Методи контролю повноцінності жирового живлення

ЗМІСТ

 

ВСТУП ------------------------------------------------------------------------------------------------4

РОЗДІЛ 1

Методи контролю повноцінності жирового живлення

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

1.1.Жировий обмін ---------------------------------------------------------------------------------5

1.1.2. Типи жирів------------------------------------------------------------------------------------5

1.2. Контроль повноцінності ліпідного харчування тварин ----------------------------6

1.3. Значення ліпідів для організму свиней----------------------------------------------------7

1.4. Використання жирових добавок у раціоні для сільськогосподарських

тварин-------------------------------------------------------------------------------------------------12

 

ВСТУП

Основою розвитку тваринництва і підвищення його продуктивності є організація повноцінної годівлі, створення стабільної кормової бази, науково обґрунтованої системи оптимізації структури виробництва кормів і поліпшення їх якості.

Повноцінна (збалансована за вмістом енергії, поживних, мінеральних і біологічно активних речовин) годівля дозволяє реалізувати генетичне зумовлений рівень продуктивності тварин і є надійною основою профілактики захворювань обміну речовин і ефективного їх лікування.

Повноцінна годівля сільськогосподарських тварин повинна бути нормованою. Тільки за такою умовою вони здатні на максимальну продуктивність при позитивному балансі поживних речовин в організмі і мінімальних витратах кормів. Одержання високої продуктивності при найменших витратах кормів – основа раціональної годівлі тварин.

Правильно організувати годівлю сільськогосподарських тварин можна лише після врахування деталізованої потреби всіх вікових і виробничих груп в енергії, поживних, мінеральних та біологічно активних речовинах, знаючи склад і поживну цінність кормів.

Наукові досягнення з годівлі с.-г. тварин, які впроваджуються у виробництво – необхідна умова розвитку тваринництва і підвищення рівня виробництва повноцінних продуктів харчування і сировини для промисловості.

Програма дисципліни реалізовується через викладання теоретичного курсу, проведення практичних занять та написання курсової роботи.

Метою написання курсової роботи є поглиблення знань з організації нормованої годівлі свиней.

У результаті виконання курсової роботи необхідно засвоїти особливості нормованої годівлі свиней, характеристику кормової бази свиней, вміти розробляти раціони, комбікорми, кормові суміші, визначати структуру та проводити їх аналіз для всіх статевовікових груп свиней.

РОЗДІЛ 1

Методи контролю повноцінності жирового живлення

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Жировий обмін.

Жировий (ліпідний) обмін - сукупність процесів перетворення нейтральних жирів і їх біосинтезу в організмі тварин і людини. Але перш ніж говорити про жировий обмін варто уточнити, що таке ліпіди (жири) і яких типів вони бувають.

Слово "ліпід" походить від грецького слова "lipos", що означає жир, і використовується для позначення жирів, масел, воску і інших споріднених з'єднань. При кімнатній температурі жири є твердими, тоді як масла - рідкими.

Ліпіди, як і вуглеводи, складаються з вуглецю, водню і кисню, але розрізняються їх співвідношенням в кожній молекулі. Наприклад, молекулярна структура ліпіду стеарину - C₅₇H₁₁₀O₆. Співвідношення в цьому жирі H: O буде 18,3:1, тоді як у вуглеводах це співвідношення постійно 2:1.

Типи жирів

Ліпіди діляться на три групи: прості ліпіди, складні ліпіди, похідні ліпідів.

Прості ліпіди

Прості ліпіди, або "нейтральні жири", складаються з тригліцеридів. Тригліцерид є комбінацією з трьох жирних кислот, пов'язаних з молекулою гліцерола. Основна частина харчових жирів (98%) є тригліцеридами.

Жир так само зберігається в організмі у вигляді тригліцеридів. Прості ліпіди далі діляться на насичені або ненасичені жирні кислоти.

Насичені жирні кислоти

Насичені жирні кислоти містять тільки одинарні зв'язки між атомами вуглецю з усіма іншими зв'язками, прикріпленими до атомів водню. Молекула з'єднується з максимально можливою кількістю атомів водню, тому ця кислота називається насиченою.

