Контроль якості роботи аудитора

Аудиторська фірма зобов'язана дотримуватися політики і процедур контролю якості аудиторських послуг, які гарантують, що всі аудиторські перевірки проводяться у відповідності з Національними стандартами аудиту та Законом України "Про аудиторську діяльність".

Зміст, строки й обсяг аудиторських процедур та політики аудиторської фірми щодо контролю якості залежать від таких чинників, як розміри і характер діяльності аудиторської фірми, її дислокація, рівень організації перевірки і відповідних суджень про собівартість такого контролю.

Метою контролю якості аудиторських послуг є підвищення престижу аудиторської професії шляхом забезпечення високої якості послуг, які надаються.

За МСА 220 "Контроль якості аудиторської роботи", мета політики контролю якості аудиторських робіт складається з таких чинників:

Професійні вимоги — співробітники аудиторської фірми мають дотримуватися принципів незалежності, чесності, об'єктивності, конфіденційності та професійної поведінки.

Компетентність — аудиторську фірму слід комплектувати персоналом, який досягнув певного рівня професійної кваліфікації та компетенції і який виконує з необхідною ретельністю норми, необхідні для виконання його професійних обов'язків.Призначення на проведення аудиту—проведення аудиту необхідно доручати працівникам аудиторської фірми, які мають певний досвід роботи і рівень професійної підготовки, необхідної за конкретних обставин.Розподіл обов'язків — потрібен достатній рівень керівництва, контролю та аналізу роботи на всіх ділянках для забезпечення достатньої гарантії, що робота, яка виконується, відповідає нормативам якості.Отримання консультацій, пов'язаних з аудитом — у разі необхідності аудитор повинен звертатися за консультацією до представників інших, неаудиторських професій, як до тих, які працюють в аудиторській фірмі, так і до спеціалістів інших підприємств.

Одержання й утримання клієнтів — необхідне проведення аналітичної роботи, що полягає в оцінці репутації потенційних чи наявних клієнтів. При вирішенні питання про початок роботи з клієнтом або подовження співробітництва із давнім клієнтом необхідно влаштовувати свої господарські відносини на засадах незалежності аудиторської фірми, її спроможності правильно надати послугу і впевнитися у чесності й порядності керівництва клієнта.

Гнучкість політики — адекватність і ефективність внутрішньої політики і процедур контролю якості робіт необхідно постійно переглядати.

Для отримання високої якості аудиту слід дотримуватися таких заходів:

а) навчання і перепідготовка аудиторів;

б) розробка й удосконалення аудиторських стандартів;

в) самоконтроль;

г) розробка ефективної системи контролю якості всередині аудиторської фірми; ґ) наявність жорсткої системи зовнішнього контролю якості аудиторських послуг.

 

МСА

МСА –це міжнародні професійні стандарти для здійснення аудиторської діяльності, вони видаються між нар.федерацією бухгалтерів через радою з міжнар.станд аудиту тіа надання впевненості.

Міжнародна федерація бухгалтерів була заснована у 1977 році у Мюнхені в Німеччині на 19 всесвітньому конгресі бухгалтерів.

Структура стандартів: МСА 200-299 – це загальні принципи та відповідальність; МСА 300-499 – оцінка ризиків та дій у відповідь на оцінені ризики; МСА 500-599 – аудиторські докази; МСА 600-699 – викор.роботи інших фахівців; МСА 700-799 – аудиторські висновки та звітність; МСА 800-899 – спеціалізовані сфери.

Аудиторські стандарти – документи, що формулюють єдині базові вимоги й загальні підходи до проведення аудиту.

 

Умови домовленості про здійснення аудиту

Аудит проводиться на підставі договору між замовником та аудитором.

