Рекомендації по розшифруванню осцилограм

Копання ґрунту відвалом бульдозера являє собою нестаціонарний процес, що характеризується безперервною зміною досліджуваного параметра в часі. Схема фрагмента осцилограми показана на рис. 7.5.

Рис. 7.5. Схема фрагменту осцилограми

 

Для того, щоб отримати фактичні дані по досліджуваному параметру W_K осцилограму попередньо потрібно обробити та розшифрувати.

Обробка кожної осцилограми виконується в послідовності, яка наведена в лабораторній роботі №4. Тобто, на осцилограмі виділяється початок процесу (точка 0) і його кінець (точка 5). Потім гостро заточеним олівцем проводимо верхню і нижню огинаючи криві. Відрізок 0-5 ділимо на 5 рівних Інтервалів і з кінця кожного інтервалу проводимо перпендикулярно нульовій лінії ординати y ₁, y ₂, y ₃, y ₄,і y ₅,. Відрізки, що утворились від перетину кожною ординатою нижньої та верхньої огинаючих кривих, ділимо пополам і від отриманої середини вимірювачем заміряємо значення кожної ординати до нульової лінії в мм, після чого за допомогою тарувального графіка або коефіцієнта тарування, визначаємо миттєві значення діючих зусиль , , , i в Н. Отримані значення , заносимо в відповідні стрічки таблиці Після заповнення таблиці обчислюємо середні значення , для ідентичних інтервалів (ділянок) осцилограм однакових (повторних) дослідів і визначаємо інтервал варіювання по методиці, що викладена в лабораторній роботі №3. Інтегральні значення розглядаємо, як окремі спостереження. Аналогічні дії виконуємо для інших рівнів варіації фактора h. Довірчі інтервали нанести на відповідні точки побудованих графіків.

Техніка безпеки при проведенні експериментальних досліджень

Експериментальні дослідження проводяться в науково-дослідній лабораторії. де виконуються експериментальні дослідження річного призначення. Головними загрожуючи ми факторами є електричний струм, рухомі частини дослідних стендів, гострі кути виступаючих частин обладнання. та не закріплені важкі предмети, що знаходяться на столах лабораторії. Тому при роботі в лабораторії потрібно дотримуватися слідуючи правил безпеки:

1. Суворо дотримуватись навчальної дисципліни.

2. Уважно слухати та ретельно виконувати розпорядження та рекомендації керівника роботи.

3. Не зачіпати руками, та не наступати на кабелі, що прокладені в лабораторії.

4. Не вмикати або вимикати будь-яке електричне обладнання без дозволу керівника.

5. Уважно слідка вати за положенням рухомих частин лабораторного обладнання, находячись від них на безпечній відстані.

6. Вчасно інформувати керівника про замічені неполадки в роботі обладнання та приладів.

 

Лабораторна робота №8

 

Тема: Лабораторні дослідження на ґрунтовому каналі із застосування електронного динамометра ВН-1500-1

Мета: Отримання практичних знань та навичок експериментальних досліджень на ґрунтовому каналі із застосування електронного динамометра ВН-1500-1

Завдання:

1) Вивчити призначення будову і роботу електронного динамометра ВН-1500-1.

2) Провести дослідження залежності тягового опору робочого органу від зміни параметрів робочого органа.

3) Результати досліджень занести в журнал.

 

Стенд для проведення експерементальних досліджень виконано у вигляді бетонного лотка розмірами 1,5´1,8´9,2 заповненого однорідним суглинистим ґрунтом. Над каналом, на рейковому ходу, рухається тензометричний візок з кріпленнями для ножів. В якості привода візка виступає трособлочна система (кратність поліспастів 2), барабан якої приєднано до трансмісії. Загальний вигляд ґрунтового каналу і тензометричного візка з його кінематичною схемою привода представлені на рис. 8.1. Тензометричний візок 11 із закріпленим на ньому обладнанням, що підлягає дослідженню, переміщується по рейках 7. Привод здійснюється від електродвигуна 3 через ланцюгову передачу 5, ходозменшувач 4, коробку зміни передач 2 та задній міст 1 трактора ДТ – 75 Б. Далі крутний момент через ланцюгову передачу 20 передається на барабан 19 трособлочної частини механізму руху візка, який за рахунок перекочування троса 18 по барабану, причому за рахунок того, що трос кріпиться в двох точках (ручна лебідка 6 та опора 14) та проходить по чотирьох направляючих блоках 9, 12, 16, 17, сила, що спричиняє рух тензовізка, розподіляється між блоками, що дозволяє візку рухатись без перекосів. До опори 14 під’єднано динамометр для контролю зусилля, що виникає в тросах. До блока 15 приєднани електронний динамометр (далі ЕД) ВН 1500–1 23.