Відсутність подвійних зв'язків призводить до міцного зв'язку трьох жирних кислот, що утрудняє їх розщеплювання. Ці насичені жири містяться в продуктах тваринного походження (яловичина) і молочних продуктах (молоко, масло).

Ненасичені жирні кислоти

На відміну від насичених жирних кислот, ненасичені жирні кислоти містять одну або більше подвійних зв'язків уздовж головного вуглецевого ланцюга. Кожен подвійний зв'язок зменшує число атомів водню, які можуть зв'язуватися з жирною кислотою.

Подвійні зв'язки також призводять до "вигину" в жирних кислотах, що запобігає зв'язку між ними. Ненасичені жирні кислоти містяться в рослинних джерелах.

Термін "мононенасиченні жирні кислоти" використовується для опису жирних кислот з одним подвійним зв'язком (наприклад, оливкова олія), а термін "поліненасиченні жирні кислоти" означає жирні кислоти з двома і більше подвійними зв'язками (наприклад, льяне масло).

Складні ліпіди

Складний ліпід - це з'єднання тригліцериду з іншими хімічними речовинами.
Фосфоліпіди - одна або декілька жирних кислот у поєднанні з фосфорною групою і азотною основою.

Гліколіпіди - жирні кислоти у поєднанні з глюкозою і азотом.
Ліпопротеїни - ліпіди у поєднанні з білками. Ліпопротеїни служать системою транспорту ліпідів в організмі.

Похідні ліпідів

Похідні ліпідів містять вуглеводневі кільця замість ланцюгів.
Холестерин - жироподібна речовина, схожа на віск, присутня в кожній клітині тіла і у багатьох продуктах харчування. Деяка кількість холестерину в крові потрібна, але високий його рівень може привести до хвороби серця.

 

Контроль повноцінності ліпідного харчування тварин включає в себе наступні дослідження.

1. Визначення змісту сирого жиру в кормах і раціонах великої рогатої худоби і поросят і порівняння з нормами потреби тварин в жирі. Встановлюють недолік або надлишок жиру в раціоні.

2. Біохімічний аналіз крові, сечі і молока. У крові визначають зміст загальних ліпідів, в сечі і молоці встановлюють наявність кетонових тіл. Результати аналізу порівнюють з фізіологічними нормами. Наприклад, норма загальних ліпідів в крові корів становить близько 0,8%, кетонових тіл - 6 мг в 100 мл сироватки крові. У молоці визначають також вміст жиру і порівнюють його з базисної жирністю тварин даної породи.

3. Аналіз кормів раціону і крові на вміст жиророзчинних вітамінів при появі у тварин ознак гіповітамінозу.

4. Визначення наявності лецитину, холіну і метіоніну в кормах раціону при підозрі на порушення функції печінки (жирова інфільтрація) і нирок у тварин.

5. Аналіз змісту лінолевої кислоти в кормах раціону при появі у тварин, особливо свиней, шкірних захворювань. Кількість кислоти повинно бути близько 20 г в 1 кг сухої речовини раціону.

Контроль повноцінності ліпідного живлення проводять в період диспансеризації тварин (і в разі необхідності) з метою своєчасного лікування та профілактики хвороб, що виникають на грунті незбалансованого харчування.

 

Висновок з огляду літератури

1. Вивчено інтенсивність синтезу окремих класів ліпідів, їх вміст і жирнокислотний.

2. Загальний вміст ліпідів у вказаних органах і тканинах свиней значно збільшується після переходу від пренатального розвитку до постнатального, і особливо на ранніх етапах останнього.

3. Зміни інтенсивності синтезу окремих класів ліпідів у досліджуваних органах і тканинах свиней протягом онтогенезу з [U-¹⁴C] глюкози в умовах in vitro перебувають у прямому зв’язку із змінами їх вмісту: інтенсивність синтезу фос­фоліпідів знижується, а інтенсивність синтезу триацилгліцеролів і ацилювання холестеролу — підвищується.

