Обґрунтування потреби в трудових, матеріальних та енергетичних ресурсах

 

Чисельність робітників і службовців

 

Чисельність робітників визначають згідно з [1] та приймають за даними, які наведені у додатку Д.

У записці наводять таблицю з чисельністю робітників та окремо кількість службовців.

Приклад.

Таблиця – Чисельність робітників при однозмінній роботі заводу

Відділення	Кількість обладнання	Професія	Кількість робітників
Крупне подрібнення		маш. дробарки
Конвеєрний транспорт		маш. транспортеру
Середнє подрібнення		маш. дробарки
Конвеєрний транспорт		маш. транспортеру

Кінець таблиці

Грохочення №1		маш. грохота
Конвеєрний транспорт		маш. транспортеру
Грохочення №2		маш. грохота
Конвеєрний транспорт		маш. транспортеру
Лабораторія		лаборант
Ремонтна служба		препаратор
		електрик
		слюсар
		зварювальник
Відділ навантаження		маш. навантажувача
Службове приміщення		робочий
Територія цеха		робочий
Зважувальний цех		зважувач
		Всього	48 чол.

Службовці:

Начальник цеху – 1; механік – 1; інженер електрик – 1; диспетчер – 2; зав складом – 1; бухгалтер – 1; сторож – 3. Всього 10 чол.

 

Потреба в основних матеріалах

 

Потребу в основних матеріалах (броня для дробарок, металеві сита, стрічка для конвеєрів, мастильні матеріали) визначають згідно з [1] з коефіцієнтом 0,35 для однозмінного режиму роботи заводу і 0,70 – для двозмінного (додаток Е).

Дані про потребу в матеріалах наводять у відповідних таблицях.

 

Потреба в електроенергії

 

Необхідну кількість електроенергії визначають відповідно до прийнятої технологічної схеми роботи заводу. Джерелом електроенергії, як правило, є державні електромережі. Для пересувних заводів використовують пересувні електростанції, у цьому випадку необхідну потужність обчислюють за максимальним навантаженням споживачів.

Проектуючи електропостачання каменедробильного заводу, встановлюють кількість електроенергії, на основі якої визначають потрібну потужність пересувної електростанції або трансформаторної підстанції.

Потребу в електроенергії визначають потужністю електродвигунів механізмів, а також потребами для зовнішнього й внутрішнього освітлення. Потужності електродвигунів живильника, дробарок і грохотів приймають за паспортним даними. Потужності електродвигунів конвеєрів визначають залежно від продуктивності їх (Q_{год .} м/год), довжини конвеєра (L_к, м), швидкості транспортування матеріалу (и_Т м/с) та висоти підйому матеріалу (h_M, м).

, кВт (6.1)

 

N_е.д. – потужність електродвигуна, (к.с.);

е – коефіцієнт запасу на пуск (1,20);

r – КПД приводу, приймають рівним 0,85.

, к.с. (6.2)

де N ₁ – потужністьна холостий хід, к.с.

, (6.3)

N ₂ – потужністьна горизонтальне переміщення, к.с.

, (6.4)

N ₃ – потужністьна підйом на висоту h_м, к.с.

, (6.5)

К, К ₁, К ₀ – коефіцієнти, відповідно, К =1,2; К ₁=0,01; К ₀=45 при b_k =650 мм; К ₀=52 при b_k =800 мм.

 

Результати розрахунків зводять у таблицю 6.1.

 

Таблиця 6.1 – Результати розрахунків потужності двигунів конвеєрів

№ конвеєра	Qгод, м/год	Lк, м	hм, м	N1, к.с.	N2, к.с.	N3, к.с.	Nб, к.с.	Nе.д., кВт
…
n
	Всього

 

Зведені дані про потужність, спожиту механізмами заводу наводять у табличній формі (табл. 6.2).

