Поняття, ознаки, функції держави. Основні концепції походження держави.

Держава – основний інститут політичної системи суспільства, який організовує, спрямовує та контролює суспільну діяльність та відносини людей, суспільних груп, класів та асоціацій. Держава є центральним інститутом влади в суспільстві.

У сучасному розумінні д ержава – складна, багатофункціональна, внутрішньо диференційована цілісність, її відрізняють наявність певних правил, що регулюють її життєдіяльність, найвища концентрація влади, найбільша здатність до вирішення суспільних проблем.

Ознаки держави: територія, народ, суверенітет.

Територія – це просторова форма і матеріальна основа життєдіяльності людей. Сучасне міжнародне правол виходить з принципу недоторканності та територіальної цінності держав.

Народ. Цей головний елемент поняття державно-правового суспільства свідчить про те, що його складає більшість людей, які проживають на одній території, співіснують не ізольовано один від одного, впливають один на одного.

Суверенітет – невідємна властивість держави, тобто за його відсутності не має і самої держави. Суверенітет можна визначити як делеговану народом верховну владу, що полягає у самостійному, незалежному здійсненні державою всіх функцій у рамках внутрішнього і міжнародного права.

Функції держави — це можливі і реальні основні напрями діяльності держави та її органів по забезпеченню потреб та інтересів суспільства, які конкретизуються в завданнях, цілях і соціальному призначенні.

Основні функції держави – це головні напрямки її політики, які здійснюються від імені держави в цілому, а їх виконання забезпечується силою усього державного механізму.

Основні функції держави:

· економічна (координація та регулювання економічних процесів);

· соціальна (організація соціального забезпечення, системи охорони здоров'я, страхування тощо);

· культурно-виховиа (організація процесу виховання, системи освіти, просвітництва та наукових досліджень);

· підтримання правопорядку та захист державного ладу;

· формування нації (держава виступає як інструмент національної інтеграції);

· захист зовнішніх інтересів та оборона, розвиток взаємовигідного співробітництва

Існує декілька концепцій походження держави.

Теологічна концепція пояснює виникнення держави, а також всі її рішення, діями і санкціями божественної волі. На монарха покладені основні обов'язки з поширення вчення Божого, з покарання ворогів, що творять зло, і зі створення умов для благочестивого життя людей.

Патріархальна концепція розглядає державу як продукт сім'ї, яка розрослася до розмірів держави, при цьому влада правителя тлумачиться як влада батька в сім'ї, а відносини між підданими і володарями - як сімейні відносини.

Договірна концепція засновується на тому, що виникненню держави передує природній стан суспільства і людини, який характеризується необмеженою свободою. Тільки, після укладення суспільного договору безмежна свобода була введена в розумні межі шляхом створення держави як організації, покликаної забезпечити баланс різних суспільних інтересів, права і свободи особистості.

Психологічна концепція виходить з того, що держава існує через наявність у людини психологічних потреб жити в межах організованого суспільства, у відчутті необхідності колективної взаємодії або через схильність більшості до підпорядкування.

Класова (марксистська) концепція трактує державу класову за походженням (з'являється разом з поділом суспільства на класи) і за суттю (орган класового панування: орган пригнічення одного класу іншим).

Теорія завоювання (насильства) розглядає походження держави як результат завоювання сильними племенами слабких. Аналогічним чином тлумачиться і походження класової експлуатації. Для підтримки порядку і придушення опору знадобилося створення державних органів і прийняття законів.

Расова концепція спирається на постулат, що існують вищі і нижчі раси, а держава необхідна для забезпечення панування перших над іншими. Сучасні дослідники відкинули цю теорію.

Органічна концепція проводить аналогію між державою і живим організмом як у структурі, так і в функціях. Всі елементи держави взаємопов'язані і доповнюють один одного. Порушення цієї гармонії призводить до хвороби всього організму і навіть до його смерті. Цей погляд на державу обгрунтував англійський соціолог Т.Спенсер.

Іригаційна концепція пов'язує походження держави з необхідністю побудови великих зрошувальних систем. Цей підхід використовується для пояснення історії країн Стародавнього Сходу.

 

Федерація як форма державного устрою. Шляхи формування федерацій.

Федерація – це союзна держава, територія якої складається з державних утворень, наділених юридичною і певною політичною самостійністю.

Федеративна форма державного устрою існує в більш ніж 20 країнах: Австралії, Австрії, Бразилії, Індії, Канаді, Росії, США, ФРН та ін.

Федеративна форма державного устрою має такі характерні ознаки:

1. Територія федеративної держави в політико-адміністративному поділі не є єдиним цілим. Вона складається з територій субєктів фкдерації.

2. У більшості федеративних держав порд із заально-федеральною конституцією і загальнофедеральними законами діють конституції і закони субєктів федерації.

3. У федеративній державі поряд із федеральною системою органів законодавчої, виконавчої та судової влади існуюють системи органів законодавчої, виконавчої та судової влади субєктів федерації.

4. Відмінною ознакою федеративного державного устрою є двопалатна структура союзного парламенту.

5. У більшості федерацій поряд з федеральним громадянством існує і громадянство субєктів федерації.

Федеративна держава може утворюватися:

- В результаті договору між незалежними субєктами про створення нового державного обєднання з перетворенням учасників договору у субєктів федерації.

- Шляхом приєднання до державинових територій і наділення їх правами субєкта федерацій або утворення нових субєктів федерації на частинфі території раніше існуючої держави.

- В результаті підвищення статусу регіональних утворень і перетворення ії на субєкти федерації.

- Шляхом еволюції конфедерації у федеративну державу з перетворенням колишніх незалежних держав у субєктів федерації.

 

Унітарна форма державного устрою: сутність та різновиди.

Унітарною є така держава, територія якої складається з адміністративних або політико-адміністративних одиниць.

Відмінність між адміністративними та політико-адміністративними одиницями полягає в тому, що останні мають ті чи інші ознаки власної державності і виступають як автономні утворення. За своєю юридичною природою автономія єсамоврядуваннм населення на частині території держави, що вияляється у наданні органам автономії законодавчих повноважень з питань місцевого самоврядування.

За ознакою централізації політичної влади унітарні держави поділяються на децентралізовані (існує конституційний розподіл повноважень між центральною владою та територіальними одиницями вищого рівня), відносно децентралізовані (вищі територіальні одиниці мають головним чином адміністративний характер) та централізовані (місцевої автономії немає взагалі).

Ознаки унітарної держави:

1) єдина конституція (конституції прийняті в більшості країн світу);

2) єдина система вищих органів державної влади -- глава держави, уряд, парламент, юрисдикція яких поширюється на територію усієї країни;

3) єдине громадянство і єдина державна символіка;

4) єдина система законодавства і єдина судова система;

5) адміністративно-територіальні одиниці не можуть мати будь-яку політичну самостійність;

6) в міжнародних відносинах виступає одноособово. Частини, унітарної держави мають різні назви: в Україні -області, у Польщі — воєводства, в Англії — графства, в Італії -провінції.