Створення SQL-інструкцій (на стадії ознайомлення) 





Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Створення SQL-інструкцій (на стадії ознайомлення)



 

При розробці SQL-операторів визначають два послідовні етапи:

1. підготовчий етап;

2. етап безпосереднього вводу та виконання.

Зазначимо, що набувши певного досвіду, можна легко визначати дії на кожному із етапів. Але на стадії ознайомлення з можливостями операторів, рекомендується детально розглядати кожен із етапів, щоб уникнути спрощеного уявлення відносно структури SQL-операторів.

На першому етапі необхідно:

· досконально розібратися в умовах задачі;

· уточнити модель даних та структуру бази даних - перевірити імена Таблиць та полів, типи та розміри полів, інші властивості полів, з якими має працювати SQL-оператор;

· віднайти синтаксис необхідного оператораSQL, наприклад, за допомогою довідникової системи;

· проаналізувати синтаксис (відповідно до задачі) та визначитись з наступним:

a) чи є серед необв’язкових елементів синтаксиса такі, які повинні бути присутніми для вирішення потрібної задачі;

b) які елементи синтаксису можуть бути відсутніми;

c) які елементи синтаксису мають бути присутніми обов’язково;

d) які опції потрібно обрати із опцій, відділених вертикальними рисками;

e) уточнити конкретні значення, які мають бути введені замість тексту в кутових дужках;

f) уточнити, що буде записуватись замість трикрапки;

g) перевірити відповідність імен полів та таблиць у операторі та у структурі бази даних;

h) при потребі підготувати та уточнити предикати (логічні умови вибору);

i) записати SQL- оператор.

На другому етапі вводять оператор засобами, прийнятими у реляційній базі даних.Звичайно, можна орієнтуватись на готові зразки, які найбільш підходять до вирішуваної задачі, але раніше вказаний спосіб логічно більш виважений.

 

Групи SQL – інструкцій

 

Як було відзначено раніше, SQL-оператори призначені для виконання операцій реляційної алгебри. Взагалі, мова SQL- це множинно – орієнтована мова, що має статус стандартної мови запитів реляційних БД, але не має:

· засобів управління потоками;

· засобів організації інтерфейсу.

Стандарт мови запитів до реляційних баз даних не є дуже жорстким і дозволяє розробникам використовувати різні діалекти мови і навіть розширювати її. Це означає, що різні реляційні системи управління базами данних можуть мати певні особливості синтаксису операторів.

Усі команди мови SQL можна розділити на такі групи, див. Табл. 3.3.

Таблиця 3.3.

Групи SQL за функціональним призначенням

№ п/п SQL-оператор Призначення Примітка
DDL-Мова визначення даних (Data Definition Language)
1.1     1.2.   1.3. 1. Робота зі структурою бази даних
CREATE DATEBASE   DROP DATEBASE Створення БД   Вилучення БД  
2. Робота зі структурою Таблиць
CREATE TABLE   ALTER TABLE RENAME TABLE DROP TABLE Cтворення структури таблиці Зміна структури таблиці Перейменування Вилучення Не підходять для Таблиць, у яких вже зберігаються дані.
3. Робота з індексами
CREATE INDEX   DROP INDEX Створення індексу   Вилучення індексу  
2. DML-Мова маніпулювання даними -Data Manipulation Language ( Дії відносяться до даних, які зберігаються у базі даних.)
2.1. Запити до однієї чи кількох Таблиць
  SELECT Вибір даних У запитах завжди використовується SELECT. Інструкція може бути як дуже простим, так і дуже складним у різних випадкаї
2.2. Вставити дані у таблицю
  INSERT REPLACE LOAD DATA INFILE   Відносяться до Таблиць у яких зберігаються дані.
2.3. Оновлення існуючих даних у Таблицях
  INSERT REPLACE      
2.4. Вилучення даних із таблиці
  DELETE FROM      
3. DCL-Мова управління доступом до даних -Data Control Language
3.1. Дозволяють задати права користувача на певні об’єкти бази даних
  GRANT Надає привілеї доступа користувачам Доступ дозволяється лише до певних Таблиць і лише певним привілегійованим користувачам.
  REVOKE Відміняє привілеї доступа користувачів
3.2. Управління транзакціями ( з метою підтримки цілосності даних)
  COMMIT   SAVEPOINT     ROLLBACK Фіксація у базі даних усіх змін, виконаних поточною транзакцією.   Встановлення точки початку транзакції   Скасування змін, зроблених з момента початку транзакції Транзакція—логічно закінчена одиниця роботи , що складається з однієї або кількох елементарних операцій оброблення даних. Дії по транзакції або виконуються повністю, або повністю скасовуються. Транзакція починається з моменту, встановленого інструкцією SАVEPOINT і може бути виконана по команді COMMIT або скасована по ROLLBACK
                 

