Призначення, розміщення та взаємодія основних агрегатів і механізмів автомобіля.

Призначення, розміщення та взаємодія основних агрегатів і механізмів автомобіля.

Автомобіль - самохідний транспортний засіб призначений для перевезення вантажів, людей або виконання спеціальних робіт.

Крім перерахованого, автомобіль має - спеціальне і електрообладнання.

Призначення, розміщення та взаємодія основних агрегатів, механізмів і систем автомобіля.

Двигун – перетворює теплову енергію, що утворилась при згоранні палива, в механічну роботу.

Шасі автомобіля – об’єднує в єдине ціле агрегати, системи, механізми, що служать для передавання обертового моменту від двигуна до ведучих коліс, а також для керування автомобілем та його пересування.

Шасі становить основу для розміщення двигуна, кузова, мостів з колесами, підвісок і систем керування.

До складу шасі входять:

- трансмісія,

- ходова частина,

- механізми керування.

Трансмісія автомобіля слугує для передавання зусилля обертання від двигуна до ведучих коліс та зміни цього зусилля. До трансмісії належать:

· зчеплення,

· коробка передач,

· карданна передача,

· головна передача,

· диференціал,

· приводні вали коліс (півосі).

Зчеплення призначається для плавного передавання обертового моменту від двигуна до інших агрегатів і вузлів трансмісії та тимчасового роз’єднання їх. Воно розташовується між двигуном і коробкою передач.

Коробка передач слугує для зміни в широкому діапазоні обертового моменту, що передається від зчеплення до карданної передачі автомобіля, роз’єднання їх, а також зміни напряму обертання карданного вала, тобто забезпечує рух автомобіля заднім ходом.

Роздавальна коробка розподіляє обертовий момент між ведучими мостами.

Карданна передача призначається для передавання обертового моменту від коробки передач до головної передачі під кутом, що змінюється.

Головна передача слугує для збільшення обертового моменту (зменшення частоти обертання) та передавання його на приводні вали під кутом 90°С.

Диференціал забезпечує обертання ведучих коліс автомобіля х неоднаковою частотою, що необхідно під час руху на поворотах і по нерівній дорозі.

Приводні вали коліс (півосі) призначаються для передавання обертового моменту від диференціала до ведучих коліс.

Ходова частина автомобіля – це візок, що складається з рами переднього й заднього мостів, підвісок та коліс.

До механізмів керування належать:

· рульове керування, що призначається для зміни напряму руху автомобіля аж до повної зупинки;

· гальмова система, яка призначається для зниження швидкості автомобіля аж до повної зупинки й утримання його на місці.

Кузов автомобіля призначається для розміщення вантажів, водія та пасажирів. Кузов вантажних автомобілів складається з кабіни водія й вантажної платформи, а кузов легкових автомобілів – суцільнометалевий.

Електрообладнання містить в собі прилади, призначені для запалювання робочої суміші в двигуні, освітлення і сигналізації, запуску двигуна, електричного живлення.

До спеціального обладнання належить:

- лебідка,

- система регулювання тиску повітря в шинах,

- підйомник запасного колеса.

 

 

Механізми двигуна.

Кривошипно-шатунний механізм (КШМ) призначений для сприймання тиску газів, що утворюються в циліндрах під час згорання робочої суміші і перетворення прямолінійного зворотно-поступального руху поршня в обертальний рух колінчастого вала.

Кривошипно-шатунний механізм складається із:

- нерухомих деталей;

- рухомих деталей.

До нерухомих деталей відносяться:

- блок циліндрів з картером;

- головки циліндрів;

- піддон картера.

До рухомих деталей відносяться:

- поршень;

- поршневий палець;

- поршневі кільця (компресійні, маслознімні);

- шатун з вкладишами шатуна;

- колінчастий вал з вкладишами;

- маховик.

Система живлення ДВЗ:карбюраторні, дизельні, ГБУ. Паливо для них.

Система живлення призначена для приготування і подачі до циліндрів пальної суміші, а також для регулювання її кількості та складу, і випуску відпрацьованих газів.

При розрідженні в баці відкрит впускний клапан. При надлишковому тиску відкритий випускний клапан.

До системи живлення двигуна ЗІЛ-131 входять:

- 2 паливних бака по 170 л;

- паливний кран виключення баків;

- фільтр-відстойник (фільтр грубої очистки палива);

- поливопідкачувальний насос Б-10;

- фільтр тонкого очищення палива;

- карбюратор К-88АМ;

- паливопроводи;

- повітряний фільтр;

- впускний колектор;

- випускний колектор;

- глушник.