Процедура домовленості: замовник подає аудитору лист пропозицію, адитор відповідає листом зобов’язання після чого складається генеральний договір. Лист –пропозиція містить: вид аудит, послуг;мета аудиту;замовник аудиту;період аудиту;Бажаний термін;Ким буде проводитися;Обовязки клієнта;

Лист-зобовязання: Згода на проведення аудиту;Підтвердження розуміння умов пропозиції;Обовязки аудит.фірми;Обовязки клієнта;

Генеральний договір: Вступна частина, предмет договору, зобов. Сторін, Відподальність, термін виконання, Порядок завдання та прийом робіт, Термін дії договору, особливі умови,реквізити сторін!

 

Договір на проведення аудиту: його основні положення

Після обміну листами між аудитором та його клієнтом укладається договір на проведення аудиту. При цьому листи можуть бути додатком до договору, якщо це обумовлено умовами договору.

Договір на проведення аудиту є основним документом, який засвідчує факт досягнення домовленості між замовником та виконавцем про проведення аудиторської перевірки, він документально стверджує, що сторони дійшли згоди з усіх моментів, обумовлених у договорі. Для того, щоб уникнути неправильного розуміння сторонами взятих на себе зобов'язань, умов їх виконання та прийнятого ступеня відповідальності, необхідно максимально зрозуміло обумовлювати в договорі всі ключові аспекти взаємовідносин, які можуть виникати в процесі аудиторської перевірки..

Положення, які містить договір

Детальний зміст договору на проведення аудиту може бути різним залежно від ситуації, проте існує ряд моментів, які в будь-якому разі повинні знайти відображення в договорі. Договір обов'язково повинен містити такі положення: Вступна частина, предмет договору, зобов. Сторін, Відподальність, термін виконання, Порядок завдання та прийом робіт, Термін дії договору, особливі умови,реквізити сторін!

 

Поняття суттєвості в аудиті та її оцінка

Основною метою аудиторської перевірки є надання користу­вачам інформації про достовірність фінансової звітності еконо­мічного суб'єкта. Мета вважається досягнутою, якщо користу­вачі в результаті використання аудиторського висновку змо­жуть знизити інформаційний ризик до прийнятного рівня

Відповідно поняття аудиторський ризик і суттєвість взаємопов'язані і взаємозалежні. Між рівнем суттєвості і сту­пенем аудиторського ризику є зворотня залежність:

• чим вище рівень суттєвості, тим нижче прийнятний ау­диторський ризик;

• чим нижче рівень суттєвості, тим вище прийнятний ау­диторський ризик.

Суттсвість в аудиті — це значною мірою ступінь прогно­зу, за допомогою якого аудитор визначає, наскільки достатні, доречні і своєчасні зібрані ним аудиторські докази.

Суттєвість має 2 аспекти:

Кількісний: абсолютна і відносна величина;

Якісна: ймовірність незаконних виплат, ймовірність невірних записів у обліку,відношення керіввнитва до достовірності звітності. Для розрахунку рівня суттєвості аудитор повинен встановити базовий показник та відсоток від нього,який буде відповідати величині максимально допустимої помилки.

 

28. зміст поняття «інформаційний ризик» і «підприємницький ризик» та їх зв'язок з аудиторською д-тю

 

Інформаційний ризик – ймовірність надання аудитором недостовірної інформації коаєнту

Підприємницький ризик – полягає у можливості наступних збитків, як небажання замовника оплатити послуги так і в наслідок судових чи ін. витрат пов’язаних із претензіями до якості ауд.послуг.

 

Аудиторський ризик і методика його визначення

Адиторский ризик- це ризик того, що аудитор надасть не правильний висновок у результаті перевірки навіть при повному дотримані усіх існуючих вимог.

АР- ймовірність складання неправильного аудиторського висновку

АР = Вр*РК*РН

ВР –власний ризик підприємства

РК- ризик того, що підприємством не було виявлено вчасно помилок, або не змога виправити їх.

РН –ризик того, що аудитор при перевірці звітності не виявив помилок,які можуть бути суттєвими.

Прийнятий аудиторський ризик – це суб’єктивно встановлений рівень ризику, який готовий взяти на себе аудитор. Прийнятий аудиторський ризик = 1- 5 %