Методи виконання SQL-операторів

 

Стандарт SQL підтримує наступні чотири методи виконання SQL –операторів:

1. Прямий виклик. Цей метод підтримують майже усі РСУБД. Дозволяє працювати в інтерактивному режимі, виконувати швидко незаплановані запити до бази даних. Часто являється найшвидшим способом створення та зміни структури бази даних та оновлення даних.

2. Зв’язування з модулем. Оператори SQL об’єднуються в модулі і викликаються із базової мови програмування.

3. Вбудований SQL: оператори SQL вбудовуються у код мови програмуваня для отримання доступу до даних та можливості змінювати їх.

4. Інтерфейс рівня викликів. Дозволяє мові програмування взаємодіяти з базою даних напряму. Інтерфейс включає ряд процедур, які викликаються із кода і спрощують процес доступа до даних.

Зазначені методи використовуються майже в усіх РСУБД .

 


Принципи застосування мови SQL в системі управління базами данних Access

У системі управління базами данних Access реалізовано вбудований SQL. Це найбільш розповсюджувана реалізація мови, в якій оператори SQL генеруються прикладною програмою чи вмонтовуються в програмний код як рядки тексту програми. Мова Access SQL має назву Microsoft Jet Database Engine SQL, а скорочено Jet SQL.

 

Використання інструкцій SQL у об’єктах Access

 

4.1.1. Використання SQL у запитах. Коли користувач створює запит у режимі конструктора запиту або за допомогою майстра, Microsoft Access автоматично створює еквівалентну інструкцію SQL. Користувач має можливість переглядати та змінювати інструкції SQL у режимі SQL. Зміни, що внесені у запит у режимі SQL, викликають відповідні зміни у бланку запиту у режимі конструктора командою меню Вид , режим SQL.

Деякі запити не можуть бути визначені у бланку запиту. Це - запити до сервера, керуючі запити та запити на об’днання. Для створення таких спеціальних запитів SQL вимагається ввести інструкцію SQL безпосередньо у вікно запита у режимі SQL.

Створення запитів SQL

Для створення запитів SQL необхідно:

· На вкладці Запити , натиснути кнопку Создать, вибрати Конструктор, не відбираючи Таблиць для запиту, закрити вікно Добавление таблиці.

· Режим SQL можна викликати команду меню Запит, Запит SQL або використати кнопку Вид.

· Ввести інструнцію SQL.

Інструкції SQL можуть будуватись автоматично.

4.1.3. Можливості використання SQL для розробки об’єктів Ассess

Інструкції SQL можуть бути використані у Microsoft Access у ситуаціях, коли вимагається вказати ім’я таблиці, запиту чи поля, із яких потрібно відібрати дані.

Наприклад, при використанні майстра для створення форми чи звіту, що отримують дані з кількох Таблиць, автоматично створюєся інструкція SQL, яка записується як значення властивості Источник строк (RowSource) форми чи звіту.

Для створення списку чи поля зі списком за допомогою майстра також створюєся інструкція SQL, яка стає значенням властивості Источник строк (RowSource) списку чи поля зі списком.

Окрім того, за допомогою інструкцій SQL визначаються підпорядковані запити у бланку запиту, аргументи макрокоманди ЗапускЗапитуSQL (RunSQL), а також конструкції у программах.


 

Використання SQL для розробки запитів в Access

 

У запитах здійснюється відбір даних із бази даних та проведення доступних операцій над відібраними даними. Вибірку із бази даних здійснює, в основному, ператор SELECТ. Він має складний синтаксис і майже невичерпну множину варіантів застосування. Синтаксис оператора наведено у розділі 3.1., див стр.18

Звичайні вибірки SQL та вибірки з умовою для однотабличних запитів

 

Прості вибірки

Інструкціії SQL автоматично створюються при розробці фільтрів і розширених фільтрів та при автоматичному створенні фільтру у вигляді запиту.

