Завдання до практичної роботи №3

Визначити конкурентоспроможність продукції (холодильників), виходячи з даних, наведених в таблиці 3.2 та 3.3. Для варіантів завдань, більших за 24 за параметри ІСМ прийняти дані першого варіанту.

 

 

Таблиця 3.2 – Значення параметрів ІСМ

Варіант	Параметри ІСМ
Надійність, тис. год	Спож. ел./ен, кВт	Дизайн, бали	Загальний об”єм, м^3	Об”єм мор. камери, м^3	ЦС
Значення	Вага	Значення	Вага	Значення	Вага	Значення	Вага	Значення	Вага
		0,3		0,35		0,1	1,50	0,15	0,50	0,1
		0,35		0,3		0,15	1,45	0,15	0,40	0,05
		0,4		0,4		0,1	1,40	0,05	0,45	0,05
		0,3		0,4		0,1	1,35	0,15	0,35	0,05
		0,35		0,3		0,15	1,30	0,15	0,45	0,05
		0,4		0,35		0,15	1,50	0,05	0,45	0,05
		0,3		0,35		0,1	1,45	0,15	0,50	0,1
		0,35		0,3		0,1	1,40	0,15	0,40	0,1
		0,4		0,35		0,15	1,35	0,05	0,40	0,05
		0,3		0,4		0,15	1,30	0,10	0,35	0,05
		0,35		0,4		0,15	1,25	0,05	0,35	0,05
		0,4		0,3		0,1	1,20	0,15	0,40	0,05
		0,3		0,3		0,15	1,25	0,15	0,50	0,1
		0,35		0,35		0,1	1,30	0,15	0,35	0.05
		0,4		0,35		0,1	1,35	0,10	0,35	0,05
		0,3		0,40		0,15	1,40	0,10	0,35	0,05
		0,35		0,40		0,1	1,45	0,10	0,45	0,05
		0,4		0,3		0,1	1,50	0,15	0,45	0,05
		0,45		0,3		0,15	1,45	0,05	0,45	0,05
		0,3		0,35		0,1	1,40	0,15	0,40	0,1
		0,35		0,4		0,1	1,35	0,10	0,35	0,05
		0,4		0,35		0,15	1,30	0,05	0,30	0,05
		0,45		0,3		0,1	1,25	0,05	0,30	0,10
		0,4		0,4		0,10	1,25	0,05	0,35	0.05

 

 

Таблиця 3.3 – Значення параметрів нашої продукції та конкурента

Варіант	ЦС	Параметри продукції
Наша продукція	Конкурент	Надійність, тис. год	Споживання ел./ен, кВт	Дизайн, бали	Загальний об”єм, м^3	Об”єм мор. камери, м^3
Наша продукція	Конкурент	Наша продукція	Конкурент	Наша продукція	Конкурент	Наша продукція	Конкурент	Наша продукція	Конкурент
									1,25	1,35	0,3	0,4
									1,3	1.2	0,35	0,3
									1,35	1,4	0,4	0,45
									1,4	1,35	0,45	0,35
									1,45	1,5	0,5	0,55
									1,5	1,4	0,55	0,5
									1,25	1,3	0,3	0,45
									1,3	1.2	0,35	0,20
									1,35	1.4	0,4	0,50
									1,4	1.3	0,45	0,35
									1,45	1,5	0,5	0,6
									1,5	1.45	0,55	0,45
									1,2	1.35	0,25	0,4
									1,15	1,15	0,3	0,25
									1,2	1.4	0,35	0,5
									1,25	1.2	0,4	0,35
									1,3	1,4	0,45	0,55
									1,35	1,3	0,5	0,45
									1,4	1,45	0,55	0,6
									1,45	1,4	0,5	0.4
									1,5	1,55	0,45	0,5
									1.6	1,5	0,4	0,3
									1,2	1,4	0,3	0,45
									1.2	1,2	0,35	0.20

 

 

Практична робота №4

Визначення економічної ефективності стандартизації

Мета роботи

Освоїти методикутанавчитись розраховувати основні показники економічної ефективності стандартизації

 

Теоретичні відомості

Під економічною ефективністю стандартизації розуміють підвищення продуктивності суспільної праці чи економію витрат живої і відтвореної праці, що пов'язано з задоволенням різноманітних потреб суспільства. Цей критерій у найбільш загальному виді відображає економічну корисність здійснюваних заходів зі стандартизації. Разом з цим в кожному окремому випадку цей критерій має свій конкретний зміст і форму вираження.

