівати до розшарування суміші. Пробірку поміщають у склянку з холодною водою і дають відстоятися.
Експериментальна задача В трьох пронумерованих пробірках знаходяться етанол, фенол та гліцерин. За допомогою якісних реакцій визначити, в якій пробірці міститься розчин кожної із названих речовин. Напишіть відповідні рівняння реакцій.

 

Загальний висновок до роботи:

 

Число ________________

Лабораторна робота №11.

Альдегіди і кетони.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Самоокиснення водних розчинів формальдегіду У пробірку поміщають 2—3 краплини розчину формальдегіду і додають 1 краплю індикатора метилового червоного.
Окиснення альдегідів аміачним розчином аргентум гідроксиду (реакція «срібного дзеркала») У чисту пробірку вносять 2 краплини розчину аргентум нітрату і додають 1 краплю розчину аміаку. Бурий осад аргентум гідроксиду, що утвориться, розчиняють, додаючи надлишок (1—2 краплини) розчину аміаку. Потім додають 1 краплю розчину формальдегіду і повільно підігрівають вміст пробірки над полум’ям пальника.
Окиснення альдегідів купрум (ІІ) гідроксидом У пробірку поміщають 4 краплини розчину натрій гідроксиду, розбавляють його 4 краплями води і додають 2 краплини розчину купрум сульфату. До осаду купрум (II) гідроксиду, що утворився, додають 1 краплю розчину формальдегіду і збовтують вміст пробірки. Нагрівають над полум’ям пальника до кипіння лише верхню частину розчину, так щоб нижня частина залишилася для контролю холодною.
Добування ацетону з натрій ацетату У суху пробірку поміщають близько 0,1 г зневодненого натрій ацетату (висота шару повинна бути близько 3 мм). Закривають пробірку пробкою з газовідвідною трубкою, нижній кінець якої опускають у пробірку з 6—8 краплями води. Нагрівають пробірку з натрій ацетатом, зберігаючи горизонтальне положення пробірки в полум’ї пальника. Пари ацетону конденсуються у воді, що знаходиться в другій пробірці. Після охолодження першої пробірки додають у неї 1 краплю концентрованої хлоридної кислоти.
Кольорова реакція на ацетон з нітропрусидом натрію На предметне скло наносять 1 краплю розчину нітропрусиду натрію, 2 краплини води і 1 краплю водного розчину ацетону. Що спостерігається при додаванні 1 краплини розчину натрій гідроксиду та 1 краплини розчину оцтової кислоти?
Дія ацетону на пластмаси Поміщають у суху пробірку 5—6 крапель ацетону і при помішуванні скляною паличкою розчиняють маленький шматочок целулоїду (кіноплівки). Коли розчин стане в’язким, змочують у ньому ватку і натирають гладкий шматочок дерева. Два шматочки очищеної кіноплівки змочують з кінців ацетоном, через 1—2 хв накладають кінці плівки один на одного і злегка здавлюють
Добування йодоформу з ацетону Поміщають у пробірку 5 крапель розчину йоду в калій йодиді і 5 крапель розчину натрій гідроксиду. До знебарвленого розчину йодноватистокислого натрію додають 1 краплю ацетону.

 

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №12.

Монокарбонові кислоти.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Розчинність у воді різних кислот Три краплини або декілька кристалів кожної з досліджуваних кислот збовтують у пробірці з 5 краплями води. Якщо кислота не розчиняється, пробірку нагрівають. Гарячі розчини прохолоджують і відзначають виділення кристалів кислот, що розчинилися лише при нагріванні.
Кислотні властивості карбонових кислот 1. У три пробірки поміщають по 1 краплині розчину оцтової кислоти. У першу пробірку додають 1 краплю метилового оранжевого, у другу – краплю лакмусу й у третю – краплю фенолфталеїну. Що спостерігається? 2. У пробірку поміщають 2 краплини розчину оцтової кислоти і додають невелику кількість магнію. До отвору пробірки підносять палаючу скіпку. Що спостерігається? 3. У пробірку доливають 2—3 краплини розчину оцтової кислоти і додають кілька крупинок натрій карбонату, До отвору пробірки підносять палаючу скіпку. Що спостерігається?
Окиснення мурашиної кислоти калій манганатом У пробірку поміщають кілька крупинок натрій метанату, додають 2 краплини розчину калій манганату і 3 краплини розчину сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають пробкою і газовідвідною трубкою, кінець якої опускають у пробірку з баритовою водою. Вміст пробірки нагрівають у полум’ї пальника.
Розклад мурашиної кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою У пробірку доливають 3 краплини мурашиної кислоти, 3 краплини концентрованої сульфатної кислоти і нагрівають суміш у полум’ї пальника.
Утворення і гідроліз ферум (ІІІ) хлориду У пробірку поміщають кілька кристаликів натрій ацетату, 3 краплини води і 2 краплини розчину ферум (ІІІ) хлориду. Розчин забарвлюється в жовтувато-червоний колір від залізної солі оцтової кислоти, що утворилася. Розчин нагрівають до кипіння. Що спостерігається?
Приєднання брому до олеїнової кислоти У пробірку вносять 3—4 краплини бромної води, одну краплю олеїнової кислоти й енергійно струшують.
Ізомеризація олеїнової кислоти в елаїдинову У пробірку поміщають 4 краплини олеїнової кислоти, шматочок мідного дроту (3 мг) і додають 2 краплини нітратної кислоти. Пробірку закривають пробкою й обережно струшують; час від часу пробку відкривають, щоб вирівняти тиск. Вміст пробірки розігрівається. Після того, як припиниться спінювання від виділення газів, пробірку щільно закривають корком і залишають стояти в штативі. Що спостерігається?