При створенні фільтру за виділенним значенням (відкрити таблицю у режимі Таблиці, виділити потрібне значення, натиснути кнопку Фильтр по выделенному) отримуємо відфільтрований список. Далі допустимими є наступні дії: натискаємо кнопку Изменить фильтр; у вікні запису фільтра вказуємо ще одну умову відбору даних; натикаємо на кнопку Сохранить как запрос, вказуємоім'я запита. Запит створено автоматично. Відкриваємо створений запит у конструкторі запитів, та переглядаємо у режимі SQL (Вид, режим SQL).

Розглянемо приклади:

За тренінгову базу даних візьмемо базу “Тестування авто”, див. Додаток А.

a) Прості вибірки з фільтром

Наприклад, необхідно отримати результати тестування авто (див. Додаток А), які включають: або тестування несправності з кодом 3, тобто Код_несправності# =3, або результати лише автомобілів з кодом 5, тобто Код_автомобіля=5 , тоді фільтр буде записано так:

SELECT *

FROM [Результати тестування]

WHERE (([Результати тестування].[Код_несправності#])=3)) OR (([Результати тестування].Код_автомобіля)=5));

Пояснення:

· Відповідно до вимог базової мови імена таблиці включено у квадратні дужки (не плутати з квадратними дужками у синтаксисі SQL). При посиланні на поле таблиці, з тієї ж причини, вказується Таблиця та ім’я поля (у квадратних дужках), розділених крапкою.

· Знак “*” після SELECT вказує на те, що потрібно відібрати усі поля (без вертикального відбору) із таблиці, яка вказана у реченні FROM, та відібрати записи (горизонтальний відбір), які відповідають умовам, вказаним після WHERE.

· Предикат, який іде за WHERE, може включати оператори порівняння (=, <,= >, <, >=, <>),бульові оператори AND, NOT, OR, а також дужки для того, щоб зазначити потрібний порядк обчислення, тобто для однозначної інтерпретації умови відбору.

Речення WHERE може мати простіші умови, залежно від умов горизонтального відбору, наприклад:

 

SELECT *

FROM [Результати тестування]

WHERE ((([Результати тестування].[Код_несправності#])=3));

Коли користувач розроблює запит у режимі конструктора запитів, Microsoft Access автоматично створює еквівалентну інструкцію SQL.

Користувач має можливість переглядати та змінювати інструкції SQL у режимі SQL (команда меню Вид, Режм SQL). Зміни, що внесені у запит у режимі SQL, викликають відповідні зміни у бланку запита у режимі конструктора.

 

b) Прості вибірка з упорядкуванням

Наприклад, побудуємо однотабличний запит, у якому в алфавітному порядку по прізвищам контролерів буде створено перелік несправностей автомобілів, виявлених контролерами:

SELECT [Довідник несправностей].[Код_несправності#], [Довідник несправностей].Назва_несправності, [Довідник несправностей].Контролер, [Довідник несправностей].[Ціна тестування]

FROM [Довідник несправностей]

ORDER BY [Довідник несправностей].Контролер;

Пояснення:

· ORDER BY вказує на упорядкування списку за значенням поля, яке вказано далі (за прізвищем контролера). DESC означає сортування за зменшенням , ASC- сортування за зростанням. Якщо опція DESC/ ASC не вказується, то по замовчуванню, записи результуючої таблиці упорядковуються за зростанням значень зазначеного після ORDER BY.

Зауваження. Якщо у режимі SQL замість переліку полів в інструкції SELECT поставити “*”, то у нашому прикладі на результат роботи це не вплине. Поясніть чому.

c) Запити з параметрами

Організувати оперативну довідку про результати тестування групи авто, код якої вводитися у процесі виконання запиту

SELECT [Результати тестування].Код_автомобіля, [Результати тестування].[Код_несправності#], [Результати тестування].[Код_системи_двигуна#]

FROM [Результати тестування]

WHERE ((([Результати тестування].Код_автомобіля)=[Введіть код автомобіля]))

ORDER BY [Результати тестування].[Код_несправності#];

 

5.1.2. Фільтрація та сортування у запитах

a) Наприклад, необхідно одержати перелік груп автомобілей та коди несправностей в кривошипно – шатунному механізмі (Код _частини _двигуна# =1)

 

SELECT [Результати тестування].[Код_автомобіля], [Результати тестування].[Код_несправності#]

FROM [Результати тестування]

WHERE ([Результати тестування].[Код_системи_двигуна#] =1)

ORDER BY [Результати тестування].Код_автомобіля;

 

Результуюча вибірка може включати дублюючі записи:

Код_автомобіля Код несправності#
 
 
 
 
 
 

b) Списки без дублюючих записів.