4. Жирнокислотний склад фосфоліпідів, триацилгліцеролів і етерифікованого холестеролу в органах і тканинах свиней під час пренатального розвитку ха­рактеризується низьким вмістом лінолевої і високим вмістом олеїнової, пальмітинової та арахідонової кислот.

 

РОЗДІЛ 2

КОРМОВА БАЗА

Склад амінокислот, г/кг

Показники	Лізин	Метіонін	Триптофан	Треонін
L-лізин		-	-	-
DL-метіонін	-		-	-
L-триптофан	-	-		-
L-треонін	-	-	-

 

Склад основних мінеральних добавок, що використовуються для виробництва комбікормів для свиней зазначено в таблиці 3.

Таблиця 3

За рецептурою

При нумерації (шифруванні) рецептів виходять з того, що шифр повинен містити наступну інформацію про даний рецепт:

- тип рецепту

- повновікову групу тварин, для якої призначено рецепт

- порядковий номер даного рецепту для даного виду і статево - вікової групи

- рік, в якому опублікований рецепт

За поживністю

За поживністю відрізняють повнораціонні комбікорми, комбікорми-концентрати, концентрати або білково-вітамінні і білково-вітамінно-мінеральні добавки (БВД і БВМД), премікси, комбікорми спеціального призначення.

Повнораціонні комбікорми використовують як єдиний біологічно повноцінний корм, який забезпечує тварин усіма інгредієнтами енергетичного, протеїнового, мінерального та вітамінного живлення.

При організації годівлі свиней розрізняють такі види комбікормів як комбікорм для поросят до 6 кг, комбікорм для поросят 6-12 кг, комбікорм для поросят 12-20 кг, комбікорм для поросят 20-40 кг, комбікорм для молодняку свиней на відгодівлі 40-70 кг, комбікорм для молодняку свиней на відгодівлі 71-120 кг, комбікорм для свиноматок холостих і першого періоду поросності, комбікорм для свиноматок другого періоду поросності і підсисних, комбікорм для ремонтного молодняку свиней 40-80 кг, комбікорм для ремонтного молодняку свиней 80-120 кг.

Комбікорм для поросят до 6 кг і 6-12 кг (пре-стартер) - комбікорм для поросят-сисунів. Призначення пре-стартерів привчити тварин до поїдання цих кормів. До складу включені високоцінні, легкорозчинні і перетравні корми.

Комбікорм для поросят 12-20 кг (стартер) - комбікорм для поросят у перші дні і тижні після відлучення від свиноматок. Включені легкоперетравні корми, збагачені біологічно активними речовинами, сприяють більш швидкому і безболісному переходу до використання кормів, специфічних для конкретного виду тварин і птиці.

Комбікорм для поросят 20-40 кг (гроуер) - комбікорм для підростаючих тварин.

Комбікорм для молодняку свиней на відгодівлі 40-70 кг - комбікорм першого періоду відгодівлі (фінішер – 1).

Комбікорм для молодняку свиней на відгодівлі 71-120 кг – комбікорм другого періоду відгодівлі (фінішер – 2).

Комбікорм для свиноматок холостих і першого періоду поросності – комбікорм для холостих свиноматок і поросних в перші 84 дні поросності.

Комбікорм для свиноматок другого періоду поросності і підсисних – комбікорм для свиноматок в останні 30 днів поросності і підсисних.

Комбікорми - концентрати згодовують як доповнювані до основного раціону з грубих, соковитих, зелених або інших видів кормів. Склад і поживність таких кормів розраховують залежно від поживної цінності і структури раціону.

Вони містять концентровані корми, а також мінеральні солі, вітамінні препарати і інші біологічно активні речовини. Використовуються при концентратно-коренеплідному, концентратно-картопляному і концентратно-трав’янистому типах годівлі свиней.

Білково-вітамінні (БВД) добавки одержують змішуванням згідно з рецептами, сировини рослинного і тваринного походження, вітамінів, амінокислот, солей макро- і мікроелементів тощо.

