Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Поняття та види кримінально-правової кваліфікації↑ Стр 1 из 3Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Поняття та види кримінально-правової кваліфікації В праві під кваліфікацією звичайно розуміють оцінку діяння з точки зору нормативно-правових актів, визначення того, під яку праву норму “підпадає” дане діяння. Кримінально-правова кваліфікація, характеризується тим, що:1) оцінці підлягають не будь-яка поведінка особи, а та, яка хоча чимось нагадує злочин - діяння, передбачене КК;2) оцінка здійснюється на підставі норм, викладених в КК.. Під нею також розуміють: - оцінку скоєного з точки зору держави, не лише юридичну, але й суспільно-політичну оцінку посягання як злочину, а не іншого правопорушення - логічну діяльність по встановленню відповідності (тотожності) між фактичними і юридичними ознаками посягання, сукупність процесів, які здійснюються відповідно до законів формальної логіки; - процес мислення, що відбувається у свідомості особи відповідно до аконів психології.Поняття кримінально-правової кваліфікації, як і будь-яке інше, характеризується такими найважливішими рисами, як зміст і об’єм. Зміст аналізованого поняття розкривається за допомогою його визначення. ознаки такі: 1) кваліфікація - це частина процесу застосування кримінального закону. 2) в ході кримінально-правової кваліфікації оцінці підлягає суспільно-небезпечна поведінка. 3) зміст кримінально-правової кваліфікації полягає у визначенні кримінально-правової норми, яка передбачає скоєне діяння. Існує презумпція правильності кваліфікації. Вона базується на припущенні, що всі працівники правоохоронних органів, які здійснюють кримінально-правову оцінку діянь громадян, знають кримінальний закон та правила його застосування, дотримуються вимог кримінально-процесуального законодавства при дослідженні фактичних обставин справи, виконують свої повноваження добросовісно. Об’єм поняття кримінально-правової кваліфікації визначається шляхом поділу цього поняття. Найпростішим і, відповідно, самим точним і логічно бездоганним є дихотомічний поділ поняття кримінально-правової кваліфікації - двохчленний поділ на дві частини, коли об'єм поняття ділиться на два суперечливих поняття (А та не-А). "кваліфікація злочинів" і "кваліфікація не-злочинів". види кваліфікації злочинів: За стадією, якої досягло посягання:- кваліфікація закінченого злочину;- кваліфікація готування до злочину; - кваліфікація замаху на злочин. В залежності від того, вчинений злочин "одноосібно" чи у співучасті:- кваліфікація злочину, вчиненого однією особою;- кваліфікація злочину, вчиненого у співучасті. Виходячи з кількості злочинів, які піддані кваліфікації:- кваліфікація одиничного злочину;- кваліфікація множинності злочинів. Залежно від співставлення моменту вчинення діяння і часу проведення кваліфікації може бути виділена: - перспективна кваліфікація (оцінка діяння, яке ще не вчинене);- ретроактивна кваліфікація (оцінка вже вчиненого діяння).з врахуванням того, чи встановлена особа, діяння якої піддаються оцінці існує:- кваліфікація "за фактом";- кваліфікація діяння особи. З врахуванням того, які учасники процесу кваліфікують скоєне виділяється:- кваліфікація, яка здійснюється органами досудового слідства;- судова кваліфікація. Виходячи з того, на якій із стадій кримінального процесу, проводиться відповідна діяльність, існує:- кваліфікація до порушення кримінальної справи (кваліфікація при перевірці повідомлень і заяв про злочин);- кваліфікація при порушенні кримінальної справи;- кваліфікація при закінченні досудового слідства;- кваліфікація при перевірці прокурором справи з обвинувальним висновком і т.д. Залежно від процесуального порядку внесення змін в проведену кваліфікацію буває:- кваліфікація попередня; - кваліфікація остаточна. Враховуючи суть змін, які можуть бути внесені в кваліфікацію, можна виділити:- кваліфікацію, яка змінює становище особи в сторону погіршення;- кваліфікацію, яка змінюється в сторону покращання становища особа. З аналогічних засад слід виходити і при виділенні видів кваліфікації не-злочинів. З врахуванням підстав, відповідно до яких вчинення діянь, формально заборонених кримінальним законом, не визнається злочинами, можуть бути виділені такі види кваліфікації:- кваліфікація суспільно небезпечних діянь неосудних;- кваліфікація суспільно небезпечних діянь осіб, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність;- кваліфікація діянь, вчинених при обставинах, що усувають їх злочинність.
