ТОП 10:

Що може бути предметом застави



Предметом застави може бути:1)майно(зокрема річ, цінні папери, майнові права), яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. 2)майно,яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція,плоди та інші прибутки (майбутній урожай,приплід
худоби тощо),якщо це передбачено договором. Предметом застави НЕ може бути:1.культурні цінності,що є об'єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; 2. пам'ятки культурної спадщини, занесені до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.3. вимоги,які мають особистий характер, а також інші вимоги,застава яких забороняється законом.4. об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами,а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних
підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами,та їх структурних підрозділів,що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.14. Які види застави означені в нормативних актах України Які види застави означені в нормативних актах України . До видів застави відносяться: 1) іпотека — застава нерухомого майна, яке залишається у володінні та користуванні заставодавця; 2) заклбд — застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателю або за його наказом — у володіння третій особі; 3) застава товарів у обороті та переробці; 4) застава цінних паперів; 5) застава майнових прав. 15. В яких формах договір застави буде чинним Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.
У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору, договору застави космічних об'єктів - за місцем реєстрації цих об'єктів.
Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави.
Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов'язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін. 16. Які права і обов’язки сторін в договорі застави

Права та обов'язки сторін договору застави визначаються законом та договором.

Умови договору застави не обов'язково мають передбачати ті права та обов'язки, що визначені в законі. Заставодавець має право користуватися предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави; розпоряджатися предметом застави лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором, заповідати заставлене майно, причому таке право гарантується законом, оскільки його обмеження в договорі матиме наслідком нікчемність такої умови.

В обов'язки заставодавця входить, якщо інше не передбачено договором: вжиття заходів для збереження предмета застави; утримання його належним чином; негайне повідомлення заставодержателя про виникнення загрози знищення або пошкодження предмета застави; заміна або відновлення предмета застави у разі його втрати, псування, пошкодження або знищення з вини заставодавця. Причому в разі недотримання заставодавцем вказаних обов'язків заставодержатель набуває право вимоги дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо
інше не передбачено законом чи договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця
заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. 17. Які істотні умови договору заставиІстотними умовами договору застави є: 1) суть, розмір і строк виконання основного зобов'язання, забезпеченого заставою; 2) опис предмета застави; 3) інші умови, погоджені сторонами договору. До третьої групи умов, досягнення згоди щодо яких є обов'язковим на вимогу хоча б однієї із сторін відносяться, зокрема, умови про: 1) оцінка предмета застави; 2) проведення аудиторської перевірки достовірності й повноти балансу або фінансового стану відповідної сторони; 3) страхування предмета застави, якщо він не підлягає обов'язковому страхуванню; 4) покладення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави на заставодержателя; 5) надання можливості заставодавцеві замінювати предмет застави без згоди заставодержателя; 6) встановлення заборони перезастави; 7) встановлення порядку звернення стягнення на предмет застави, відмінного від продажу предмета застави з публічних торгів. 18. Розкрийте сутність поняття притриманняПраво притримання виникає на підставі закону (ст. 594 ЦК України) і не потребує, щоб воно було передбачене договором між кредитором і боржником. Правова природа притриманная зумовлена тим, що кредитор, у якого знаходиться річ, призначена для передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання боржником у термін зобов’язання оплати цієї речі чи компенсації кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків, має право утримувати її в себе, доки відповідне зобов’язання не буде виконане. Умови права на притримання: 1) притримання можливе лише стосовно чужої речі, тобто такої речі, на яку право власності належить іншій особі, а не кредитору; 2) така річ повинна знаходитися у володінні кредитора; 3) кредитор має володіти річчю на законній підставі; 4) кредитор вправі притримувати річ боржника, якщо інше не встановлено домовленістю сторін у договорі. 19. Назвіть загальні умови припинення господарських зобов’язаньЗагальні умови припинення господарських зобов’язань визначаються ст. 202 ГК. Господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов’язаної сторін в одній особі (зобов’язання виникає знову, якщо це поєднання припиняється); за згодою сторін (зокрема угодою про заміну одного зобов’язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов’язко­вому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов’язання); через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених ГК або іншими законами. Господарське зобов’язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Визначте правові наслідки за порушення договірних зобов’язань

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннямумов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені дого­вором або законом, зокрема:

1)припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2)зміна умов зобов'язання;

3)сплата неустойки;

Відшкодування збитків та моральної шкоди.

 

 

Тема 4







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.237.183.249 (0.004 с.)