Щоб у список не включати повторення, вносимо зміни у SQL-інструкцію за допомогою ключового слова DISTINCT.

Вносимо зміни у SQL-інструкцію (у режимі SQL)

SELECT DISTINCT [Результати тестування].Код_автомобіля, [Результати тестування].[Код_несправності#]

FROM [Результати тестування]

WHERE ([Результати тестування].[Код_системи_двигуна#]=1)

ORDER BY [Результати тестування].[Код_автомобіля];

Запускаємо запит на виконання, отримуємо наступний список без дублюючих записів.

Код_автомобіля Код несправності#

Пояснення та зауваження:

· Щоб упорядкувати записи результуючого набора, можна виконати сортування по будь-якому числу полів, але вони мають бути вказані у реченні SELECT.

· Речення ORDER BY <список полів> використовується для сортування і завжди має бути останнім в операторі SELECT.

· У списку полів речення ORDER BY можуть бути або імена полів, або їх порядкові позиції у списку речення SELECT.

· Якщо упорядковання проводиться за зростанням, то ключове слово ASC- може бути відсутнім (приймається по замовчуванню)

· Горизонтальну вибірку реалізує речення WHERE, яке завжди записують після речення FROM

· Предикати являють собою вирази, які можуть бути як простими виразами порівняння, так і являти собою комбінацію із будь-якого (скінченного) числа виразів, об’ єднаних логічними операторами AND, OR, NOT.

· У предикатах може використовуватись SQL-оператор IS та круглі дужки для зміни порядку виконання операцій.

· Предикат у мові SQL може приймати такі значення:

1. TRUE- истина –вірно, причому у числовому виразі- набуває значення 1;

2. FALSE- ложь- невірно, у числовому виразі набуває значення 0;

3. UNNOWN -неизвестно- невідомо у числовому виразі набуває значення 0,5.

Вкажемо правила комбінування:

· TRUE AND UNNOWN = UNNOWN,

· FALSE OR UNNOWN = UNNOWN,

· NOT UNNOWN= UNNOWN.

Для символьних виразів (у SQL тип даних CHARACTERE) може застосовуватись предикат порівняння. Дані типу Дата порівнюються у хронологічному порядку.

5.1.3. Проста вибірки з умовою на діапазон значень

Наприклад, необхідно створити перелік несправностей автомобіля, тестування яких коштує від 60 до 180 грошових одиниць. Перелік упорядкувати по спаданню ціни.

 

SELECT [Довідник несправностей].[Код_несправності#], [Довідник несправностей].[Назва_несправності], [Довідник несправностей].[Контролер], [Довідник несправностей].[Ціна тестування]

FROM [Довідник несправностей]

WHERE (([Довідник несправностей].[Ціна тестування]) Between 60 And 180)

ORDER BY [Довідник несправностей].[Ціна тестування] DESC;

 

Пояснення:

· Предикат Between перевіряє чи належать вказаному діапазону значення виразу, що перевіряється.

· Значення виразу, що перевіряється, та значення пограничних виразів повинні бути сумісними за типами даних.

 

5.1.4. Вибірки за зразком (з предикатом Like) та з використанням оператора IN

Розглянемо приклади:

a) Нехай необхідно вивести усі несправності, що вказують на гіперфункції роботи двигунів, що проходили тестування.

 

SELECT [Довідник несправностей].[Назва_несправності], [Довідник несправностей].[Контролер], [Довідник несправностей].[Ціна тестування]

FROM [Довідник несправностей]

WHERE ((([Довідник несправностей].Назва_несправності) Like "З*"));

Пояснення:

· Оператор Like призначено для порівняння рядкового виразу зі зразком, який потрібно задати після оператора Like у виразі SQL.

· Синтаксис оператора Like

выражение Like "образец"

· выражение – це вираз SQL, що використовується у реченні WHERE,

· образец це текст, з яким порівнююється вираз. Текст може включати маскуючі символи. Найбільш часто використовують наступні з них:

- символ “*” - замінює будь-які символи у будь-якій кількості символів, наприклад : а*, *а, *авс* , тощо;

- Символ “?”- замінює тільки один символ, , наприклад,: а??, ?арка, с???, a?с*, тощо.

Зауваження: У стандарті мови SQL замість знака “*” використовується знак “_”, а замість “?” використовують знак “%”.