Необхідна потужність трансформатора (Р_потр), кВт:

, (6.6)

де k_{втр .} – коефіцієнт, який враховує втрати потужності, k_{втр .} = 0,80–0,95;

∑P_су – сумарна потужність силових установок взятого обладнання (табл. 6.2);

cosj – коефіцієнт потужності (0,75–0,85);

∑P_во – потужність внутрішнього освітлення, кВт;

∑P_зо – потужність зовнішнього освітлення, кВт.

 

Таблиця 6.2 – Дані про потужність, спожиту механізмами установки

Споживачі	Кількість	Потужність на одиницю	Загальна потужність
Живильник
Дробарка СМД
Дробарка КСД
Дробарка КМД
Грохот ГИС
Грохот ГИЛ
Конвеєри
		Всього

 

Потрібна потужність внутрішнього освітлення, кВт

, (6.7)

де E_но – нормативна освітленість (табл. 6.3);

F_пл – площа освітлення, м² (див. розділ 7, табл. 7.3);

k_зн.о – коефіцієнт, що враховує зниження освітленості через забруднення ламп і освітлювальної арматури, k_зн.о = 1,3;

E_сер.ос. – середня питома горизонтальна освітленість при рівномірному розміщенні світильників по площі (табл. 6.4).

 

Таблиця 6.3 – Нормативна освітленість для приміщень

Назва приміщень	Найменше освітлення, лк	Поверхні, до яких відносяться норми освітленості
Кабінети, робочі кімнати Конструкторська Кімнати громадських організацій Зали їдалень, буфетів Роздягальні приміщення, душові Санвузли Східці Коридори та проходи		0,8 м від підлоги також також також на підлозі також на площадках та східцях на підлозі

 

Таблиця 6.4 – Середня питома горизонтальна освітленість

Потужність ламп, Вт
Есер.	2,3	2,5	2,7	3,1	3,4	3,7	4,1	4,4	4,7

 

За результатами розрахунків визначають P_во для кожного приміщення і підсумовуючи отримують значення ∑P_во. Напруга в електромережі – 220 В.

Виходячи з кількості і ступеня освітленості місць визначають потрібну потужність для забезпечення нормативного освітлення. Так, на освітлення території біля дробарок і грохотів, витрата потужності повинна складати до 2 Вт на один м² площі, для проходів і проїздів – до 3 Вт/м², на решті території заводу при середньому ступені освітленості – 0,5 Вт/м².

Визначають площу проходів та проїздів, яка складає половину площі, що займають комплекти обладнання:

, (6.8)

Площа решти території заводу:

 

(6.9)

 

де F_{заг.тер.} – загальна територія заводу, яку визначають після компонування обладнання і розрахунку параметрів генерального плану.

Потужність зовнішнього освітлення:

 

. (6.10)

 

Потреба у воді

Воду використовують на такі потреби: виробничі, господарські та пожежегасіння.

Витрата води на виробництво щебеню, л/с:

, (6.11)

де q – питома витрата води на виробництво щебеню 250 л/м³.

Витрата води на господарські потреби, л/с:

, (6.12)

де V_{пол.доб} – добова норма поливання території, 150 л на 100 м²;

F – площа території, що підлягає поливанню, м²;

– тривалість зміни, год.;

n_зм – кількість робочих змін на добу.

 

Витрата води на пожежегасіння становить 10 л/с при площі території заводу до 10 га.

Загальна витрата води складе, л/с:

 

. (6.13)

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН заводу

Основні положення

Генеральним планом називається горизонтальна проекція ділянки на якій розташоване запроектоване виробниче підприємство.

Генеральний план визначає положення на місцевості і взаємне розташування на виробничій площадці основних і допоміжних цехів, складів, енергетичних і транспортних споруд, всіх підземних, наземних і надземних комунікацій із врахуванням вимог технології, транспорту і планування. Базою технічних рішень по генеральному плану виробничого підприємства є технологія основного виробництва, склад основних і допоміжних цехів, потужність агрегатів, взаємний зв’язок цехів і агрегатів в процесі виробництва.

Мінімальна щільність забудови каменедробильних заводів повинна становити 27 %. При цьому до площі забудови відносять площі агрегатів, складів, будинків і споруд, автомобільних доріг, площадок і тротуарів.