Робота системи живлення двигуна:

Після пуску двигуна паливний насос засмоктує паливо з паливного бака і паливо проходить через сітку приймальної трубки, кран, фільтр грубої очистки, паливний насос, фільтр тонкої очистки палива в поплавцеву камеру карбюратора.

ПАЛИВНІ БАКИ

На автомобілі ЗІЛ-131 встановлено два паливних бака по 170 л кожний, розміщені по обидва боки рами під вантажною платформою. Таким чином, ємність баків становить 340 л.

Норма витрати палива становить 51 л на 100 км пробігу. Для роботи двигуна використовують автомобільний бензин А-76. Де: А - бензин автомобільний, 76 - октанове число бензина. Октанове число характеризує детонаційну стійкість бензину.

Для роботи карбюраторних двигунів застосовують бензини марок: А-76, АИ-95 "Екстра", АИ-93, АИ-98.

Де: А - бензин автомобільний,

И - позначає спосіб визначення октанового числа (дослідний метод),

76, 93, 95, 98 - позначає октанове число бензину, яке характеризує стійкість бензину проти детонації.

Детонацією називається вибухове згорання робочої суміші, що виникає у циліндрах двигуна при застосуванні бензину з малим октановим числом, при збідненні пальної суміші, при великому куті випередження запалення і перегріванні двигуна.

При детонації частина робочої суміші, запалена іскрою, згорає з нормальною швидкістю, а решта, внаслідок утворення в ній перекисних сполучень, запалюється і згорає зі швидкістю 2000-2300 м/с (при нормальному згоранні швидкість - до 40 м/с). Тиск у циліндрі при цьому різко зростає.

Детонаційне згорання виникає в зоні камери згорання, яка найбільш віддалена від свічок запалення. Ознакою такого згорання є дзвінкий металевий стукіт. Робота двигуна при детонаційному згоранні нестійка, зменшується частота обертання колінчастого вала, двигун втрачає потужність, перегрівається, виникають вихлопи чорного диму із глушника.

Тривала робота двигуна з детонаційним згоранням призводить до обгорання кромок поршнів, головок клапанів, прокладки головки циліндрів, електродів та ізоляторів свічок запалювання.

Високий тиск підвищує навантаження у кривошипно-шатунному механізмі, викликає руйнування антифрикційного сплаву в шатунних підшипниках і підвищене спрацювання верхньої частини гільз циліндрів.

В системі живлення двигуна ЗІЛ-131 використовують карбюратор К-88 АМ і паливний насос Б-

КАРБЮРАТОР К-88 АМ

Процес приготування пальної суміші з палива і повітря називають карбюрацією, а прибор, де вона готується називається карбюратором.

На автомобілі ЗІЛ-131 встановлений карбюратор К-88АМ, з падаючим потоком пальної суміши, дводифузними змішувальними камерами паралельного включення, балансований.

Робота карбюратора грунтується на принципі пульверизації. Найпростіший карбюратор складається з двох основних частин:

- поплавкової камери,

- змішувальної камери.

Розпилювач одним кінцем з'єднаний з поплавковою камерою за допомогою жиклера, а другим кінцем виходить у дифузор.

Основними механізмами і вузлами дизельної системи живлення є: паливний насос високого тиску з муфтою випередження впорскування палива, паливопідкачуваль­ний насос низького тиску, форсунки, паливний бак з фільтром грубого очищення палива, фільтр тонкого очищення палива, па­ливопроводи низького і високого тиску, повітряний фільтр, впускний і випускний колектор, глушник, в окремих двигунах турбокомпресор.

Газове паливо для автомобільних двигунів застосовують у стисне-
ному або зрідженому стані. Метан стискають до тиску в середньому
20 МПа і зберігають у товстостінних балонах. Етан, пропан і бутан
переходять у рідкий стан при стисканні до 1,6 МПа. їх також зберігають у балонах.

Газоповітряні суміші порівняно з бензоповітряними мають вищі (Иі і идетонаційні властивості, що дає змогу підвищити ступінь стискання і поліпшити економічні показники двигуна. Газові двигуни характеризуються повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю) відпрацьованих газів, завдяки чому зменш ується забруднення навколишнього середовища.

