І. Інформаційне забезпечення перевірки

 

1). Для ефективного здійснення перевірки необхідно вивчити наступні нормативні акти:

1. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

2. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні».

3. Закон України «Про пенсійне забезпечення».

4. Закон України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам».

5. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розділ 5 «Захист дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи».

6. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

7. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

8. Закон України «Про освіту».

9. Закон України «Про загальну середню освіту».

10. Закон України «Про зайнятість населення».

11. Указ Президента України «Про заходи щодо створення сприятливих умов для забезпечення соціальної, медичної та трудової реабілітації інвалідів».

12. Постанову Кабінету Міністрів України від 27.01.92 №31 «Про комплексну програму розв’язання проблем інвалідності».

13. Постанову Кабінету Міністрів України від 17.08.98 №1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань».

14. «Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.08 № 852.

15. «Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.12 № 321.

16. «Порядок реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю», затверджений постановою Кабінету міністрів України від 31.01.07 № 70.

17. «Положення про пенсійний Фонд України», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.92 №39.

18. «Положення про медико-соціальну експертизу», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.09 № 1317.

19. «Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України від 10.09.12 № 995/557.

20. «Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації», затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, національної академії педагогічних наук України від 23.06.11 № 623/61.

21. «Інструкцію про порядок комплектування загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів дітьми», затверджено наказом Міністерства освіти України від 19.06.96 №217.

22. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.04 № 433-р «Про надання фінансової допомоги обласному центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів Кіровоградської обласної організації інвалідів».

ІІ. Отримати відомості:

- з органів охорони здоров’я про кількість неповнолітніх інвалідів, які проживають у місті (районі) і перебувають на обліку у дитячих поліклініках про дітей-інвалідів у віці до 16 років, у загальних поліклініках – про інвалідів у віці 16-18 років;

- відділів (управлінь) освіти райдержадміністрацій (міськвиконкомів) про дітей-інвалідів, які навчаються вдома;

- скільки зареєстровано нещасних випадків з учнями, скільки дітей стали інвалідами внаслідок цих випадків;

- в органах соціального захисту населення, в пенсійних Фондах отримати дані про кількість дітей-інвалідів, які одержують пенсію (допомогу);

- скільки дітей-інвалідів навчається у спеціалізованих закладах (у адміністрації закладу);

- із громадських організацій інвалідів скільки виділено коштів, скільки витрачено на дітей-інвалідів; скільки неповнолітніх інвалідів направлено на роботу, чи мали місце випадки звільнення з ініціативи адміністрації, які заходи вжито організацією.

 

Ш. Перевірки провести: у місцевих радах, державних адміністраціях, виконкомах, їх структурних підрозділах – освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення, культури, відділеннях пенсійного Фонду, Фондах інвалідів, інших (при необхідності) та у дитячих навчально-виховних закладах системи освіти, де навчаються діти-інваліди, будинках для дітей-інвалідів системи соціального захисту населення, центрах реабілітації для дітей-інвалідів.

 

1У. Скласти план, при здійсненні перевірок слід звернути увагу на наступні питання:

У місцевих радах та райдержадміністраціях:

 

1.Залучення місцевими органами влади і управління представників громадських організацій, об'єднань інвалідів для підготовки і вирішення питань (рішень), які стосуються інтересів інвалідів, в тому числі дітей-інвалідів (ст.1 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”).

2. Яка допомога надається громадським організаціям інвалідів у вирішенні проблем дітей-інвалідів (ст.13)?

3. Внесення громадськими організаціями інвалідів у місцеві ради пропозицій щодо соціальної захищеності інвалідів (ст.15), як вони вирішені?

4. Дотримання пільгових умов сімей, в яких є діти-інваліди, на отримання житлової площі, як це передбачено законодавством (ст.29).

Діти-інваліди, які мають батьків, або батьків, які позбавлені батьківських прав, що мешкають у державних, інших соціальних установах, при досягненні повноліття мають право на позачергове отримання житла і матеріальну допомогу на її благоустрій, якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя (ст. 33 Закону). У зв’язку з цим, слід перевірити стан додержання таких вимог.

5. Наявність рішень місцевих рад про безплатне або на пільгових умовах користування інвалідами культурно-видовищними закладами, спортивними спорудами, надання їм спеціального спортивного інвентарю (ст.34).

6. Вирішення питань, що ставляться у скаргах та заявах щодо порушення прав дітей-інвалідів.

7. Інформування місцевими радами інвалідів про зміни і доповнення законодавства, що стосується соціального захисту інвалідів (ст.7).

В органах освіти та навчально-виховних:

1. Скільки дітей-інвалідів перебуває у загальних і спеціальних дошкільних і навчальних закладах? Разом із спеціалістами провести перевірки стану додержання в цих установах вимог “Основ законодавства України про охорону здоров’я” (ст.ст. 6,28) і Закону “Про освіту” (ст.ст. 26,51) про забезпечення необхідних умов для виховання, навчання, піклування дітей, а також створення безпечних умов їх навчання і виховання.

2. Виконання вимог ст.21 Закону “Про основи соціального захисту інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р., що гарантує інвалідам право на отримання освіти. У навчальних закладах перевірити стан навчального процесу з дітьми-інвалідами, які отримують освіту на дому, чи забезпечується графік адміністрацією навчальних закладів і відділів освіти. У бесідах з дітьми-інвалідами або їх батьками з’ясувати:

- фактичне проведення вчителями учбових занять. Якщо такі заняття не проводяться, або проводяться не систематично, то перевірити, як здійснювалася оплата вчителям за навчання дітей-інвалідів. Слід мати на увазі, що п.34 Комплексної програми розв’язання проблем інвалідності передбачена реалізація методичних навчальних планів і програм, які забезпечували б одержання дітьми з тяжкими формами інвалідності середньої освіти вдома.

3. Додержання законів України «Про освіту», «Про загально середню освіту» та «Про основи соціальної захищеності інвалідів», «Основи законодавства України про охорону здоров'я» у спеціалізованих школах-інтернатах.

4. Скільки неповнолітніх інвалідів навчається у професійних училищах, чи враховані при цьому медичні показання і протипоказання щодо подальшої трудової діяльності?

5. Чи забезпечене обдарованим дітям-інвалідам право на безоплатне навчання образотворчому, художньо-прикладному мистецтву, тощо у загальних навчальних закладах або спеціалізованих, позашкільних навчальних закладах?

6. Чи забезпечено при інших рівних умовах, права інвалідів на переважне зарахування до вищих навчальних закладів (ст.22)? Скільки неповнолітніх інвалідів вступило і навчається у вузах?

7. Чи в повному обсязі дітям-інвалідам, які навчаються, виплачується пенсія і одночасно стипендія (ст.22)? При цьому слід врахувати, що у вузах, глухонімі та сліпі студенти отримують стипендію на 50 % більше, ніж інші студенти.