Призначаються для балансування раціонів або збагачення комбікормів місцевого виробника. Залежно від вмісту в добавках протеїну, біологічно активних речовин і потреби в цих речовинах тварин різних видів, повновікових і виробничих груп білково-вітамінні добавки вводять у зернові суміші в кількості від 5 до 25 % від маси. Згодовувати БВД (БВМД) у чистому вигляді неприпустимо.

При організації годівлі свиней розрізняють такі види білково-вітамінних добавок як білково-вітамінна добавка для поросят до 6 кг, білково-вітамінна добавка для поросят 6-12 кг, білково-вітамінна добавка для поросят 12-20 кг, білково-вітамінна добавка для поросят 20-40 кг, білково-вітамінна добавка для молодняку свиней на відгодівлі 40-70 кг, білково-вітамінна добавка для молодняку свиней на відгодівлі 71-120 кг, білково-вітамінна добавка для свиноматок холостих і першого періоду поросності, білково-вітамінна добавка для свиноматок другого періоду поросності і підсисних, білково-вітамінна добавка для ремонтного молодняку свиней 40-80 кг, білково-вітамінна добавка для ремонтного молодняку свиней 80-120 кг.

Рекомендована норма введення білково-вітамінної добавки до складу раціонів для поросят групи 6-12 кг – 25 %, для поросят 12-20 кг – 25 %, для поросят 20-40 кг – 20 %, для молодняку свиней на відгодівлі 40-70 кг – 20 %, для молодняку свиней на відгодівлі 71-120 кг – 20 %, для свиноматок холостих і першого періоду поросності 20 %, для свиноматок другого періоду поросності і підсисних – 20 %, для ремонтного молодняку свиней 40-80 кг – 20 % і для ремонтного молодняку свиней 80-120 кг – 20 %.

Премікс - однорідна суміш подрібнених до необхідних розмірів мікродобавок і наповнювача, яка використовується для збагачення комбікормів і білково-вітамінних додатків.

Премікс у перекладі з латинської означає попередня суміш. Розрізняють такі попередні суміші: пре-премікси, премікси, білково-вітамінні добавки та білково-вітамінно-мінеральні добавки.

Пре-преміксами називають попередні суміші, які вводять до складу комбікормів у кількості до 0,5 %. Преміксами прийнято називати попередні суміші, які вводять до складу комбікормів у кількості від 0,5 до 5 %. Попередні суміші, які вводять до складу комбікормів у кількості 5-25 % називають концентратами, або як було прийнято раніше, - білково-вітамінними, або білково-вітамінно-мінеральними добавками (БВД або БВМД).

Премікси за складом поділяються на:

амінокислотні;

вітамінно-амінокислотні;

вітамінні;
мінеральні;

комплексні.

За своїм призначенням премікси поділяються на:

- продуктивні;

- профілактичні;

- лікувальні;

- лікувально-профілактичні.

Комбікорм спеціального призначення - комбікорм для поросят при ранньому відлученні, лікувальні та інші; готують і використовують лише за призначенням.

За фізичним станом

За фізичним станом розрізняють комбікорми сухі та вологі. Сухі комбікорми поділяють на розсипні, пресовані (гранули, брикети, екструдати, експандати, пластівці), комбікормової крупки. Вологі комбікорми поділяються на пастоподібні і рідкі.

Склад 0,5 % преміксів, що використовуються для виробництва комбікормів для свиней в розрахунку на 1 кг, зазначено в таблиці 5.

 

