Модель оперативної обстановки

 

 

Зовнішні фактори     Внутрішні фактори

1. Середовище (криміногенні та антикриміногенні фактори). 2. Стан злочинності та інших правопорушень.   3. Сили та засоби органу внутрішніх справ. 4. Результати діяльності органу внутрішніх справ.

 

Основними методами оцінки оперативної обстановки вважають загальний та частковий аналізи.

Загальний аналіз залежно від тривалості досліджуваного періоду поділяється на:

- тривалий: аналізується стан боротьби зі злочинності за період понад рік, і має на меті розроблення пропозицій щодо впровадження перспективних заходів удосконалення діяльності органів внутрішніх справ;

- періодичний: за квартал, півріччя, дев'ять місяців, рік. Оцінюється повний обсяг інформації про стан громадського порядку та злочинності і результати боротьби з нею за звітний період. Висновки такого аналізу слугують базою для поточного планування роботи;

- поточний: за добу, тиждень (декаду) та місяць. Служить потребам оперативного керівництва органу, дає змогу вносити корективи в плани роботи та дислокацію сил та засобів, цілеспрямовано вживати відповідних заходів;

- терміновий. Проведення дослідження та оцінки оперативної обстановки, яка склалася в результаті раптових подій, надзвичайних обставин тощо.

Частковий аналіз полягає в дослідженні окремих проблем діяльності органу внутрішніх справ. Такі проблеми найчастіше виявляються в ході загального аналізу або формулюються вищими рівнями суб'єктів управління.

Питання 2. Особливості планування, характеристика його принципів.

Планування - процес вироблення управлінського рішення, що включає в себе сукупність окремих рішень і складається з послідовно змінюючих одна одну дій, а саме:

· збір, систематизація та аналіз вихідної інформації, у тому числі пропозицій, що надходять від структурних підрозділів;

· підготовка проекту плану;

· узгодження проекту плану з відповідальними виконавцями і співвиконавцями,

· затвердження плану керівником,

· доведення плану до виконавців і співвиконавців

Організація виконання планів включає розроблення і здійснення комплексу заходів для досягнення передбачених ними цілей, завдань і результатів діяльності на майбутній період, способів, засобів, строків і послідовності їх досягнення, а також установлення відповідності фактичного виконання прийнятому рішенню.

Роль планування полягає в тому, що воно забезпечує: цілеспрямованість діяльності системи (органу), структурного підрозділу, виконавця; ритмічність діяльності; підвищення ефективності діяльності виконавців; сприяє: ефективному використанню сил та засобів; взаємодії органів, служб, підрозділів та виконавців; створенню сприятливого психологічного клімату.

Важливість планування виявляється в тому, що ця функція має чотири важливі цілі:

- усунути негативний ефект невизначеності та змін;

- зосередити увагу на головних завданнях;

- домогтись економічного функціонування;

- полегшити контроль.

План – це різновид управлінського рішення, реалізованого у формі відповідного письмового документа, змістом якого є система взаємопов'язаних, з'єднаних загальною метою і конкретно визначених завдань та заходів, які необхідно здійснити в певній послідовності й у встановлені строки конкретно визначеним виконавцям.

 

 

 

 

 

Питання 3. Взаємодія та координація в правоохоронних органах

Взаємодія – узгоджена за місцем, часом і методами діяльність підрозділів (або працівників), не зв’язаних між собою прямим підпорядкуванням, для реалізації загальних цілей і вирішення завдань. Головне значення взаємодії підрозділів (працівників) – це забезпечення успішного вирішення своїх конкретних завдань.

Координація – це владне узгодження зусиль різних підрозділів (працівників), які мають загальні (або тісно зв’язані) цілі функціонування.

Відмінність координації від взаємодії міститься в прерогативі владних повноважень суб’єкта управління, який здійснює узгодження зусиль, не підпорядкованих один одному підрозділів. Іншими словами, координація реалізується успішно при наявності владного розпорядництва у суб’єкта управління.

 

 

Питання 4. Контроль та облік в правоохоронних органах

 

Як функція процесу управління та стадія управлінського циклу контроль – це система спостереження та перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням законам, планам, нормам, стандартним правилам, наказам тощо, виявлення результатів дії суб’єкта на об’єкт, допущених відхилень від вимог управлінських рішень, від прийнятих принципів організації та регулювання.

Контроль за виконанням документів - це діяльність, спрямована на забезпечення належного та вчасного виконання документів, яка включає в себе:

постійний моніторинг стану виконання завдань шляхом отримання від виконавців відповідної попередньої та підсумкової інформації, а також контролю за додержанням попередніх та кінцевих строків, установлених для виконання документів;

перевірку досягнутих результатів та співставлення їх з результатами, які передбачено отримати під час виконання поставлених завдань;

виявлення причин та умов, що призвели до невиконання, неналежного та (або) невчасного виконання документів, за виконанням яких здійснюється контроль, їх усунення та своєчасне інформування керівництва.

Контроль у системі МВС України є процесом, спрямованим на забезпечення належного виконання нормативно-правових актів та розпорядчих документів, який включає в себе постійний моніторинг виконання шляхом проведення відповідних перевірок і отримання від виконавців відповідної проміжної та підсумкової інформації, аналіз цієї інформації та результатів моніторингу.

Завдання контролю