Структура кваліфікації злочинів. Кримінально-правова кваліфікація, як і будь-яке складне явище, має свою внутрішню будову, складається з певних елементів. Структуру кваліфікації утворюють ті ж елементи, які входять у структуру будь-якої людської діяльності. Це її об'єкт, суб'єкт та зміст. Таким об'єктом є те, на що спрямована відповідна діяльність, що підлягає оцінці з точки зору кримінального закону. Узагальнено ж об'єктом кваліфікації можна назвати діяння, що підлягає кримінально-правовій оцінці. Ще однією складовою структури кримінально-правової кваліфікації є її суб'єкт. Суб'єкт кваліфікації - це той, хто здійснює кримінально-правову оцінку діяння Класифікувати суб'єктів кримінально-правової кваліфікації видається доцільним з врахуванням: - правового значення їхньої оціночної діяльності, тобто на тих, оцінка яких тягне за собою правові наслідки та тих, оцінка якими певних діянь правового значення не має; - того, чиї діяння підлягають оцінці - інших осіб, чи свої власні і відповідно правові наслідки кваліфікації настають для інших осіб, чи для визначення своїх власних прав та обов'язків; - чи повинні офіційні державні органи реагувати на запропоновану кримінально-правову оцінку. Зміст кваліфікації - це те, що складає її сутність, з приводу чого вона розпочинається і заради чого здійснюється. Її змістом є оцінка скоєного з точки зору кримінального закону як злочину чи незлочинної поведінки. Для цього здійснюється вибір кримінально-правової норми (норм), яка передбачає дане діяння, доказування того, що застосуванню у конкретному випадку підлягає саме ця норма (ці норми), юридичне оформлення та закріплення висновку про оцінку скоєного. Таким чином, за своїм змістом кримінально-правова кваліфікація полягає у правозастосовній діяльності. Отже, можна стверджувати, що поняття "правова кваліфікація", "кримінально-правова кваліфікація" та "кваліфікація злочину" співвідносяться як загальне, особливе і одиничне. Причому про те, що мала місце кваліфікація саме злочину, можна стверджувати лише після завершення процесу кваліфікації. Етапи та стадіії З'ясування того, з яких стадій та етапів складається кримінально-правова кваліфікація, у якій послідовності вони розташовані, має, як видається, здійснюватися з урахуванням наступних засад: 1) процес кримінально-правової кваліфікації не можна ототожнювати з процесом застосування кримінального закону. 2) між окремими стадіями та етапами кримінально-правової кваліфікації існує діалектичний взаємозв'язок. 3) всі стадії кримінально-правової кваліфікації є рівноцінними, не можна виділяти стадій головних і другорядних, первинних і вторинних тощо; 4) кваліфікація повинна пройти всі стадії. Відсутність хоча б однієї із стадій свідчить, що процес кваліфікації не відбувався взагалі чи не є завершеним;5) етапи кваліфікації мають виділятися в межах окремих її стадій. 6) кримінально-правова кваліфікація - це діяльність, у ході якої вирішуються не лише питання матеріального кримінального права, але і процесу. процес кваліфікації складається з таких стадій: 1. Вибір кримінально-правової норми (норм), які передбачають вчинене діяння.2. Встановлення відповідності між юридично значущими фактичними ознаками діяння і ознаками, передбаченими законом (доведення того, що скоєне має кваліфікуватися саме за обраною нормою, а не за іншою, та що відсутні обставини, що усувають злочинність діяння).3. Юридичне закріплення висновку про те, що вміненню підлягає конкретна норма (норми) (юридичне закріплення результатів кваліфікації).В свою чергу названі стадії можуть бути поділені на етапи, аналізуючи які і можна розкрити зміст відповідних стадій. Співвідношення стадій та етапів кваліфікації, їх послідовність відображені на такій схемі:
Перший етап полягає у впорядкуванні встановлених фактичних даних і виділенні із них тих, які мають значення для кваліфікації. При цьому відбувається формування юридично значущих конструкцій. Упорядкування фактичних даних передбачає, що самі такі дані вже зібрані у ході проведення дослідчої перевірки матеріалів, досудового слідства чи судового розгляду. Починається упорядкування отриманих даних із поділу їх на індиферентні для права (наприклад ті, що стосуються батьків винного, поведінки осіб, які не причетні до посягання) та юридично значущі. З них, у свою чергу, виділяються ознаки, які мають лише доказове знаення та ознаки, що враховуються при вирішенні матеріально-правових питань. Наступний - другий етап стадії вибору кримінально-правової норми полягає у висуненні версій кваліфікації - виявленні групи суміжних складів правопорушень (складів інших діянь) і норм, які можуть охоплювати скоєне, чи й однієї такої норми. Для цього з груп ознак, які належать до окремих елементів складу, виділяються ті, що характеризують конкретні діяння. Третій етап стадії вибору правової норми полягає у розмежуванні юридичних конструкцій - складів діянь, які були створені у ході попереднього етапу. Здійснюється розмежування шляхом порівняння однойменних позитивних (тих, які потрібно встановити) або негативних (відсутність яких слід довести) ознак фактичного