Рис. 8.1. Кінематична схема привода тензометричного візка:

1 – задній міст трактора ДТ-75Б; 2 – коробка зміни передач; 3 – електродвигун; 4 – ходозменшувач; 5, 20 – ланцюгові передачі; 6 – ручна лебідка; 7 – рейки; 8 – канал; 9, 12, 16, 17 – направляючі блоки візка; 10 – котки; 11 – тензовізок; 13 – динамометр; 14 – опора; 15 – нерухомий блок; 18 – трос; 19 – барабан; 20 – привод барабана; 21 – кабель живлення електронного динамометра; 22 – електронний динамометр ВН 1500–1; 23 – СОМ кабель; 24 – ноутбук.

Для роботи із ЕД потрібно:

1. Підєднати ЕД 22 за допомогою кабеля 21 до джерела живдення.

2. Підєднати ЕД 22 за допомогою СОМ кабеля 23 до ноутбука 24.

2.1 Електронний динамометр рис. 8.2.

1. Е.Д. вимірює зусилля в кілограмах.

2. Е.Д. вимірює зусилля в нютонах.

3,4 Сервісні кнопки.

5. Кнопка обнулення ЕД.

6. Кнопка тарування ЕД.

3.Увімкнути ноутбук, та запустити програму «MassRecorder».

Рис. 8.2. Загальний вигляд електронного динамометра

 

4. Перед початком роботи виставити наступні параметри роботи програми рис. 8.3

4.1. Вибираємо СОМ порт номер 1 (див. 1).

4.2. Вибираємо швидкість 4800 (див. 2).

4.3 Адресу ваги залишаємо на рівні 0 (див. 3).

4.4. Період зчитування і даних висталяємо на рівні 250 мск (див. 4).

4.5. Вибираємо місце для збереження результатів дослідження (див. 5)

4.6. Після вибору всіх параметрів роботи, починаємо дослідження із команди «Зєднати» ЕД із програмним забезпеченням (див. 6).

5. Проводимо дослідження.

Під час роботи ЕД в інтерфейсі програми відображається рис 8.4.

5.1. Час досліджень (див. 1).

5.2. Зусилля на гаку ЕК у вібповідний час (див. 2).

5.3. Миттєве зусилля на гаку (див. 4).

5.4. Для зупинки зняття даних натиснути «Стоп» (див. 5).

5.5. Для завершення досліджень натиснути «Роз’єднати» (див. 3).

6. Після закриття програми, результати досліджень зберігаються під назвою та в папці, заданій при налаштуванні програми.

Рис. 8.3. Інтерфейс налаштування програми «MassRecorder»

 

;

Рис. 8.4. Інтерфейс роботи програми «MassRecorder»

Література

 

1. Баловнев В.И. Моделирование процессов взаимодействия со средой рабочих органов дорожно – строительных машин. – М.: Высшая школа, 1981. – 355 с.

2. Зеленин А.Н. и др. Лабораторный практикум по резанию грунтов./ Учебное пособие для студентов инженерно – строительных и автомобильно – лорожных вузов. – М.: Высш. Школа, 1969, - 310 с.

3. Машины для земляных работ (теория и расчет)/ Т.В. Алексеева, К.А. Артемьев, А.А. Бромберг и др. – М.: Машиностроение, 1972. – 504 с.

4. Машины для земляных работ: Учебник / Ю.А. Ветров, А.А. Кархов, А.С. Кондра и др. – К.: Вища шк. Головное изд – во, 1981 – 383 с., ил.

5. Машины для земляных работ: Учебник / Гаркави Н.Г., Аринченков В.И., Карпов В.В., и др.; под ред. Н.Г. Гаркави. – М.: Высш. Школа, 1982. – 335с., ил.

6. Васильев А.А. Дорожные машины / Учебник для техникумов по специальностям «Эксплуатация и ремонт дорожных машин и оборудования» и «Строительство и експлуатация автомобильных дорог». – 2-е изд., перераб. – М.: Машиностроение, 1979. 448 с., ил.

7. Тихомиров В.Б. Планирование и анализ эксперимента (при проведении исследований в легкой и текстильной промышленности). – М.: Легкая индустрия, 1974. – 262 с.

8. Проектирование машин для земляных работ / под ред. А.М. Холодова. Х.: Вища шк. Изд. – во при Харьк. ун – те, 1986. – 272 с.

9. Домбровский Н.Г., Картвелишвили Ю.А., Гальперин М.И. Строительные машины. / Учебник для вузов / В 2 частях. 4.1 – 2. М.: Машиностроение, 1976. – 391 с., ил.