Модуль 1. Загальна фізіологія

Модуль 1. Загальна фізіологія

Змістові модулі:

Введення

1. Предмет фізіології та її цілі. Розділи фізіології.

2. Історія розвитку фізіології (основні етапи розвитку). Роль І.М. Сєченова та І.П. Павлова у розвитку фізіології ХІХ – ХХ століть. Сучасний етап розвитку фізіології.

3. Об’єкти та основні методи фізіологічних досліджень. Форми проведення фізіологічного експерименту.

4. Експериментальний метод дослідження функцій організму людини та його значення.

Фізіологія збудливих тканин

1. Поняття про подразливість та збудливість, збудження. Уявлення про збудливі тканини.

2. Мембранний потенціал (МП). Потенціал спокою та методи його реєстрації. Теорії, що пояснюють механізм виникнення мембранного потенціалу.

3. Сучасні уявлення про природу потенціалу спокою нервової клітини.

4. Фактори, що зумовлюють виникнення потенціалу спокою.

5. Основні системи транспорту іонів через мембрани збудливих тканин.

6. Проникність мембрани для йонів.

7. Пасивний та активний транспорт іонів чрез мембрани клітин.

8. Робота Na ⁺ , К⁺ -насоса та його функції.

9. Потенціал дії (ПД), йонний механізм його генерації. Фази ПД. Закон «усе або нічого».

10. Закони дії електричного струму на збудливі тканини. Явище акомодації. Хронаксиметрія.

11. Іонні потоки під час потенціалу дії. Опишіть кінетику змінення проникності мембран при подразненні.

12. Зміна збудливості упродовж електротонічних потенціалів, потенціалу дії та локальної відповіді.

13. Властивості потенціалу дії та умови, що необхідні для його виникнення.

14. Дайте порівняльну характеристику потенціалу дії та локального потенціалу як двох видів змін мембранного потенціалу нервової клітини.

15. Механізм проведення збудження у нервових волокнах. Ортодромна й антидромна провідність. Фактори, що обумовлюють швидкість поширення потенціалу дії у мієлінових та безмієлінових нервових волокнах.

16. Закони проведення збудження у нервах. Складний потенціал дії змішаних нервів.

17. Опишіть структуру нейронів. Класифікації нервових волокон. Типи нервових волокон та їх функція.

18. Порівняйте особливості проведення нервового імпульсу у безм’якотному та мієліновому волокні. Поясніть термін «сальтаторне проведення».

19. Синапс: загальна схема організації та функції. Типи синапсів.

20. Класифікації синапсів.

21. Опишіть функції медіаторів у синапсах, поясніть як реалізується їх дія.

22. Дайте порівняльну характеристику холінергічних та адренергічних синапсів.

23. Електричні синапси: будова та властивості. Поняття про нексуси тта єфапси

24. Механізм проведення збудження через електричний синапс. Порівняйте властивості хімічних та електричних синапсів.

25. Механізм передачі інформації через хімічний збуджуючий синапс.

26. Робота гальмівних хімічних синапсів.

27. Дайте порівняльну характеристику збуджуючих та гальмівних хімічних синапсів.

28. Сучасні уявлення про будову та функції нервово-м’язового з’єднання.

Механізм його роботи. Мініатюрний потенціал кінцевої пластинки.

 

Фізіологія м’язів

1. Поняття про нейромоторну одиницю. Класифікації рухових одиниць, їх фізіологічні властивості та функціональні особливості. Відмінності між різними типами рухових одиниць.

2. Скелетні м’язи: будова, функції та властивості. Структурно-функціональні особливості м’язового волокна.

3. Дайте характеристику організації актинових та міозінових мікрофіламентів м’язового волокна. Опишіть їх роль у процесі м’ язового скорочення.

4. Поясніть термін електро-механичне спрягнення (ЕМС) у функції м’язів.

5. Основні фактори, що зумовлюють механізми ЕМС.