Таблиця 5

Склад 0,5 % преміксів для свиней

Показники	Од. виміру	Премікс для поросят живою масою до 40 кг	Премікс для молодняку свиней 40-70 кг	Премікс для молодняку свиней 70-120 кг	Премікс для свиноматок холостих і першого періоду поросності	Премікс для свиноматок другого періоду поросності і підсисних
Залізо	мг	125 000	100 000	100 000	100 000	250 000
Мідь	мг	165 000	160 000	160 000	10 000	20 000
Цинк	мг	1 000 000	1 000 000	1 000 000	80 000	100 000
Кобальт	мг
Марганець	мг	40 000	40 000	40 000	40 000	60 000
Йод	мг
Селен	мг
Вітамін A	МО	15 000 000	10 000 000	8 000 000	10 000 000	15 000 000
Вітамін D	МО	2 000 000	2 000 000	1 500 000	1 600 000	2 000 000
Вітамін E	мг	100 000	100 000	70 000	60 000	100 000
Вітамін К	мг
Вітамін B1	мг
Вітамін B2	мг
Вітамін B3	мг	15 000	15 000	10 000	15 000	17 000
Вітамін B4	мг	50 000	50 000	10 000	100 000	250 000
Вітамін B5	мг	30 000	25 000	20 000	20 000	20 000
Вітамін B6	мг
Вітамін Bс	мг
Вітамін B12	мкг	20 000	20 000	15 000	30 000	30 000
Вітамін Н	мкг	150 000	100 000	50 000	250 000	400 000
Натуфос	мг	100 000	100 000	100 000	50 000	50 000
Комплекс ферментів	мг	100 000	100 000	100 000	50 000	50 000
Антиоксидант	мг	50 000	50 000	50 000	50 000	50 000
Адсорбент	мг	1 500 000	1 500 000	1 500 000	1 500 000	1 500 000

ЛІТЕРАТУРА

1. Годівля сільськогосподарських тварин / [Ібатулін І.І., Мельничук Д.О., Богданов Г.О. та ін.]. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 616 с.

2. Норми годівлі, раціони і поживність кормів для різних видів сільськогосподарських тварин / [Проваторов Г.В., Ладика В.І., Боднарчук Л.В. та ін.]. - Суми: Університетська книга, 2007. - 488 с.

3. Практикум з годівлі сільськогосподарських тварин / [Ібатулін І.І., Панасенко Ю.О. Кононенко В.К. та ін.]. - К.: Вища освіта, 2003. – 432 с.

4. Технологія виробництва продукції тваринництва / Под ред. В.І. Шляхтунова. - Мн.: Ураджай, 2000..

5. Алієв А., Андрєєва Н. Довідник ветеринарного фельдшера. - СПб.: Лань, 2007.

6. Бегнер Х., Кетц А. Наукові основи харчування сільськогосподарських тварин. - М.: Колос, 1973.

7. «ГОДУВАННЯ СВИНЕЙ І ПТАХІВ. Жирові добавки, годування свиней, годування птиці.»Методичні настанови. Россельхозакадеміі, 2012 р

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП ------------------------------------------------------------------------------------------------4

РОЗДІЛ 1

Методи контролю повноцінності жирового живлення

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

1.1.Жировий обмін ---------------------------------------------------------------------------------5

1.1.2. Типи жирів------------------------------------------------------------------------------------5

1.2. Контроль повноцінності ліпідного харчування тварин ----------------------------6

1.3. Значення ліпідів для організму свиней----------------------------------------------------7

1.4. Використання жирових добавок у раціоні для сільськогосподарських

тварин-------------------------------------------------------------------------------------------------12

 

ВСТУП

Основою розвитку тваринництва і підвищення його продуктивності є організація повноцінної годівлі, створення стабільної кормової бази, науково обґрунтованої системи оптимізації структури виробництва кормів і поліпшення їх якості.

Повноцінна (збалансована за вмістом енергії, поживних, мінеральних і біологічно активних речовин) годівля дозволяє реалізувати генетичне зумовлений рівень продуктивності тварин і є надійною основою профілактики захворювань обміну речовин і ефективного їх лікування.

Повноцінна годівля сільськогосподарських тварин повинна бути нормованою. Тільки за такою умовою вони здатні на максимальну продуктивність при позитивному балансі поживних речовин в організмі і мінімальних витратах кормів. Одержання високої продуктивності при найменших витратах кормів – основа раціональної годівлі тварин.

Правильно організувати годівлю сільськогосподарських тварин можна лише після врахування деталізованої потреби всіх вікових і виробничих груп в енергії, поживних, мінеральних та біологічно активних речовинах, знаючи склад і поживну цінність кормів.

Наукові досягнення з годівлі с.-г. тварин, які впроваджуються у виробництво – необхідна умова розвитку тваринництва і підвищення рівня виробництва повноцінних продуктів харчування і сировини для промисловості.