При визначенні різних видів економічної ефективності стандартизації використовують різні показники. Так, при визначенні порівняльної ефективності використовують приведені витрати, термін окупності, коефіцієнт економічної ефективності та інші. Проектна економічна ефективність - це можлива ефективність, яка визначається при розробці перспективних та поточних (річних) планів. При визначенні народногосподарського ефекту враховується фактор часу: за який час окупляться витрати на проведення робіт на стадії проектування. Чим менший термін проектних робіт до серійного виробництва продукції, тим вищим буде економічний ефект. Тому частіше розраховують: річний ефект; ефект терміну дії стандарту; ефект за весь строк служби стандартної продукції і т.д.

В основі методичного підходу визначення економічної ефективності стандартизації лежить метод урахування всіх можливих її наслідків і результатів. Тому до оцінки ефективності комплексу заходів зі стандартизації і кожного окремого стандарту необхідно підходити обов'язково з народногосподарських позицій та з економічної точки зору оцінювати зміни, які вони викликають в усіх сферах діяльності. Існуючі методи визначення економічної ефективності стандартизації базуються на порівняльній оцінці собівартості, продуктивності виробів нової техніки, характеризуються величиною експлуатаційних витрат, тобто усіх основних показників продукції, які безпосередньо регламентуються стандартами.

Важливу роль у народному господарстві країни відіграє економія ресурсів, яка забезпечується методами стандартизації. Дані щодо економії, які виражаються в натуральних чи грошових одиницях, характеризують вклад стандартизації в рішення цієї проблеми. Економія досягається за рахунок поліпшення якості виробленої продукції в сфері її експлуатації, а також росту валютної виручки через підвищення конкурентоспроможності продукції на світових ринках.

Наочним свідченням впливу стандартизації на економіку народного господарства країни є постійний зріст її економічної ефективності. Аналіз великого обсягу статистичних даних показує, що економічний ефект від впровадження стандартизації по основних сферах відтворення розподіляється таким чином:

• науково-дослідні, дослідно-конструкторські та проектно-конструкторські роботи - близько 30-35%;

• сфера виробництва - близько 15-20%;

• сфера експлуатації - близько 50%.

Основними джерелами економічного ефекту впровадження нових стандартів є:

• зниження собівартості та приведених витрат продукції у виробника (споживача) за рахунок зменшення кількості типорозмірів, зниження витрат на заробітну плату, створення спеціалізованого виробництва, непотрібність розробки креслень, технології, спеціального оснащення;

• збільшення строку служби ресурсів, зменшення амортизаційних відрахувань;

• підвищення надійності;

• зменшення тривалості випробувань та вироблення бракованої і дефектної продукції, поліпшення її якості та підвищення строку зберігання;

• підвищення продуктивності праці.

Після впровадження стандарту у виробництво на основі даних фактично отриманих результатів при проектуванні, виробництві та експлуатації об'єктів стандартизації, може бути розрахована величина фактичного економічного ефекту. Зіставлення даних очікуваного і фактичного економічного ефекту дає змогу зробити аналіз змін економічних показників внаслідок проведення робіт зі стандартизації, встановлення повноти впровадження стандарту та оцінювати роботу в галузі стандартизації.

Порядок, запроваджений для проведення техніко-економічних розрахунків, допускає ряд винятків із загальних правил. Враховуючи різноманітність об'єктів стандартизації, не завжди є можливість визначення економічної ефективності деяких об'єктів. Для таких об'єктів у стандартах даються якісні характеристики, визначаються доцільність їх впровадження та витрати на розробку і впровадження. Це стосується:

• стандартів, в яких техніко-економічні показники залишилися без змін порівняно з базовими;

• стандартів, які встановлюють підвищені норми для органолептичних властивостей продукції;

• організаційно-методичних стандартів, які визначають порядок проведення робіт (інструкції, положення, правила і норми виробничо-технічного призначення, документація в галузі управління, інформація);

• стандартів на терміни, визначення, класифікацію, позначення.