6. Механізм скорочення скелетних м’язових волокон. Теорія ковзних ниток.

7. Поясніть, які фактори зумовлюють одиничне м’язове скорочення.

8. Розкрийте термін «тетанус». Умови виникнення гладкого та зубчатого тетанусу.

9. Як забезпечується тонус скелетних м’язів. Механізм одиночного скорочення, сумація скорочень, тетанус. Роль йонів Кальцію в сумації м’язових скорочень та тетанусі. Поняття про контрактуру.

10. Робота, сила та потужність скелетних м’язів.

11. Хімізм м’язового скорочення. Енергетика м’язового скорочення.

12. Утворення тепла у м’язах. Втома м’язів.

13. Фактори, що визначають м’язову активність. Стомлення м’язів.

14. Режими скорочення м’язів. Нервовий контроль за скороченням м’язів.

15. Гладкі м’язи: морфологія, властивості, структурно-фугкціональні особливості, функції. Типи гладких м’язів. Іннервація гладких мязів. Механізм скорочення гладких м’язів.

16. Серцевий м’яз (міокард): морфологія, електричні та механічні властивості. Пейсмекери.

 

Загальна фізіологія нервової системи.

1. Загальна характеристика нервової системи людини. Нервові клітини: морфологія, властивості та функції. Глія.

2. Рефлекторна діяльність нервової системи. Класифікації рефлексів.

3. Рецептори та рецептивне поле рефлексу.

4. Рефлекс та його структурно-функціональна основа. Нервові центри рефлексів та їх властивості. Методи вивчення локалізації нервових центрів.

5. Роль гальмування у рефлекторної діяльності. Механізми гальмування.

6. Гальмування на різних рівнях нервової системи.

7. Механізми гальмування нервовї клітини.

8. Гальмування: пресинаптичне та постсинаптичне. Фізіологічна роль цих видів гальмування.

9. Гальмування в центральній нервовій системі і його функціональна роль.

10. Зворотне, латеральне, реципрокне гальмування.

11. Взаємодія рефлексів. Механізми конвергенції, дивергенції, іррадіації, індукції. Домінанта, властивості домінантного центра. Принцип зворотнього зв’язку та загального кінцевого шляху Шеррінгтона в нервовій системі.

12. Функціональні системи по П.К. Анохіну.

13. Полегшення та оклюзія.

14. Принцип координації рефлекторних процесів. Конвергенція та дивергенція. Реципрокна інервація.

15. Поняття про рефлекс і рефлекторну дугу. Види рефлексів, їх характеристика та біологічне значення. Типи рефлекторних дуг.

16. Соматичні та вегетативні рефлекторні дуги.

17. Особливості проведення збудження в рефлекторної дузі. Пост тетанічна потенціація, синаптична депресія та післядія.

18. Взаємовідношення процесів збудження та гальмування в корі великих півкуль головного мозку. Закони ірадіації, концентрації та взаємної індукції нервових процесів.

Модуль 2. Окрема фізіологія нервової системи та сенсорних систем

Змістові модулі:

Фізіологія вегетативної нервової системи (ВНС)

1. Подайте загальну схему структури та фізіологічних властивостей вегетативної нервової системи.

2. Симпатична нервова система: структура, медіатори, функції, вплив на вісцеральні функції організму.

3. Парасимпатична нервова система: структура, центри, медіатори, функції та її значення.

4. Опишіть фізіологічне значення вегетативної нервової системи.

5. Підкреслить відмінності у характері регулюючої дії симпатичної та парасимпатичної нервової системи.

6. Зробіть порівняльний аналіз організації та функції симпатичної та парасимпатичної нервової системи.

7. Симпато-адреналова система: будова, функції та фізіологічне значення.

Фізіологія сенсорних систем

1. Вчення І.П. Павлова про аналізатори. Структура аналізатора.

2. Периферійний відділ аналізатора та його функції. Класифікації рецепторів. Закон Вебера-Фехнера.