 

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №13.

Дикарбонові кислоти.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Добування натрієвої солі щавлевої кислоти У суху пробірку поміщають кілька крупинок натрій метанату і сильно нагрівають на полум’ї пальника. Розплавлена сіль розкладається з виділенням водню. Вмісту пробірки дають охолонути, додають 3—4 краплини води і злегка нагрівають до появи прозорого розчину. В іншу пробірку поміщають кілька крупинок натрій метанату і додають 3—4 краплини води. В обидві пробірки додають по одній краплині розчину кальцій хлориду. Що спостерігається?
Розклад щавлевої кислоти при нагріванні з концентрованою сульфатною кислотою У пробірку поміщають кілька кристаликів щавлевої кислоти і додають 2 краплини сульфатної кислоти. Пробірку закривають пробкою з газовідвідною трубкою і нагрівають на полум’ї пальника. Підпалюють газ, що виділяється. Газ горить блакитними спалахами. Після цього кінець газовідвідною трубки занурюють у баритову воду. Що спостерігається?
Окиснення щавлевої кислоти калій манганатом У пробірку поміщають кілька кристаликів щавлевої кислоти, додають 2 краплини калій манганату і 1 краплю сульфатної кислоти. Отвір пробірки закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої опущений у пробірку з баритовою водою. Реакційну суміш нагрівають. Що спостерігається?
Розклад щавлевої кислоти при нагріванні Кілька кристаликів щавлевої кислоти нагрівають у пробірці з газовідвідною трубкою, витягнутий кінець якої занурений у пробірку з баритовою водою. Що спостерігається?

 

Загальний висновок до роботи:

 

Число ________________

Лабораторна робота №14.

Лабораторна робота №15.

Лабораторна робота №16.

Моносахариди.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Доказ наявності гідроксильних груп в глюкозі В пробірку поміщають 1 краплю розчину глюкози і 5 крапель розчину натрій гідроксиду. До отриманої суміші додають 1 краплю розчину купрум сульфату і струшують вміст пробірки.
Окиснення глюкози купрум (ІІ) гідроксидом у присутності лугу До отриманому в попередньому досліді лужного розчину сахарату міді додають 5—6 крапель води (висота шару рідини повинна бути 10—15 мм). Вміст пробірки нагрівають над полум’ям пальника, тримаючи пробірку похило так, щоб нагрівалася лише верхня частина розчину, а нижня залишалася (для контролю). Що спостерігається?
Окиснення глюкози реактивом Фелінга В пробірку вносять 3 краплі розчину глюкози і 1 краплю реактиву Фелінга. Тримаючи пробірку похило, обережно нагрівають верхню частину розчину. Що спостерігається?
Окиснення глюкози аміачний розчином аргентум оксиду (реакція «срібного дзеркала») В пробірку поміщають 1 краплю розчину аргентум нітрату, 2 краплі розчину натрій гідроксиду і доливають по краплях розчин аміаку до розчинення осаду аргентум гідроксиду, що утворився. Потім додають 1 краплю розчину глюкози і злегка підігрівають вміст пробірки над полум’ям пальника до початку почорніння розчину.
Осмолення глюкози лугом В пробірку поміщають 4 краплі розчину глюкози і додають 2 краплі розчину натрій гідроксиду. Нагрівають суміш до кипіння і обережно кип’ятять 2-3 хв. Що спостерігається?
Реакція Селіванова на кетози У пробірку поміщають кристал резорцину, 2 краплі хлоридної кислоти і 2 краплі розчину фруктози. Вміст пробірки нагрівають до початку кипіння. Що спостерігається?

 

Загальний висновок до роботи:

Число ________________

Лабораторна робота №17.

Дисахариди.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Доказ наявності гідроксильних груп в сахарозі У пробірку поміщають 1 краплю розчину сахарози, 5 крапель розчину лугу і 4—5 крапель води. Додають 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату. Що спостерігається?
Відсутність відновлювальної здатності в сахарозі Розчин сахарату міді обережно нагрівають до кипіння над полум’ям пальника, тримаючи пробірку так, щоб нагрівалася тільки верхня частина розчину. Що спостерігається?
Кислотний гідроліз сахарози У пробірку поміщають 1 краплю розчину сахарози, 1 краплю 2 н хлоридної кислоти, 3 краплі води і обережно нагрівають над полум’ям пальника 20—30 хв. Половину розчину відливають в іншу пробірку і додають в неї 4—5 крапель розчину лугу (до лужної реакції на лакмус) і 3—4 краплі води. Потім додають 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату і нагрівають верхню частину синього розчину до кипіння. Що спостерігається? До частини гідролізованого розчину сахарози (перша пробірка), що залишилася, додають кристал резорцину, 2 краплі концентрованої хлоридної кислоти і нагрівають до кипіння. Що спостерігається?
Наявність відновлювальної здатності в лактозі У пробірку поміщають 1 краплю розчину лактози, 3 краплі розчину лугу і додають 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату. Блакитний осад гідроокису міді при струшуванні пробірки розчиняється, утворюючи синюватий розчин, що слугує доказом наявності в розчині гідроксильних груп. Додають 4—5 крапель води і нагрівають верхню частину розчину до кипіння. Що спостерігається?