Визначення економічної ефективності стандартизації базується на методах розрахунку порівняльної економічної ефективності. Її проводять шляхом зіставлення економічних результатів до і після проведення робіт зі стандартизації. Отриманий результат цілком залежить від бази порівняння, тому чітке встановлення правил її вибору може забезпечити достовірність проведених розрахунків. У процесі удосконалення економічних основ теорії стандартизації удосконалювалися і підходи до виробу бази порівняння. Як базу порівняння приймають досягнутий рівень техніко-економічних показників, які відображені в НД, по яких нині виробляється продукція.

При проведенні розрахунків економічної ефективності впровадження стандартів, економічні наслідки впровадження порівнюють з витратами, які пов'язані з розробкою і впровадженням стандартів. Розміри останніх бувають дуже значними, особливо витрати на впровадження стандартів, які здійснюються не одноразово, а поступово. Деякі стандарти можуть впроваджуватись протягом кількох років, тому при розрахунках враховують фактор часу. Фактор часу враховують загальноприйнятими методами. Витрати, які здійснюють, і результати, які отримують до початку розрахункового року, помножують на коефіцієнт приведення по часу, а після початку розрахункового року - ділять на цей коефіцієнт.

Основні показники економічної ефективності стандартизації:

• річна економія;

• річний економічний ефект;

• коефіцієнт економічної ефективності;

• термін окупності витрат.

Річна економія (Э) - це різниця витрат на розробку, виготовлення та експлуатацію стандартизованого об'єкта.

Річний економічний ефект (Э_ст) - це результат зіставлення річної економії та витрат на розробку і впровадження стандарту, які приведені до одного розрахункового року. Крім того, з метою підвищення чіткості відображення результатів стандартизації їх показують у грошовому вираженні та в натуральній формі. Доцільність надавати економічну ефективність в натуральній розмірності (т, л, кВт/г і т.д.) пов'язана з актуальністю раціонального використання сировинних і енергетичних ресурсів у загальному народногосподарському комплексі.

Коефіцієнт економічної ефективності (Е_ст) - це відношення річної економії витрат. Він слугує для порівняння з нормативним коефіцієнтом економічної ефективності (Е_н), який становить 0,15. Якщо коефіцієнт економічної ефективності більше чи дорівнює нормативному коефіцієнту, то впровадження стандарту доцільно. Якщо він менше за нормативний коефіцієнт, то впровадження стандарту не дозволяється рахувати економічно доцільним для народного господарства.

Термін окупності витрат (Т_ок) - є величиною, яка зворотна коефіцієнту економічної ефективності, і визначає період часу, протягом якого витрати на розробку і впровадження стандарту повинні окупитися.

При розрахунку економічної ефективності впровадження стандартів слід відзначити методичний аспект, який пов'язаний з визначенням пайової частки стандартизації в загальному ефекті від впровадження нової техніки, параметри якої закладені у стандарти. Метод визначення пайової участі в отриманні економічного ефекту має і суто практичне значення. Він використовується при стимулюванні виконавців робіт зі стандартизації поряд з основними розробниками нової техніки.

Економічний ефект від стандартизації відображає результати впровадження в народне господарство нової техніки, прогресивної технології, удосконалення виробництва, сприяє переводу на якісно новий рівень усіх елементів виробничого процесу. В циклі "наука-виробництво" стандартизація є завершальним етапом наукових розробок, конструкторських і технологічних опрацювань нових видів продукції та концентрує результати впровадження наукових досягнень в виробництво.

Багато заходів зі стандартизації мають соціальний характер і оцінюються специфічними методами та показниками. Наприклад впровадження стандартів системи безпеки праці оцінюється за допомогою показників зниження виробничого травматизму і професійних захворювань. Стандарти на системи уніфікованої документації полегшують управлінську працю, скорочують об’єм листування, дозволяють використовувати технічні засоби і вимірювальну техніку.

Вибір методики розрахунку економічної ефективності стандартизації визначається, у першу чергу, джерелом отримання економічного ефекту, а також наявністю тих чи інших вихідних даних, які використовуються у розрахунках.