 

b) Наведемо ще один приклад відбору даних за умовою:

SELECT [Системи двигуна].[Код_системи_двигуна#],

[Системи двигуна].Назва_системи

FROM [Системи двигуна]

WHERE (([Системи двигуна].Назва_системи) Not Like "Система*");

$ Рекомендується переглянути приклад та вказати призначення запиту самостійно.

 

Зауваження:

· У тих випадках, коли або вираз, що перевіряють, або зразок є порожніми величинами (мають значення NULL), то предикат приймає значення “ TRUE “.

· Якщо вираз і зразок мають одночасно довжину 0, то предикат приймає значення “TRUE”.


 

c) Оператор IN

Оператор IN використовують, у випадках необхідності перевірки співпадання значення виразу з одним із елементів вказанного списка.

Синтаксис оператора IN:

выражение [Not] In(значение_1, значение_2, . . .)

Аргументи оператора In:

· Выражение: Вираз, який визначає поле, значення якого потрібно знайти у списку;

· Значение_1, значение_2, …: Вираз або список виразів, з якими порів-нюється выражение.

Якщо выражение є у списку значень, оператор In повертає значення True; інакше - False. За допомогою логічного оператора Not можно перевірити обернену умову (выражение не належить списку значень).

Розглянемо приклад: Необхідно отримати перелік несправностей, тестування яких коштує 30, 34 та 50 одиниць.

SELECT [Довідник несправностей].Назва_несправності, [Довідник несправностей].[Ціна тестування]

FROM [Довідник несправностей]

WHERE ((([Довідник несправностей].[Ціна тестування]) In (30,50,34)));

5.1.5. Вибірки з пошуком відсутніх даних

Для перевіки заповненості таблиці Результати тестування підготувати перелік незаповнених кодів. Зазначимо, що інколи для зручності користування знімається властивість Обязательное поле, тому важливі дані можуть бути не внесені у документ. Тому потрібно автоматизувати пошук відсутності даних у таких полях.

 

SELECT [Результати тестування].Код_автомобіля, [Результати тестування].[Код_несправності#], [Результати тестування].[Код_системи_двигуна#]

FROM [Результати тестування]

WHERE ((([Результати тестування].Код_автомобіля) Is Null)) OR ((([Результати тестування].Код_автомобіля) Is Null)) OR ((([Результати тестування].[Код_несправності#]) Is Null)) OR ((([Результати тестування].[Код_системи_двигуна#]) Is Null));

 

Пояснення:

· Якщо ім’я поля не є ключовим (а отже зустрічається лише в одній із таблиць бази даних), то таке ім’я поля можна не заключати у квадратні дужки.

· Предикат Is [Not] Null дозволяє перевірити наявність/відсутність даних у полях таблиці.

· Is [Not] Null може використовуватись для аналізу даних про виконання певних робіт (наприклад, при складанні переліка боржників).

·

5.1.6. Запити з агрегованими ми функціями

 

Стандартом передбачено наступні агрегованіі функції:

СOUNT(*), СOUNT(<поле>), AVG, MIN, MAX,

де AVG, MIN, MAX мають загальноприйняті значення.

Функція СOUNT(*) підраховує кількість значень, без враховання порожніх комірок.

СOUNT(<поле>)- підраховує кількість значень.

У простому запиті (без підзапитів) аргументом агрегованої функції не може бути інша агрегована функція, наприклад, не можна одержати максимальне значення серед середніх. Агреговані функції включаються у речення SELECT. Наведемо приклади розробки запитів з агрегованими функціями:

a) Вибрати із бази даних максимальну ціну тестування автомобіля і середню ціну для усіх тестувань, окрім тих, які проводять контролери, що мають прізвище, що не починається літерою “І”.

SELECT Max([Довідник несправностей].[Ціна тестування]) AS Найдорожче, Avg([Довідник несправностей].[Ціна тестування]) AS Середня_ціна

FROM [Довідник несправностей]

WHERE (([Довідник несправностей].Контролер) Not Like "І*");

Результати відбору даних:

 

Найдорожче Середня_ціна
53,8

Пояснення:

· Якщо у задачі не вимагається виводити значення полів, а потрібно одержати лише єдине значення, розраховане за агрегованою функцію, то останню записують відразу після слова SELECT.

· Агреговані функції своїми аргументами мають імена відповідних полів.