3. Сомато-сенсорний аналізатор. Система шкіряної чутливості: рецептори, провідні шляхи та центральний відділ. Функції шкіряного аналізатору.

4. Ноціцепція та антиноціцептівна система.

5. Сомато-сенсорний аналізатор. Чутлива система опорно-рухового апарату.

6. Пропріорецепори, провідні шляхи, кіркове представництво. Функції рухового аналізатору.

7. Типи пропріорецепторів. М’язове веретено та сухожилків орган Гольджі.

8. Функціональні особливості альфа та гамма мотонейронів. Зворотний рефлекс розтягування.

9. Головні структури ока. Зоровий аналізатор: фоторецептори, провідні шляхи, зорова кора.

10. Сітківка: типи клітин, взаємозв’язки між клітинами, рецептивні поля гангліозних клітин. Будова периферічного відділу зорового аналізатора.

11. Структурно-функціональні особливості фоторецепторів.

12. Сучасні уявлення про механізм кольорового зору. Теорія відчуття кольору. Кольорова сліпота та методи її дослідження.

13. Темнова адаптація. Вплив на око вітамінної недостатності.

14. Оптичний апарат оку. Механізм акомодації. Зіничні рефлекси та їх значення.

15. Аномалії рефракції та методи їх дослідження.

16. Фотохімія зору. Молекулярна фізіологія фоторецепції. Природа темнового току. Гіперполярязуючий рецепторний потенціал та його вплив на виділення глутамату.

17. Методи дослідження зорового аналізатору та їх значення.

18. Фізіологія слухового аналізатору. Структура та функції внутрішнього вуха. Орган Корті. Механізм слухової рецепції.

19. Теорії сприйняття висоти звуку. Методи дослідження слухового аналізатору. Аудіометрія.

20. Кісткова та повітряна провідність. Методи їх дослідження.

21. Механізм бінаурального слуху.

22. Фізіологія вестибулярного аналізатору: рецептори, провідні шляхи,кіркове представництво. Функції. Вестибуло-вегетативні, вестибуло-окулярні рефлекси, кінетози.

23. Функціональна анатомія та фізіологія нюхової сенсорної системи.

24. Механізм генерації рецепторного потенціалу. Адаптація нюхового аналізатора. Аномалії нюху. Методи дослідження.

25. Функціональна анатомія та фізіологія смакового аналізатору. Механізм збудження рецепторів. Аномалії смаку. Зміни смакової чутливості у зв’язку з фізіологічним станом організму та віком.

26. Вісцерорецепція. Характеристика рецепторів за їх здатністю до адаптації.

Фізіологічні основи поведінки. Вища нервова діяльність (ВНД)

1. Фізіологічна основа ЕЕГ, свідомості та сну. Фази сну. Походження повільнохвильового та швидкого сну. Розподіл стадій сну. Вікові зміни.

2. Розлади сну.

3. Регуляція рівня бодрствовання. Теорії сну. Нейрофізіологічні механізми бодрствовання та сну.

4. Мотивація та залежність. Нейрохімія поведінки.

5. Пам’ять. Форми пам’яті та сучасні уявлення про механізми пам’яті.

6. Емоції. Класифікації. Механізми формування емоцій.

7. Умовні та безумовні рефлекси. Фізіологічна основа та правила виробітки умовних рефлексів.

8. Безумовні рефлекси (поняття, класифікація, фізіологічна роль).

9. Локалізація центрів безумовних рефлексів в ЦНС (центри голоду, насичення, спраги, агресії, ярості та інші).

10. Умовні рефлекси: поняття, класифікації, фізіологічна роль. Механізми та стадії формування, гальмування умовних рефлексів. Замежовє гальмування та його механізми.

11. Типи вищої нервової діяльності людини. Перша та друга сигнальні системи.

12. Аналітико-синтетична діяльність головного мозку. Переключення умовних рефлексів. Утворення динамічних стереотипів.