У разі застосування газу не змивається плівка оливи зі стінок гільз і поршнів, зменшується нагароутворення в камерах згоряння; через відсутність конденсації пари бензину на стінках гільз циліндрів не розріджується олива, завдяки чому в 1,5...2 рази збільшуються період служби двигуна й період зміни оливи.

Однак у газобалонних автомобілів складна система живлення, підвищуються вимоги щодо пожежо- й вибухобезпечності, потужних газових двигунів на 10...20 % менша порівняно з карбюратор­ними, оскільки в суміші з повітрям газ займає більший об'єм, ніж бензин. Автомобіль втрачає частину своєї вантажопідйомності через велику масу газобалонної установки.

Двигуни, що працюють на стиснених або зріджених газах, ство­рюють на базі карбюраторних. Для цього останні обладнують спеціальною газовою апаратурою й балонами, але вони зберігають здат­ність працювати також і на бензині.

ГЕНЕРАТОР

На автомобілі ЗІЛ-131 встановлено генератор Г-250П1 або Г287 Б. Генератор кріплять на двигуні з правої сторони в передній частині за допомогою кронштейнів. У рух генератор приводиться клиноподібним пасом від шківа колінчастого вала. Принцип утворення електричного струму в генераторі застосований на явищі електромагнітної індукції.

 

Генератор працює так:

Після вмикання запалювання струм від акумуляторної батареї надходить в обмотку збудження ротора через щітки і контактні кільця. Магнітне поле, що створюється обмоткою збудження, проходячи через торці дзьобоподібних полюсів, створює північні і південні полюси на роторі. Під час обертання ротора його магнітний потік перетинає витки обмоток статора й у них індуктується трьохфазний змінний струм, який підводиться до випрямляча, змонтованого на задній кришці генератора і призначеного для випрямляння трьохфазного змінного струму в постійний, випрямляється там на постійний струм і надходить у зовнішнє коло.

Коли напруга, яку виробляє генератор, перевищуватиме напругу акумуляторної батареї, струм від генератора піде на зарядження батареї та живлення інших споживачів енергії.

Системи запалювання класифікуються:

1) по способу переривання струму в полі низької напругм системи запалювання поділяються на:

- контактні,

- контактно-транзисторні,

- безконтактно-транзисторні;

2) по виконанню системи запалювання бувають:

- не екрановані,

- екрановані.

На автомобілі ЗІЛ-131 встановлюють екрановані або не екрановані системи запалювання з використанням всіх перерахованих вище способів переривання струму в первинній обмотці котушки запалювання.

А) Контактні системи:

- екранована система - встановлено переривник-розподільник Р102, котушка запалювання Б102Б з додатковим резистором СЕ-102,

- не екранована система - встановлено переривник - розподільник Р4В, котушка запалювання Б115 з варіатором.

Б) Контактно-транзисторна система буває тільки не екранована і на ній застосовується перервник-розподільник Р4Д, котушка запалювання Б114 і транзисторний комутатор ТК102.

В) Безконтактно-транзисторна система буває тільки екранована і на ній застосовуються прилади: - датчик-розподільник Р351, котушка запалювання Б118, транзисторний комутатор ТК200, аварійний вібратор РС 331.

Система запуска двигуна

Система запуску двигуна складається із:

- акумуляторної батареї;

- реле вмикання стартера;

- стартера.

Стартер служить для обертання колінчастого вала з метою запуску двигуна. Надійний запуск двигуна можливий, якщо колінчастий вал обертається з частотою:

- 60-80 об/хв - для карбюраторного двигуна;

- 200-250 об/хв - для дизельного двигуна.

Контрольно-вимірювальні прилади автомобіля призначені для контролю за станом і роботою двигуна і його систем. На сучасних автомобілях застосовують такі контрольно-вимірювальні прилади:

1. амперметр;

2. покажчик температури охолодної рідини;

3. аварійний сигналізатор температури охолодної рідини в системі охолоджування;

4. покажчик тиску масла в системі мащення двигуна;

5. аварійний сигналізатор зниження тиску масла в системі мащення двигуна;

6. покажчик рівня палива в паливному баці;

7. спідометр;

8. тахометр.

Призначення, розміщення та взаємодія основних агрегатів і механізмів автомобіля.

Автомобіль - самохідний транспортний засіб призначений для перевезення вантажів, людей або виконання спеціальних робіт.

Крім перерахованого, автомобіль має - спеціальне і електрообладнання.