· Результуючим полям можна задати нові імена, використавши ключове слово AS, яке записуємо відразу після даних, для яких вводитися псевдонім ( у нашому прикладі це – “Найдорожче” та “Середня_ціна”).

· Якщо нове ім’я складається з кількох слів, то останні записуються через підкреслювання “_”, наприклад Середня_ціна.

b) Використання агрегованих функцій при визначенні груп записів (групування).

Групи визначаються у реченні GROUP BY. Розглянемо приклад: Підготувати перелік кодів несправностей, визначити кількість протестованих несправностей та представити дані у спадаючому порядку по кількості.

SELECT [Результати тестування].[Код_несправності#], Count(*) AS [Кількість]

FROM [Результати тестування]

GROUP BY [Результати тестування].[Код_несправності#]

ORDER BY Count(*) DESC;

Пояснення:

· Агреговані функції, включені у речення SELECT.

· Інструкції без речення GROUP BY виконуються над усіма результуючими рядками цього запиту.

· Якщо у запиті є речення GROUP BY, то кожен набір рядків, який має однакові значення стовбчика чи групи стовбчиків, які задано у реченні GROUP BY, складають групу, агреговані функції виконуються для кожної групи.

Результат

Код несправності# Кількість

· Count(*), повертає кількість записів у кожній сформованій у реченні GROUP BY групі. Сортування проводиться саме за вказаними значеннями коду групи автомобілей. Тобто у прикладі ми отримали відомості про кількістьвипробувань у кожній групі авто.

· Агреговані функції включаються у речення SELECT. При необхідності агрегованим функціям присвоюється псевдонім за допомогою AS.

Зауваження: Не лише теоретичні положення, але і ряд переглянутих нами запитів, вказують на те, що знак “ ; ” завжди повинен бути присутнім у кінці інструкції SQL.

c) Запити з підсумками та формуванням груп за змінною умовою

Розглянемо задачу: “Розробити запит для отримання оперативних даних про число проведених тестувань для даної групи автомобілів, номер якої задається у режимі виконання запиту”.

SELECT [Результати тестування].Код_автомобіля, Count([Результати тестування].[Код_несправності#]) AS [Кількість протестованих авто групи#]

FROM [Результати тестування]

GROUP BY [Результати тестування].Код_автомобіля

HAVING (([Результати тестування].Код_автомобіля)=[Введіть код автомобіля]);

 

Пояснення:

· Підрахувати кількість авто, що належать до певної групи (мають відповідний код), які пройшли тестування у групі, можна за допомогою функції Count, ця функція має аргумент – стовпчик, у якому ми підраховуємо кількість записів.

· Необхідно відібрати із стовпчика Код_несправності# (в таблиці Результати тестування ) за умовою, що коди авто мають певне значення, яке не є відомим заздалегідь.

· Із сказаного випливає, що потрібно сформувати групу, включивши у неї весь стовпчик Код_несправності#, а потім, залежно від введеного кода авто, відібрати із групи потрібні записи та підрахувати кількість таких записів.

Речення HAVING застосовуєтьсяпісля групування для визначення предиката, для фільтрування групи за вказаними у HAVING умовами відбору, наприклад

HAVING (([Результати тестування].Код_автомобіля)=[Введіть код автомобіля]);

Такий запит формує умови відбору по, введеному при виконанні запита, коду авто.

· Агрегована функція підраховує кількість записів у одержаній вибірці.

· У предикаті HAVING не можна використовувати псевдоніми для агрегованих функцій

· Предикат у HAVING можевикористовувати різні оператори порівняння, логічні опратори, тобто все, що відповідає побудові предикатів для речення WHERE, відноситься і до предиката речення HAVING.

 

Багатотабличні запити

 

Зазначимо, що на практиці більш часто вирішуються задачі, що потребують даних, які зберігаються у кількох Таблицях бази даних і пройшли певну обробку.

 

У синтаксисі інструкції SELECT (див. Розділ 3, стр. 18) у реченні FROM допускаєтьсявведення кількох таблиць, це означає, що можна створювати запити, що використовують дані кількох таблиць. Такі запити прийнято називати: “багатотабличними запитами”. Зазначимо, що у багатотабличних запитах, для таблиць бази даних можна використовувати псевдоніми.

5.2.1. Правило встановлення відповідності записів, що вибираються із різних Таблиць

Зазначимо, що просте перечислення Таблиць у реченні FROM відповідає реляційній операції декартового об’єднання, за допомогою якого число відібраних записів із вказаних Таблиць значно зростає і не відповідає вимогам користувача.