Фізіологія кровообігу

1. Система кровообігу. Нейрогуморальна регуляція кровообігу.

2. Серце: будова та функції. Фізіологічні властивості міокарду (ритмічна автоматія, збудливість, провідність, скоротливість) та їх значення для забезпечення насосної функції серця.

3. Особливості потенціалу дії клітин водія ритму та робочих кардіоміоцитів різних відділів серця механізм походження, фізіологічна роль.

4. Співвідношення в часі ПД і одиничного скорочення міокарда.

5. Періоди рефрактенрності під час розвитку ПД типових кардіоміоцитів, їх значення.

6. Загальні властивості міокарду. Електро-механичне спряження у серцевому м’язі. Механізм скорочення і розслаблення міокарда.

7. Провідна система серця: структура та функції. Автоматизм серця.

8. Градієнт автоматії та його значення. Послідовність і швидкість проведення збудження по серцю.

9. Потенціал дії атипових кардіоміоцитів синоатріального вузла, механізм походження, фізіологічна роль. Динаміка деполяризації та реполяризації у серці.

10. Фази серцевого циклу та роботи клапанного апарату серця. Значення окремих фаз серцевого циклу для насосної функції серця.

11. Зміни тиску і об’єму крові у порожнинах серця протягом серцевого циклу.

12. Механізми регуляції діяльності серця. Вікові особливості насосної функції серця.

13. Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця.

14. Роль симпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.

15. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів у регуляції серцевої діяльності.

16. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни іонного складу крові.

17. Векторна теорія формування ЕКГ. Електрокардіографічні відведення. Походження зубців, сегментів, інтервалів ЕКГ.

18. Електрокардіограма. Електрофізіологічна основа електрокардіографії.

19. Електрокардіографічні відведення. Характеристика нормальної електрокардіограми.

20. Електрична вісь серця, визначення її положення.

21. Оцінка стану клапанів серця на підставі аналізу фонокардіограм.

22. Роль серця у геодинаміці.

23. Особливості структури і функції різних відділів кровоносних судин.

24. Основний закон геодинаміки.

25. Роль клапанів серця у геодинаміці. Тони серця, їх походження та методи реєстрації. Аналіз фонокардіограми.

26. Артеріальний пульс, методи його реєстрації. Аналіз сфігмограми.

27. Систолічний і хвилинний об’єм крові. Серцевий індекс.

28. Чинники, які забезпечують рух крові судинами, його безперервність і односпрямованість.

29. Зміни судинного опору, кров’яного тиску і швидкості кровотоку в різних ланках судинного русла.

30. В’язкість крові. Зміни в’язкості крові за ходом судинного русла.

31. Значення в’язкості крові для кровообігу.

32. Лінійна та об’ємна швидкості руху крові у різних ділянках судинного русла. Фактори, що впливають на їх величину.

33. Кров’яний тиск і його зміни в різних відділах судинного русла.

34. Артеріальний і венозний тиск, методи реєстрації. Чинники, що впливають на їх величину.

35. Тонус кровоносних судин. Методи його дослідження. Механізми регуляції артеріального тиску. Вікові особливості механізмів регуляції судинного тонусу.

36. Тонус артеріол і вену, його значення. Вплив судинорухових нервів на тонус судин.

37. Міогенна і гуморальна регуляція тонусу судин. Роль ендотелію судин у регуляції судинного тонусу.

38. Гемодинамічний центр. Рефлекторна регуляція тонусу судин. Пресорні та депресорні рефлекси.

39. Рефлекторна регуляція кровобігу при зміні положення тіла у просторі (ортостатична проба).

40. Регуляція кровообігу при м’язовій роботі.

41. Значення змін тонусу судин під впливом механізмів регуляції при різних пристосувальних реакціях організму.

42. Кровообіг у капілярах. Механізми обміну рідини між кров’ю і тканинами.

43. Кровоплин у венах, вплив на нього гравітації. Фактори, що визначають величину венозного тиску.