 

Загальний висновок до роботи:

 

Число ________________

Лабораторна робота №18.

Полісахариди.

Назва досліду	Рівняння реакцій	Спостереження і висновки
Реакція крохмалю з йодом У пробірку поміщають 2 краплі крохмального клейстеру і 1 краплю розчину йоду. Вміст пробірки забарвлюється в синій колір. Отриману темно-синю рідину нагрівають до кипіння. Що спостерігається? Залишіть пробірку охолонути.
Кислотний гідроліз крохмалю У 7 пробірок поміщають по 3 краплі дуже розбавленої майже безбарвної йодної води. У окрему пробірку наливають 10 крапель крохмального клейстеру, 3 краплі розчину сульфатної кислоти, збовтують вміст і поміщають пробірку в киплячу водяну баню. Кожні 30 сек. відбирають піпеткою з капілярним отвором одну краплю розчину і переносять в чергову пробірку з йодною водою. Послідовні проби виявляють поступову зміну забарвлення при реакції з йодом. Розчин охолоджують, нейтралізують розчином лугу по червоному лакмусовому папірцю до сильнолужної реакції, додають 1 краплю реактиву Фелінга і нагрівають. Що спостерігається? Про що це свідчить?
Ферментативний гідроліз крохмалю У пробірку поміщають 5 крапель крохмального клейстеру, додають такий же об’єм власної слини і скляною паличкою ретельно перемішують розчин протягом двох хвилин Одну краплю розчину наносять на предметне скло і додають одну краплю дуже розведеного розчину йодної води. Якщо синє забарвлення не з’являється, то гідроліз крохмалю закінчений. У пробірку з гідролізованим крохмалем додають 4 краплі розчину лугу, 1 краплю розчину купрум (ІІ) сульфату, збовтують вміст пробірки і нагрівають до кипіння. Що спостерігається?
Взаємодія клітковини з лугом У пробірку поміщають 5 крапель води і опускають в неї смужку фільтрувального паперу, так щоб вона доходила до дна пробірки. В іншу пробірку поміщають 5 крапель розчину їдкого натру і таку ж смужку фільтрувального паперу. Через 3 хв.виймають паперову смужку з води і залишають сохнути. Потім виймають смужку з лугу, промивають водою, соляною кислотою (заздалегідь наливають в третю пробірку) і знову водою і сушать (щоб прискорити сушку, смужки, вийняті з рідин, злегка віджимають між листами фільтрувального паперу). Що спостерігається?
Отримання амілоїду з клітковини У пробірку поміщають 3 краплі води і 5 крапель сульфатної кислоти. Отриманий гарячий розчин охолоджують до кімнатної температури і опускають в нього кінець смужки фільтрувального паперу. Через 8—10 сек.папір виймають, ретельно відмивають від кислоти в проточній воді і в розчині аміаку і злегка висушують. Кінець паперу, опущений в кислоту, стає більш щільним й водонепроникним. На межі двох ділянок паперу поміщають одну краплю розчину йоду. Що спостерігається?
Кислотний гідроліз клітковини У пробірку поміщають маленький шматочок фільтрувального паперу, згорнутий джгутом, додають 4 краплі концентрованої сульфатної кислоти і перемішують вміст пробірки скляною паличкою. Волокна клітковини поступово розчиняються. Утворюється безбарвний густий розчин. Пробірку ставлять на декілька хвилин в киплячу водяну баню. За допомогою піпетки 2 краплі розчину гідролізованої клітковини поміщають в окрему пробірку, додають 6 крапель розчину натрій гідроксиду, 1 краплю реактиву Фелінга, струшують вміст пробірки і злегка нагрівають в полум’ї пальника. Що спостерігається?

 

Загальний висновок до роботи:

 

ЛАБОРАТОРНИЙ ЖУРНАЛ

З ХІМІЇ ОРГАНІЧНОЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ „,біологія”

Студента __________курсу

________групи, ПГФ

 

 

________________________

 

________________________

Техніка безпеки

До виконання практичних і лабораторних робіт студент допускається тільки після попереднього вивчення теоретичного матеріалу по даній темі, ознайомлення із змістом і технікою виконання досліду, а також з властивостями (шкідливістю, вогненебезпечністю) використовуваних реагентів і розчинників, а також правилами роботи з електроприладами.

Кожен студент повинен мати робочий журнал, в якому записують всі етапи проведення експериментів: назва теми; короткий опис дослідів; малюнок установки (приладу); спостереження, рівняння реакцій; висновки.