та юридичного складів правопорушень. четвертий етап вибору правової норми - це виявлення однієї чи кількох (при сукупності) норм, які підлягають застосуванню. Поняття встановлення відповідності між фактичними ознаками діяння і ознаками, передбаченими правовою нормою Ця стадія як вже вказувалося, також складається із кількох етапів. В їх ході відбувається доведення істинності кваліфікації, яка на попередній стадії проведена лише за формальними ознаками, підтвердження того, що вчинене посягання є саме злочином, та що відсутні передбачені законом обставини, що усувають суспільну небезпеку та протиправність діяння. перший етап другої стадії кваліфікації діяння полягає у доведенні наявності ознак складу злочину. Він полягає у послідовному співставленні фактичних ознак посягання з ознаками злочину, передбаченими кримінально-правовою нормою. При цьому використовується юридична конструкція складу злочину. Етап визначення стадії вчинення діяння оцінка скоєного посягання як закінченого чи перерваного на попередніх стадіях. На цьому етапі визначається має місце закінчений злочин, який кваліфікується лише за статтею Особливої частини, чи вчинене готування до злочину або замах на нього, які кваліфікуються з посиланням на відповідні частини ст.14 або 15 КК. Аналогічно проводиться оцінка посягання у випадку, коли у ньому брали участь дві чи більше особи, причому, у діяннях деяких з них відсутні всі ознаки складу злочину, описаного у статті Особливої частини КК. На цьому етапі визначається форма співучасті та вид співучасника і враховуються ці обставини при кваліфікації посягання. Якщо має місце співучасть у незакінченому злочині, то при кваліфікації враховується поєднання цих двох кримінально-правових інститутів. Ще один з етапів цієї стадії кваліфікації полягає у вирішенні питань, пов'язаних із співвідношенням одиничного злочину та множинності злочинів. Насамперед, з'ясовується, чи є вчинений злочин одиничним, якщо так, то який його вид - простий чи складний (продовжуваний, триваючий, складений). Наступний етап цієї стадії кваліфікації пов'язаний із доведенням того, що в скоєному наявні чи відсутні обставини, які усувають злочинність діяння. Потреба у цьому етапі кваліфікації виникає далеко не у всіх випадках, а лише тоді, коли серед фактичних обставин справи є ознаки необхідної оборони, крайньої необхідності, правомірного заподіяння шкоди при затриманні злочинця чи інших обставин, що усувають злочинність діяння. Етап формулювання результатів кваліфікації в процесуальних документах включає у себе, принаймні, три дії: 1) виклад фактичних обставин справи;2) складання формули кваліфікації;3) викладення формулювання звинувачення.Завершальним етапом кримінально-правової кваліфікації є її мотивування у процесуальних документах. 1.3 Структура кримінально-правової кваліфікації
Кваліфікація дій виконавця. Про виконавця злочину говорять лише щодо злочинів, вчинених у співучасті. Поняття виконавця злочину наведене в ч.2 ст.27 КК: виконавцем є особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом. Особа - виконавець злочину - це, як і будь-який інший співучасник, той, хто наділений ознаками суб'єкта злочину. Виконавцем злочину не може визнаватися особа, яка не є фізичною, не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, неосудна. Таким чином, виконавець злочину - це особа, яка: 1. є фізичною, досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, осудна, наділена ознаками спеціального суб'єкта посягання; 2. виконала закінчений злочин або вчинила замах на злочин або вчинила готування до злочину3. виконала об'єктивну сторону злочину повністю:- особисто - власними діями;- використала того, хто не досягнув віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність;- використала неосудного;- змусила вчинити певні дії чи утриматися від них шляхом застосування примусу, який виступає як незборима сила;- використала того, хто діє без потрібної для даного злочину форми і виду вини, мотиву, мети. В статтях Особливої частини кримінального закону описаний злочин, вчинений виконавцем. Тому в його посяганні є всі ознаки відповідного складу злочину й воно за практикою яка склалася і яка підтримується більшістю теоретиків, кваліфікується лише за нормою Особливої частини, без посилання на ч.2 ст.27 КК. Зараз такий підхід закріплений і в законі – в ч.1 ст.29 КК.Кваліфікація дій виконавця лише за нормою Особливої частини не дозволяє відрізнити ситуацій вчинення злочину однією особою і в співучасті. \, така кваліфікація дій виконавця приховує той факт, що злочин вчинив він не один, а в співучасті, що помимо виконавця є хоча б ще один злочинець - організатор, пібурювач чи пособник або ж всі одразу[2]. Крім того, важко зрозуміти, чому при співучасті в тісному розумінні слова дії всіх співучасників кваліфікуються з посиланням на відповідну частину ст.27 КК, а виконавця - без такого посилання. Це, по меншій мірі непослідовно. Тому видається за доцільне у випадках вчинення злочину з участю кількох осіб посилатися на відповідну частину ст.27 КК, в тому числі і при кваліфікації дій виконавця злочину.