Визначення річного економічного ефекту грунтується на порівнянні зіставлених витрат до (З₁) і після (3₂) проведення робіт зі стандартизації продукції.

Величина зіставлених витрат одиниці продукції (робіт) (3) у грошових одиницях визначається як сума витрат виробництва і нормативного прибутку:

З = С + Е_н • К,

де С - собівартість продукції, грн;

Е_н — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень,

який дорівнює 0,15;

К - питомі капітальні вкладення в основні та обігові виробничі фонди.

Кращим варіантом буде стандарт, впровадження якого забезпечить народному господарству країни мінімальні зіставлені витрати (С + Е_н • К =min) і термін окупності капітальних вкладень у межах його нормативної величини.

Розрахунковий термін окупності капітальних вкладень дорівнює:

Т’_ок= ,

де К - вартість виробничих фондів, грн;

С_р - собівартість річного обсягу випуску продукції, грн;

1 та 2 - відповідно позначаються показники до і після проведення робіт і заходів зі стандартизації.

К₂ = К₁ + ΔК

де - додаткові капітальні вкладення, які були необхідні для проведення робіт і заходів зі стандартизації.

С_р1 = С₁•А₁,

С_р2 = С₂•А₁,

де С₁ і С₂ - собівартість одиниці продукції, грн відповідно до і після проведення робіт і заходів зі стандартизації.

А₁ - річний обсяг випуску продукції до впровадження стандарту в натуральних одиницях.

Розрахунковий термін окупності капітальних вкладень не повинен перевищувати нормативний, найбільше значення якого 6,6 року.

При проведенні робіт по впровадженню нового стандарту можливі додаткові капітальні вкладення. Для цього визначають термін окупності додаткових капітальних вкладень за формулою:

Т_ок =

Капітальні та поточні витрати виробництва неоднаково поділяються з часом і суттєво змінюються за роки експлуатації продукції. При розрахунках річного економічного ефекту стандартизації враховують фактор часу шляхом застосування коефіцієнта зведення (приводження) різночасових витрат (α_t) до поточного моменту:

α_t = (1+Е_з)^t,

де Е₃ - норматив зведення (приводження), який дорівнює 0,1;

t - кількість років, які відділяють витрати і результати даного року від другого року впровадження стандарту.

Величину розрахункового коефіцієнта ефективності капітальних вкладень (Е_р) порівнюють з величиною нормативного коефіцієнта (Е_н). Розрахунковий коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (Е_р) визначають за формулою:

Е_р =

Питомі капітальні вкладення до проведення робіт та заходів по впровадженню стандарту розраховують за формулою:

К_П1= ,

де К - середня вартість основних виробничих фондів і нормованих

обігових коштів, грн;

Питомі капітальні вкладення після проведення робіт і заходів зі стандартизації визначаються:

К_П2 = .

Коефіцієнт економічної ефективності стандартизації визначають за формулою:

Е_ст = ,

де Ц - ціна одиниці продукції, грн.

Величина річного економічного ефекту визначається за формулою:

Э_ст=((С₁+Е_н·К_п1) – (С₂+Е_н·К_п2))·А₂

Матеріали по розрахункам економічної ефективності стандартів щорічно узагальнюються і аналізуються.

Аналізуючи затверджені останніми роками стандарти, потрібно відзначити, що в багатьох із них охоплений цілий комплекс показників якості, які необхідно підвищити у зв'язку з впровадженням стандартів. Одночасно підвищується продуктивність обладнання, його довговічність, ремонтопридатність і т.д. А це пов'язано зі зміною собівартості вироблюваної продукції і розмірів експлуатаційних витрат. Усі ці показники треба враховувати при визначенні економічної ефективності.

При розрахунку економічної ефективності стандартизації зазначають соціальні результати впровадження стандарту, які можуть бути виражені у натуральних, умовно-натуральних показниках, індексами чи балами. При неможливості кількісного визначення соціальних результатів наводять їх якісну характеристику. Соціальними результатами впровадження стандарту є задоволення потреб населення товарами та послугами; збільшення вільного часу населення, покращення характеру і змісту праці, поліпшення навколишнього природного середовища тощо.