44. Особливості кровообігу в судинах головного мозку та його регуляція.

45. Особливості кровообігу в судинах серця та його регуляція.

46. Особливості легеневого кровообігу та його регуляція.

47. Механізми утворення лімфи. Рух лімфи по судинах.

Фізіологія системи дихання

1. Загальна характеристика системи дихання. Основні етапи процесу дихання. Його значення для організму. Біомеханіка вдиху і видиху.

2. Механізм вдиху та видиху. Роль дихальних м’язів при спокійному і напруженому диханні. Тиск у плевральної порожнині. Еластична тяга легень.Зовнішнє дихання, його значення. Показники зовнішнього дихання та їх оцінка.

3. Легеневі об’єми та ємкості. Методи їх визначення.

4. Легенева та альвеолярна вентиляція. Методи визначення хвилинної вентиляції. «Мертвий простір»: анатомічний та фізіологічний «мертвий простір»; його значення.

5. Максимальна вентиляція легень, резерв дихання та їх розрахунки.

6. Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту.

7. Дифузія та транспортування газів як етапи процесу дихання.

8. Склад атмосферного, видихувального і альвеолярного повітря.

9. Парціальний тиск газів.

10. Гази крові, методи дослідження. Напруга газів у артеріальної і венозної крові.

11. Зв’язування і перенесення кисню кров’ю. Киснева ємкість крові. Крива дисоціації оксигемоглобіну ти чинники, що впливають на неї.

12. Дифузія газів у легенях. Дифузійна здатність легень та чинники, що впливають на неї.

13. Транспортування СО₂ кров’ю. Роль еритроцитів у транспортуванні вуглекислого газу.

14. Дихальний центр, його локалізація, функції. автономія дихального центру. Регуляція ритмічності дихання.

15. Рефлекторн регуляція дихання. Роль рецепторів розтягування легень і блукаючого нерву у регуляції дихання. Рефлекс Геринга-Брейєра.

16. Роль центральних й периферичних хеморецепторів у регуляції дихання.

17. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання.

18. Роль великих півкуль мозку у регуляції дихання.

19. Регуляція дихання при низькому вмісті кисню і підвищеному рівні вуглекислого газу в атмосферному повітрі.

20. Захисні рефлекси системи дихання.

21. Внутрішнє дихання. Газообмін у тканинах та легенях.

22. Взаємозв’язок між структурою та функцією органів дихання.

23. Механізм першого вдиху новородженої дитини.

Фізіологія терморегуляції

1. Температура тіла людини, її добові коливання.

2. Теплоутворення в організмі, його регуляція.

3. Фізіологічне значення гомойотермії. Терморецептори і центр терморегуляції.

4. Тепловіддача в організмі, її регуляція.

5. Регуляція сталості температури тіла при різній температурі навколишнього середовища.

6. Фізіологічні основи загартування.

Модуль 1. Загальна фізіологія

Змістові модулі:

Введення

1. Предмет фізіології та її цілі. Розділи фізіології.

2. Історія розвитку фізіології (основні етапи розвитку). Роль І.М. Сєченова та І.П. Павлова у розвитку фізіології ХІХ – ХХ століть. Сучасний етап розвитку фізіології.

3. Об’єкти та основні методи фізіологічних досліджень. Форми проведення фізіологічного експерименту.

4. Експериментальний метод дослідження функцій організму людини та його значення.

Фізіологія збудливих тканин

1. Поняття про подразливість та збудливість, збудження. Уявлення про збудливі тканини.

2. Мембранний потенціал (МП). Потенціал спокою та методи його реєстрації. Теорії, що пояснюють механізм виникнення мембранного потенціалу.

3. Сучасні уявлення про природу потенціалу спокою нервової клітини.

4. Фактори, що зумовлюють виникнення потенціалу спокою.

5. Основні системи транспорту іонів через мембрани збудливих тканин.

6. Проникність мембрани для йонів.