Програма дисципліни реалізовується через викладання теоретичного курсу, проведення практичних занять та написання курсової роботи.

Метою написання курсової роботи є поглиблення знань з організації нормованої годівлі свиней.

У результаті виконання курсової роботи необхідно засвоїти особливості нормованої годівлі свиней, характеристику кормової бази свиней, вміти розробляти раціони, комбікорми, кормові суміші, визначати структуру та проводити їх аналіз для всіх статевовікових груп свиней.

РОЗДІЛ 1

Методи контролю повноцінності жирового живлення

(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

Жировий обмін.

Жировий (ліпідний) обмін - сукупність процесів перетворення нейтральних жирів і їх біосинтезу в організмі тварин і людини. Але перш ніж говорити про жировий обмін варто уточнити, що таке ліпіди (жири) і яких типів вони бувають.

Слово "ліпід" походить від грецького слова "lipos", що означає жир, і використовується для позначення жирів, масел, воску і інших споріднених з'єднань. При кімнатній температурі жири є твердими, тоді як масла - рідкими.

Ліпіди, як і вуглеводи, складаються з вуглецю, водню і кисню, але розрізняються їх співвідношенням в кожній молекулі. Наприклад, молекулярна структура ліпіду стеарину - C₅₇H₁₁₀O₆. Співвідношення в цьому жирі H: O буде 18,3:1, тоді як у вуглеводах це співвідношення постійно 2:1.

Типи жирів

Ліпіди діляться на три групи: прості ліпіди, складні ліпіди, похідні ліпідів.

Прості ліпіди

Прості ліпіди, або "нейтральні жири", складаються з тригліцеридів. Тригліцерид є комбінацією з трьох жирних кислот, пов'язаних з молекулою гліцерола. Основна частина харчових жирів (98%) є тригліцеридами.

Жир так само зберігається в організмі у вигляді тригліцеридів. Прості ліпіди далі діляться на насичені або ненасичені жирні кислоти.

Насичені жирні кислоти

Насичені жирні кислоти містять тільки одинарні зв'язки між атомами вуглецю з усіма іншими зв'язками, прикріпленими до атомів водню. Молекула з'єднується з максимально можливою кількістю атомів водню, тому ця кислота називається насиченою.

Відсутність подвійних зв'язків призводить до міцного зв'язку трьох жирних кислот, що утрудняє їх розщеплювання. Ці насичені жири містяться в продуктах тваринного походження (яловичина) і молочних продуктах (молоко, масло).

Ненасичені жирні кислоти

На відміну від насичених жирних кислот, ненасичені жирні кислоти містять одну або більше подвійних зв'язків уздовж головного вуглецевого ланцюга. Кожен подвійний зв'язок зменшує число атомів водню, які можуть зв'язуватися з жирною кислотою.

Подвійні зв'язки також призводять до "вигину" в жирних кислотах, що запобігає зв'язку між ними. Ненасичені жирні кислоти містяться в рослинних джерелах.

Термін "мононенасиченні жирні кислоти" використовується для опису жирних кислот з одним подвійним зв'язком (наприклад, оливкова олія), а термін "поліненасиченні жирні кислоти" означає жирні кислоти з двома і більше подвійними зв'язками (наприклад, льяне масло).

Складні ліпіди

Складний ліпід - це з'єднання тригліцериду з іншими хімічними речовинами.
Фосфоліпіди - одна або декілька жирних кислот у поєднанні з фосфорною групою і азотною основою.

Гліколіпіди - жирні кислоти у поєднанні з глюкозою і азотом.
Ліпопротеїни - ліпіди у поєднанні з білками. Ліпопротеїни служать системою транспорту ліпідів в організмі.

Похідні ліпідів

Похідні ліпідів містять вуглеводневі кільця замість ланцюгів.
Холестерин - жироподібна речовина, схожа на віск, присутня в кожній клітині тіла і у багатьох продуктах харчування. Деяка кількість холестерину в крові потрібна, але високий його рівень може привести до хвороби серця.