Тому потрібно вказувати правило встановлення відповідності об’єднання записів із різних таблиць.

Часто таким правилом може бути співпадання значень ключових полів. Вказане правило умови вибору відповідних даних з двох Таблиць (наприклад, імена таблиць будуть А та В) схематично можна представити наступним чином:

SELECT *

FROM А,В

WHERE a# =b#;

За таких умов об’єднуватись будуть тільки ті рядки, у яких співпадають значення ключових полів а# та b#. У процесі побудови логічної моделі умов доступа до даних можуть використовуватись і інші умови, але найчастіше використовується зазначена вище умова.

Розглянемо приклади:

Вибірка більше ніж з однієї таблиці

Приклад 1. Розв’яжемо задачу: “Підготувати дані про результати тестування перших трьох груп автомобілів, якщо тестування проводили контролери, прізвища яких починаються на літери від А до П, а коди частин двигуна, у яких виявлено несправності, можуть приймати значення 1, 2, 3”.

Для зручності викладу спочатку запишемо всю інструкцію, а потім розглянемо основні принципи побудови останньої.

SQL-інструкція для вирішення вказаної задачі може бути записана наступним чином:

 

SELECT [Результати тестування].[Код_автомобіля], [Довідник несправностей].Назва_несправності, [Результати тестування].[Код_несправності#], [Результати тестування].Довідка, [Результати тестування].[Код_системи_двигуна#], [Контролер].Пр

FROM [Контролер] INNER JOIN ([Довідник несправностей] INNER JOIN [Результати тестування] ON [Довідник несправностей].[Код_несправності#] = [Результати тестування].[Код_несправності#]) ON Контролер.[Код контролера] = [Довідник несправностей].Контролер

WHERE ((([Результати тестування].Код_автомобіля)<4) AND (([Результати тестування].[Код_системи_двигуна#])<4) AND ((Контролер.Пр)<"Р*"));

Результат відбору даних надано у наступній таблиці:

 

Код_автомобіля Назва_несправності Код несправності# Довідка Код_системи_двигуна Контролер
Перегрівання двигуна 05.08.2010 Іваненко А. А.
Перегрівання двигуна 01.09.2010 Іваненко А. А.
Перегрівання двигуна 01.09.2010 Іваненко А. А.
Перегрівання двигуна 05.08.2010 Іваненко А. А.
Збільшення витрат масла 01.05.2010 Іванчук К. І.
Збільшення витрат масла 01.05.2010 Іванчук К. І.

Пояснення до задачі:

· В запиті дані відбираються із трьох таблиць [Довідник несправностей] , [Результати тестування], [Контролер].

· Відібрані записи використовують для формування результуючої таблиці.

· Для нашого прикладу відібрані записи із таблиць вважаються відповідними, якщо співпадають значення ключових полів, тобто виконується умова:

[Довідник несправностей].[Код_несправності#]=[Результати тестування].[Код_несправності#].

Як слідує із вимог задачі, записи, що задовольняють вказаній вище умові, можуть бути відібраними у результуючу таблицю, але не усі, а лише ті із них, які відповідають “додатковим” умовам. Звичайно назва “додаткові умови “ є досить умовною і вказує лише на той факт, що за цими умовами записи відбираються лише із записів, для яких виконануються вказані умови відповідності .

· Для нашого прикладу всі “додаткові” умови вибору виконуються одночасно і тому можуть бути записані наступним чином:

((([Результати тестування].Код_автомобіля)<=3) AND (([Довідник несправностей].Контролер)<"Р*") AND (([Результати тестування].[Код_системи_двигуна#])<4));

 

· Як зазначалось раніше, вказані умови повинні виконуватись одночасно з основними умовами вибору відповідних записів із таблиць.

Об’єднання основних та “додаткових” умов логічним AND утворює предикат, який записуємо у реченні WHERE.

Якщо дані вибираються із двох (і більше) таблиць і встановлено правило відповідності вибраних записів, то говорять, що проведено операції з’єднання таблиць, а про таблиці говорять, що таблиці – є з’язаними.

Способи операцій з’єднання двох таблиць передбачено у синтаксисі SELECT.

5.2.2. Запити з операціями з’єднання Таблиць

Операції з’єднання двох Таблиць завжди вказуються у реченні FROM, іншими словами, джерела для формування виборок із бази даних вказуються у обов’язковому реченні FROM.