7. Пасивний та активний транспорт іонів чрез мембрани клітин.

8. Робота Na ⁺ , К⁺ -насоса та його функції.

9. Потенціал дії (ПД), йонний механізм його генерації. Фази ПД. Закон «усе або нічого».

10. Закони дії електричного струму на збудливі тканини. Явище акомодації. Хронаксиметрія.

11. Іонні потоки під час потенціалу дії. Опишіть кінетику змінення проникності мембран при подразненні.

12. Зміна збудливості упродовж електротонічних потенціалів, потенціалу дії та локальної відповіді.

13. Властивості потенціалу дії та умови, що необхідні для його виникнення.

14. Дайте порівняльну характеристику потенціалу дії та локального потенціалу як двох видів змін мембранного потенціалу нервової клітини.

15. Механізм проведення збудження у нервових волокнах. Ортодромна й антидромна провідність. Фактори, що обумовлюють швидкість поширення потенціалу дії у мієлінових та безмієлінових нервових волокнах.

16. Закони проведення збудження у нервах. Складний потенціал дії змішаних нервів.

17. Опишіть структуру нейронів. Класифікації нервових волокон. Типи нервових волокон та їх функція.

18. Порівняйте особливості проведення нервового імпульсу у безм’якотному та мієліновому волокні. Поясніть термін «сальтаторне проведення».

19. Синапс: загальна схема організації та функції. Типи синапсів.

20. Класифікації синапсів.

21. Опишіть функції медіаторів у синапсах, поясніть як реалізується їх дія.

22. Дайте порівняльну характеристику холінергічних та адренергічних синапсів.

23. Електричні синапси: будова та властивості. Поняття про нексуси тта єфапси

24. Механізм проведення збудження через електричний синапс. Порівняйте властивості хімічних та електричних синапсів.

25. Механізм передачі інформації через хімічний збуджуючий синапс.

26. Робота гальмівних хімічних синапсів.

27. Дайте порівняльну характеристику збуджуючих та гальмівних хімічних синапсів.

28. Сучасні уявлення про будову та функції нервово-м’язового з’єднання.

Механізм його роботи. Мініатюрний потенціал кінцевої пластинки.

 

Фізіологія м’язів

1. Поняття про нейромоторну одиницю. Класифікації рухових одиниць, їх фізіологічні властивості та функціональні особливості. Відмінності між різними типами рухових одиниць.

2. Скелетні м’язи: будова, функції та властивості. Структурно-функціональні особливості м’язового волокна.

3. Дайте характеристику організації актинових та міозінових мікрофіламентів м’язового волокна. Опишіть їх роль у процесі м’ язового скорочення.

4. Поясніть термін електро-механичне спрягнення (ЕМС) у функції м’язів.

5. Основні фактори, що зумовлюють механізми ЕМС.

6. Механізм скорочення скелетних м’язових волокон. Теорія ковзних ниток.

7. Поясніть, які фактори зумовлюють одиничне м’язове скорочення.

8. Розкрийте термін «тетанус». Умови виникнення гладкого та зубчатого тетанусу.

9. Як забезпечується тонус скелетних м’язів. Механізм одиночного скорочення, сумація скорочень, тетанус. Роль йонів Кальцію в сумації м’язових скорочень та тетанусі. Поняття про контрактуру.

10. Робота, сила та потужність скелетних м’язів.

11. Хімізм м’язового скорочення. Енергетика м’язового скорочення.

12. Утворення тепла у м’язах. Втома м’язів.

13. Фактори, що визначають м’язову активність. Стомлення м’язів.

14. Режими скорочення м’язів. Нервовий контроль за скороченням м’язів.

15. Гладкі м’язи: морфологія, властивості, структурно-фугкціональні особливості, функції. Типи гладких м’язів. Іннервація гладких мязів. Механізм скорочення гладких м’язів.

16. Серцевий м’яз (міокард): морфологія, електричні та механічні властивості. Пейсмекери.