Поняття та види кримінально-правової кваліфікації В праві під кваліфікацією звичайно розуміють оцінку діяння з точки зору нормативно-правових актів, визначення того, під яку праву норму “підпадає” дане діяння. Кримінально-правова кваліфікація, характеризується тим, що:1) оцінці підлягають не будь-яка поведінка особи, а та, яка хоча чимось нагадує злочин - діяння, передбачене КК;2) оцінка здійснюється на підставі норм, викладених в КК.. Під нею також розуміють: - оцінку скоєного з точки зору держави, не лише юридичну, але й суспільно-політичну оцінку посягання як злочину, а не іншого правопорушення - логічну діяльність по встановленню відповідності (тотожності) між фактичними і юридичними ознаками посягання, сукупність процесів, які здійснюються відповідно до законів формальної логіки; - процес мислення, що відбувається у свідомості особи відповідно до аконів психології.Поняття кримінально-правової кваліфікації, як і будь-яке інше, характеризується такими найважливішими рисами, як зміст і об’єм. Зміст аналізованого поняття розкривається за допомогою його визначення. ознаки такі: 1) кваліфікація - це частина процесу застосування кримінального закону. 2) в ході кримінально-правової кваліфікації оцінці підлягає суспільно-небезпечна поведінка. 3) зміст кримінально-правової кваліфікації полягає у визначенні кримінально-правової норми, яка передбачає скоєне діяння. Існує презумпція правильності кваліфікації. Вона базується на припущенні, що всі працівники правоохоронних органів, які здійснюють кримінально-правову оцінку діянь громадян, знають кримінальний закон та правила його застосування, дотримуються вимог кримінально-процесуального законодавства при дослідженні фактичних обставин справи, виконують свої повноваження добросовісно. Об’єм поняття кримінально-правової кваліфікації визначається шляхом поділу цього поняття. Найпростішим і, відповідно, самим точним і логічно бездоганним є дихотомічний поділ поняття кримінально-правової кваліфікації - двохчленний поділ на дві частини, коли об'єм поняття ділиться на два суперечливих поняття (А та не-А). "кваліфікація злочинів" і "кваліфікація не-злочинів". види кваліфікації злочинів: За стадією, якої досягло посягання:- кваліфікація закінченого злочину;- кваліфікація готування до злочину; - кваліфікація замаху на злочин. В залежності від того, вчинений злочин "одноосібно" чи у співучасті:- кваліфікація злочину, вчиненого однією особою;- кваліфікація злочину, вчиненого у співучасті. Виходячи з кількості злочинів, які піддані кваліфікації:- кваліфікація одиничного злочину;- кваліфікація множинності злочинів. Залежно від співставлення моменту вчинення діяння і часу проведення кваліфікації може бути виділена: - перспективна кваліфікація (оцінка діяння, яке ще не вчинене);- ретроактивна кваліфікація (оцінка вже вчиненого діяння).з врахуванням того, чи встановлена особа, діяння якої піддаються оцінці існує:- кваліфікація "за фактом";- кваліфікація діяння особи. З врахуванням того, які учасники процесу кваліфікують скоєне виділяється:- кваліфікація, яка здійснюється органами досудового слідства;- судова кваліфікація. Виходячи з того, на якій із стадій кримінального процесу, проводиться відповідна діяльність, існує:- кваліфікація до порушення кримінальної справи (кваліфікація при перевірці повідомлень і заяв про злочин);- кваліфікація при порушенні кримінальної справи;- кваліфікація при закінченні досудового слідства;- кваліфікація при перевірці прокурором справи з обвинувальним висновком і т.д. Залежно від процесуального порядку внесення змін в проведену кваліфікацію буває:- кваліфікація попередня; - кваліфікація остаточна. Враховуючи суть змін, які можуть бути внесені в кваліфікацію, можна виділити:- кваліфікацію, яка змінює становище особи в сторону погіршення;- кваліфікацію, яка змінюється в сторону покращання становища особа. З аналогічних засад слід виходити і при виділенні видів кваліфікації не-злочинів. З врахуванням підстав, відповідно до яких вчинення діянь, формально заборонених кримінальним законом, не визнається злочинами, можуть бути виділені такі види кваліфікації:- кваліфікація суспільно небезпечних діянь неосудних;- кваліфікація суспільно небезпечних діянь осіб, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність;- кваліфікація діянь, вчинених при обставинах, що усувають їх злочинність.
|
|||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 389; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.3.204 (0.008 с.) |