У реченні FROM вказується імена Таблиць чи запитів з яких обираються дані. Розглянемо речення FROM детальніше.

Перші два речення синтаксиса SELECT є обов’язковими, порядок їх слідування ніколи не змінюється і записуються таким чином:

 

SELECT <списокПолів>

FROM <выражение> [IN внешняяБазаДаних]

Значення елементів синтаксису вказані у вигляді наступної таблиці:

Елемент Значення
<списокПолів> Імена одного чи кількох полів, з яких відбираються дані, разом з псевдонімами, статистичними функціями SQL, предикатами відбору (ALL, DISTINCT, DISTINCTROW або TOP) та іншими елементами інструкції SELECT.
<выражение> Вираз, який визначає одну або кілька Таблиць, з яких вибирають дані. Такий вираз може бути ім’ям окремої таблиці, або запиту чи результатом операції з’єднання: INNER JOIN, LEFT JOIN, або RIGHT JOIN.
внешняяБазаДннных Повне ім’я зовнішньої бази даних, що має таблиці, вказані у аргументі <выражение>.

 

Як зазначали раніше, речення FROM повинно бути завжди у інструкції SELECТ, порядок слідування імен Таблиць в аргументі <выражение> - не є суттєвим. Структуру результуючої таблиці формує речення:

SELECT <списокПолів>;

У елементі <списокПолів> перераховуються поля Таблиць (джерел даних) або виразів над полями і речення у загальному записі має вигляд:

SELECT [предикат] { * | Таблиця.*| [Таблиця.] поле1 [ AS псевдонім1] [Таблиця.] поле1 [ AS псевдонім 1], [Таблиця.] поле2 [AS псевдонім2] [, …] ] } (5.2.1)

Предикат управляє відображенням даних у вихідній структурі і може приймати одне із вказаних нижче значень:

ALL Відбір усіх записів згідно з умовами;
DISTINCT Відбір записів без повторень значень поля;
DISTINCTROW Відбір записів без повторень у повному складі полів;
TOP n Відбір перших n записів із усіх записів, що відповідають умовам. Використовується для підготовки рейтингових Таблиць.

 

Як вже зазначалось раніше, поля результуючих таблиць за допомогою ключового слова AS можна переіменовувати.

Розглянемо загальний вигляд речення FROM:

FROM <таблиця1>
[INNER]
{{LEFT│RIGHT│FULL}[OUTER]} JOIN < таблиця2> [ON <предикат>] (5.2.2)

 

Зв’язок Таблиць описується за допомогою оператора JOIN. Зв’язок Таблиць (з’єднання) може мати наступні різновиди:

Внутрішнє (симетричне) з’єднання INNER;
Зовнішнє з’єднання - OUTER, яке має два типи - LEFT JOIN та RIGHT JOIN
LEFT JOIN зовнішнє об’єднання зліва
RIGHT JOIN зовнішнє об’єднання праворуч.

 

Службові слова INNER та OUTER можна пропускати у реченні FROM, оскільки зовнішнє об’єднання однозначно визначається типом ( ліве, праве з’єднання).

Предикат у синтаксисі речення FROM визначає умови об’єднання рядків із різних Таблиць. При цьому INNER JOIN означає, що в результуючу таблицю попадуть лише ті з’єднання рядків двох Таблиць, для яких значення предиката дорівнює TRUE.

Операції з’єднання рекомендують використовувати для підвищення швидкодії вибору даних із бази даних

Зазначимо, що з результатами запитів можна працювати у подальшому, як з Таблицями і встановлювати відповідність рядків таблиці та запита, з метою формування набору нових даних і т. п.

$ Визначити для одержання якої інформації призначено наступний запит:

 

SELECT Контролер.[Код контролера], Контролер.Пр, [Довідник несправностей].Назва_несправності

FROM Контролер LEFT JOIN [Довідник несправностей] ON Контролер.[Код контролера] = [Довідник несправностей].Контролер

WHERE ((([Довідник несправностей].Назва_несправності) Is Null));

 

· Для контролю яких ситуацій може використовуватись вказаний запит?

· Що потрібно змінити у даному запиті, щоб результуюча Таблиця мала наступний вигляд:

Код контролера Контролер
Романідзе С.

 

Приклад 2.Розглянемо задачу підрахунку вартості проведених тестувань для кожного виду не





Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; просмотров: 214; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.87.33.97 (0.015 с.)